Спецможливості
Статті

Запобігти ушкодженню дійок під час доїння

09.04.2015
1978
Запобігти ушкодженню дійок під час доїння фото, ілюстрація

Більшість збудників запалень вимені проникають через природний отвір у дійці прямо у вим’я. Але так не повинно бути, бо ця ділянка від природи має велику кількість захисних імунних механізмів. На жаль, через порушення процесу доїння дійки так ушкоджуються, що імунітет «дає збій». Які ж умови доїння є несприятливими для дійок?

Більшість збудників запалень вимені проникають через природний отвір у дійці прямо у вим’я. Але так не повинно бути, бо ця ділянка від природи має велику кількість захисних імунних механізмів. На жаль, через порушення процесу доїння дійки так ушкоджуються, що імунітет «дає збій». Які ж умови доїння є несприятливими для дійок?

У внутрішній частині дійкового каналу виробляється в’язкий сальний секрет із вмістом кератину — лактозебум. Він призначений для закриття дійкового каналу після доїння й завдяки антибактеріальному ефекту створює запобіжний бар’єр для вторгнення патогенів. Тільки коли занадто багато бактерій проходить через дійковий канал або якщо захисна реакція клітин ослабла (порушення обміну речовин, стрес), збудники можуть проникати у вим’я, розмножуватися там і спричинювати мастит. Лише м’який, добре постачений кров’ю та неушкоджений сфінктер може знову добре стуляти дійки після процесу доїння, а також витримувати внутрішній підвищений тиск вимені перед новим доїнням.
Якщо знати про цей зв’язок, стає зрозуміло, наскільки важливо тримати дійки в природному стані. А ще: щоб уникнути найменших проблем із вименем, слід періодично ретельно оглядати дійки після доїння. Так, після видоювання вони мають бути сухими, теплими, м’якими й природного кольору. Крім того, правильною умовою доїння є недопущення грубих потовщень або перетискань. Здорові дійки незагрубілі й мають м’які та гладенькі кінчики.
  
 Білі кільця довкола дійкового каналу — перші ознаки перевантаження. Згодом це призводить до більших розтяжок із кривавими тріщинами, які є своєрідним провідником для  хвороботворних мікробів. На такій порізаній, частково вже змертвілій, рогівці збудники хвороби й мікроби перебувають у дуже сприятливих для їхнього росту умовах й звідси можуть легко потрапити у вим’я.
 На сухих і тендітних дійках та вимені можуть з’явитися мікротравми й тонкі тріщини, передусім, у ділянці сфінктера. Якщо вуглекисле вапно розкидають у бокси для лежання або якщо вим’я піддається впливу сильного сонячного випромінювання чи екстремального холоду, дійки потрібно неодмінно об­­роб­ляти засобами догляду за шкірою.
 Дуже холодні та світлі, погано постачені кров’ю дійки — також ознака того, що тиск на них під час процесу доїння занадто високий. Це відбувається, наприклад, за тривалого доїння «наосліп», у разі високого рівня доїльного вакууму в такт відпочинку або якщо доїльний апарат перебуває у вимкненому режимі, а ще — коли стрижень дійкової гуми тугий або занадто довго перебував у висячому положенні.
 Темно-червоний (аж до синюватого) колір дійок після доїння свідчить про неправильне співвідношення такту всмоктування й відпочинку, через що кров накопичується у дійках. Тобто такт усмоктування абсолютний або,  порівняно з тактом відпочинку, занадто довгий, і відтік крові з дійок буде інтенсивнішим, ніж її кількість, яка масажем може бути повернута назад. Європейські фахівці стверджують, що це часто трапляється, якщо такт усмоктування триває довше 65%, або понад 550 мс. Зрозуміло, що застій крові спричинює тварині біль.
 Дійки набувають синього кольору, якщо отвір дійкової гуми занадто тугий і затягує дійки, обмежуючи в них кровообіг. Це видно вже в нижній ділянці дійок. У разі надто великих розмірів дійкової гуми таке стискання в поєднанні з дуже високим доїльним ваку­умом виникає у ділянці основи дійок. Звісно, обох випадків слід уникати.
  Затвердіння на кінчиках дійок свідчить про регулярно високий тиск доїльного вакууму. Такі затверділі дійки можуть згодом важче доїтися, тому що через доїльний вакуум отвір у них гірше розширюється. Через це потрібно в кілька етапів понижувати зависокий рівень доїльного вакууму. Так дійки можуть знову повільно регенерувати. В разі занадто швидкого зменшення вакууму час доїння може подовжуватися.
Спостерігаючи й зіставляючи різні системи доїння на практиці, можна помітити, що дійки перебувають у поганому стані там, де їх довго піддають механічному навантаженню стрижнем дійкової гуми. Така ситуація виникає щоразу, коли між утвореним вакуумом навколо дійки та проміжним простором доїльного стакана в такт відпочинку  різко підвищується диференційний тиск, і стрижень дійкової гуми на високій швидкості стискає дійку. Це відбувається майже завжди через доїння «наосліп» і низький потік молока в кінці процесу доїння.  Сформований че­­рез це перепад тиску тим більший, що вищим був рівень вакууму під час доїння. У доїльних установках з рівнем ваку­уму понад 40 кПа дійки марно піддаються зайвому навантаженню.
Отже, якщо у тварин дедалі частіше фіксують ушкодження дійок, потрібно невідкладно шукати причину, щоб не спровокувати проблем із вименем. Непомітні зміни рівня доїльного вакууму, занадто велика або спрацьована дійкова гума, запізніле знімання доїльних апаратів, дуже інтенсивна пульсація або нерівномірне навантаження окремих доїльних стаканів можуть бути технічними причинами задовгого періоду доїння, а в майбутньому — ушкодження самих ді­­йок. Але й про­­сті помилки у процесі доїння, такі як: на­­дягання доїльного апарата на погано простимульовані й мокрі дійки, незручне підведення шлангів або занадто пізнє знімання доїльного апарата, — можуть спричинити тривале закінчення процесу доїння, а водночас — і постійне ушкодження дійок.

Прості правила допоможуть
Сучасна доїльна техніка сконструйована таким чином, щоб отримувати 90–95% молока з вимені корови протягом незнач­ного проміжку часу. Звісно, до кожного етапу процедури автоматичного доїння слід підходити обережно, без спричинення травм корові. Що тварина спокійніша, то ефективніше  віддаватиме молоко. І навпаки, якщо корова неспокійна або відчуває біль під час доїння, у кількісному відношенні рівень молоковіддачі може знизитися на 20% і більше.
Навколишнє середовище (доїльна за­­ла, стійло), як і сама тварина, мають бути чистими (наприклад, довга шерсть має бути підстрижена задля зменшення скупчення бруду, гною, решток підстилки тощо. Це, своєю чергою, допоможе зменшити ризик виникнення маститу і вплине на якісні показники отриманого молока). Звісно, операторам слід дотримуватись неодмінного правила: перед початком роботи весь посуд, а також руки в обов’язковому порядку миють та дезінфікують — за потреби це повторюють протягом усього процесу доїння.
  
Нижче наведено декілька правил досягнення максимальної продуктивності та зменшення ризику виникнення маститу:
 Дайте зрозуміти корові, що починається процес доїння.
 Перевірте вим’я та зціджене молоко на наявність маститу.
 Обмивайте дійки (але не вим’я!) теплим розчином дезінфектантів. По­­переднє занурення дійок у розчин дезінфектанту на 20–30 с (ви маєте довіряти  продукту, яким користуєтесь!) — ефективний засіб зменшення кількості нових інфекцій. Часто компонентів засобу догляду за дійками вимені недостатньо. Так, якщо дійки загрубілі й потріскані, то вміст таких субстанцій,  як гліцерин або ланолін, у засобах обробки має становити мінімум 20%. Дуже корисні дезінфікуючі препарати на основі йоду або хлору. Для запобігання перенесенню збудника, а також, щоб досягти обробки верхньої ділянки дійок, деякі фахівці рекомендують не вмочувати вим’я у розчин, а розпилювати його знизу навпроти вимені (розпилювання, як правило, потребує вдвічі більше дезінфектанту, ніж у разі занурювання  дійок у його розчин).
 Ретельно просушуйте дійки перед встановленням їх у доїльні стакани (доїння вологого вимені збільшує ризик виникнення маститу!). Краще використовувати паперовий руш­­ник або окрему ганчірку для кожної тварини, адже використання одного засобу для обтирання декількох корів збільшує ризик зараження і передачі збудників маститу від однієї тварини іншій.
 Прикріплюйте доїльні стакани протягом однієї хвилини після початку підготовки вимені. Кожен стакан має «одягатися» з мінімальним попаданням повітря у доїльний апарат.
 Перевіряйте відтік молока і підправляйте доїльний апарат у міру потреби. Зазвичай передні стакани мають кріпитися трохи вище від задніх.
 Наприкінці доїння відключайте вакуум до зняття доїльних стаканів. Стя­гування стаканів із дійок за ввімкненого вакууму збільшує ризик їхнього пошкодження і виникнення інфекції.
 Не передоюйте! Зазвичай більшість корів повністю видоюються за 4–5 хв. Передні чверті видоюються швидше від задніх, які «дають» більше молока. Таким чином передні чверті, як правило, передоюються.
 Після доїння рекомендовано проводити обробку вимені з бактерицидними (антибактеріальними) розчинами.
 Дезінфікуйте доїльну техніку! Після автоматичного доїння апарат промивають розчином 5%-ї пероцетової кислоти. Сучасні доїльні апарати обладнані автоматичною системою, що швидко та ефективно дезінфікує прокладки стаканів (зворотне промивання, або Backflush).

Staphylococcus aureus і процес доїння
Staphyloсoссus aureus — один зі збудників, «асоційованих із коровами», що мешкає на поверхні дійки як усередині, так і зовні вимені і є причиною численних випадків як клінічного, так і субклінічного маститу.  Іззовні дійкового каналу збудник може проникати під час доїння у дійку, наприклад, із повітрям або за вакуумних коливань. Після доїння дійковий канал протягом 1–2 год залишається розширеним, а за його пошкодження може залишатися частково відкритим постійно. Найчастіше ураження відбувається під час доїння через доїльну гуму, серветки для вимені тощо.
Симптоми. Staphyloсoссus aureus зазвичай спричинює утворення рубців, ізольовані вогнища (інкапсульовані зони запалення або мікро­абсцеси), що викликають у вимені інфекції, які важко лікуються антибіотиками. Такі вогнища можуть згодом прориватися і поширювати інфекцію в інші ділянки вимені. Таким чином інфекція може тривати місяцями і навіть роками. У збудників немає яскраво виражених патогенних (хвороботворних) властивостей, тож їх доволі часто не виявляють протягом тривалого періоду.
Діагноз. Під час ураження Staphy­loсoссus aureus кількість соматичних клітин, як правило, постійно підвищується. Їхній вміст можна встановити з допомогою Каліфорнійського тесту на мастит. Але й за низької кількості соматичних клітин корови можуть виділяти збудника. Точний діагноз потребує стерильного взяття зразка перших цівок молока та проведення цитобактеріологічної діагностики (визначення вмісту соматичних клітин і збудників маститу).
Слід зазначити, що золотистий стафілокок виділяється не завжди. Створення стресової ситуації перед взяттям проби протягом 12–24 год підвищує швидкість цього виділення.  Викликає субклінічне хронічне запалення із частими рецидивами клініки і фібринозними плівками з перших порцій молока.  Патогенність збудника є результатом впливу кількох чинників, а найбільше — вірулентності, що призводить до адгезії, зниження опірності організму та поширення патогену в ньому.
Терапія. За субклінічного маститу в період лактації  застосування антибіотиків дає такий самий ефект, як і за самостійного одужання тварини. Таким чином лікуються, як правило, корови в кінці лактації перед запуском. Проте лікування у період лактації має сенс тільки у корів (норма вилікування — > 75%) до 30-го дня лактації і які перебувають максимум на другій лактації. Щоб Staphyloсoссus aureus не переріс у проблему всього стада, слід провести ретельну санацію.
Діюча речовина. За клінічного маститу рекомендують застосовувати інтрацистернальне лікування (лікування каналів вимені), яке можна комбінувати з парентальним уведенням лікувальних засобів (внут­рішньом’язово) за сильних змін у секреції або за наявності вузлів. Внут­ріш­ньо­м’язово можна використовувати пенетамату гідройодид (напівсинтетичний пеніцилін), який доцільно застосовувати у поєднанні із пеніциліном або цефалоспорином (інтрацистернально). Макроліди також придатні для лікування, їм притаманна  бактеріостатична дія (бактерії живі, але не в змозі розмножуватися).  Цефало­спорин і пеніцилін мають бактерицидний ефект (бактерії гинуть, а потім виводяться з організму). Але за стійкості збудників до пеніциліну доцільніше використовувати цефалоспорини.
Профілактика. Щоб уникнути поширення інфекції, потрібно запобігати зараженню під час доїння. Основні запобіжні заходи: доїльні рукавички, здоювання перших цівок молока у спеціальне відро, використання одноразових серветок для вимені, проведення проміжної дезінфекції доїльних апаратів та після процесу доїння. Крім того, інфікованих корів слід утримувати окремо, максимально повно видоювати та якомога раніше, якщо це можливо, переводити на сухостій.

Коментар фахівця

— Кількість соматичних клітин (КСК)  насамперед є непрямим показником інфікування вимені, а пороговим значенням прийнято вважати 200 тис. клітин/мл молока. Індивідуальний контроль КСК щодо кожної корови на фермі слід проводити як мінімум щомісяця. Це потрібно для моніторингу здоров’я вимені корів, а також для своєчасного вжиття необхідних заходів у разі потреби.
Виявлення під час проведення індивідуального оцінювання стану вимені підвищеного показника КСК — понад 200 тис./мл — свідчить про ймовірний мастит, а також непрямо вказує на втрати молочної продуктивності, оскільки навіть незначне підвищення КСК обов’язково негативно відбивається на виробленні молока.
Одним із аспектів, про який часто забувають, є зв’язок КСК та якості молока. Адже КСК у молоці та бактеріальне обсіменіння — це також універсальні індикатори якості молока.
Визнано, що від якості сирого молока суттєво залежать його смакові характеристики та термін придатності. Наявність у молоці високого рівня соматичних клітин та бактерій провокує активацію ліполітичних та протеолітичних ферментів, котрі розщеплюють молочний жир та білок, у результаті чого погіршується смак та скорочується термін придатності молока. Проблема не вирішується пастеризацією, оскільки ці ферменти термостійкі, а тому зниження концентрації молочного білка та жиру триває навіть у пастеризованих та охолоджених продуктах.
Для контролю КСК рекомендовано застосовувати простий та зручний засіб – Калі­фор­нійський маститний тест. Достовірність його досить висока, наприклад, є дослідження, які свідчать про різницю між значенням КСК та показами Каліфорнійського маститного тесту на рівні 3,9% (Varatanovic, 2010). Роз­роб­лено певні правила застосування Каліфор­ній­ського маститного тесту, дотримання яких допо­може із високою ймовірністю визначати КСК:
 перед дослідженням КСК вим’я необхідно підготувати як для доїння;
 здоювати перші цівки молока, оскільки в них, як правило, міститься висока кількість соматичних клітин, що не пов’язано з інфекцією вимені;
 змішувати молоко та Каліфорнійський маститний тест легкими коловими рухами протягом не довше ніж 10 с;
 зчитувати результат швидко — через 20 с реакція може зникнути;
 промивати молочно-контрольну пластину під проточною водою після кожного застосування.

Коментар компанії

Занурювати молочні дійки в дезінфектант потрібно відразу після зняття доїльного апарата, коли дійковий канал ще відкритий

 Шкіра дійок, безпосередньо стикаючись із доїльними стаканами і молоком, є одним із джерел його мікробного обсіменіння. Окрім цього, слід пам’ятати, що молоко у вимені вже містить деяку кількість мікроорганізмів, які проникають туди через дійковий канал. Тому правильне очищення вимені корів перед доїнням — дуже важливий санітарно-гігієнічний захід, який значно зменшує ризик виникнення захворювання на мастит.
Тож слід ретельно підходити до вибору дезінфікувальних розчинів, їхніх концентрацій, а також дотримуватись рекомендованих правил застосування цих препаратів. Дія дезінфікувального препарату має справляти очікуваний бактерицидний ефект і бути миттєвою — до 20 с. Не менш важливим моментом є обробка дійок після доїння корови, що дає змогу запобігати проникненню класичних збудників маститу, які, як правило, передаються під час або після доїння тварини.
Занурювати молочні дійки в дезінфектант слід одразу після зняття доїльного апарата, коли дійковий канал ще відкритий. Саме в цей момент ефективним буде дезінфікувальний засіб, який здатен утворювати максимально повітропроникну, проте щільну захисну плівку, що стане бар’єром на шляху «вторгнення» мікроорганізмів. На сьогодні добре зарекомендували себе дезінфектанти на основі йоду, які після нанесення на шкіру дійок та вимені утворюють високоефективний захисний шар із пролонгованою бактерицидною дією — до 12 год.
Саме таким препаратом є MASOFILM (Evans Vanodine International, Англія), який у своєму складі містить 0,3% вільного йоду, 10% гліцерину та сорбіту і спроможний забезпечувати не тільки дезінфекцію, а й тривалий фізичний та хімічний захист тканин вимені від патогенної мікрофлори. Так, він ефективно діє проти бактерій, які є причиною виникнення маститів: Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae, Pasteurella multocida, Streptococcus (agalactiae, dysgalactiae, uberis) та Staphylococcus (aureus, zooepidemicus, xylosus, epidermidis), Leptospira interrogans, Mycobacterium fortuitum; Mycoplasma hyopneumoniae; Proteus vulgaris; Escherichia coli; Pasteurella multocida та ін. До складу препарату входить достатня кількість зволожувальних компонентів, що дає змогу підтримувати шкіру дійок у відмінному стані протягом тривалого часу.
З огляду на високу ефективність препаратів на основі йоду їх рекомендують використовувати на фермах із поганим санітарним станом, високою вологістю, жаркими кліматичними умовами, незадовільною вентиляцією — тобто там, де є проблеми з утриманням тварин.
ТОВ «Текро»
04070 Київ, вул. Хорива, 33, оф. 33
Тел.   +380 44 239 17 74
Факс +380 44 239 17 75
tekro@tekro.ua
www.tekro.ua

Інтерв'ю
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 
У середині грудня офіційно було повідомлено про створення нової громадської організації — «Всеукраїнського аграрного форуму», метою якої є об’єднання  всіх сільськогосподарських організацій задля спільної продуктивної роботи й ефективної... Подробнее

1
0