Органічне плодоовочівництво в Україні. Перші кроки і великий потенціал

Органічному виробництву в Україні немає й 10 років: перші сертифікати були видані 2008 року. Попри те, що про органічне сільське господарство багато говорять, вирощування органічної плодоовочевої продукції робить тільки перші кроки. При цьому найбільших успіхів досягли садівники. Спостерігається значний інтерес до органічного ягідництва. А от органічне овочівництво досі перебуває в зародковому стані.

Фрукти

Фруктовий органічний бізнес, як розповідає засновник Organic Business School Олена Дейнеко, до снаги середнім і великим виробникам або ж кооперативам невеликих фермерств. За розрахунками організації, органічний фруктовий сад доцільно закладати на площі від 10 га.

Найпопулярніший фрукт серед органічних виробників — яблуко, причому на переробку на зовнішній ринок. Так, 2016 року було експортовано 1000 т органічного яблука на переробку, тоді як поставки товарного яблука були одиничними. У сегменті органічного яблука на переробку на європейському ринку спостерігається перевиробництво. Щоб мати нормальні прибутки, потрібно або експортувати великі обсяги, або налагодити переробку, що теж неможливо без крупномасштабного виробництва і, бажано, кооперації.

Розрахунки Organic Business School і партнерів-практиків показують, що 10-гектарний комбінований (половина під яблунею, половина під грушею) сад при реалізації яблука по 12 грн/кг і груші вдвічі дорожче почав приносить прибуток на 3-й рік, а окупається за 7–8 років при врожайності у повному плодоношенні, що настає на 5-й рік, — 30 т/га.

Альтернатива закладці органічних садів — сертифікація дикоросів. «В цьому випадку в вітчизняній практиці достатньо знайти занедбаний старий сад, а органічний сертифікат на нього отримати буде легко», — говорить Олена Дейнеко.

У майбутньому вона пророкує швидкий розвиток виробництва органічних фруктів (на 50–100% щорічно), зокрема, дикоросів, і появу переробки. Остання можливість слабко використовується українськими органічними виробниками: так, у 2016-му обсяг експорту органічного яблучного концентрату склав усього 10 т.

Ягоди

Вирощування органічних ягід швидко набуває популярності. Протягом кожного з двох попередніх років кількість виробників органічної ягоди зростала вдвічі. Передусім це малі господарства. За даними Organic Business School, 90% органічних ягідних плантацій в Україні мають площу не більше 10 га, а найбільша в Україні органічна ягідна плантація — 85 га.

Зараз в нашій країні видано 17 органічних сертифікатів на культурні органічні ягоди і ще стільки ж на дикорослі. Найпопулярніша в Україні культурна органічна ягода — малина. «Попит на неї на світовому ринку стабільний, і його не можуть задовольнити ні Польща, ні Сербія — провідні виробники цієї ягоди в Європі», — пояснює О. Дейнеко. За малиною йдуть суниця, лохина, ожина, смородина, порічка, обліпиха, жимолость і виноград.

Рейтинг популярності дикорослих ягід виглядає наступним чином: чорниця, ожина, журавлина, брусниця, бузина, горобина, черешня, кизил, калина, глід, шипшина, терен і лісова суниця.

Зростанню інтересу до органічного ягідництва в Україні сприяють кілька факторів. Головний — високий попит на світовому ринку і висока прибутковість вирощування ягоди на експорт завдяки низькій вартості робочої сили. «Завдяки останньому українська ягода на зовнішніх ринках дешевша, ніж чилійська, а Чилі — один зі провідних виробників ягід у світі», — розповідає Олена Дейнеко. Відтак на експорт орієнтована левова частка органічних ягідників, тоді як на внутрішній ринок — усього кілька. Особливо високий попит на зовнішньому ринку на заморожену малину.

Розрахунки Organic Business School на базі практичних кейсів показують, що навіть за врожайності 6 т/га (вона буває й на рівні 12 т/га. – Ред.) органічний ягідник починає приносити прибуток вже на 2-й рік, а окуповується за 4 роки. Це стосується, зокрема, плантацій малини та ожини, а суниця приносить прибуток і окуповується ще швидше. У довгостроковій перспективі найприбутковішою є лохина, яка довго виходить на повне плодоношення, зате довго й родить на повну.

Створити органічний ягідник намагаються багато людей, серед яких вистачає тих, хто раніше ніколи не працював у сільському господарстві. Через це й перші результати новачків дуже різняться. Одні говорять, що органічний ягідник — це дуже складно, інші — що за умови правильної підготовки грунту ніяких проблем немає.

Якщо вирощувати органічну ягоду багато хто вже навчився, то збутом і маркетингом оволоділи небагато виробників. «Фермери зазвичай не розуміють збуту, не вміють правильно формувати асортимент, не спілкуються з трейдерами, а в 90% випадків навіть не пробують варіантів, альтернативних продажу ягоди з поля», — говорить Олена Дейнеко. Також вона відзначає проблеми з логістикою, охолодженням та з придбанням саджанців ремонтантних імунних сортів.

Потенціал органічного ягідництва вона оцінює дуже високо, вважаючи, що виробництво у найближчі роки може зрости на порядок. Та для цього потрібно вийти на широкий світовий ринок, налагодивши експорт до ЄС, Азії, США.

Овочі

Органічних виробників овочів в Україні, за даними Organic Business School, зареєстровано всього 10. Найбільші органічні теплиці (опалювані) займають площу всього 0,5 га. Органічна премія (перевищення ціни органічних овочів над звичайними аналогами) становила в столиці в листопаді 2016 року від 150 до 1000%, що свідчить не так про прибутковість бізнесу, як про не сформованість ринку, який перебуває в зародковому стані: внутрішній ринок мізерний, а на зовнішній українські виробники так і не змогли вийти. Хоча ринком циркулюють чутки про закладення компанією Agrofusion (ТМ "Инагро") 100-гектарного поля органічних помідорів на експорт (хоча, скоріше за все, експортуватимуться не помідори, а томатна паста або сік).

Попит на органічні овочі цілком задовольняється в спеціалізованих органічних мережах, чиї магазини розташовано в великих містах.

За розрахунками Organic Business School, 1 м2 опалюваної теплиці під огірками може принести 100–200 грн прибутку (залежно від сезону), під помідорами — 150–300 грн, кропом і петрушкою — 250–400 грн, цибулею на перо — 200–500 грн, салатом — 200–600 грн, а під руколою і базиліком — 600–800 грн. Така полікарбонатна теплиця площею 10 соток може приносити рентабельність в 50% і окупитися за 1,5–2 роки. Хоча собівартість будівництва органічних теплиць — близько 1 млн $/га.

За словами Олени Дейнеко, органічне овочівництво – оптимальне рішення для фермерів із невеликими площами — 20 соток, а в закритому грунті і ще на менших: прогодувати сім’ю може теплиця площею і 12 соток.

Налагодження експорту дасть змогу збільшити виробництво органічних овочів на порядок. Потенційний ринок збуту є в Німеччині, в Польщі, та й вітчизняні роздрібні мережі могли б купувати немало. Була б лише достатня і регулярна пропозиція за розумними цінами й високої якості. «Якщо органічні овочі не стануть доступнішими за ціною, великого попиту на них не буде», — резюмувала О. Дейнеко.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Стаття написана за матеріалами виступу О.Дейнеко на 2-й національній аграрній конференції "Мільйон з гектара". Слайди традиційно розсислаються всім учасникам заходу компанією-організатором "АПК-Інформ: овочі і фрукти". Фото спікера використано з особистого профілю на Facebook як більш фотогенічне. Звукозапис виступу зберігається в редакції.