Спецможливості
Агробізнес

ЗАКУПОВУЄМОСЯ ЗЕРНОМ

05.06.2008
225
ЗАКУПОВУЄМОСЯ ЗЕРНОМ фото, ілюстрація
ЗАКУПОВУЄМОСЯ ЗЕРНОМ

Якщо звести до купи повідомлення українських інформаційних агентств, то на чотирьох проведених у липні-вересні тендерах Державний комітет з матеріального резерву закупив та уклав контракти на закупівлю понад 2,78 млн т продовольчої пшениці (3-го та 4-го класів) та приблизно 150 тис. т зерна інших культур (жито, ячмінь, овес, просо). Загальна сума укладених угод у середньому становить майже 2,5 млрд грн (див. таблицю).

На перший погляд, це досить вагомий крок держави щодо вирішення проблеми продовольчої безпеки, адже зазначений обсяг покриває майже піврічну потребу країни у продовольчому зерні для виробництва хліба та хлібобулочних виробів, яка оцінюється експертами у 6–6,5 млн т зерна. Нагадаємо, що раніше уряд передбачав закупити через Держрезерв всього 1 млн т продовольчої пшениці, на що у Державному бюджеті було виділено 400 млн грн. Такої суми вистачило б хіба на 500 тис. т зерна за його вартості не більше 750 грн/т. А тут маємо близько 3 млн т при ціні дещо більшій, аніж зазначені 750 грн.

Ситуацію може дещо прояснити повідомлення агентства "Укрінформ" із посиланням на прес-службу Держрезерву. Якщо інші інформагентства написали (і теж з посиланням на прес-службу Держрезерву) про закупівлю Комітетом на тендері 2 вересня майже 1,045 млн т зерна (зокрема, пшениці 3-го класу — 952,3 тис. т за ціною 870–950 грн/т та пшениці 4-го класу — 72,1 тис. т — 800–900 грн/т), то “Укрінформ” повідомив, що того ж дня Комітет уклав контракти на поставку всього 135,8 тис. т продовольчого зерна вітчизняного виробництва, у тому числі більш як 132 тис. т пшениці 3–4-го класів. За договорами пшениця 3-го класу постачатиметься за ціною 945–950 грн/т, 4-го — 800–900, жито групи “А” — 550–590 грн/т. Також було укладено контракти на поставку насіння соняшнику — 10 тис. т за 990 грн/т і зерна кукурудзи — 7,6 тис. т за 900 грн/т (1-й клас) і 800 грн/т (2-й клас). Отже, це і є реальні обсяги закупленого зерна на цьому тендері. А далі у повідомленні “Укрінформу” говориться лише про готовність Держрезерву укластидоговори ”на поставку понад 1024,5 тис. т пшениці 3–4-го класів, близько 14 тис. т жита, більш як 18 тис. т соняшнику, понад 10 тис. т кукурудзи і майже 7 тис. т ячменю”. Проте це саме агентство зазначає, що Держкомрезерв законтрактував понад 2 млн т продовольчого зерна — більш як 1 млн т законтрактовано у вітчизняних сільгоспвиробників і близько 1 млн т надійде у державні засіки за імпортними контрактами.

До речі, окрім цих обсягів Держкомрезерв у серпні купив 166 тис. т російського продовольчого зерна за ціною 585 грн/т (= 97,11 млн грн) у рамках угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Росії “Про державні постачання продовольчого зерна в 2003/04 роках”. Названа партія зерна, як повідомлялося, буде постачатися у вересні-жовтні. Проте вже на початку вересня на один із комбінатів Держкомрезерву — Ровеньківський комбінат хлібопродуктів (Луганська область) — надійшли перші 5 тис. т продовольчої пшениці, яку комітет купив за 830 грн/т (= 4,15 млн грн). За інформацією прес-служби комітету, це зерно купувалося за власні ресурси з метою поповнення державних запасів продовольства.
Також потрібно зазначити, що у серпні уряди Росії та України домовилися про надання Держкомрезерву 1 млн т зерна в кредит (під 12–15%) із державного резерву Росії з погашенням зерном врожаю 2004 року. Тоді ж український уряд попередньо домовився із урядом Казахстану щодо імпорту 1,2 млн т продовольчого зерна з цієї республіки.

Таким чином, враховуючи результати проведених тендерів та ймовірні імпортні поставки з Росії і Казахстану, держава теоретично може розраховувати на створення зернового запасу в обсязі 5–5,5 млн т і навіть більше, адже окрім Держкомрезерву, закупки як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках проводять ДАК “Хліб України” та областні держадміністрації, що закуповують продовольче зерно для формування стабілізаційних фондів у своїх регіонах. При такій досить активній позиції на зерновому ринку вражає те, що фактично, посунувши з ринку комерційні структури (зокрема, трейдерів) та обмежуючи рентабельність зернопереробників і виробників хліба, держава перебирає на себе всі фінансові ризики, пов’язані з торговельно-виробничою діяльностю. І це досить небезпечно як для внутрішнього продовольчого ринку, зокрема, так і для держави в цілому.

Проте прогнозувати подальший розвиток подій на основі “ймовірних” закупок немає сенсу, бо в результаті може з’ясуватися, що навіть за реальними операціями до державних засік дійшло не все зерно, а дещо менші обсяги. До речі, вже в середині вересня, виходячи з аналізу ситуації на українському зерновому ринку, більшість екпертів та зернотрейдерів погоджувалося із тим, що імпорт продовольчого зерна в Україну в цьому сезоні становитиме не менше 4–4,5 млн т, тобто вже починаючи з серпня ц. р., країні потрібно було щомісяця імпортувати 500–550 тис. т зерна. Цього, на жаль, не відбувається. Наприклад, за словами віце-прем’єр-міністра Івана Кириленка, з початку року в Україну завезено понад 750 тис. т пшениці та 230 тис. т жита. А протягом останніх двох місяців (тобто у липні-серпні) після прийняття відповідних законів в Україну завезено понад 300 тис. т продовольчого зерна. Погодьтеся, цього замало.

Інтерв'ю
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0