Спецможливості
Технології

Захистимо посіви зернових від хлібної жужелиці

13.08.2013
3373
Захистимо посіви зернових від хлібної жужелиці фото, ілюстрація

Безконтрольне розміщення озимих по колосових попередниках може спричинити спалахи масового розмноження хлібної жужелиці. Це тягне за собою і значні пошкодження рослин даним фітофагом, і додаткові витрати на підсівання або пересівання культури, і, звичайно, недобори врожаїв зерна в межах 30–50, а в окремих випадках — навіть 100%.

Безконтрольне розміщення озимих по колосових попередниках може спричинити спалахи масового розмноження хлібної жужелиці. Це тягне за собою і значні пошкодження рослин даним фітофагом, і додаткові витрати на підсівання або пересівання культури, і, звичайно, недобори врожаїв зерна в межах 30–50, а в окремих випадках — навіть 100%.

М. Круть,
канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин НААН

Хлібна жужелиця (турун) завдає значної шкоди посівам озимої пшениці в степовій та лісостеповій зонах, особливо у південних регіонах України. Осередки її розвитку відмічають також у господарствах окремих районів Волинської, Івано-Франківської, Львівської, Житомирської та Закарпатської областей. Крім пшениці, ця комаха пошкоджує жито, ячмінь, овес, кукурудзу, просо, сорго, а також злакові трави — суданську траву, райграс, житняк, тимофіївку, кострицю. Найчастіше від неї потерпають посіви пшениці, які розміщають по колосових попередниках. Зростання частки таких посівів до 40, а іноді й 60%, особливо за 3–4-пільних сівозмін, сприяє загостренню проблеми їхнього захисту від багатьох шкідників, зокрема жужелиці.
Протягом останніх 10 років осередки підвищеної чисельності хлібної жужелиці виникали восени на 10–60% площ посівів озимої пшениці. Навесні личинками, що перезимували, було пошкоджено 1–15%, а в осередках Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської областей — 25–45% рослин. Внаслідок цього виникла потреба в проведенні вибіркових обробок посівів інсектицидами. В період наливання зерна пошкодженість колосків озимих та ярих культур жуками становить 0,5–5, а в деяких осередках інколи сягає 15%.
За метеорологічними умовами у нашій країні визначено такі зони поширення та шкідливості хлібної жужелиці:
   зона масового розмноження і постійної шкідливості (степові райони — Одеська, Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська області та АР Крим);
   зона підвищеної чисельності й нестійкої шкідливості (Кіровоградська, Дніпропетровська області та північні райони Запорізької, Луганської, Донецької областей);
   зона низької чисельності та слабкої шкідливості (деякі області Лісостепу).

Біологія та морфологія шкідника
Хлібна жужелиця — це жук із сильно випуклим тілом, завдовжки 12–16 мм, смоляно-чорний, іноді з металевим полиском, з рудуватими або смоляно-буруватими вусиками, щупиками й лапками. Ноги бігальні, на гомілках передніх ніг перед вершиною є виїмка. Яйця молочно-білі, блискучі, овальні, розміром 2–2,5 мм. Личинка камподеоподібна, з трьома парами грудних ніг, білувато-сіра або сіро-зелена з темно-коричневими головою й першим грудним сегментом, в останньому віці завдовжки 30 мм. Лялечка вільна, біла, з добре помітними ногами і вираженими ротовими частинами й крилами.
Основної шкоди посівам озимої пшениці завдають личинки хлібної жужелиці у фазі сходи — початок кущіння. Пошкоджуючи листки й молоді стебла рослин, вони перетворюють їх у купки розмочаленої маси клітковини. Виплодження личинок відбувається в кінці серпня і триває практично до настання приморозків. Личинки живуть у нірках, куди затягують листочки сходів падалиці, а потім і рослин озимої пшениці. Внаслідок цього пошкоджені рослини не встигають відростати і можуть загинути.
Ступінь пошкодженості озимих зернових культур хлібною жужелицею визначається рівнем її чисельності й віком личинок, характером заселеності, а також станом розвитку рослин, погодними умовами під час сівби, осінньої та весняної вегетації культури. Личинки різних віків споживають і різну кількість рослинної маси. Так, одна личинка першого віку знищує за добу близько 6,5 см2 листкової поверхні пшениці, другого — 26, третього — 27,5 см2. У місцях високої щільності популяції хлібної жужелиці посіви, як правило, сильно зріджені, і може спостерігатись випадання окремих рослин уздовж рядків. Найбільша небезпека ймовірна за пошкодження посівів, на яких рослини ще не розкущилися.
Зимують личинки різних віків у грунті на глибині 30–40 см. Їхнє живлення навесні починається після відтавання грунту за середньодобової температури 9°С й триває 45–50 днів. Залялькування відбувається у травні в грунтових комірках на глибині 20–30 см. Масовий вихід жуків збігається з фазами молочної і воскової стиглості озимої пшениці. Жуки в цей час активно живляться зерном у колосі. За добу один жук з’їдає до 30 мг зерна, а за 10 днів — 25 зернин. Крім того, вони вибивають із колосків і непошкоджене зерно. Після жнив, особливо за спекотної посушливої погоди, жуки ховаються в грунт на глибину 30–50 см, де перебувають у стані літньої діапаузи. Наприкінці серпня вони піднімаються в поверхневий шар грунту після певного його зволоження, самиці відкладають яйця на глибині до 10 см. Одна самиця відкладає 50–70 яєць, максимально — 170–270 шт. За помірно жаркої погоди влітку, випадіння опадів у липні-серпні й вересні в межах норми відмічають більш масове виплодження личинок у кінці серпня — на початку вересня. Відновлення вегетації злакових бур’янів, наявність падалиці, сходів озимини позитивно впливають на розвиток личинок хлібної жужелиці.
Жуків і личинок хлібної жужелиці поїдають тарантули, павуки-землекопи, хижі жужелиці, стафіліни, імаго й личинки ктирів, жаби, ящірки, птахи (сорока, сіра ворона, перепілка, сіра куріпка, кулик, сиза й срібляста чайки, шпаки, горобці), ссавці (їжак, лисиця). З паразитичних організмів для даного шкідника відомі три види грибів, кліщі, двокрилі (тахіни, дзюрчалки), перетинчастокрилі (наїзники). Та попри все це, чисельність його залишається на високому рівні, і виникає потреба в плануванні й проведенні захисних заходів.

Заходи захисту
Для захисту зернових культур від хлібної жужелиці потрібна комплексна система, складовими якої є організаційно-господарські, агротехнічні, хімічні заходи тощо. Перш за все, слід звертати увагу на виконання усіх елементів технології вирощування тієї чи іншої культури на належному рівні, щоб створити кращі умови для росту й розвитку рослин та несприятливі — для шкідника. Найефективнішими захисними заходами можуть бути такі:
   правильний вибір попередників під озиму пшеницю, уникнення повторних посівів на одному й тому самому полі. Кількість посівних площ озимої пшениці по колосових попередниках у сівозміні не повинна перевищувати 15–20% загальної площі зернових культур;
   висів високоякісного насіннєвого матеріалу;
   застосування мінеральних добрив та стимуляторів росту рослин;
   роздільне збирання врожаю зерна зі швидким підбиранням й обмолочуванням валків, проведення жнив у стислі строки з мінімальними втратами зерна — все це сприятиме уникненню падалиці — місць резервації шкідника;
   вивезення зерна та соломи для скиртування без розсипання зерна та полови по краях поля;
   лущення стерні відразу після збирання врожаю та рання глибока оранка сприятимуть знищенню падалиці;
   дво- або триразова культивація полів із боронуванням під час планування повторних посівів.

Під час висіву озимої пшениці після стерньових попередників за умов достатньої вологості грунту в шарі розміщення насіння (не нижче 14–16%), задля запобігання зростанню чисельності хлібної жужелиці, ефективна передпосівна обробка насіння інсектицидними препаратами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів…» (2012): Гаучо 70 WS, з. п. (1,5–2,5 л/т), Імідор Про, КС (1 л/т), Ін Сет, ВГ (0,75 кг/т), Рубіж, к. е. (2,0 л/т), Круізер 350 FS, т. к. с. (0,4–0,5 л/т), Нупрід 600, ТН (0,25–0,5 кг/т), Нупрід Макс, т. к. с. (2,5 л/т), Селест Топ 312,5 FS, т. к. с. (1,0–2,0 л/т), Юнта Квадро 373,4 FS,
т. к. с. (1,5–1,6 л/т). Для обприскування посівів проти даного шкідника рекомендовані такі інсектициди: Борей, КС (0,16 л/га), Дурсбан 480, к. е. (1–1,5 л/га), Кінфос КЕ, к. е. (0,15–0,5  л/га), Маршал 25, к. е. (0,8–1,2 л/га), Нортон, к. е. (1,0 л/га), Нурел Д, к. е. (0,75–1,0 л/га), Нурік, к. е. (1,0 л/га), Оперкот Акро, к. с. (0,05 л/га), Пірінекс 48, к. е. (1,2 л/га), Пірінекс Супер 420, к. е. (1,0 л/га), Суперкіл 440, КЕ (0,7 л/га), Фаскорд КЕ, к. е. (0,10–0,15 л/га), Фостран, к. е. (1,5 л/га), Шаман, к. е. (1 л/га). Перспективним напрямом вдосконалення хімічного захисту озимих зернових від комплексу шкідників, зокрема жужелиці, є використання сумішей інсектицидів різних хімічних груп. При цьому норми витрати препаратів можна зменшувати майже вдвічі.
Враховуючи характер живлення личинок хлібної жужелиці, а саме — вночі, для отримання більшого захисного ефекту наземні обприскування посівів слід здійснювати в період від 16 до 20 год. Восени, у період сходи — третій листок обробку озимої пшениці проводять за чисельності личинок 1–2 екз./м2 або на початку кущіння (2–3 екз./м2). У період відновлення весняної вегетації пшениці посіви обробляють переважно в осередках розвитку хлібної жужелиці за чисельності личинок 5–8 екз./м2.

Інтерв'ю
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес

1
0