Спецможливості
Технології

За­хист посівів сої від бур’янів

04.06.2015
2632
За­хист посівів сої  від бур’янів фото, ілюстрація

Не­гли­бо­ке про­ник­нен­ня ко­ренів, низь­ка ви­со­та рос­лин, слаб­ке затінен­ня по­верхні грун­ту і повільний ріст на по­чат­ку ве­ге­тації зу­мов­лю­ють ви­со­ку чут­ливість сої до бур’янів на ета­пах роз­вит­ку від сходів до гілку­ван­ня (40–50 днів). Кри­тич­ним періодом для кон­тро­лю бур’янів є етап роз­вит­ку рос­лин від ут­во­рен­ня пер­шо­го до тре­ть­о­го справжнь­о­го ли­ст­ка куль­ту­ри. Са­ме в цей час потрібно приділя­ти особ­ли­ву ува­гу їхньо­му кон­тро­лю у посівах. Окрім то­го, од­ним із важ­ли­вих еле­ментів от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв насіння є об­ме­жен­ня шкідли­вості бур’янів до зми­кан­ня міжрядь куль­ту­ри.

Не­гли­бо­ке про­ник­нен­ня ко­ренів, низь­ка ви­со­та рос­лин, слаб­ке затінен­ня по­верхні грун­ту і повільний ріст на по­чат­ку ве­ге­тації зу­мов­лю­ють ви­со­ку чут­ливість сої до бур’янів на ета­пах роз­вит­ку від сходів до гілку­ван­ня (40–50 днів). Кри­тич­ним періодом для кон­тро­лю бур’янів є етап роз­вит­ку рос­лин від ут­во­рен­ня пер­шо­го до тре­ть­о­го справжнь­о­го ли­ст­ка куль­ту­ри. Са­ме в цей час потрібно приділя­ти особ­ли­ву ува­гу їхньо­му кон­тро­лю у посівах. Окрім то­го, од­ним із важ­ли­вих еле­ментів от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв насіння є об­ме­жен­ня шкідли­вості бур’янів до зми­кан­ня міжрядь куль­ту­ри.

І. Стор­чо­ус, канд. с.-г. на­ук

По­втор­не засмічен­ня посівів сої та­кож має не­га­тивні наслідки для куль­ту­ри. Впро­довж дру­гої по­ло­ви­ни літа навiть ста­ран­но до­гля­нутi посiви, вiльнi вiд бур’янiв, мо­жуть надміру за­ро­ста­ти ви­да­ми ло­бо­ди, щи­риці, пас­ль­о­ном чор­ним, ку­ря­чим про­сом, мишiєм си­зим та iн. Та­ке за­бур’янен­ня, окрім то­го, що зни­жує про­дук­тивнiсть посівів, ще й ус­клад­нює про­цес зби­ран­ня та збiльшує втра­ти вро­жаю.
Не­ба­жа­на рос­линність, що з’яви­ла­ся після закінчен­ня дії гербіци­ду чи після ос­тан­нь­о­го ме­ханічно­го об­ро­бітку, яка не за­зна­ла впли­ву за­ходів кон­тро­лю, вик­ли­кає за­лиш­ко­ве засмі­чен­ня. Об­ме­жу­валь­ним фак­то­ром по­я­ви сходів бур’янів у другій по­ло­вині ве­ге­тації посівів сої є затінен­ня грун­ту, що за­ле­жить від площі ли­ст­ко­вої по­­верхні куль­тур­них рос­лин.
Ос­танніми ро­ка­ми у посівах сої відміча­ють по­ши­рен­ня і шкідливість та­ких бур’янів, як підма­рен­ник чіпкий, паслін чор­ний, не­тре­ба зви­чай­на, злин­ка ка­надсь­ка. Зміша­на засміченість різни­ми ви­да­ми бур’янів ха­рак­тер­на за­га­лом для всіх регіонів країни, що, своєю чер­гою, ве­де до по­тре­би за­сто­су­ван­ня ра­ди­каль­них за­ходів
їхньо­го кон­тро­лю.
Соя са­ма не мо­же успішно про­ти­сто­я­ти про­це­су за­бур’я­нен­ня посіву, особ­ли­во на по­чат­ку ве­ге­тації, то­му для за­без­пе­чен­ня ви­со­кої про­дук­тив­ності куль­ту­ри од­ним із за­ходів бо­роть­би є за­сто­су­ван­ня гербіцидів під час ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри.
У соєвих посівах найбільше шко­дять ба­га­торічні бур’яни, об­ме­жен­ня чи­сель­ності яких мож­на до­сяг­ти впро­ва­д­жен­ням си­с­те­ми інте­г­ро­ва­но­го за­хи­с­ту впро­довж кількох послідо­вних років. Од­норічні ж бур’яни є менш шкідли­ви­ми, але че­рез те, що во­ни розмно­жу­ють­ся насінням, си­с­те­ми за­ходів ли­ше змен­шу­ють рівень їхньої чи­сель­ності на полі, але повністю не кон­тро­лю­ють.
У си­с­темі кон­тро­лю од­норічних бур’янів ак­цент ро­бить­ся на впро­ва­­джен­ня за­ходів, які за­без­пе­чу­ють до­сяг­нен­ня трьох цілей, пов’яза­них із ди­­намікою по­пу­ляцій бур’янів насіннєво­го спо­со­бу розмно­жен­ня: змен­шен­ня кількості сходів бур’янів, збільшен­ня рівня при­род­ної за­ги­белі насіння бур’янів і змен­шен­ня фор­му­ван­ня життєздат­но­го бур’яно­во­го насіння. Знан­ня ди­наміки по­пу­ляції бур’янів за­без­пе­чує змен­шен­ня ви­ко­ри­с­тан­ня гербіцидів на 50%.

Після­посівний за­хист куль­ту­ри
Відра­зу ж після сівби по­ле кот­ку­ють для по­кра­щан­ня умов про­ро­с­тан­ня насіння і підви­щен­ня по­льо­вої схо­жості. По­даль­ший до­гляд за посіва­ми за­ле­жить від тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри — за умов за­сто­су­ван­ня чи без вне­сен­ня гербіцидів. Як­що гербіци­ди не вно­си­ли або з яки­хось при­чин їхня ефек­тивність не­ви­со­ка (гербіци­ди грун­то­вої дії здатні впли­ва­ти на про­ро­ст­ки рос­лин бур’янів ли­ше за на­яв­ності до­стат­ньої кількості во­ло­ги у верх­нь­о­му шарі грун­ту), то слід на­сам­пе­ред про­ве­с­ти один-три до­схо­до­вих бо­ро­ну­ван­ня. Най­кра­щий час для про­ве­ден­ня до­схо­до­во­го бо­ро­ну­ван­ня, ко­ли про­ро­ст­ки бур’янів пе­ре­бу­ва­ють у фазі білих ни­то­чок. По­шко­д­жен­ня про­ростків куль­тур­них рос­лин не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 1%. Вра­хо­ву­ю­чи біологічні вла­с­ти­вості сої, ламкість її сте­бел, на по­чат­ко­вих фа­зах ве­ге­тації рос­ли­ни по­тре­бу­ють м’яких ре­жимів об­робітку, то­му що во­ни лег­ко трав­му­ють­ся і по­шко­д­жу­ють­ся. Схо­ди бо­ро­ну­ють упо­пе­рек по­ля за со­няч­ної по­го­ди, ко­ли рос­ли­ни втра­ча­ють тур­гор і мен­ше по­шко­­джу­ють­ся бо­ро­на­ми.
 Пер­ше бо­ро­ну­ван­ня посівів ре­ко­мен­дується про­ве­с­ти вже че­рез три-чо­ти­ри дні після сівби, ко­ли насіння сої ли­ше на­клю­ну­ло­ся, а бур’яни пе­ре­бу­ва­ють у фазі білої ни­точ­ки, дру­ге — че­рез 8–10, третє — че­рез 12–14 днів. Рос­ли­ни сої лег­ко ви­т­ри­му­ють такі бо­ро­ну­ван­ня. Ли­ше фа­за виг­ну­то­го коліна, яка на­стає за два-три дні до по­яви сходів, є кри­тич­ною для про­ве­ден­ня цієї по­льо­вої опе­рації. На посівах сої, за­леж­но від за­бур’яне­ності, як пра­ви­ло, про­во­дять од­не-два після­с­хо­до­вих бо­ро­ну­ван­ня, при­чо­му пер­ше — ко­ли рос­ли­ни вже до­б­ре укоріни­ли­ся і ма­ють ви­со­ту 10–12 см. До­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня зни­жує засміченість сої на 40–50%, після­с­хо­до­ве — на 50–60%, а їхнє поєднан­ня має більшу ефек­тивність — 65–75%.
Під час бо­ро­ну­ван­ня до сходів швид­­­кість ру­ху аг­ре­га­ту не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 5–6, а по схо­дах — 4–5 км/год. Стро­ки про­ве­ден­ня міжряд­них об­ро­бітків і їхня кількість за­ле­жать від по­яви бур’янів. За ве­ге­тацію їх про­во­дять, як пра­ви­ло, два-чо­ти­ри ра­зи.

 Як тільки по­зна­чать­ся ряд­ки, про­во­дять не­гли­бо­кий міжряд­ний об­робіток — ша­ру­ван­ня, а об­робіток міжрядь — із по­явою бур’янів, а та­кож у разі за­пли­ван­ня грун­ту після по­ливів. Крім зни­щен­ня бур’янів, цей захід сприяє ство­рен­ню кра­що­го повітря­но­го й вод­но­го ре­жи­му рос­лин, зни­жен­ню сту­пе­ня по­ши­рен­ня та ура­же­ності рос­лин хво­ро­ба­ми. Після­с­хо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня мож­на про­во­ди­ти у фазі пер­шо­го справжнь­о­го ли­ст­ка. Пізніше міжряд­дя роз­пу­шу­ють двічі-тричі до зми­кан­ня рядків. Гли­би­на пер­шо­го роз­пу­шу­ван­ня — 6–8 см, дру­го­го (че­рез 8–10 днів після пер­шо­го) — 8–10, тре­ть­о­го — 6–8 см. Не­доцільно бо­ро­ну­ва­ти сою у фазі про­ростків (у період, ко­ли во­ни вже більші за на­буб­нявіле насіння, до ут­во­рен­ня пер­шо­го справжнь­о­го ли­ст­ка), то­му що бо­ро­ни лег­ко ла­ма­ють і по­шко­д­жу­ють про­ро­ст­ки і сім’ядольні ли­с­точ­ки. Ос­танній об­робіток про­во­дять не пізніше ета­пу бу­тонізації куль­ту­ри. Ре­ко­мен­до­ва­но бо­ро­ну­ва­ти у су­ху по­го­ду і в другій по­ло­вині дня, ко­ли у рос­лин па­дає тур­гор.
У разі ви­ро­щу­ван­ня сої без за­сто­су­ван­ня гербіцидів про­во­ди­ти до- і після­­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня, а та­кож міжрядні роз­пу­шу­ван­ня грун­ту тех­но­логією не пе­ред­ба­че­но. Ре­ко­мен­дується зву­жен­ня міжрядь у посівах до 18–22 см.
На надміру за­бур’яне­них пло­щах до­сяг­ти успіху аг­ро­технічни­ми за­хо­да­ми бу­ває май­же не­мож­ли­во, тим більше, що соя на­ле­жить до куль­тур, які ду­же не­га­тив­но ре­а­гу­ють на «сусідство» бур’янів, прак­тич­но не ви­т­ри­му­ю­чи з ни­ми кон­ку­рент­них взаємовідно­син, то­му хімічним за­хо­дам кон­тро­лю відво­дить­ся го­ло­вне місце в інте­г­ро­ва­но­му за­хисті.

 Для успішно­го кон­тро­лю бур’янів у посівах сої хімічні за­хо­ди слід за­сто­со­ву­ва­ти ще під час ви­ро­щу­ван­ня по­пе­ред­ників, які чер­гу­ють­ся із соєю у сівозміні. Ос­но­ву та­ко­го кон­тро­лю ста­но­вить йо­го ре­тель­не пла­ну­ван­ня вже на ран­нь­о­му етапі. Та­ким чи­ном, об­ме­жен­ня чи­сель­ності бур’янів у посівах сої ба­жа­но по­чи­на­ти на ета­пах після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка і підго­тов­ки грун­ту під висів куль­ту­ри.
Всі ви­ди од­норічних і ба­га­торічних бур’яно­вих рос­лин на ранніх ета­пах ор­га­но­ге­не­зу сої че­рез низь­ку її кон­ку­рен­то­с­про­можність, як за­зна­ча­ло­ся ви­ще, силь­но засмічу­ють посіви. Еко­номічний поріг шкідли­вості бур’янів на­стає за на­яв­ності на 1 м2 п’яти зла­ко­вих од­норічних або трьох ши­ро­ко­ли­с­тих (дво­доль­них) бур’янів.
За­сто­со­ву­ю­чи хімічний за­хист куль­ту­ри за­для підви­щен­ня її уро­жай­ності, вар­то вра­хо­ву­ва­ти мож­ли­вий побічний ефект гербіцидів (їхню післядію) на сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри, які в по­даль­шо­му пла­нується висіва­ти у сівозміні. З ог­ля­ду на це доцільно вно­си­ти гербіци­ди з вибірко­вою си­с­тем­ною дією і ко­рот­шим періодом де­ток­си­кації в грунті, а та­кож з ефек­тивнішою ток­сич­ною дією на ком­плекс видів бур’янів.
Для ефек­тив­но­го кон­тро­лю бур’янів до і після сівби сої по­ля потрібно об­ро­би­ти гербіци­да­ми, тоб­то за­сто­су­ва­ти до- і після­с­хо­до­вий спо­со­би кон­тро­лю бур’янів із ви­ко­ри­с­тан­ням грун­то­вих і стра­хо­вих гербіцидів. Для куль­ту­ри ре­ко­мен­до­ва­но набір гербіцидів, які роз­поділя­ють на грун­тові і стра­хові. Стра­хові, своєю чер­гою, вно­сять для зни­щен­ня дво­доль­них бур’янів, зла­ко­вих, а та­кож є пре­па­ра­ти універ­саль­ної дії. Нор­ма їхньо­го вне­сен­ня і спо­со­би за­сто­су­ван­ня відрізня­ють­ся і за­ле­жать від зо­ни ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри (з ура­ху­ван­ням грун­то­во-кліма­тич­них особ­ли­во­с­тей регіону, за­бур’яне­ності по­ля).

 До сівби або після сівби сої для кон­тро­лю од­норічних зла­ко­вих та де­я­ких двосім’ядоль­них вно­сять грун­тові гербіци­ди на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин: аце­тох­лор, про­ме­т­рин, ме­т­ри­бу­зин, іма­зе­тапір, кло­ма­зон, три­ф­лу­ралін, пен­ди­ме­талін, S-ме­то­лах­лор у поєднанні з тер­бу­ти­ла­зи­ном.
Для кон­тро­лю од­норічних бур’я­нів (фа­за від двох листків) і ба­га­торічних злаків (за ви­со­ти 10–15 см) за­сто­со­ву­ють пре­па­ра­ти на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин, як: про­пахізо­фоп, кле­то­дим, хіза­ло­фоп-П-етил, те­пра­лок­си­дим, хіза­ло­фоп-П-те­фу­рил, квіза­ло­фоп-П-те­фу­рил, флу­а­зи­фоп-П-бу­тил, кле­то­дим.
Об­ме­жує шкідливість од­но­річ­них двосім’ядоль­них бур’янів за­сто­су­ван­ня гербіцидів на ос­нові діючих ре­чо­вин бен­та­зон, ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил. Вне­сен­ня гербіци­ду на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­за­мокс на етапі роз­вит­ку двох-трьох справжніх листків куль­ту­ри ефек­тив­не для кон­тро­лю од­норічних зла­ко­вих і двосім’ядоль­них бур’янів.
За­без­пе­чує зни­жен­ня засміче­ності посівів од­но­доль­ни­ми бур’яна­ми та, своєю чер­гою, сприяє знач­но­му підви­щен­ню вро­жай­ності зер­на сої грун­то­вий гербіцид на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни три­ф­лу­ралін. Для ньо­го ха­рак­тер­ний ефек­тив­ний кон­троль зла­ко­вих бур’янів, але пре­па­рат май­же сла­бо кон­тро­лює паслін чор­ний, осот, гірчак, не­тре­бу, щи­ри­цю і бур’янові рос­ли­ни ро­ди­ни Ка­пу­с­тяні. На ос­танні діють кон­тактні гербіци­ди на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни бен­та­зон, 480 г/л, на­при­клад Ба­за­г­ран — 1,5–3,0 л/га (або йо­го ана­ло­ги), відмінним по­каз­ни­ком яко­го є се­лек­тив­на дія що­до сої. За­сто­со­ву­ють цей гербіцид на фоні три­ф­лу­раліну по ве­ге­ту­ю­чих рос­ли­нах сої, під час фа­зи роз­вит­ку бур’янів чо­ти­ри-п’ять листків їа їхньої ви­со­ти 10–12 см. У разі слаб­ко­го засмічен­ня посівів сої і ранніх етапів роз­вит­ку бур’янів нор­ма гербіци­ду на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни бен­та­зон мо­же бу­ти мінімаль­ною, а за силь­ної за­бур’яне­ності й на пізніших ета­пах роз­вит­ку кон­ку­рент­ної рос­лин­ності — мак­си­маль­ною. Для об­ме­жен­ня чи­сель­ності ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів і пас­ль­о­ну чор­но­го ви­со­ко­­ефек­тив­ною є дво­ра­зо­ва об­роб­ка посівів гербіци­дом на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни бен­та­зон із за­галь­ною нор­мою 3,0 л/га (1,5+1,5) й інтер­ва­лом 20 днів.
Ефек­тив­ни­ми гербіци­да­ми для кон­тро­лю злин­ки ка­надсь­кої  є пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни про­ме­т­рин, 500 г/л, на­при­клад Ге­за­гард 500 FW, КС, або інші гербіци­ди-ана­ло­ги. Пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­зе­тапіру — гербіци­ди для за­хи­с­ту сої від ши­ро­ко­го спе­к­т­ра од­норічних зла­ко­вих і дво­доль­них бур’янів, у то­му числі ка­ран­тин­них, зо­к­ре­ма видів по­ви­тиці і ам­б­розії, та для зни­жен­ня засмічен­ня полів ба­га­торічни­ми бур’яна­ми. Іма­зе­тапір мож­на вно­си­ти під час пе­ред­по­сів­­но­го (з не­гли­бо­ким за­гор­тан­ням у грунт), пе­ред­схо­до­во­го (після висіву — до сходів) та після­с­хо­до­во­го (бур’яни у фазі од­но­го-чо­ти­рь­ох листків) об­ро­бітків.

У півден­них регіонах країни доцільно вно­си­ти після­с­хо­дові гербіци­ди, оскільки для ефек­тив­ної дії грун­то­вих пре­па­ратів тут на­весні у верх­нь­о­му шарі грун­ту тра­диційно ма­ло во­ло­ги. Як­що на­весні на по­лях ба­га­то осо­ту, потрібно за 12–14 днів до сівби про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня гербіци­да­ми 2,4-Д-амінна сіль у нормі 1,5–2,0 л/га або пре­па­ра­та­ми на ос­нові гліфо­са­ту — 4,0–5,0 л/га (до об­при­с­ку­ван­ня не про­во­ди­ти ніяких ме­ханічних об­робітків, крім ран­нь­о­вес­ня­но­го за­крит­тя во­ло­ги).
Важ­ли­вим чин­ни­ком ефек­тив­но­го за­сто­су­ван­ня гербіцидів грун­то­вої дії є ство­рен­ня дрібно­груд­ку­ва­тої струк­ту­ри грун­ту. На вирівня­ний і до­б­ре підго­тов­ле­ний грунт гербіци­ди рівномірно вно­сять у верхній шар та за­од­но зни­щу­ють бур’яни, діючи на їхні про­ро­ст­ки. Пре­па­ра­ти на ос­нові три­ф­лу­раліну під дією со­няч­них про­менів швид­ко роз­кла­да­ють­ся, то­му по­тре­бу­ють не­гай­но­го та ста­ран­но­го за­гор­тан­ня в грунт на гли­би­ну 6–7 см. Тут важ­ли­во ре­тель­но пе­реміша­ти гербіцид із верхнім ша­ром, щоб він до­б­ре закріпив­ся в грунті. Це за­без­пе­чується за од­но­час­но­го вне­сен­ня й за­гор­тан­ня пре­па­ра­ту од­ним аг­ре­га­том. Для цьо­го штан­гові об­при­с­ку­вачі вста­нов­лю­ють на рамі куль­ти­ва­то­ра КПС-4, об­лад­на­но­го вирівню­валь­ни­ми дис­ка­ми і ро­тор­ни­ми ко­точ­ка­ми. Швид­кість ру­ху аг­ре­га­ту — не мен­ше 7,0–7,5 км/год. Для за­гор­тан­ня гер­бі­ци­ду на важ­ких грун­тах не слід за­сто­со­ву­ва­ти дис­кові зна­ряд­дя, бо во­ни не за­­без­­­пе­чу­ють якісно­го об­робітку верх­нь­о­го ша­ру грун­ту. На­впа­ки — після них потрібне до­дат­ко­ве роз­пу­шу­ван­ня куль­ти­ва­то­ра­ми, що при­зво­дить до ущіль­нен­ня грун­ту, підви­щен­ня бри­лу­ва­тості по­верхні посіву та ви­су­шу­ван­ня верх­нь­о­го ша­ру.
Най­е­фек­тивніша об­роб­ка гербіци­да­ми у безвітря­ну помірно теп­лу по­го­ду. Не­доцільно за­сто­со­ву­ва­ти їх у по­су­ш­ли­вий період та у разі вітру, не слід пе­ре­ви­щу­ва­ти виз­на­че­ну нор­му ріди­ни, та­кож вар­то за­без­пе­чи­ти, щоб роз­чин не стікав із рос­лин на грунт. Найбільшу ток­сичність гербіци­ди про­яв­ля­ють за тем­пе­ра­ту­ри повітря 18…24°С. Дія грун­то­вих гербіцидів най­кра­ща за помірно теп­лої по­го­ди з тем­пе­ра­ту­рою повітря 15…20°С і во­ло­гості грун­ту не мен­ше ніж 20–22% по­льо­вої во­ло­гоємкості.
 За про­гноз­но­го на­стан­ня спе­кот­ної і су­хої по­го­ди, що при­зво­дить до по­су­хи, об­при­с­ку­ван­ня посівів ба­жа­но про­во­ди­ти за­вчас­но. Нор­му ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни доцільно збільши­ти до 250–300 л/га, щоб за­без­пе­чи­ти кра­ще змо­чу­ван­ня по­верхні рос­лин. За та­кої об­роб­ки мож­на ско­ри­с­та­ти­ся мінімаль­ни­ми нор­ма­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів у період, ко­ли рос­ли­ни бур’янів пе­ре­бу­ва­ють у най­чут­ливіших до дії гербіцидів фа­зах роз­вит­ку (сім’ядолі). Малі нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів істот­но зни­жу­ють фітон­цид­ний ефект, який є ду­же не­без­печ­ним і вод­но­час ду­же ймовірним в умо­вах стре­су куль­тур­них рос­лин за дефіци­ту во­ло­ги. До то­го ж та­ке раннє за­сто­су­ван­ня гербіцидів еко­номічно вигідне.
Запізнен­ня із про­ве­ден­ням за­хис­них за­ходів при­зве­де до не­обхідності збільшен­ня норм ви­т­ра­ти гербіцидів за­для ча­ст­ко­во­го по­до­лан­ня на­ро­с­та­ю­чої фа­зо­вої ре­зи­с­тент­ності рос­лин бур’янів, що ма­ють два-чо­ти­ри і більше справжніх ли­ст­ки, і вод­но­час спри­чи­нить знач­не пригнічен­ня сходів сої.

Інтерв'ю
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  

1
0