Спецможливості
Технології

Захист плодових насаджень від цикадових у центральному Лісостепу України

05.06.2008
784
Захист плодових насаджень від цикадових  у центральному Лісостепу України фото, ілюстрація
Захист плодових насаджень від цикадових у центральному Лісостепу України

Захист плодових насаджень від цикадових у центральному Лісостепу України

Останнім часом спостерігається значне заселення і пошкодження багаторічних насаджень сисними видами з групи цикадових.
Найбільшої шкоди ці комахи завдають молодим плодовим рослинам у полях розсадника та молодих насадженнях (одно-, дворічні гілки та штамб).
У зв’язку з цим виникла необхідність вивчення їх видового складу, особливостей біології і шкодочинності та удосконалення
системи захисту плодових насаджень від цикадових за допомогою сучасного асортименту пестицидів з урахуванням біоценотичних вимог до агроценозу багаторічних насаджень.

За роки досліджень (1996—2000) нами було встановлено, що до цієї групи комах належать цикадка розанова, цикадка зелена і горбатка-буйвол.
Цикадка розанова пошкоджує як у розсаднику й молодих насадженнях, так і в промислових садах яблуні, черешні, сливи, вишні, груші, айви, на плантаціях троянд і шипшини, які є її природним резерватом. Це дрібні блідо-жовті комахи, 3—3,5 мм завдовжки.
Встановлено, що зимують яйця шкідника переважно на пагонах троянд і шипшини (95% основної маси відкладених яєць), біля бруньок і в розвилках гілок.
Результати досліджень свідчать, що ранні зниження температури повітря до -22,0...-29,3°С (грудень 1997 р., 1998 р.) та до -24,5...-26°С (січень 1997 р., 1999 р.) істотно не впливають на зимуючий запас шкідника, виживання яєць становило 84,7— 93,3 %.
Личинки розпочинають виходити під час «розпукування бруньок» — у фазу «зеленого конусу» в третій декаді квітня (1997—1999 рр., 2000 р.) і на початку першої декади травня (1996 р.) за середньодобової температури повітря +8,2°С і вище та середньої вологості повітря 75,9—84,3%.
Личинки, німфи й дорослі комахи живляться з нижнього боку листків рослини, висмоктуючи сік. У результаті пошкоджень на листку з верхнього боку з’являються бліді розпливчасті плями, листя білішає, дістаючи мармуровий візерунок.
Встановлено, що шкідник у плодовому розсаднику зустрічається на всіх культурах, чисельність його у травні-червні становила в середньому 0,9—3,3 особини на один саджанець. Через пошкодження фітофагом приріст рослин у шкілці сіянців яблуні знижувався на 25,1—30,9%, а в саджанців яблуні другого року вирощування — на 13,9—19,1%.
Результати досліджень свідчать, що впродовж року шкідник дає до чотирьох поколінь. Для повного розвитку одного покоління необхідна сума ефективних температур 283,6°С, яка в роки спостережень коливалася від 272,2 до 294,1°С. У роки з високими температурами повітря до +36,8°С і дефіцитом опадів у літні місяці (1996 р., 1998 р., 1999 р.) шкідник розвивався в трьох поколіннях.
За нашими спостереженнями, сприятливими умовами для розвитку цього фітофага є помірна тепла погода (+18,3...24,60С) і відносна вологість повітря 70—80%.
Поява самок другого покоління спостерігається в першій-другій декадах червня, а третього покоління — у середині та наприкінці липня. Самки останнього покоління з другої декади вересня до кінця другої декади жовтня перелітали на шипшину й троянди, де яйцекладом дугоподібно надрізали кору здерев’янілого однорічного пагона і відкладали по одному яйцю.
Цикадка зелена пошкоджує одно-, дворічні гілки, штамби молодих рослин яблуні, груші, аличі, абрикоса, сливи під час осіннього відкладення яєць.
Це зелена комаха, до 5—9 мм завдовжки. Личинка дещо менша, сірого кольору.
Низькі температури повітря (-22,0...-29,3°С) за роки досліджень істотно не впливали на зимуючі яйця шкідника, їх загибель не перевищувала 7,9—9,3%.
Вихід личинок розпочинається у фазу «рожевого пуп’янка» і закінчується наприкінці цвітіння яблуні осіннього строку дозрівання сорту Слава Переможцям за середньодобової температури повітря +11,5°С і вологості повітря 85,5%.
Упродовж 6—15 годин після відродження личинки падали в траву. Вони інтенсивно живилися клітинним соком дикоростучих рослин, заселяючи їх листя уздовж центральної жилки, віддаючи перевагу пирію повзучому (до 70,5%), мишію сизому (15,5%) та вівсюгу звичайному (12,0%).
Результати досліджень свідчать, що розвиток личинок фітофага відбувався за 9,5—13,2 дня, а на розвиток шкідника в стадії німфи в середньому припадало 14,9—19,6 дня. Усього за час розвитку личинки та німфи відбувалося три линьки.
Появу самок першого покоління було відмічено в першій-другій декадах липня. У середині та наприкінці серпня з’являлися самки другого покоління, які поверталися на молоді дерева, де яйцекладом надрізали кору біля основи гілок, відкладаючи по 10—15 яєць в одне місце. Загальна плодючість самок шкідника коливалася від 152 до 219 яєць і в середньому за роки досліджень становила 164—185 яєць.
Горбатка-буйвол пошкоджує при відкладанні яєць молоді деревця (гілки і штамб) абрикоса, черешні, сливи, айви, груші, яблуні. Цей об’єкт особливо шкодочинний у розсаднику. У місцях пошкодження на кісточкових витікає камедь, кора темнішає, відстає та всихає.
Тіло дорослої комахи трикутне, плескате з боків, трав’янисто-зелене, завдовжки 8—12 мм. Личинка сірувато-землистого кольору з численними відростками на тілі.
Зимують яйця, які самка відкладає восени в гілки діаметром 0,4–1 см та штамби молодих дерев. За нашими спостереженнями зниження температури повітря до -22,0...–29,3°С істотно не впливало на перезимівлю яєць фітофага, їх загибель не перевищувала 9,9—11,3%.

Появу личинок спостерігали в першій-другій декадах червня за середньодобової температури повітря 18,5°С і відносної вологості повітря 78,9%. Личинки падали вниз, де живилися соком різних трав’яних рослин: амброзії полинолистої (30,5%), лободи білої (26,3%), пирію повзучого (20,5%), щириці звичайної (15,6%), інших (7,1%).
Наприкінці третьої декади липня — у першій декаді серпня з’являлися дорослі самки, які за допомогою яйцеклада розрізали кору на гілках і відкладали туди по 10–18 яєць двома кривими рядами.
Таким чином, радикальним заходом для зниження шкодочинної дії та чисельності популяцій цикадових в агробіоценозі розсадника і саду, передусім цикадки зеленої та горбатки-буйвола, є утримання грунту під чорним паром і знищення бур’янів.
Проти цикадки розанової ефективним є обприскування інсектицидами у фазу «рожевого пуп’янка» та в строки, встановлені для захисту багаторічних насаджень від каліфорнійської щитівки і плодожерок (перша-друга декада червня, перша-друга декада липня, перша декада серпня). У садах і розсадниках у разі появи горбатки-буйвола і цикадки зеленої, починаючи з першої-другої декади червня і до другої декади серпня, ефективним є обприскування дерев і рослинності під ними пестицидами. Стовідсоткова загибель личинок, німф цих комах спостерігалася після обробки такими препаратами: Конфідор, 20% в.р.к. (0,25л/га); Каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); Актара, 25% в.г. (0,2 кг/га); Регент, 80% в.г. (0,02 кг/га); Базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); суміш: Золон, 35% к.е.+ Шерпа, 25% к.е. в половинних дозах — (1,0 л/га + 0,15 л/га).

І. ХОМЕНКО,
д-р с.-г. наук, професор, членкор УААН
Ю. ЯНОВСЬКИЙ,
канд. с.-г. наук, ст. науковий співробітник відділу захисту рослин
Мліївський інститут садівництва ім. Л. П. Симиренка

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0