ЗА ДОСВІДОМ ДО НІМЕЧЧИНИ

Сільськогосподарська делегація науковців та виробничників з Полтавської і Сумської областей з 12 по 15 листопада 2002 року відвідала в Німеччині виставку EuroTier’2002 та низку наукових і виробничих об’єктів, що займаються питаннями скотарства, свинарства, а також підготовкою кадрів. Про цю виставку “Пропозиція” розповідала у №1 за 2003 рік.
Після дводенного перебування на виставці делегації була надана можливість відвідати ряд виробничих об’єктів та наукових установ. Одразу ж після огляду виставки члени делегації ознайомилися з роботою ветеринарної клініки при вищій ветеринарній школі м. Ганновер. Були показані приміщення для утримання тварин, операційні приміщення, сучасне обладнання, наприклад, два стаціонарні та один мобільний рентгенівські апарати, ультразвуковий сканер, а також надана можливість спостерігати за перебігом операцій.
Клініка надає послуги до 3000 клієнтів за рік, включаючи і післяопераційний супровід тварин. Крім ветеринарних лікарів-практиків, у клініці працюють 3 професори, 10 наукових співробітників та навчаються понад 20 аспірантів.
Делегація відвідала університет прикладних наук Вайнштефан з відділенням в м. Тріздорф (земля Баварія), де професор Х. Віллеке в деталях ознайомив з роботою цієї установи. Університет займається підготовкою фахівців з таких дисциплін, як аграрний маркетинг та менеджмент, біотехнологія, лісове та паркове господарство, садівництво, архітектура ландшафтів, сільське господарство, охорона навколишнього середовища. Професор Х. Віллеке ознайомив нас також з племінною свинофермою, де студенти набувають практичних навичок щодо розведення, годівлі і утримання свиней. Експериментальна ферма вирізняється високим рівнем культури виробничих процесів, наявністю сучасного технологічного обладнання, що сприяє високому рівню підготовки спеціалістів.
Поряд з університетом розташована станція штучного осіменіння Нойштадт/Айш, з роботою якої ознайомив нас її керівник доктор К. Ляйдинг. Тут отримують сперму бугаїв і кнурів, а також проводять трансплантацію ембріонів. За рік спермою з цієї станції осіменено 300000 свиноматок, при цьому 80% безпосередньо власниками ферм самостійно. Паралельно з основною діяльністю станцією надаються додаткові послуги, такі як оцінка стільності корів та порісності свиноматок, консультації з годівлі тварин, складання планів парування маточного поголів’я. Окремим напрямом діяльності станції є трансплантація ембріонів, а також організація семінарів для фермерів з питань відтворення сільськогосподарських тварин.
Нашій делегації була надана можливість ознайомитися з діяльністю навчально-дослідного центру в місті Іден (земля Саксонія — Анхальт), який об’єднує роботу виробничих об’єктів, а також впроваджує теоретичні розробки провідних університетів. Еквівалентом цієї організації в нашій країні можна було б назвати зональні інститути агропромислового виробництва. Такі центри в Німеччині функціонують у кожній Федеральній землі.
В організаційному плані науковий центр складається із 5 відділів, які займаються питанням рослинництва і тваринництва. В стадії організації 6-й відділ, який буде координувати питання грунтознавства.
Головна функція центру — проведення досліджень, які мають прикладний характер, впровадження розробок інших наукових установ у виробництво в фермерських та інших господарствах, підвищення кваліфікації спеціалістів різних галузей сільськогосподарського виробництва.
У зональних центрах проходять також 6-тижневу науково-виробничу практику студенти університетів.
Згідно з замовленнями міністерства сільського господарства, наукові центри розробляють проекти рекомендацій законодавчого характеру, питання фінансової підтримки господарств.
Навчально-дослідний центр має власну виробничу базу, яка включає 1200 га землі, в т.ч. 1000 га пашні і 200 га лісу. Тут утримують 650 голів молочних корів, від кожної з яких щорічно одержують більше 9 тис. кг молока. Налічується також 130 корів м’ясного напряму продуктивності, коні саксонської породи. Цікавим є те, що витрати на проведення досліджень, а також на перепідготовку кадрів фінансуються державою.
Для нас, спеціалістів у галузі свинарства, значний інтерес мала робота випробувальної станції, діяльність якої координує навчально-дослідний центр. Основне завдання станції — оцінювати кнурів за власною продуктивністю та за боковими родичами. Тварин завозять із нуклеусних стад, що розводять породи: велику білу, ландрас, дюрок, п’єтрен і гемпшир. Одночасно на станції можна розмістити 576 тварин, а за рік оцінити 1500 голів.
Із племінних господарств поросят завозять у 21-денному віці, дорощують до 20 кг, а потім переводять в інші приміщення, де обліковий період триває до досягнення тваринами живої ваги 112–115 кг. Тварин оцінюють за даними середньодобових приростів, досягненням маси 112–115 кг та витратами кормів на кг приросту. Середньодобові прирости на випробувальній станції в середньому становлять 1012 г. Якщо середньодобові прирости є меншими 900 г, а витрати кормів більшими за 2,2 кг на 1 кг приросту, то таких тварин в селекційний процес не включають. Із загальної кількості оцінених кнурців тільки 3% використовують у селекції, при цьому виключно через станції штучного осіменіння. Це свідчить про високі вимоги щодо якості племінних тварин, а тому і результати в цілому за відгодівельними і м’ясними якостями свиней в Німеччині досить високі.
Слід також відмітити, що всі процеси, пов’язані з оцінкою тварин, комп’ютеризовані. Особливий інтерес у цьому плані являє система годівлі молодняку, де за допомогою спеціально обладнаних годівниць споживання корму кожною твариною виведено на комп’ютер і фіксується з точністю до ±5 г.
На території випробувальної станції знаходиться забійний цех, а також лабораторії, в яких визначаються якісні показники м’яса від різних генотипів кнурів і маток (рН, колір, вологовтримувальна здатність та інші).
Нашу вагу в навчально-дослідному центрі привернуло також голштинізоване стадо великої рогатої худоби. Високі надої молока (9 і більше тисяч кг за лактацію) обумовлені, перш за все, високим рівнем годівлі тварин. Тварини протягом року щоденно отримують однаковий корм, що в перерахунку на суху речовину становить 18 кг. До раціону входять: кукурудзяний силос і сінаж, подрібнені з листям качани кукурудзи, відходи пивної промисловості, дерть, соєвий та ріпаковий шрот, мінеральна суміш, при потребі — сіно. Нормування годівлі комп’ютеризовано (залежно від продуктивності та кондицій тварини).
Говорячи про продуктивність та причини її зростання в багатьох стадах, що розводять велику рогату худобу, в тому числі і в вищеназваному навчально-дослідному центрі, місцеві фахівці схильні пояснити це низкою факторів, проте не на останньому місці стоїть зміна форми власності в цілому, в тому числі й щодо скотарства. За часів існування НДР функціонували окремо підприємства, що займалися виробництвом кормів і окремо — розведенням тварин. При цьому якість кормів не стимулювалася підвищенням продуктивності тварин. Тому кормовиробна промисловість не була зацікавлена у виготовленні кращих кормів. І лише після об’єднання Німеччини було включено ці два сектори до єдиної системи паралельно із зміною форми власності. Таким чином з’явились умови, що сприяли ефективнішому веденню галузі тваринництва, в тому числі скотарства.
Слід відмітити, що 10-ти студентам Полтавської державної аграрної академії надана можливість вивчати передовий досвід німецьких тваринників у названому навчально-дослідному центрі в місті Іден. Це господарство розмірами та багатьма іншими параметрами ідентичне тим, які є в Україні.
Цікавим було ознайомлення з роботою державного м’ясокомбінату в м. Кульмбах (земля Баварія). Екскурсію на цьому об’єкті організував провідний фахівець В. Пешке та його колеги. Нам було запропоновано оглянути всі технологічні процеси, починаючи від забою свиней і закінчуючи зберіганням туш. Вражає високий рівень автоматизації і комп’ютеризації виробничих процесів, застосовування експрес-методів визначення якості м’яса безпосередньо на парних тушах.
Останнім об’єктом, який відвідали українські фахівці, було велике сільськогосподарське підприємство, що займається молочним скотарством. Воно розташоване в м. Майсен (земля Саксонія). Виробничі потужності приватизованого господарства дають змогу одержати продукцію від 1300 корів, але через наявність системи квот кількість тварин, що утримують у господарстві, становить лише 950 голів. За минулий рік надоєно на корову 8700 кг молока з середньою жирністю 4,24% і вмістом білка 3,2%. Молочну ферму обслуговують 22 працівники. Робота організована в дві зміни, корів доять три рази, використовуючи при цьому доїльну установку системи “Карусель”. Склад раціону приблизно такий, який описаний вище (в навчальному господарстві м. Іден). Він змінюється залежно від періоду лактації: до 150 днів лактації і від 150 днів до її закінчення. Далі раціон компонується окремо для сухостійних корів, а також для молодняку різного віку. Щорічно із стада вибраковують 40% корів, замінюючи їх продуктивнішими.
Особливістю господарства є наявність в експлуатації біогазової установки, яка виробляє електроенергію в кількості, достатній для покриття власних потреб. Проте вирішено, що доцільніше вироблену енергію “здавати” до державної мережі за 10 центів/кВт, а навзамін купувати за 6 центів/кВт. Усе це дає змогу підприємству ефективно господарювати в нових для нього економічних умовах.
На нашу думку, високі виробничі показники в тваринництві Німеччини потребують більш детального їх вивчення і застосування в Україні. Особливо в цьому плані великий інтерес мають крупні реформовані господарства Східної Німеччини (колишньої НДР) — як у плані зміни форм власності, кредитування сільськогосподарського виробництва, так і у вирішенні комплексу технологічних питань, а також наукового забезпечення всіх галузей тваринництва. Заслуговує на увагу й висока технічна оснащеність та комп’ютеризація всіх виробничих процесів, особливо в сфері селекційно-племінної роботи.
Члени делегації висловлюють щиру подяку пану доктору Мільднеру за фінансову підтримку нашого візиту, а також пану професору Х. Віллеке, та пану В. Пешке за організацію змістовної програми перебування в Німеччині.
В. Рибалко, академік УААН,
М. Березовський, членкор УААН,
А. Гетя, канд. с.-г. наук,
Інститут свинарства УААН,
Р. Пльойзе, професор,
О. Горб, канд. с.-г. наук,
Полтавська державна
аграрна академія