Спецможливості
Агрохімія

Протруювання насіння — основний захід для контролю хвороб

27.08.2017
16222
Протруювання насіння — основний захід  для контролю хвороб фото, ілюстрація

У багатьох країнах протруювання насіння є не тільки необхідним, але і законодавчо обов’язковим заходом захисту сільськогосподарських культур.

 

Використання для сівби непротруєного насіння спричинює зниження врожаю культури. За даними ірландських фахівців, без проведення передпосівного протруювання насіння від кореневих гнилей (збудник — Fusarium nivale) в їхньому регіоні гине до 50% сходів пшениці озимої. Багаторічний досвід обробітку пшениці озимої в Німеччині показує, що протруювання насіння Байтаном забезпечує вищі врожаї зерна — в середньому на 0,64 т/га (на 10,6%), ячменю — на 0,49 т/га (на 8,0%).

У Канаді, завдяки протруюванню насіння пшениці Вітаваксом, урожайність збільшується у середньому на 7,9, ячменю — на 10,8% шляхом підвищення показників схожості насіння, кількості колосків на 1 м2 і маси зерна.

Слід зазначити, що для обмеження шкідливості вірусних хвороб пшениці, ячменю і вівса та пошкоджень їх шкідниками (злакові попелиці) надійніше, економічно вигідніше й екологічно безпечніше щороку проводити передпосівне знезаражування насіння, аніж застосовувати багаторазові обприскування посівів контактними (піретроїдними) і системними (фосфорорганічними, карбаматними) інсектицидами, тому що до останніх у попелиці дуже швидко розвивається стійкість, тож значно знижується ефективність обробки.

У більшості випадків обробки фунгіцидами не впливають на бактеріальні патогени і не охоплюють всі види грибних хвороб. Отож важливо ретельно обирати протруйник, здатний максимально впливати на шкідливі організми насіння та грунту, щоб забезпечити захист культури від інфекційних хвороб на ранніх стадіях росту і розвитку рослин.

Вимоги до протруювання

Основною вимогою до протруювання є забезпечення високої якості самого процесу для реалізації повною мірою ефективності препарату. Для цього невеликі кількості протруйника мають бути рівномірно нанесені на насіння. Тому для якісної процедури потрібно використовувати ретельно очищене насіння. Дрібні частки мають дуже велику відносну поверхню і тому зв’язують протруйник значно краще, ніж сам посівний матеріал. Що більше пилу і зернової домішки у посівному матеріалі, то більше суміш зв’язується цими частками, внаслідок чого менше потрапляє на насіння. З огляду на те, що навіть у добре очищеному посівному матеріалі за багаторазового транспортування в елеваторах знову утворюється дрібна зернова домішка, рекомендується безпосередньо перед протруюванням установлювати пневмосепаратор. Таке додаткове очищення економічне і надійно запобігає попаданню у протруювач зерна, вкритого пилом.

На якість процесу істотно впливають об’ємна маса (маса одного гектолітра) і маса 1000 насінин. Під час протруювання на кожну насінину потрібно нанести мікрокількість рідини, що дорівнює 1/2000–1/10000 мл. Що вища маса 1000 насінин, то меншу їхню кількість слід обробляти певною кількістю суміші, що також підвищує якість процесу протруювання. Низька маса 1000 насінин не тільки зменшує якість процесу, а й знижує швидкість потоку протруєного насіння, що в низці випадків може погіршити рівномірність посіву. Отже, що краще відсортовано посівний матеріал, то вища об’ємна маса і рівномірніше та краще насіння піддається обробці.

Зменшувати норму витрати препарату недопустимо: недодавання 10–15% потрібної дози призводить до значного зниження ефективності протруйника, а ефективність контролю окремих патогенів втрачається повністю. Потрібно точно дотримувати у розчинах рекомендованих норм витрати пестицидів на одиницю маси насіння. У разі їхнього зменшення не досягається бажаний ефект, а збільшення норми знижує схожість насіння через утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку, навіть до повної їхньої загибелі, що особливо небезпечно для партій насіння із високим ступенем травмування.

Деякі протруйники мають ретардантні властивості. Такі особливості дії препаратів на рослини варто враховувати і вміло застосовувати на практиці. Не можна висівати насіння пшениці озимої, обробленої такими препаратами, на глибину понад 5 см. Особливо важливо дотримувати глибини загортання насіння на 2–4 см у грунт для середньорослих і короткостеблових сортів, які мають коротке колеоптиле. Недотримання зазначеної глибини загортання — одна із причин зменшення польової схожості.

Під час вибору протруйника насіння основними вимогами до нього є висока ефективність контролю комплексу збудників хвороб і технологічність. Якість обробки залежить від початкового стану посівного матеріалу, правильно обраного препарату для обробки насіння, обов’язкового дотримання регламентів його застосування.

Протруювання пшениці

На сьогодні практично відсутнє неінфіковане насіння у зв’язку зі зниженням якості посівного матеріалу, а ступінь варіювання різних видів збудників хвороб досить висока, і на неї впливають певні умови, у тому числі і погодні. Останніми роками відмічають тенденцію до зниження якості посівного матеріалу також через сильний розвиток плямистостей гельмінтоспоріозної і септоріозної етіології, фузаріозу колоса, збільшення рівня сажкових хвороб. Раніше відмічалося, що летюча сажка виникала досить спорадично через стійкість більшості сортів до її збудника. Але останніми роками, у зв’язку з інтенсивним упровадженням у виробництво сортів іноземної селекції, ураження посівів пшениці озимої летючою сажкою зростає.

На пшениці, як правило, переважає розвиток фітопатогенів роду Alternaria і Fusarium. Згідно з даними досліджень російських науковців, втрата врожаю зерна на кожен відсоток насіння пшениці ярої інфікованої Fusarium graminearum, становить 1,6–2,4%, а інфікованої Bipolaris sorokiniana: тверді сорти — 1,8–2,6 та м’які сорти — 1–1,4%.

Протруювання посівного матеріалу пшениці забезпечує захист культури від твердої, летючої, стеблової та карликової сажок, офіобольозної, гельмінтоспоріозної, церкоспорельозної кореневих гнилей, альтернаріозу насіння, снігової, або фузаріозної, плісняви, пліснявіння насіння.

Протруювання забезпечує знезараження від патогенів, які зберігаються у насінні, на його поверхні, в грунті, на рослинних рештках, захищає сходи. Така обробка убезпечує культуру від хвороб як в осінні, так і у ранньовесняні фази її росту та розвитку, сприяє зниженню рівня ураження рослин на пізніших її фазах розвитку. У разі дотримання рекомендацій із застосування протруйники не викликають зниження польової схожості насіння культур, навіть таких, маса 1000 насінин яких нижча за звичайну.

З метою вибору ефективного протруйника рекомендовано провести фітоекспертизу насіння. Такий захід дасть можливість виявити поширення і видовий склад поверхневої та ендогенної інфекцій, що, своєю чергою, і має визначати вибір, завдяки властивостям якого буде забезпечено зниження шкідливості виявлених хвороб.

Для протруювання насіння пшениці у кожній конкретній ситуації добирають препарати із відповідним спектром дії згідно з рекомендованими Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Серед рекомендованих до застосування останнім часом добрими характеристиками відзначаються протруйники на основі таких діючих речовин, як: карбендазим, флутріафол, тебуконазол, манкоцеб, тритіконазол, флудіоксоніл, іпконазол, диніконазол-М, імідаклоприд, беноміл, тебуконазол у поєднанні з імазолілом, тебуконазол у поєднанні з тіабендазолом та імазолілом, дифеконазол у поєднанні з ципроконазолом, тіабендазол у поєднанні з тебуконазолом, карбоксин з тирамом, флутріафол з імазолілом та з таібендазолом, флутріафол з таібендазолом, карбендазим з карбоксином, тритіконозол з піраклостробіном, тритіконозол із прохлоразом, протіоконазол із тебуконазолом, протіоконазол із тебуконазолом та флуопірамом, флудіоксоніл із тритіконазолом, флудіоксоніл із ципроконазолом, азоксистробін із тебуконазолом та флудіоксонілом, імідаклоприд із тебуконазолом, тебуконазол у поєднанні з прохлоразом, епоксиконазол із карбоксином та імідаклопридом, карбоксин із тріадименолом та тебуконазолом, дифеконазол у поєднанні з флудіоксонілом та тіаметоксамом, імідаклоприд із клотіанідином та протіоконазолом, металаксил-М із тебуконазолом.

Одночасно з протруюванням насіння рекомендовано обробляти мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту) і регуляторами росту рослин. Обробку насіння мікроелементами проводять за умови, якщо їхній вміст у грунті не перевищує: бору — 0,3 мг/кг, міді — 1,5, марганцю — 3, цинку — 1, кобальту — 0,3, молібдену — 0,04 мг/кг.

Посівний матеріал протруюють не пізніше як за п’ять діб, а краще — за два-три тижні до сівби.

Протруювання насіння озимих зернових культур забезпечує не тільки ефективний захист насіння, проростків і сходів від насіннєвої та грунтової інфекцій, а також сприяє поліпшенню перезимівлі рослин в умовах тривалого та несприятливого осінньо-зимового періоду. Знезараження насіння пшениці є рентабельним заходом, який сприяє збереженню врожаю на рівні понад 12%. Залежно від вартості врожаю (культура, її призначення: на насіння, продовольство, фураж) та препарату, окупність протруювання в зерновому еквіваленті становить від 0,8 до 2,3 ц/га зерна.

Протруювання ячменю

Зважаючи на те, що це головна зернофуражна культура в країні, важливим є застосування заходів захисту з обмеження шкідливості хвороб з метою збереження високих її урожаїв.

Основним методом захисту насіння ячменю від хвороб (сажкові хвороби, кореневі гнилі, пліснявіння насіння, снігова пліснява, ринхоспоріоз, септоріоз та плямистості листя) є його протруювання перед сівбою — одне з найбільш ціленаправлених, ефективних, економічно доцільних та екологічно малонебезпечних заходів. Цей захід дає змогу зберегти до 15% зерна ячменю за врожайності культури 40–50 ц/га.

Вибір препарату залежить від групи патогенів, які негативно впливають на врожайність культури, з урахуванням порогів їхньої шкодочинності. Економічним порогом шкідливості для ячменю прийнято вважати 12% інфікованого насіння (у посушливі роки) і 34% — у роки з вологим кліматом. За таких умов проводять обов’язкове передвисівне протруювання посадкового матеріалу.

Якісне протруювання сучасними системними фунгіцидами оберігає рослини від хвороб з часу обробки, і захисний ефект триває від проростання до повного кущення культури. Основним показником ефективності безумовно, є збережений урожай. Водночас слід розуміти, що для отримання максимального рівня ефективнсті недостатньо проведення тільки цього заходу, а необхідно чітко дотримувати технології вирощування культури, проведення у повному обсязі всіх захисних заходів. Обов’язково слід приділяти увагу таким довгостроковим показникам ефективності протруйника, як його безпечність для навколишнього середовища і збереження родючості грунтів.

Для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації добирають препарати відповідного спектра дії. Серед рекомендованих до застосування останнім часом добрими характеристиками відзначаються протруйники на основі таких діючих речовин, як: карбендазим, тебуконазол, карбоксин, тирам, тритіконазол, флутріафол, диніконазол-М, манкоцеб, а також суміші діючих речовин тебуконазолу з імазалілом, тебуконазолу з тіабендазолом та імазалілом, тіабендазолу з тебуконазолом, карбоксину з тирамом, флутріафолу з тіабендазолом, флутріафолу з імазалілом і тіабендазолом, карбендазиму з карбоксином, тритіконазолу з піраклостробіном, тритіконазолу з прохлоразом, протіоконазолу з тебуконазолом, протіоконазолу з тебуконазолом і флуопірамом, флудіоксонілу з тритіконазолом, флудіоксонілу з ципроконазолом, азоксистробіну з тебуконазолом і флудіоксонілом, карбоксину з тріадименолом і тебуконазолом, дифеноконазолу з флудіоксонілом і тіаметоксамом, металаксилу-М із тебуконазолом.

Протруйники за характером дії поділяють на контактні та системні.

Перші не проникають усередину і діють на збудника хвороби під час безпосереднього контакту. До цієї групи належать препарати на основі контактних діючих речовин: гуазатин, тирам, флудіоксоніл.

Системні проникають у тканини та судинну систему рослини і рухаються нею. Препарати системної або контактно-системної дії забезпечують захист як від внутрішньої, так і від поверхневої інфекцій, а також від появи сходів до фази кущення — від внутрішньої й аерогенної інфекцій. Для протруювання використовують препарати різних хімічних груп. Препарати на основі однієї діючої речовини мають вужчий спектр дії, тому частіше застосовують комбіновані багатокомпонентні препарати.

Особливості застосування сучасних препаратів для протруювання

Слід враховувати також спектр дії і біологічну ефективність сучасних препаратів для протруювання насіння. Більшість збудників містяться на поверхні насіння (спори твердої сажки), міцелій заселяє зовнішню оболонку (види Fusarium, Hеlminthosporium). У цьому разі для знезараження насіння доцільно застосовувати контактні препарати на основі тираму або флудіоксонілу. У разі, якщо міцелій грибів проник усередину насінини, препарати контактної дії будуть недостатньо ефективними.

Для контролю сажкових грибів ефективними є препарати на основі карбоксину і тираму, хоча розвиток фузаріозних кореневих гнилей вони стримують слабкіше. Препарати на основі азолів (диніконазол-М, дифеноконазол, тебуконазол, тріадименол, тритіконазол, ципроконазол, флутріафол, імазаліл) ефективні для обмеження шкідливості твердої сажки і обмежують розвиток летючої та ранню появу на посівах борошнистої роси. Препарати, до складу яких входять бензимідазоли (беноміл, карбендазим і тіабендазол), мають позитивний результат під час контролю снігової плісняви, але недостатньо ефективні для контролю хвороб, що спричинюють сажкові гриби.

Завдяки подовженому періоду захисної дії, препарати із класів бензимідазолів, азолів і ціанопіролів (флудіоксоніл) високоефективні для контролю збудників фузаріозної і гельмінтоспоріозної етіології.

Добираючи протруйник, потрібно враховувати також погодно-кліматичні умови регіону. Препарати триазолової групи, до складу яких входять диніконазол-М, тебуконазол, тритіконазол, за умов недостатнього зволоження та високих температур під час сівби і проростання насіння можуть затримувати появу сходів. Тому глибина загортання насіння, яке протруювали такими препаратами, має бути оптимальною або меншою на 1–2 см. Препарати на основі діючих речовин карбоксину і тираму за таких умов будуть ефективнішими.

Основним показником ефективності обробки, безумовно, є збережений урожай. Тож треба бути свідомим того, що для отримання максимального ефекту недостатньо проведення тільки одного протруювання насіння, необхідно ще й чітко дотримувати технології вирощування культур, забезпечувати проведення у повному обсязі заходів із захисту рослин під час їхньої вегетації.

І. Сторчоус, канд. с.-г. наук

Ключові слова: Зернові колосові

Інтерв'ю
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0