Спецможливості
Архів

З вІрою в майбутнЄ

15.09.2008
319
З вІрою в майбутнЄ фото, ілюстрація

СВК “Агрофірма “Перше травня” створено в 2000 році на базі колишнього КСП “Перше травня” з центральною садибою в селі Великі Вільми Сумського району Сумської області. Як і більшість українських господарств, кооператив гідно долає проблеми й перешкоди сьогодення заради кращого майбутнього.

СВК “Агрофірма “Перше травня” створено в 2000 році на базі колишнього КСП “Перше травня” з центральною садибою в селі Великі Вільми Сумського району Сумської області. Як і більшість українських господарств, кооператив гідно долає проблеми й перешкоди сьогодення заради кращого майбутнього.

На початок 2007 року господарство орендувало 2390 га, з яких рілля становить 2123 га, або 88,8%, сінокоси і пасовища — 267 га, або 11,2 відсотка.
У рослинництві підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернобобових культур, цукрових буряків, соняшнику, сої та на кормовиробництві, у тваринництві займається племінним молочним скотарством та племінним свинарством.
У середньому тут щорічно виробляють близько 4,4 тис. т зернових і зернобобових (з кукурудзою), понад 5,4 тис. т цукрових буряків, 150 т насіння соняшнику та 84 т сої; реалізують на забій 270 т худоби всіх видів у живій масі, в тому числі 220 т (82%) яловичини.
За п’ять останніх років молочна продуктивність корів у сільськогосподарському виробничому кооперативі підвищилась на 1021 кг, або на 20,6%. За 2006 рік від кожної корови в середньому надоїли по 5968 кг молока, у 2002 році мали по 4947 кг. Торік від реалізації молока та молочних продуктів підприємство отримало 769 тис. грн чистого прибутку.
Для створення власного виробництва кінцевої продукції та її реалізації 1995 року введено в дію цех переробки молока на твердий сир за голландською технологією потужністю 4 т молока за добу. Протягом року в середньому цех переробляє понад 1600 т молока, що становить, відповідно, 158 т твердого сиру. Рентабельність виробництва цього продукту за останні три роки становила близько 13%, а в 2006 році — 6 відсотків.
У структурі посівних площ господарства на кормові культури припадає майже 40%. З них під багаторічні трави — 43%, під однорічні трави — 14, кукурудзу на силос і зелений корм — 43%. Слід зазначити, що сьогодні збільшилася питома вага багаторічних трав. Якщо в 2004 році на них припадав 41% у структурі кормових культур, то в 2006 вже 50%, а питома вага однорічних трав, навпаки, зменшилася за цей період з 18 до 7%. Середня врожайність зернових з 1 га за останні три роки становила 42,9 ц, сіна багаторічних трав — 38,5 і зеленої маси з них — 264, зеленої маси однорічних трав — 149 та кукурудзи на силос і зелений корм — 351 центнер.
Підвищення рівня кормовиробництва дало можливість збільшити витрати кормів на корову до 68–70 ц к. о., а на середньорічну телицю — 23–25 ц кормоодиниць.
Завдяки чітко розробленому зеленому конвеєру, господарство з середини травня до пізньої осені (двічі-тричі на добу) повністю до потреби забезпечує все поголів’я зеленою масою. В зеленому конвеєрі широко використовують поукісні та пожнивні посіви олійної редьки, гірчиці білої та суданської трави. Площі цих культур займають близько 100 га. Це дає змогу подовжити надходження зелених кормів у пізній осінній період до 20–25 діб.
Створення міцної і стабільної кормової бази (в середньому тут одержують 50–52 ц к. о./га сіяних кормових культур) стало основним і вирішальним чинником досягнення господарством досить високих показників розвитку молочного скотарства, темпи інтенсифікації якого характеризуються показниками, поданими в таблиці.
Як свідчить детальний аналіз ефективного ведення молочного скотарства, господарство досягло насамперед завдяки високій продуктивності молочних корів, дотриманню технології виробництва, якості молока, а також відносно невисокій собівартості реалізованого молока. Так, у 2004 році собівартість 1 ц реалізованого молока становила 48,99 грн, відповідно, в 2005 році — 65,70 грн і в 2006 — 63,75 грн. Важливу роль у відносно низькій собівартості реалізованого молока, без сумніву, відіграє невисока собівартість власних кормів. Так, у 2004 році собівартість 1 ц силосу сягала 4,89 грн, сіна багаторічних трав — 15,69, зеленої маси з них — 4,62, зеленої маси однорічних трав — 5,24, зеленої маси кукурудзи на силос і зелений корм — 2,67, зернофуражу власного виробництва — 23,45 і кукурудзи на зерно — 50,57 грн; у 2005 році, відповідно: 4,39; 20,86; 5,21; 6,07; 4,43; 28,15 і 42,58 грн; у 2006 — 5,62; 16,14; 4,04; 4,20; 4,24; 36,75 і 38,61 гривні.
Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла селекційно-племінна робота з удосконалення породних і продуктивних якостей худоби. Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року сільськогосподарському виробничому кооперативу “Агрофірма “Перше травня” присвоєно статус племінного заводу з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи.
Початковим етапом формування високопродуктивного молочного стада корів слід вважати період з 1986 року. Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточного поголів’я лебединської породи в господарстві почали використовувати схрещування з бугаями-плідниками голштинської породи закордонної селекції. На першому етапі роботи (1986–1990 рр.) було одержано помісних тварин першого покоління і перевірено їх за основними господарсько-корисними ознаками. На другому етапі роботи (1991–1995 рр.) було одержано помісі другого покоління й розпочато роботу з формування генеалогічної структури стада. Третій етап (1996–2000 рр.) характеризується одержанням помісей третього покоління та консолідацією тварин за основними господарсько-корисними ознаками.
СВК “Агрофірма “Перше травня” став базовим господарством зі створення нового північно-східного молочного типу чорно-рябої худоби на основі лебединської породи. Тварини нового типу чорно-рябої худоби чутливі до високого рівня годівлі та стійко передають свої цінні ознаки нащадкам.
Завдяки цілеспрямованому вибору бугаїв та відбору тварин бажаного типу в господарстві створено високопродуктивне стадо корів.
За матеріалами бонітування худоби в 2006 році, 100% маточного поголів’я, в тому числі й корови, зараховано до чистопородних української чорно-рябої молочної породи, 100% поголів’я корів — до класів еліта-рекорд та еліта.
Для осіменіння корів і телиць у кооперативі використовували сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської породи Міліама № 390930 та Філдера № 5573125 лінії Старбака, Дорсета № 383160 лінії Айвенго, Легасі
№ 389746 лінії Чіфа та інших, перевірених за якістю нащадків з продуктивністю їхніх матерів 8,1–10,4 тис. кг молока, з вмістом жиру 3,7–4,1% та білка — 3,15–3,35 відсотка.
На 01.09.2007 р. на фермах утримували 1857 голів великої рогатої худоби, в тому числі 536 корів української чорно-рябої молочної породи.
Господарюють у кооперативі згідно з Планом селекційно-племінної роботи зі стадом української чорно-рябої молочної породи на період 2002–2012 роки, який розробив для СВК “Агрофірма “Перше травня” колектив науковців Сумського національного аграрного університету спільно зі спеціалістами підприємства.
Чільне місце в цій роботі посідає цілеспрямоване вирощування власних ремонтних телиць від високопродуктивних корів. Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп останні три роки становили в середньому 613 г, а в 2006 році — 620 г, адже вони забезпечені збалансованим за поживністю раціоном годівлі. У молочний період теличкам випоюють 700 кг незбираного молока та 600 кг свіжої сироватки. Перше осіменіння ремонтних телиць практикують переважно в 20–21-місячному віці середньою живою масою 390–410 кг. Нетелей семимісячної тільності формують в окремі групи й закріплюють за досвідченими працівниками. Нетелям та коровам у зимово-стійловий період щодня влаштовують моціон на свіжому повітрі (в загонах).
Тварини всіх вікових груп мають постійну нормовану мінеральну підгодівлю (кормову сіль) залежно від віку, а корови — згідно з їхнім фізіологічним станом.
На молочних фермах постійно здійснюють роботу з роздоювання корів (в основному групове роздоювання). Так, у 2006 році до продуктивності 5–6 тис. кг роздоєно 310 корів, або 63% до пробонітованих; до 6–7 тис. кг — 162 голови, або 33%, і до 7–8  тис. кг — 20 голів, або 4 відсотки.
У господарстві практикують традиційну стійлово-табірну технологію прив’язного утримання худоби. Дійне стадо корів утримують на двох молочних фермах: у с. Симонівка (268 голів) та в с. Великі Вільми (268 голів). На молочних фермах однозмінна організація праці з дворазовим доїнням корів у доїльні відра. Один оператор машинного доїння обслуговує в середньому 30 корів. Корми в корівники та інші приміщення завозять переважно гужовим транспортом. Гній із приміщень видаляють гноєвими транспортерами ТСН-2Б. Напувають тварин з автонапувалок ПА-1.
Господарство має низку проблем, які впливають на інтенсивність розвитку тваринництва. Несприятливі кліматичні умови 2007 року знизили врожайність і термін використання багаторічних трав, яких у господарстві понад 40% загальної кормової групи. Передчасне висихання кукурудзи на силос зменшило її валовий збір. Невирішеним залишається збут цукрової сировини, від переробки якої підприємство щорічно одержувало 6,0 тис. т жому та 100 т меляси для балансування раціону.
Для будівництва сучасних модернізованих ферм з доїльними залами потрібні значні фінансові витрати, які стануть можливими лише за умови пільгового кредитування цієї категорії об’єктів, але на сьогодні це питання держава ще й досі не вирішила. Тож нині господарству практично неможливо взяти пільгові кредити на розвиток свого виробництва.
Однак голова правління СВК “Агрофірма “Перше травня” А. М. Степанченко, заслужений працівник сільського господарства України, разом зі спеціалістами прийняв рішення: на кінець поточного року не зменшувати кількості молочних корів; виробити 3 тис. т та реалізувати 2550 т високоякісного молока з рентабельністю майже 51%; продати на племінні цілі 45 голів нетелей середньою живою масою не менше 500 кг; отримати від реалізації племмолодняку 178 тис. грн чистого прибутку, а рентабельність довести до 68 відсотків.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
М. Геймор,
учений зоотехнік
Г. Гребеник,
заст. нач. Головного управління АПР Сумської ОДА

Інтерв'ю
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0