З надією на цінову стабільність
Аграрний бізнес належить до ризикованих видів діяльності. На результативність господарювання впливають погодно-кліматичні умови, сезонність виробництва, мінливість законодавства. Проте найбільший вплив на аграріїв чинять цінові коливання. За нестабільної цінової ситуації на ринку матеріально-технічних ресурсів та сільськогосподарської продукції важко планувати діяльність підприємств та досягати бажаного результату. Тож однією з бажаних мрій аграріїв є робота в умовах цінової стабільності.
Аграрний бізнес належить до ризикованих видів діяльності. На результативність господарювання впливають погодно-кліматичні умови, сезонність виробництва, мінливість законодавства. Проте найбільший вплив на аграріїв чинять цінові коливання. За нестабільної цінової ситуації на ринку матеріально-технічних ресурсів та сільськогосподарської продукції важко планувати діяльність підприємств та досягати бажаного результату. Тож однією з бажаних мрій аграріїв є робота в умовах цінової стабільності.
О. Маслак, канд. екон. наук,
керівник Центру стратегічних
досліджень АПК,
Сумський національний
аграрний університет
Подорожчання ресурсів
Цьогорічна посівна кампанія запам’ятається аграріям стрімким подорожчанням матеріально-технічних ресурсів та складнощами у фінансовому забезпеченні. За підрахунками Мінагрополітики, на проведення весняно-польових робіт необхідно до 45 млрд грн, з яких потреба у банківських кредитах становить близько 10 млрд. Загалом цьогорічна посівна подорожчала, порівняно з минулим роком, приблизно на 20%.
Більш вразливим для аграріїв є підвищення цін на пально-мастильні матеріали. Наразі спостерігається істотне відставання в темпах накопичення пального, необхідного для завершення весняно-польових робіт та підготовки до проведення збиральних робіт. Згідно з моніторингом ринку нафтопродуктів, від початку року до середини квітня дизельне пальне подорожчало на 68%, низькооктанові бензини — на 60%. Автозаправні станції окремих областей відмовляються реалізовувати аграріям пальне на умовах безготівкових розрахунків, а продають нафтопродукти тільки за готівку і в обмеженій кількості. Така ситуація може зумовити створення штучного дефіциту пального на ринку.
Якщо у попередні роки частка світлих нафтопродуктів у витратах на виробництво продукції рослинництва становила 12%, то в поточному році через підвищення цін може зрости до 25%. Це, своєю чергою, впливатиме на зниження ефективності сільського господарства та може призвести до зменшення обсягів виробництва продукції.
На початку квітня підвищилися відпускні ціни на мінеральні добрива. Селітра аміачна досягла позначки 3500 грн/т (фасована в мішки, на умовах самовивозу від виробника), аміак — 6050, карбамід — 4200–4300 грн/т. До того ж на внутрішньому ринку спостерігалося істотне зменшення придбання добрив, порівняно з попередніми роками (навряд чи цей показник повернеться до рівня останніх трьох років). Зокрема, використання аміачної селітри скоротилося до 40%. На окремі групи добрив попит знизився до 50%. Менш відчутним було зниження рівня застосування карбаміду та карбамідно-аміачної суміші.
Крім подорожчання матеріально-технічних ресурсів у цьогорічної весняно-посівної кампанії є ще одна проблема — наявність вільних коштів. В умовах фінансової нестабільності банки неохоче надають кредитні кошти та й умови кредитування є менш привабливими порівняно з попереднім роком. Відсоткові ставки за позиками банківських установ коливаються від 24 до 28% річних і вище, що, відповідно, зменшує прибутковість сільськогосподарського виробництва.
Фактори впливу та їхні наслідки
Інфляційні процеси, що спостерігалися на внутрішньому ринку, залежали здебільшого від знецінення вітчизняної грошової одиниці. За три місяці з початку року офіційна девальвація гривні становила 62%. Однією з причин цього стала зовнішньополітична дестабілізація з боку Російської Федерації, іншою — внутрішня регуляторна політика. За оцінками експертів, безпосередньою причиною стрімкої девальвації гривні став перехід до політики плаваючого курсу. За таких умов виявилося складно контролювати курс гривні та внутрішні ціни.
Окрім цього, на девальвацію гривні вплинуло рефінансування комерційних банків. Деякі з них скористалися можливістю отримання значних обсягів рефінансування під 6–7 та 8–10% річних. Значна частка цих коштів використовувалася для проведення спекулятивних операцій на міжбанківському валютному ринку та як наслідок — сприяла знеціненню вітчизняної грошової одиниці.
Наступною причиною виникнення такої ситуації стала відсутність жорсткого контролю за великими валютними контрактами з експорту. Експортно-орієнтовані компанії не поспішали повертати в Україну валютні кошти, отримані від продажу товарів на зовнішніх ринках. Це, своєю чергою, впливало на зростання попиту на валюту. Отже, в сукупності це призвело до дестабілізації української фінансової економічної і банківської системи та до існуючих інфляційних процесів.
Негативний вплив на економіку аграрного сектору має подорожчання енергоносіїв, зокрема природного газу. Промисловий холдинг Ostchem призупинив роботу більшості цехів з виробництва мінеральних добрив: ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”», «Стирол», черкаський «Азот» і «Рівнеазот». Ці заводи виробляють понад дві третини всіх азотних добрив в Україні. За інформацією прес-служби Group DF, причиною їхньої зупинки є плановий ремонт, що збігається з періодом мінімального попиту на міндобрива та триватиме до завершення посівної кампанії. Проте аналітики ринку мінеральних добрив стверджують, що таке рішення викликане підвищенням цін на газ. За ціни на газ у 480–500 дол. за 1000 м3 виробництво мінеральних добрив в Україні є недоцільним.
Отже, за прогнозами аналітиків, у новому сезоні очікується зменшення врожаю зерна щонайменше до 52– 53 млн т. Це зумовлено погіршенням фінансового стану аграріїв. Рекордно низька рентабельність виробництва зерна минулого року (всього 1,7%), існуюча економічна ситуація в країні, девальвація гривні та згортання банками програм кредитування аграріїв призвели до обмеженого матеріально-технічного забезпечення для проведення посівної кампанії. Як наслідок врожаї зерна цього року будуть меншими за торішні на 15–20%.
Ціни на продукцію
Зважаючи на суттєве зниження цін на початку нинішнього зернового сезону, аграрії мали найнижчі результати господарювання за останні роки. Сільськогосподарські підприємства у 2013 р. отримали майже вдвічі менше прибутку від основної діяльності порівняно із попереднім роком. Якщо торік прибутковість їхньої діяльності становила 12,5 млрд грн, то роком раніше — 24,1 млрд. Рівень рентабельності також знизився до рекордних 11,5%, тоді як ще у 2012 р. цей показник становив 20,2%. Частка підприємств, що отримали у 2013 р. прибуток, скоротилася до 67% проти 75% роком раніше. Рентабельність рослинництва у 2013 р. зменшилася на 11% порівняно із минулим роком. Так, зернові та зернобобові зазнали катастрофічного падіння рентабельності: від 15,2% у 2012 р. до 1,7% у 2013 р.
Упродовж березня — квітня 2014 р. спостерігала тенденція до зростання цін на внутрішньому ринку та окремих видів продукції — на світовому. За інформацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), індекси цін на зерно у березні поточного року, порівняно із попереднім місяцем, зросли на 5,1% (10 пунктів) та досягли найвищого рівня з серпня минулого року.
До різкого зростання індексу цін спонукало значне подорожчання пшениці та кукурудзи. Це викликало збільшення обсягів імпорту зерна. Занепокоєння виникло через тривалу посуху в південно-центральній частині США, що негативно відображається на посівах озимої пшениці. Несприятливі погодні умови у деяких районах Бразилії та геополітична невизначеність у регіоні Чорного моря, зокрема з поставками українського зерна, наклали свій відбиток.
На внутрішньому ринку України спостерігається подібна ситуація. Закупівельні ціни на основні види зерна сягнули свого максимального значення. Так, станом на 18 квітня ціна на пшеницю 3-го класу досягла позначки 2570 грн/т, що на 23% перевищує ціну на цю дату минулого року. Пшениця фуражна коштувала 2250 грн/т (+14%), кукурудза — 2200 грн/т (+21%). Також рекордною виявилася ціна на сою, яка становить 5950 грн/т, що на третину вище тогорічної.
Незважаючи на підвищення цін, аграрії не відчувають позитивного ефекту, оскільки така цінова ситуація зумовлена девальвацією гривні. Порівнюючи ціни в доларовому еквіваленті, спостерігається їхнє суттєве зниження. Зокрема, пшениця 3-го класу щодо минулого року подешевшала на 33 дол. США/т, пшениця фуражна — на 46, кукурудза — на 31, соя — на 27 дол. США/т.
Ціни світового ринку на соняшник впродовж останніх трьох місяців мали тенденцію до поступового зниження. Максимальний рівень котирувань на соняшник спостерігався 21 січня 2014 р., коли досяг майже 558 дол./т, мінімальний — 31 березня, а саме — 456 дол. США/т. Проте на ринку України спостерігалося поступове подорожчання цього насіння. Зокрема, середня закупівельна ціна на соняшник за лютий поточного року зросла на умовах самовивозу зі складу власника від 3,1 до 3,8 тис. грн/т (EXW); на умовах доставки до місця призначення — від 3,2 до 4,2 грн/т. Спостерігався попит як переробних підприємств, так і експортних компаній. При цьому на умовах самовивозу комерційні компанії декларували ціни на 200–250 грн/т вищі за переробні підприємства. Разом з тим, на початку квітня поточного року, порівняно з відповідним періодом минулого року, закупівельні ціни на соняшник були нижчими на 15–20%.
Державне регулювання
Для врегулювання економічної ситуації урядовцями приймаються запобіжні заходи. Здебільшого вони спрямовані на стабілізацію валютного ринку та здешевлення для аграріїв банківського кредитування. Так, Національний банк України вперше за шість років підвищив свою облікову ставку — від 6,5 до 9,5%. Востаннє вона переглядалася 13 серпня 2013 р., коли Нацбанк зменшив її на 0,5%. Оптимальним варіантом дій у подібних умовах є поєднання двох складових. Перша — максимальна підтримка ліквідності банків з метою своєчасного виконання ними всіх своїх зобов’язань. Друга — сприяння підвищенню вартості грошової одиниці, в тому числі через важелі відсоткової політики, що обмежує спекулятивний попит на ресурси і слугує відновленню ресурсної бази банків.
Це позитивно позначиться на курсі національної валюти та запобігатиме подальшому її знеціненню. До того ж підвищення ключової ставки НБУ сприятиме утриманню темпів зростання споживчих цін, які в березні підвищилися на 3,4% порівняно із лютневим приростом у 1,2%.
Позитивними зрушеннями в нинішній ситуації є наміри Європейського Союзу в наданні Україні автономних торговельних преференцій. Метою зазначених заходів є одностороннє скасування митних зборів ЄС на товари з України. Торгові преференції почнуть діяти з травня та триватимуть до 1 листопада 2014 р. Згідно з домовленостями, Україна зможе експортувати в країни Європейського Союзу за нульовою ставкою ввізного мита м’яку пшеницю (пшеничне борошно і гранули) обсягом 950 тис. т, ячмінь (ячмінне борошно і гранули) — 250, кукурудзу (кукурудзяна мука і гранули) — 400 та овес — 4 тис. т. Нульові ввізні мита буде збережено протягом першого року дії Угоди щодо зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
Існуюча базова ставка ввізного мита на пшеницю становить 148 євро/т, ячмінь — 93, кукурудзу — 94, овес — 89 євро/т. Тобто, скориставшись торгівельними преференціями, аграрний сектор України зможе додатково отримати понад 200 млн євро. Окрім цього, Європа не обмежуватиме імпорт української агропродукції. Квоти свідчать лише про обсяг продукції, яка ввозитиметься без оплати ввізного мита. Решта ж підлягатиме загальному режиму оподаткування.
Уряд запроваджує програми пільгового кредитування аграріїв. За інформацією Міністерства фінансів, в Україні відновлюється банківське кредитування в агросекторі за допомогою спеціальних інструментів Національного банку з рефінансування. Зокрема, Нацбанк організовує аукціони для комерційних банків з продажу ресурсів із подальшим використанням коштів для надання кредитів аграріям під 10% річних. Під час першого аукціону, який проводився 15 квітня, було продано банківським установам для таких цілей 620 млн грн. До того ж 23 квітня передбачається провести аукціон, на якому пропонуватиметься придбати для аграріїв ще 1,5 млрд грн. Термін користування такими коштами становитиме 180 днів.
Під час наради, що проводилася на початку квітня, уряд наголосив на необхідності проведення аналізу актуальності діючих мінімальних інтервенційних цін на форвардні закупівлі, враховуючи економічні реалії; доручено Державній фінансовій інспекції невідкладно провести перевірку фінансової діяльності ПАТ «Аграрний фонд», Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» та ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація України». До того ж Державна інспекція України з контролю за цінами має провести перевірку цінової ситуації на ринку нафтопродуктів і встановити обгрунтованість підвищення цін на цю продукцію, а Міненерговугіллю доручено вжити всіх заходів щодо ресурсного насичення ринку нафтопродуктів.
Тож будемо сподіватися, що за результатами проведеної роботи зміниться на краще ситуація на внутрішньому фінансовому ринку, ринку матеріально-технічних ресурсів та сільськогосподарської продукції.