Спецможливості
Новини

З надією на цінову стабільність

05.06.2008
708
З надією на цінову стабільність фото, ілюстрація

Аграрний бізнес належить до ризикованих видів діяльності. На результативність господарювання впливають погодно-кліматичні умови, сезонність виробництва, мінливість законодавства. Проте найбільший вплив на аграріїв чинять цінові коливання. За нестабільної цінової ситуації на ринку матеріально-технічних ресурсів та сільськогосподарської продукції важко планувати діяльність підприємств та досягати бажаного результату. Тож однією з бажаних мрій аграріїв є робота в умовах цінової стабільності.

Аграрний бізнес належить до ризикованих видів діяльності. На результативність господарювання впливають погодно-кліматичні умови, сезонність виробництва, мінливість законодавства. Проте найбільший вплив на аграріїв чинять цінові коливання. За нестабільної цінової ситуації на ринку матеріально-технічних ресурсів та сільськогосподарської продукції важко планувати діяльність підприємств та досягати бажаного результату. Тож однією з бажаних мрій аграріїв є робота в умовах цінової стабільності.

О. Мас­лак, канд. екон. на­ук,
керівник Цен­т­ру стра­тегічних
досліджень АПК,
Сумсь­кий національ­ний
аг­рар­ний універ­си­тет

По­до­рож­чан­ня ре­сурсів
Цьо­горічна посівна кам­панія за­па­м’ятається аг­раріям стрімким по­до­рож­чан­ням ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів та склад­но­ща­ми у фінан­со­во­му за­без­пе­ченні. За підра­хун­ка­ми Міна­гро­політи­ки, на про­ве­ден­ня вес­ня­но-по­льо­вих ро­біт не­обхідно до 45 млрд грн, з яких по­тре­ба у банківських кре­ди­тах ста­но­вить близь­ко 10 млрд. За­га­лом цьо­горічна по­сівна по­до­рож­ча­ла, порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, при­близ­но на 20%.
Більш враз­ли­вим для аг­раріїв є під­ви­щен­ня цін на паль­но-ма­с­тильні ма­те­ріали. На­разі спо­с­терігається істот­не відста­ван­ня в тем­пах на­ко­пи­чен­ня паль­но­го, не­обхідно­го для за­вер­шен­ня вес­ня­но-по­льо­вих робіт та підго­тов­ки до про­ве­ден­ня зби­раль­них робіт. Згідно з моніто­рин­гом рин­ку наф­то­про­дуктів, від по­чат­ку ро­ку до се­ре­ди­ни квітня ди­зель­не паль­не по­до­рож­ча­ло на 68%, низь­ко­ок­та­нові бен­зи­ни — на 60%. Ав­то­­за­правні станції ок­ре­мих об­ла­с­тей відмов­ля­ють­ся ре­алізо­ву­ва­ти аг­раріям паль­не на умо­вах без­готівко­вих роз­ра­хунків, а про­да­ють наф­то­про­дук­ти тіль­ки за готівку і в об­ме­женій кількості. Та­ка си­ту­ація мо­же зу­мо­ви­ти ство­рен­ня штуч­но­го дефіци­ту паль­но­го на рин­ку.
Як­що у по­пе­редні ро­ки ча­ст­ка світ­лих наф­то­про­дуктів у ви­т­ра­тах на ви­роб­ництво про­дукції рос­лин­ництва ста­но­ви­ла 12%, то в по­точ­но­му році че­рез підви­щен­ня цін мо­же зро­с­ти до 25%. Це, своєю чер­гою, впли­ва­ти­ме на зни­жен­ня ефек­тив­ності сільсько­го гос­по­дар­ст­ва та мо­же при­зве­с­ти до змен­шен­ня об­сягів ви­роб­ництва про­дукції.
На по­чат­ку квітня підви­щи­ли­ся від­пускні ціни на міне­ральні до­б­ри­ва. Се­літ­ра аміач­на до­сяг­ла по­знач­ки 3500 грн/т (фа­со­ва­на в мішки, на умо­вах са­мо­ви­во­зу від ви­роб­ни­ка), аміак — 6050, кар­бамід — 4200–4300 грн/т. До то­го ж на внутрішньо­му рин­ку спо­с­теріга­ло­ся істот­не змен­шен­ня прид­бан­ня до­б­рив, порівня­но з по­пе­редніми ро­ка­ми (на­вряд чи цей по­каз­ник по­вер­неть­ся до рівня ос­танніх трьох років). Зо­к­ре­ма, ви­ко­ри­с­тан­ня аміач­ної селітри ско­ро­ти­ло­ся до 40%. На ок­ремі гру­пи до­б­рив по­пит зни­зив­ся до 50%. Менш відчут­ним бу­ло зни­жен­ня рівня за­сто­су­ван­ня кар­баміду та кар­бамідно-аміач­ної суміші.
Крім по­до­рож­чан­ня ма­теріаль­но-тех­­нічних ре­сурсів у цьо­горічної вес­ня­но-посівної кам­панії є ще од­на про­бле­ма — на­явність вільних коштів. В умо­вах фінан­со­вої не­стабільності бан­ки не­о­хо­че на­да­ють кре­дитні ко­ш­ти та й умо­ви кре­ди­ту­ван­ня є менш при­ваб­ли­ви­ми по­рівня­но з по­пе­реднім ро­ком. Відсот­кові став­ки за по­зи­ка­ми банківських ус­та­нов ко­ли­ва­ють­ся від 24 до 28% річних і ви­ще, що, відповідно, змен­шує при­бут­ко­вість сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ницт­ва.

Фак­то­ри впли­ву та їхні наслідки
Інфляційні про­це­си, що спо­с­теріга­ли­ся на внутрішньо­му рин­ку, за­ле­жа­ли здебільшо­го від знецінен­ня вітчиз­ня­ної гро­шо­вої оди­ниці. За три місяці з по­чат­ку ро­ку офіційна де­валь­вація гривні ста­но­ви­ла 62%. Однією з при­чин цьо­го ста­ла зовнішньо­політич­на де­с­табі­лі­зація з бо­ку Російської Фе­де­рації, іншою — вну­трішня ре­гу­ля­тор­на політи­ка. За оцінка­ми ек­с­пертів, без­по­се­ред­нь­ою при­чи­ною стрімкої де­валь­вації гривні став пе­рехід до політи­ки пла­ва­ю­чо­го кур­су. За та­ких умов ви­я­ви­ло­ся склад­но кон­тро­лю­ва­ти курс гривні та внутрішні ціни.
Окрім цьо­го, на де­валь­вацію гривні впли­ну­ло рефінан­су­ван­ня ко­мерційних банків. Де­які з них ско­ри­с­та­ли­ся мож­ливістю от­ри­ман­ня знач­них об­сягів рефінан­су­ван­ня під 6–7 та 8–10% річних. Знач­на ча­ст­ка цих коштів ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ла­ся для про­ве­ден­ня спе­ку­ля­тив­них опе­рацій на міжбанківсько­му ва­лют­но­му рин­ку та як наслідок — спри­я­ла знецінен­ню вітчиз­ня­ної гро­шо­вої оди­ниці.
На­ступ­ною при­чи­ною ви­ник­нен­ня та­кої си­ту­ації ста­ла відсутність жор­ст­ко­го кон­тро­лю за ве­ли­ки­ми ва­лют­ни­ми кон­трак­та­ми з ек­с­пор­ту. Ек­с­порт­но-орієнто­вані ком­панії не поспіша­ли по­­вер­та­ти в Ук­раїну ва­лютні ко­ш­ти, от­ри­мані від про­да­жу то­варів на зовнішніх рин­ках. Це, своєю чер­гою, впли­ва­ло на зро­с­тан­ня по­пи­ту на ва­лю­ту. От­же, в су­куп­ності це при­зве­ло до де­с­табілізації ук­­­раїнської фінан­со­вої еко­номічної і банківської си­с­те­ми та до існу­ю­чих ін­фляційних про­цесів.
Не­га­тив­ний вплив на еко­номіку аг­рар­но­го сек­то­ру має по­до­рож­чан­ня енер­го­носіїв, зо­к­ре­ма при­род­но­го га­зу. Про­мис­ло­вий хол­динг Ostchem при­зу­пи­нив ро­бо­ту більшості цехів з ви­роб­ництва міне­раль­них до­б­рив: ПрАТ «Сє­вєро­до­нець­ке об’єднан­ня “Азот”», «Сти­рол», чер­кась­кий «Азот» і «Рівне­азот». Ці за­во­ди ви­роб­ля­ють по­над дві тре­ти­ни всіх азот­них до­б­рив в Ук­раїні. За інфор­мацією прес-служ­би Group DF, при­чи­ною їхньої зу­пин­ки є пла­но­вий ре­монт, що збігається з періодом мі­­ні­маль­но­го по­пи­ту на міндо­б­ри­ва та три­ва­ти­ме до за­вер­шен­ня посівної кам­панії. Про­те аналіти­ки рин­ку міне­раль­них до­б­рив ствер­д­жу­ють, що та­ке рішен­ня вик­ли­ка­не підви­щен­ням цін на газ. За ціни на газ у 480–500 дол. за 1000 м3 ви­роб­ництво міне­раль­них до­б­рив в Ук­раїні є не­до­ці­ль­ним.
От­же, за про­гно­за­ми аналітиків, у но­­во­му се­зоні очікується змен­шен­ня вро­жаю зер­на що­най­мен­ше до 52– 53 млн т. Це зу­мов­ле­но погіршен­ням фінан­со­во­го ста­ну аг­раріїв. Ре­корд­но низь­ка рен­та­бельність ви­роб­ництва зер­на ми­ну­ло­го ро­ку (всьо­го 1,7%), існу­ю­ча еко­номічна си­ту­ація в країні, де­валь­вація гривні та згор­тан­ня бан­ка­ми про­грам кре­ди­ту­ван­ня аг­раріїв при­зве­ли до об­ме­же­но­го ма­теріаль­но-технічно­го за­без­пе­чен­ня для про­ве­ден­ня посівної кам­панії. Як наслідок вро­жаї зер­на цьо­го ро­ку бу­дуть мен­ши­ми за торішні на 15–20%.

Ціни на про­дукцію
Зва­жа­ю­чи на суттєве зни­жен­ня цін на по­чат­ку нинішньо­го зер­но­во­го се­зо­ну, аг­рарії ма­ли най­нижчі ре­зуль­та­ти гос­по­да­рю­ван­ня за ос­танні ро­ки. Сіль­сь­ко­го­с­по­дарські підприємства у 2013 р. от­ри­ма­ли май­же вдвічі мен­ше при­бут­ку від ос­нов­ної діяль­ності порівня­но із по­пе­реднім ро­ком. Як­що торік при­бут­ковість їхньої діяль­ності ста­но­ви­ла 12,5 млрд грн, то ро­ком раніше — 24,1 млрд. Рівень рен­та­бель­ності та­кож зни­зив­ся до ре­корд­них 11,5%, тоді як ще у 2012 р. цей по­каз­ник ста­но­вив 20,2%. Ча­ст­ка підприємств, що от­ри­ма­ли у 2013 р. при­бу­ток, ско­ро­ти­ла­ся до 67% про­ти 75% ро­ком раніше. Рен­та­бель­ність рос­лин­ництва у 2013 р. змен­ши­ла­ся на 11% порівня­но із ми­ну­лим ро­ком. Так, зер­нові та зер­но­бо­бові за­зна­ли ка­та­ст­ро­фіч­но­го падіння рен­та­бель­нос­ті: від 15,2% у 2012 р. до 1,7% у 2013 р.
Уп­ро­довж бе­рез­ня — квітня 2014 р. спо­с­терігала тен­денція до зро­с­тан­ня цін на внутрішньо­му рин­ку та ок­ре­мих видів про­дукції — на світо­во­му. За ін­фор­мацією Про­до­воль­чої та сільсько­го­с­по­дарсь­кої ор­ганізації ООН (FAO), ін­дек­си цін на зер­но у бе­резні по­точ­но­го ро­ку, порівня­но із по­пе­реднім міся­цем, зрос­ли на 5,1% (10 пунктів) та до­сяг­ли най­ви­що­го рівня з серп­ня ми­ну­ло­го ро­ку.
До різко­го зро­с­тан­ня індек­су цін спо­ну­ка­ло знач­не по­до­рож­чан­ня пше­ниці та ку­ку­руд­зи. Це вик­ли­ка­ло збіль­шен­ня об­сягів імпор­ту зер­на. За­не­по­коєння ви­ник­ло че­рез три­ва­лу по­су­ху в півден­но-цен­т­ральній ча­с­тині США, що не­га­тив­но відо­б­ра­жається на посівах ози­мої пше­ниці. Не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви у де­я­ких рай­о­нах Бра­зилії та ге­о­політич­на не­виз­на­ченість у регіоні Чор­но­го мо­ря, зо­к­ре­ма з по­став­ка­ми ук­раїнсько­го зер­на, на­кла­ли свій відби­ток.
На внутрішньо­му рин­ку Ук­раїни спо­­с­терігається подібна си­ту­ація. За­ку­пі­ве­льні ціни на ос­новні ви­ди зер­на сяг­ну­ли сво­го мак­си­маль­но­го зна­чен­ня. Так, ста­ном на 18 квітня ціна на пше­ни­цю 3-го кла­су до­сяг­ла по­знач­ки 2570 грн/т, що на 23% пе­ре­ви­щує ціну на цю да­ту ми­ну­ло­го ро­ку. Пше­ни­ця фу­раж­на ко­ш­ту­ва­ла 2250 грн/т (+14%), ку­ку­руд­за — 2200 грн/т (+21%). Та­кож ре­корд­ною ви­я­ви­ла­ся ціна на сою, яка ста­но­вить 5950 грн/т, що на тре­ти­ну ви­ще то­горіч­ної.
Не­зва­жа­ю­чи на підви­щен­ня цін, аг­ра­рії не відчу­ва­ють по­зи­тив­но­го ефек­ту, оскільки та­ка ціно­ва си­ту­ація зу­мов­ле­на де­валь­вацією гривні. Порівню­ю­чи ціни в до­ла­ро­во­му еквіва­ленті, спо­с­тері­гаєть­ся їхнє суттєве зни­жен­ня. Зо­к­ре­ма, пше­ни­ця 3-го кла­су що­до ми­ну­ло­го ро­ку по­де­шев­ша­ла на 33 дол. США/т, пше­ни­ця фу­раж­на — на 46, ку­ку­руд­за — на 31, соя — на 27 дол. США/т.
Ціни світо­во­го рин­ку на со­няш­ник впро­довж ос­танніх трьох місяців ма­ли тен­денцію до по­сту­по­во­го зни­жен­ня. Мак­си­маль­ний рівень ко­ти­ру­вань на со­няш­ник спо­с­терігав­ся 21 січня 2014 р., ко­ли до­сяг май­же 558 дол./т, мінімаль­ний — 31 бе­рез­ня, а са­ме — 456 дол. США/т. Про­те на рин­ку Ук­раїни спо­с­те­ріга­ло­ся по­сту­по­ве по­до­рож­чан­ня цьо­го насіння. Зо­к­ре­ма, се­ред­ня за­купівель­на ціна на со­няш­ник за лю­тий по­точ­но­го ро­ку зрос­ла на умо­вах са­мо­ви­во­зу зі скла­ду влас­ни­ка від 3,1 до 3,8 тис. грн/т (EXW); на умо­вах до­став­ки до місця при­зна­чен­ня — від 3,2 до 4,2 грн/т. Спо­с­терігав­ся по­пит як пе­ре­роб­них під­приємств, так і ек­с­порт­них ком­паній. При цьо­му на умо­вах са­мо­ви­во­зу ко­­мер­ційні ком­панії дек­ла­ру­ва­ли ціни на 200–250 грн/т вищі за пе­ре­робні під­приємст­ва. Ра­зом з тим, на по­чат­ку квітня по­точ­но­го ро­ку, порівня­но з відповідним пе­ріодом ми­ну­ло­го ро­ку, за­­купівельні ціни на со­няш­ник бу­ли ниж­чи­ми на 15–20%.

Дер­жав­не ре­гу­лю­ван­ня
Для вре­гу­лю­ван­ня еко­номічної си­ту­ації уря­дов­ця­ми прий­ма­ють­ся за­побіжні за­хо­ди. Здебільшо­го во­ни спря­мо­вані на стабілізацію ва­лют­но­го рин­ку та зде­шев­лен­ня для аг­раріїв банківсько­го кре­ди­ту­ван­ня. Так, Національ­ний банк Ук­раїни впер­ше за шість років підви­щив свою обліко­ву став­ку — від 6,5 до 9,5%. Вос­таннє во­на пе­ре­гля­да­ла­ся 13 серп­ня 2013 р., ко­ли Нац­банк змен­шив її на 0,5%. Оп­ти­маль­ним варіан­том дій у по­дібних умо­вах є поєднан­ня двох скла­до­вих. Пер­ша — мак­си­маль­на підтрим­ка ліквідності банків з ме­тою своєчас­но­го ви­ко­нан­ня ни­ми всіх своїх зо­бов’язань. Дру­га — спри­ян­ня під­ви­щен­ню вар­тості гро­шо­вої оди­ниці, в то­му числі че­рез ва­желі від­сот­ко­вої політи­ки, що об­ме­жує спе­ку­ля­тив­ний по­пит на ре­сур­си і слу­гує віднов­лен­ню ре­сурс­ної ба­зи банків.
Це по­зи­тив­но по­зна­чить­ся на курсі націо­наль­ної ва­лю­ти та за­по­біга­ти­ме по­­даль­шо­му її знецінен­ню. До то­го ж підви­щен­ня клю­чо­вої став­ки НБУ спри­я­ти­ме ут­ри­ман­ню темпів зро­с­тан­ня спо­жив­чих цін, які в бе­резні підви­щи­ли­ся на 3,4% порівня­но із лют­не­вим при­ро­с­том у 1,2%.
По­зи­тив­ни­ми зру­шен­ня­ми в ниніш­ній си­ту­ації є наміри Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу в на­данні Ук­раїні ав­то­ном­них тор­го­вель­них пре­фе­ренцій. Ме­тою за­зна­че­них за­ходів є од­но­сто­роннє ска­су­ван­ня мит­них зборів ЄС на то­ва­ри з Ук­раїни. Тор­гові пре­фе­ренції поч­нуть діяти з трав­ня та три­ва­ти­муть до 1 ли­с­то­па­да 2014 р. Згідно з до­мо­вле­но­с­тя­ми, Ук­раї­на змо­же ек­с­пор­ту­ва­ти в країни Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу за ну­ль­о­вою став­кою ввізно­го ми­та м’яку пше­ни­цю (пше­нич­не бо­рош­но і гра­ну­ли) об­ся­гом 950 тис. т, ячмінь (ячмінне бо­рош­но і гра­ну­ли) — 250, ку­ку­руд­зу (ку­ку­руд­зя­на му­ка і гра­ну­ли) — 400 та овес — 4 тис. т. Ну­ль­ові ввізні ми­та бу­де збе­ре­же­но про­тя­гом пер­шо­го ро­ку дії Уго­ди що­до зо­ни ві­льної торгівлі з Євро­со­ю­зом.
Існу­ю­ча ба­зо­ва став­ка ввізно­го ми­та на пше­ни­цю ста­но­вить 148 євро/т, ячмінь — 93, ку­ку­руд­зу — 94, овес — 89 євро/т. Тоб­то, ско­ри­с­тав­шись тор­гі­вель­ни­ми пре­фе­ренціями, аг­рар­ний сек­тор Ук­раїни змо­же до­дат­ко­во от­ри­ма­ти по­над 200 млн євро. Окрім цьо­го, Євро­па не об­ме­жу­ва­ти­ме імпорт ук­раїн­ської аг­ро­про­дукції. Кво­ти свідчать ли­ше про об­сяг про­дукції, яка вво­зи­ти­меть­ся без оп­ла­ти ввізно­го ми­та. Ре­ш­та ж підля­га­ти­ме за­галь­но­му ре­жи­му опо­дат­ку­ван­ня.
Уряд за­про­ва­д­жує про­гра­ми пільго­во­го кре­ди­ту­ван­ня аг­раріїв. За інфор­ма­цією Міністер­ст­ва фінансів, в Ук­раїні від­нов­люється банківське кре­ди­ту­ван­ня в аг­ро­сек­торі за до­по­мо­гою спеціаль­них інстру­ментів Національ­но­го бан­ку з ре­фінан­су­ван­ня. Зо­к­ре­ма, Нац­банк ор­гані­зо­вує аукціони для ко­мерційних банків з про­­да­жу ре­сурсів із по­­даль­шим ви­ко­ри­с­тан­ням коштів для на­дан­ня кре­дитів аг­раріям під 10% річних. Під час пер­шо­го аукціону, який про­во­див­ся 15 квітня, бу­ло про­да­но банківським ус­­та­но­вам для та­ких цілей 620 млн грн. До то­го ж 23 квітня пе­ред­ба­чається про­ве­с­ти аукціон, на яко­­му про­по­ну­ва­ти­­меться прид­ба­ти для аг­раріїв ще 1,5 млрд грн. Термін ко­ри­с­ту­ван­ня та­ки­ми ко­ш­та­ми ста­но­ви­ти­ме 180 днів.
Під час на­ра­ди, що про­во­ди­ла­ся на по­чат­ку квітня, уряд на­го­ло­сив на не­об­хідності про­ве­ден­ня аналізу ак­ту­аль­нос­ті діючих мінімаль­них інтер­вен­ційних цін на фор­вардні за­купівлі, вра­хо­ву­ю­чи еко­номічні ре­алії; до­ру­че­но Дер­жавній фінан­совій інспекції невід­клад­­но про­ве­с­ти пе­ревірку фінан­со­вої діяль­ності ПАТ «Аг­рар­ний фонд», Дер­жав­ної спеціа­лі­зо­ва­ної бю­д­жет­ної ус­та­но­ви «Аг­рар­ний фонд» та ПАТ «Дер­жав­на про­до­воль­ча зер­но­ва кор­по­рація Ук­раїни». До то­го ж Дер­жав­на інспекція Ук­раїни з кон­тро­лю за ціна­ми має про­ве­с­ти пе­ревірку ціно­вої си­ту­ації на рин­ку наф­то­про­дуктів і вста­но­ви­ти обгрун­то­ваність підви­щен­ня цін на цю про­дукцію, а Міне­нер­го­ву­гіллю до­ру­че­но вжи­ти всіх за­ходів що­до ре­сурс­но­го на­си­чен­ня рин­ку наф­то­про­дуктів.
Тож бу­де­мо сподіва­ти­ся, що за ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­ної ро­бо­ти змі­нить­­ся на кра­ще си­ту­ація на внутріш­ньо­му фінан­со­во­му рин­ку, рин­ку ма­те­ріаль­но-технічних ре­сурсів та сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції.

Інтерв'ю
В українському сільському господарстві, здається, немає більш суперечливої культури, ніж часник. З одного боку, порівняно високі й стабільні ціни та безроздільне панування імпорту на внутрішньому ринку повинні свідчити про високу... Подробнее
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати

1
0