Спецможливості
Архів

З ціною на молоко й настрій піднімається

02.09.2011
433
З ціною на молоко  й настрій піднімається фото, ілюстрація

Після кількох років занизьких цін на молоко англійське виробництво молока знову входить у потрібне русло. Знову з'являються інвестиції. Сібілле Мьоклінгхофф-Віке повідомляє з місця подій.

Після кількох років занизьких цін на молоко англійське виробництво молока знову входить у потрібне русло. Знову з'являються інвестиції. Сібілле Мьоклінгхофф-Віке повідомляє з місця подій.

Молочні фермери Великої Британії можуть нарешті полегшено зітхнути. Після декількох років занизьких цін на молоко спостерігається зворотний процес, тому й настрій молочарів піднімається. Наразі ціни на молоко в середньому по країні піднялись на новий рівень і становлять 30,4 євроцента (26,57 пенсів).

Важкий період - позаду
Багато ферм нині хочуть інвестувати в своє виробництво і рости. Про це свідчить, не останньою чергою, зростання цін на молодняк і корми. Здається, важкий період добіг кінця, адже протягом останніх десяти років близько 50% виробників молока в Англії та Уельсі зупинили своє виробництво. А в Шотландії і Північній Ірландії діяльність припинили понад 30% ферм. У 2009/10 маркетинговому році було всього 16404 молочні ферми (табл. 2). Обсяг виробництва молока знижувався безперервно п'ять років поспіль. Перші проблеми виникли з поставками сировини до острівної держави. І врешті-решт, було вироблено лише близько 13,7 млрд кг молока. Національна квота в 14,7 млрд л не виконується вже впродовж декількох років (див. табл. 3). Особливо в Північній Ірландії виробництво молока зійшло нанівець.
Причини такого розвитку різні: найбільший вплив останніми роками - мала ціна на молоко. Острівні фермери дуже чутливо реагують на зниження цін, швидко скорочуючи своє виробництво. Розмір виплати впав з 30,4 євроцента в 1996 році і до 21,9 - в 2006-му. У результаті цього виробництво скоротилося. У період високих цін 2007/2008 рр. ціна доходила до 33 євроцентів, тримаючись короткий період і стабілізуючи обсяги молока. Потім ціна знову впала до 25 євроцентів (табл. 1).

Величезний інвестиційний застій
Спад виробництва, безумовно, вплинув на загальний низький рівень готовності до інвестицій з боку британських фермерів. Старі приміщення й устаткування є ознаками величезного інвестиційного застою. Додайте до цього дефіцит телиць, тож будь-яке подальше розширення виробництва виявилося неможливим. Відсутність молодняку лише частково є запізнілим наслідком масивного забою тварин через ящур. Адже останнім часом поширення туберкульозу (ТБ) призвело до збільшення вибракування корів. Тим часом можна було б боротися з основними переносниками хвороби - дикими борсуками. Однак рівень зараженості туберкульозом у цій країні все ще високий. Ось чому на ферми накладають суворі торговельні обмеження. Так, наприклад, продаж худоби у стада, вільні від туберкульозу, став неможливим. Через такі обмеження, перш за все, унеможливлюється продаж бугайців.

Втрати і прибутки
Усе це призвело до того, що середній прибуток господарства з 2008/09 до 2009/10 МР у всіх частинах країни впав. Тільки в Північній Ірландії прибуток знизився впродовж одного маркетингового року майже на 30% - до 30150 євро. А в Англії молочні ферми досягали рівня в 70470 євро. У зазначених цифрах включені також компенсаційні виплати. Відшкодування власної роботи та орендних виплат за земельну ділянку тут не враховувалися.
У той час, як витрати на квоту знизилися до 3 євроцентів (а лізинг - 1 євроцент ), витрати на корми й землю тиснули на прибутки. Ціна соєвого шроту наразі - понад 320 євро/т. Також і ціни на землю зросли до рівня близько 13 000 британських фунтів (близько 14 800 євро/га). Змінні витрати у загальних витратах на виробництво становлять найбільшу частку - 46%. Праця і машини забирають 35%. На ремонт іде ще 8%, стільки ж - на реінвестування.
Як і в інших країнах, поголів'я худоби у Великій Британії постійно зростає. У той час як тільки з 2008 по 2009 рік загальна кількість поголів'я корів знизилась на 52 тис. - до 1857 тис. голів, середнє число корів на фермі збільшилося до 113 тварин. При цьому лідирують за розмірами, безперечно, ферми Шотландії. Тут у середньому на одне господарство припадає 114 корів. А в Північній Ірландії середній розмір стада становить 85 корів. За останніми опитуваннями, така тенденція триватиме й надалі. Так, 81% підприємців знову дивляться в майбутнє з оптимізмом, 35% молочних фермерів бажають розширення виробництва, натомість 9% опитаних у наступні два роки планують припинити молочний бізнес.
Структурні зміни наразі становлять близько 4%. Порівняно з попередніми роками, ця тенденція сповільнилася. Експерти прогнозують, що невдовзі, через шість років, очікувані виробничі завдання компенсуються завдяки росту виробництва. Вони очікують збільшення виробництва молока приблизно на 1%. Готовність інвестувати, в принципі, теж піднімається, хоча для більшості вона перебуває на низькому рівні.

Наслідки врегульовано
Дві третини керівників ферм тепер вважають, що їхні господарства за наявних цін є конкурентоспроможними і можуть обійтися без прямих виплат з боку ЄС! Факт, що все більше компаній готові інвестувати, пояснюється тим, що процедура успадкування ферми врегульована у близько 43% господарств. У 2009 році таких випадків було лише 24 відсотки.
Збільшення надоїв є ще одним свідченням згаданої мотивації тваринників робити доступними свої резерви для годівлі, утримання і розведення тварин. Так, середнє виробництво молока збільшилося на 331 кг на корову, порівняно з попереднім роком, і це при тому, що за утримання на випасі отримують 7406 кг молока на голову в рік. У 1999 році середній надій по країні становив 5964 кг на корову в рік!
Паралельно до структурних змін на виробництві на молокозаводах Сполученого Королівства відбувся бурхливий процес концентрації. Великих переробників у країні небагато: компанія First Milk із рівнем виробництва 1,6 млрд кг молока, Arla Foods - 2 млрд кг та Dairy Crest - 2,4 млрд кілограмів.

Питного молока - понад 50%
Основну частину молока у Великій Британії переробляють на питне молоко (51%). Приблизно 26% іде на виробництво сирів і близько 9% - на виготовлення сухого молока. Решту переробляють на йогурт, м'який сир і вершки.
З моменту розпуску Органів із контролю молочної промисловості, які узгоджували з молочними фермами ціни, ціноутворення керується законами ринку. Великі мережі магазинів усе частіше стали укладати контракти про постачання молокосировини безпосередньо з виробниками молока, аби забезпечити сировинну базу для власних продажів. Ферми відіграють тут ще й роль фірм із надання послуг.
Мережі магазинів розробили індивідуальні цінові моделі для контрактів із фермерами. Наприклад, у великій мережі супермаркетів Marks&Spencer або Tesco платять фермерам, з якими укладено договір, ціну за молоко із урахуванням витрат на виробництво та прогнозованих доходів.
Часто ці контракти пов'язані ще й з вимогами щодо утримання тварин або ж охорони навколишнього середовища. Інша, також зовсім свіжа, тенденція - це продаж молока онлайн. Хоча в такий спосіб продається лише 3,3% національного виробництва, але перспективи хороші.
Висновки
Молочні ферми у Великій Британії після періоду занизьких цін на молоко знову з оптимізмом дивляться в майбутнє. Багато хто хоче інвестувати і рости, і це становить неабияку проблему з огляду на постійне зростання цін на корми та землю. Але роки кризи добре підготували фермерів до жорсткої конкуренції. Під час прийняття кожного рішення економії приділяється більше уваги.
Однак ріст виробництва для таких фермерів - не єдина проблема, позаяк сільське господарство в країні безперервно втрачає значення на політичному рівні. Та й серед населення йому важно бути престижним. І правда: якщо придивитися до деяких господарств, це не видаватиметься дивним. До цього можна додати дискусії щодо впливу молочного скотарства та харчової промисловості на викиди CO2. Великою проблемою є й комфорт тварин у стайні.

Якомога простіше

Більшість компаній Великої Британії взяли за приклад стратегію виробництва KISS - це скорочення фрази "Keep It Simple Stupid", яку можна перекласти як: "Не ускладнюй, дурню". Тут дуже поширене утримання худоби на випасах із сезонними отеленнями. Щоправда, воно не настільки поширене, як в Ірландії. Метою господарства тут є отримати якомога більше молока на пасовищних травах. Оскільки худоба зазвичай пасеться впродовж дев'яти місяців, достатньо найпростіших споруд для їхнього утримання, що зменшує постійні витрати.
Поряд із цим дедалі частіше можна зустріти господарства з інтенсивнішою технологією, з цілорічним утриманням тварин у корівнику і вищою продуктивністю.

Запаси під час годування
Щодо загального виробництва силосу в англійських колег ще спостерігається недостатній попит на нього. Це може бути пов'язано, поміж іншим, із тим, що тільки останніми роками згодовування силосу набуло поширення.
Попри тривалий період випасання худоби, стан здоров'я у стадах усе ще не є задовільним. Як правило, господарства застосовують стандартні програми вакцинації (пневмонія, криптоспоридіоз, вірусна діарея ВРХ, лептоспіроз, інфекційний ринотрахеїт ВРХ, катаральна лихоманка, паратуберкульоз та клостридії). На багатьох фермах, особливо за сирої погоди, збільшується кількість хвороботворних мікроорганізмів, кількість випадків клінічного маститу  висока.
Ферми, що розвиваються, страждають і від проблем із недосконалою логістикою. Чимало сільських доріг є вузькими, погано пристосованими для великого транспорту. Також ці господарства мають ще й труднощі з добором хороших працівників, хоча нині існують різні моделі використання робочого часу та організації праці, наприклад, агенція-посередник, що добирає менеджерів на ферми, або дояри, які працюють за контрактом.
Попри те, що господарства інвестують мало, чимало ферм перебувають у поганому стані: багатьом із них бракує навіть гноєсховища.
Крім цього, перешкодою розвитку господарств є те, що їм бракує практичних досліджень, а незалежні консультації - задорого.

Інтерв'ю
Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро»
Від успішного менеджера до засновника бізнесу. Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро» разом із норвезьким інвестором створив команду однодумців, які цінують та люблять сільське господарство. Компанія є надійним... Подробнее
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0