Спецможливості
Технології

Як уникнути оси­пан­ня насіння ріпа­ку під час зби­ран­ня

11.02.2015
535
Як уникнути оси­пан­ня насіння ріпа­ку під час зби­ран­ня фото, ілюстрація

Ріпак ози­мий до­б­ре зна­ний у нашій країні. Йо­го тріум­фом по пра­ву мож­на вва­жа­ти 2008 р., ко­ли пло­ща посівів в Ук­раїні сяг­ну­ла 1,55 млн га. На жаль, вітчиз­няні ви­роб­ни­ки ви­я­ви­ли­ся не го­то­ви­ми до та­ко­го стрімко­го зро­с­тан­ня йо­го об­сягів, то­му що у про­цесі ви­ро­щу­ван­ня цієї цінної куль­ту­ри є чи­ма­ло «підвод­них ка­менів».

Ріпак ози­мий до­б­ре зна­ний у нашій країні. Йо­го тріум­фом по пра­ву мож­на вва­жа­ти 2008 р., ко­ли пло­ща посівів в Ук­раїні сяг­ну­ла 1,55 млн га. На жаль, вітчиз­няні ви­роб­ни­ки ви­я­ви­ли­ся не го­то­ви­ми до та­ко­го стрімко­го зро­с­тан­ня йо­го об­сягів, то­му що у про­цесі ви­ро­щу­ван­ня цієї цінної куль­ту­ри є чи­ма­ло «підвод­них ка­менів».

Ю. Іоніцой, заcт. ген. ди­рек­то­ра,
С. Анішин, заст. керівни­ка відділу
кон­сал­тин­гу,
ТОВ «Аг­ро­скоп Інтер­нешнл»

Ріпак ви­я­вив­ся зовсім не про­стою куль­ту­рою, а та­кою, що по­тре­бує відповідних знань, ре­сурсів, чіткої ви­роб­ни­чої дис­ципліни. Тільки так ріпак го­то­вий роз­кри­ва­ти свій унікаль­ний по­тенціал уро­жай­ності, який ся­гає 60–70 ц/га, а в не­да­ле­ко­му май­бут­нь­о­му мо­же до­сяг­ти 90 ц/га за­вдя­ки ста­ран­ням се­лек­ціо­не­рів та на­уковців.
У тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го ріпа­ку не­має не­важ­ли­вих дрібниць. По­пе­ред­ник, якість зби­ран­ня та подрібнен­ня рос­лин­них ре­ш­ток, ос­нов­ний об­робіток грун­ту, удо­б­рен­ня, якість насіння та йо­го сор­то­вий склад, кон­троль бур’янів, шкідників, хво­роб, зби­ран­ня без втрат — це той мінімум, який потрібен для успішно­го ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри. Роз­кри­ти в одній статті всі про­блемні пи­тан­ня про­сто не­мож­ли­во.
То­му звер­не­мо ува­гу на про­бле­му оси­пан­ня ріпа­ко­во­го насіння, яка при­зво­дить до чи­ма­лих втрат. На­при­клад, як­що із 1 га втра­чається навіть 0,1 т на­сіння, то в ме­жах країни це мо­же ста­но­ви­ти 100 000 т. На­справді втра­ти від оси­пан­ня бу­ва­ють знач­но більши­ми.
Ви­роб­ни­ки от­ри­му­ють чи­ма­ло інфор­мації про мож­ли­вості кон­тро­лю оси­пан­ня насіння. Але, як пра­ви­ло, во­на бу­ває од­но­бо­кою та має ко­мер­ційне підгрун­тя. За її сприй­нят­тя до­во­дить­ся розпла­чу­ва­ти­ся зни­жен­ням уро­жаю, ча­ст­ка втрат яко­го мо­же сяг­ну­ти по­над по­ло­ви­ну вро­жаю.

Які при­чи­ни най­частіше
фігу­ру­ють?
   Ге­не­ти­ка
   Хво­ро­би
   Шкідни­ки
   Пта­хи
   Зби­раль­на техніка
   Ме­те­о­фак­то­ри
   Ге­не­ти­ка. Справді, є пря­ма за­леж­ність між стійкістю куль­ту­ри до оси­пан­ня та ге­не­тич­ним по­тенціалом. Ріпак, який се­лекційним шля­хом бу­ло ви­ве­де­но із ди­ких форм, ус­пад­ку­вав від «предків» вла­с­тивість розмно­жен­ня шля­хом роз­крит­тя струч­ка. Ко­жен гібрид або сорт має різну стійкість до оси­пан­ня (здебільшо­го сор­ти знач­но більше підда­ють­ся оси­пан­ню, ніж гіб­ри­ди). Під час ство­рен­ня ос­танніх се­­лек­­ціоне­ри вкла­да­ють у гер­мо­плаз­му лінії, стійкі до оси­пан­ня. Знач­но більше успіхів до­сяг­ла се­лекція на ос­нові ГМО, які на сьо­годні в Ук­раїні за­бо­ро­нені. Тра­диційна се­лекція по­ки відстає, хо­ча й тут є певні успіхи. На­при­клад, під час ство­рен­ня гібридів вклю­ча­ють дикі фор­ми, се­ред яких мож­на виділи­ти свиріпу, що має при­род­ну стійкість до оси­пан­ня насіння. Але для «ви­хо­ду в ти­­раж» гіб­ри­ду потрібно 10–15 років. Так що че­ка­ти до­ве­деть­ся дов­го. Гірше, ко­ли се­лек­ційні ком­панії че­рез мер­кан­тильні інте­ре­си про­па­гу­ють ви­сокі по­каз­ни­ки стій­кості своїх гібридів до розтріску­ван­ня стручків, ба­жа­ю­чи тим са­мим ар­гу­мен­ту­ва­ти ко­мерційну цінність своєї про­дукції. Втім, на прак­тиці ви­хо­дить не завжди так. Справді, рос­ли­ни роз­рек­ла­мо­ва­них гібридів мо­жуть сто­я­ти на полі без втрат до са­мо­го зби­ран­ня, але вар­то ту­ди ввійти ком­бай­ну… і по­чи­нається «зер­но­пад». Звісно, є й віднос­но сла­бостійкі до оси­пан­ня гіб­ри­ди, але во­ни по­до­ба­ють­ся ви­роб­ни­кові че­рез ви­со­ку пла­с­тичність, по­су­хо- та мо­ро­зо­стій­кість, уро­жайність. Та­кож да­ле­ко не всі аг­рарії поспіша­ють пе­ре­хо­ди­ти на ви­ро­щу­ван­ня гібридів, по­при їхні явні пе­ре­ва­ги, мінімізу­ю­чи ри­зи­ки в осінньо-зи­мо­вий період.
   Хво­ро­би. Це ос­нов­ний ар­гу­мент хімічних кон­цернів, які по­ста­ча­ють на ри­нок за­со­би за­хи­с­ту рос­лин. Ви­роб­ни­кам цієї куль­ту­ри до­б­ре відо­ма ре­аль­на за­гро­за оси­пан­ня насіння від та­кої хво­ро­би, як аль­тер­наріоз. У спри­ят­ливі для роз­вит­ку хво­ро­би ро­ки во­на при­зво­дить до знач­них втрат уро­жаю. За не­хту­ван­ня профілак­тич­но-ліку­валь­ни­ми за­хо­да­ми збуд­ник аль­тер­нарії ак­тив­но роз­ви­вається на струч­ках, змен­шу­ю­чи фо­то­син­те­тич­ну по­­верх­ню, ма­су насіння та вик­ли­ка­ю­чи йо­го оси­пан­ня. На сьо­годні су­часні за­со­би за­хи­с­ту рос­лин містять хімічні ком­по­нен­ти, які, окрім ліку­валь­ної дії, ма­ють фізіологічний вплив, що при­три­мує старіння, вирівнює термін до­сти­ган­ня, змен­шує рівень оси­пан­ня, збільшує вро­жайність.
   Шкідни­ки. До втрат насіння ріпа­ку від оси­пан­ня при­зво­дить уш­ко­д­жен­ня ріпа­ко­вою га­ли­цею. Ос­танніми ро­ка­ми цей шкідник за­вдає чи­ма­лих втрат, то­му йо­го кон­троль по­тре­бує знач­них зу­силь і на­сам­пе­ред — пра­виль­но­го ви­бо­ру ефек­­тив­них інсек­ти­цидів. Інак­ше ура­жені га­ли­цею струч­ки швид­ко розтріску­ють­ся, насіння оси­пається, втра­ти мо­жуть ста­но­ви­ти до 15% не­до­от­ри­ма­но­го вро­жаю.
   Пта­хи. По­при те, що на цю про­бле­му за­зви­чай ма­ло звер­та­ють ува­гу, пта­хи та­кож мо­жуть знач­ною мірою зу­мов­лю­ва­ти змен­шен­ня вро­жаю. У пе­редзби­раль­ний період, ко­ли насіння на­ли­вається олією, птахів при­ваб­лює за­пах, і во­ни по­чи­на­ють лу­щи­ти струч­ки. Особ­ли­во ба­га­то шко­ди від го­робців. Єди­ним відо­мим за­хо­дом бо­роть­би з ци­ми шкід­ни­ка­ми посівів мо­же слу­жи­ти збільшен­ня по­пу­ляції хи­жих птахів, які відля­ку­ють «сірих роз­би­шак». Для цьо­го в осінній період на по­лях із ріпа­ком роз­став­ля­ють стовпчи­ки, на яких пер­наті хи­жа­ки мо­жуть сіда­ти, за­од­но змен­шу­ю­чи по­пу­ляцію ми­шо­подібних гри­зунів.
   Зби­раль­на техніка. Важ­ко уя­ви­ти сьо­годні, щоб зби­ран­ня ріпа­ку про­во­ди­ли без за­сто­су­ван­ня ріпа­ко­вих столів із вер­ти­каль­ним та го­ри­зон­таль­ним різа­ль­ни­ми но­жа­ми. Втра­ти від не­пе­ре­об­лад­на­но­го ком­бай­на внаслідок оси­пан­ня насіння мо­жуть ста­но­ви­ти 50% уро­жаю. І все ж ріпа­ко­вий стіл не мо­же повністю ком­пен­су­ва­ти осипання, спри­­­­­чи­не­не ро­бо­тою мо­то­ви­ла. То­му зби­ран­ня до­во­дить­ся про­во­ди­ти, ко­ли во­логість насіння ста­но­ви­ти­ме не мен­ше 12%, хо­ча у та­ко­му разі зро­с­туть ви­т­ра­ти на йо­го сушіння.
   Ме­те­о­фак­то­ри. Во­ни найбільше впли­ва­ють на оси­пан­ня. Си­ту­ація ус­клад­нюється тим, що ос­таннім ча­сом їхній про­яв стає все важ­че про­гно­зу­ва­ти. Дощ, град, ро­са, вітер, пе­ре­па­ди тем­пе­ра­тур у період до­сти­ган­ня мо­жуть ма­ти руйнівний вплив на вро­жай ріпа­ку під час на­ли­ван­ня насіння. На не­ве­ли­ких пло­щах знай­ти «вікно» для зби­ран­ня під час дощів не­важ­ко, а за більших зби­раль­них об­сягів — за­тя­гу­ван­ня з ком­бай­ну­ван­ням ріпа­ку мо­же при­зво­ди­ти до втрат усь­о­го вро­жаю. Що вже го­во­ри­ти про град, який мо­же за ко­рот­кий час «ви­мо­ло­ти­ти» ос­нов­ну ча­с­ти­ну вро­жаю. Суттєво мо­же зни­зи­ти вро­жай від оси­пан­ня інтен­сив­ний вітер, особ­ли­во поєдна­ний із до­щем: рос­ли­ни ріпа­ку по­чи­на­ють ко­ли­ха­ти­ся, струч­ки від уда­ру ло­па­ють­ся, насіння оси­пається.
Прак­тич­ний досвід по­ка­зує, що дві ос­танніх при­чи­ни ма­ють найбільший вплив на оси­пан­ня насіння ріпа­ку. Як­що вдо­с­ко­на­лен­ня зби­раль­ної техніки ще дає підста­ви до яко­гось оп­тимізму, то по­годні умо­ви — стихія, яку лю­ди­на ще не при­бор­ка­ла.

   На сьо­годні відомі аг­ро­прий­о­ми, які да­ють змо­гу мінімізу­ва­ти не­га­тив­ний вплив як зби­раль­ної техніки, так і по­го­ди. Їхня дія грун­-тується на ро­зумінні фізіології розтріску­ван­ня стручків.
Під час до­сти­ган­ня у струч­ках на­сіння ріпа­ку по­сту­по­во на­ли­вається, змінює своє за­барв­лен­ня. За цей про­цес відповідає ети­лен — гор­мон, що та­кож впли­ває на старіння клітин та їхнє по­сту­по­ве відми­ран­ня. Стру­чок скла­дає­ться із насіннєвих ка­мер і пе­ре­го­род­ки, яка поділяє насіння на два ша­ри (фото 1). Стул­ки струч­ка по кра­ях закріплені швом. По­верх­ня стручків вкри­та ку­ти­ку­лою, при­род­ни­ми вос­ка­ми, які ма­ють по­туж­ну во­довідштов­ху­валь­ну здат­ність. Під час до­сти­ган­ня насіння в струч­ках відбу­ва­ють­ся фізіологічні зміни. Во­ни по­чи­на­ють старіти, кліти­ни відми­ра­ють, ку­ти­ку­ла струч­ка стає нещільною та гігро­скопічною. На­­далі насіння на­би­рає тем­но­го за­бар­в­­­­лен­ня та по­чи­нає то­рохтіти, що є оз­на­кою стиг­лості. Стру­чок стає чут­ли­вим до оси­пан­ня з мо­мен­ту відми­ран­ня клітин, по­жовтіння, по­чат­ку до­сти­ган­ня насіння. Че­рез на­бут­тя гігро­скопічності струч­кові стул­ки лег­ко вби­ра­ють во­ло­гу від ат­мо­сфер­них опадів, а на мо­мент ви­си­хан­ня во­ни роз­кри­ва­ють­ся, і під впли­вом зовнішніх фак­торів із них лег­ко мо­же оси­па­ти­ся насіння.
Період цвітіння ріпа­ку три­ває про­тя­гом двох-чо­ти­рь­ох тижнів. Са­ме та­ка ча­со­ва різни­ця у терміні до­сти­ган­ня стручків від по­чат­ку до кінця цвітіння. То­му ко­ли струч­ки ниж­нь­о­го ярусу ще зе­лені, верхні вже мо­жуть то­рохтіти дозрілим насінням, і що більше ріпак стоїть дозрілим, то більший ри­зик йо­го оси­пан­ня. Як же цьо­го не до­пу­с­ти­ти?
За­побігти оси­пан­ню мож­на шля­хом змен­шен­ня гігро­скопічності стручків та збе­ре­жен­ня цілісності йо­го кап­су­ли. Для цьо­го ко­жен ріпаківник має зна­ти про спри­ят­ли­вий час, ко­ли струч­ки ще зе­лені, але насіння в них вже до­сяг­ло за­вер­шаль­но­го періоду сво­го роз­вит­ку. Здебільшо­го цей термін на­стає за 30 днів до зби­ран­ня, хо­ча є «вікно» і за 15 днів до цьо­го.
Як пра­виль­но ско­ри­с­та­ти­ся цим спри­ят­ли­вим періодом? Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють про­дук­ти, що ут­во­рю­ють плівку на по­верхні струч­ка (фото 2).
Це пре­па­ра­ти на ос­нові піноліну, поліса­ха­ридів, штуч­но­го ла­тек­су та ін.
Пре­па­ра­ти на ос­нові піноліну пер­ши­ми з’яви­ли­ся на ук­раїнсько­му рин­ку. До них на­ле­жать Нью Філм 17, Спод­нам, Вапор Гард. Пінолін, який є уні­каль­ною похідною смол хвой­них рос­лин, тоб­то має при­род­не по­хо­д­жен­ня, над­зви­чай­но лег­ко змішується із при­род­ни­ми вос­ка­ми по­верхні стручків, ут­во­рю­ю­чи міцну плів­ку, що надійно оп­тимізує про­це­си до­сти­ган­ня та за­хист від оси­пан­ня насіння. За зміни ко­ль­о­ру стручків та відми­ран­ня клітин пінолін пра­цює як во­до­про­тек­тор, за­вдя­ки чо­му зберігає цілісність стручків та на­дає рос­лині ріпа­ку стій­кості до оси­пан­ня. За йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня є мож­ливість не спіши­ти зі зби­ран­ням ріпа­ку, до­че­кав­шись на­стан­ня йо­го оп­ти­маль­ної во­ло­гості — 8%. На­при­клад, Нью Філм 17 вже до­б­ре зна­ний вітчиз­ня­ним ріпаківни­кам — в Ук­раїні йо­го за­сто­со­ву­ють про­тя­гом 10 років поспіль, і він зберіг чи­ма­ло коштів, а ще більше — нервів аг­ро­ви­роб­ни­кам, от­ри­мав за­слу­жені вдячні відгу­ки за збе­ре­же­ний уро­жай від за­лив­них дощів і гра­ду.
 Так, при­га­дується відгук од­но­го ком­бай­не­ра із Півдня Ук­раїни, який упер­ше зай­шов у по­ле ко­си­ти ріпак, об­роб­ле­ний пре­па­ра­том Нью Філм 17. І  яким бу­ло йо­го зди­ву­ван­ня, ко­ли після до­щу на полі він не по­чув звич­но­го (як це бу­ло раніше за подібних умов зби­ран­ня) по­тріску­ван­ня роз­кри­тих стручків! У пі­но­ліну є од­на важ­ли­ва вла­с­тивість: він ут­во­рює плівку не од­ра­зу, а про­тя­гом 1 год після за­сто­су­ван­ня. На­далі відбу­вається поліме­ри­зація мо­ле­кул під дією со­няч­них про­менів у якості ка­таліза­то­ра. У мо­мент ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту струч­ки ак­тив­но фо­то­син­те­зу­ють, ви­ко­ну­ю­чи роль пра­пор­це­во­го ли­ст­ка, і за­без­пе­чу­ють на­ко­пи­чен­ня насінням аси­мілянтів. Як­що ж плівка по­кри­ває струч­ки од­ра­зу після на­не­сен­ня пре­па­ра­ту, то про­ди­хи, че­рез які відбу­вається по­гли­нан­ня вуг­ле­цю, ста­ють за­ку­по­ре­ни­ми, ди­хан­ня та фо­то­син­тез упо­віль­ню­ють­ся. Пе­ре­ва­га піноліну в то­му, що він ак­ти­візується із не­ве­ли­кою за­трим­кою, то­му плівка на про­ди­хах не ут­во­рює­ться, про­це­си ди­хан­ня та фо­то­син­те­зу рос­лин не по­ру­шу­ють­ся, а от­же, вро­жайність ріпа­ку не змен­шується.
Існує дум­ка, що пре­па­ра­ти, які за­побіга­ють оси­пан­ню, пра­цю­ють як клей. У се­ре­до­вищі ви­роб­ників навіть мож­на по­чу­ти вислів «бу­де­мо “клеїти” ріпак». Але та­кий по­гляд на при­зна­чен­ня пре­па­ра­ту є по­мил­ко­вим. Він при­зво­дить до то­го, що об­при­с­ку­ван­ня по­чи­на­ють про­во­ди­ти пе­ред са­мим зби­ран­ням, ко­ли за­хи­с­ти­ти посіви від оси­пан­ня вже не­мож­ли­во. На це вар­то особ­ли­во звер­ну­ти ува­гу, ад­же подібні до Нью Філм 17 пре­па­ра­ти не «кле­ять» струч­ки, а за­хи­ща­ють їх від пе­ре­зво­ло­жен­ня, а ра­зом із цим — від втра­ти цілісності та оси­пан­ня насіння. Ско­ро­чен­ня рег­ла­мен­то­ва­но­го терміну ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту, не­до­три­ман­ня навіть мінімаль­ної умо­ви йо­го за­сто­су­ван­ня — за два тижні до зби­ран­ня — не за­без­пе­чить очіку­ва­но­го ефек­ту за­побіган­ня оси­пан­ню.
Для то­го, щоб пе­ресвідчи­ти­ся, що дія та­ких пре­па­ратів грун­тується на про­тидії пе­ре­зво­ло­жен­ню, до­стат­ньо по­ди­ви­ти­ся на об­роб­лені та не­об­роб­лені посіви. Там, де ут­во­ри­ла­ся плівка, стру­чок завжди бу­де світлішим, і на­впа­ки — струч­ки без плівки на мо­мент зби­ран­ня темніють че­рез ак­тив­ний роз­ви­ток на відмер­лих тка­ни­нах са­профітних мікро­ор­ганізмів. Кон­траст особ­ли­во відчут­ний у до­щові ро­ки. На фо­то 3, 4  мож­на по­ба­чи­ти відмінність стручків на об­роб­ле­них та не об­роб­ле­них пре­па­ра­та­ми посівах.

   Ре­зю­ме. Про­бле­ма оси­пан­ня насін­ня є найбільш оп­раць­о­ва­ною з точ­ки зо­ру ро­зуміння при­чин цьо­го яви­ща. Най­важ­ливішою при­чи­ною оси­пан­ня є вплив ме­те­о­фак­торів. Ви­ко­ри­с­тан­ня по­пе­ре­д­жу­валь­них за­ходів має ви­со­ку окупність навіть за не­знач­но­го рівня оси­пан­ня. Най­е­фек­тивнішим за­хо­дом для за­побіган­ня цій про­блемі є ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів, що кон­тро­лю­ють над­хо­д­жен­ня ат­мо­сфер­ної во­ло­ги до стінок струч­ка. Для от­ри­ман­ня очіку­ва­них ре­зуль­татів слід чітко до­три­му­ва­ти­ся на­да­но­го ви­роб­ни­ком ЗЗР рег­ла­мен­ту.
   Пер­спек­ти­ви. Про­бле­ма оси­пан­ня сто­сується не тільки ріпа­ку, але й сої, со­няш­ни­ку, зер­но­вих ко­ло­со­вих. При­чи­ни оси­пан­ня та прин­ци­пи підви­щен­ня стійкості цих куль­тур ана­логічні до тих, що сто­су­ють­ся ріпа­ку. То­му ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів, які за­побіга­ють оси­пан­ню ріпа­ку, ма­ють ви­со­ку ефек­тивність і на інших куль­ту­рах.

Інтерв'ю
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее

1
0