Спецможливості
Технології

Як уникнути оси­пан­ня насіння ріпа­ку під час зби­ран­ня

11.02.2015
746
Як уникнути оси­пан­ня насіння ріпа­ку під час зби­ран­ня фото, ілюстрація

Ріпак ози­мий до­б­ре зна­ний у нашій країні. Йо­го тріум­фом по пра­ву мож­на вва­жа­ти 2008 р., ко­ли пло­ща посівів в Ук­раїні сяг­ну­ла 1,55 млн га. На жаль, вітчиз­няні ви­роб­ни­ки ви­я­ви­ли­ся не го­то­ви­ми до та­ко­го стрімко­го зро­с­тан­ня йо­го об­сягів, то­му що у про­цесі ви­ро­щу­ван­ня цієї цінної куль­ту­ри є чи­ма­ло «підвод­них ка­менів».

Ріпак ози­мий до­б­ре зна­ний у нашій країні. Йо­го тріум­фом по пра­ву мож­на вва­жа­ти 2008 р., ко­ли пло­ща посівів в Ук­раїні сяг­ну­ла 1,55 млн га. На жаль, вітчиз­няні ви­роб­ни­ки ви­я­ви­ли­ся не го­то­ви­ми до та­ко­го стрімко­го зро­с­тан­ня йо­го об­сягів, то­му що у про­цесі ви­ро­щу­ван­ня цієї цінної куль­ту­ри є чи­ма­ло «підвод­них ка­менів».

Ю. Іоніцой, заcт. ген. ди­рек­то­ра,
С. Анішин, заст. керівни­ка відділу
кон­сал­тин­гу,
ТОВ «Аг­ро­скоп Інтер­нешнл»

Ріпак ви­я­вив­ся зовсім не про­стою куль­ту­рою, а та­кою, що по­тре­бує відповідних знань, ре­сурсів, чіткої ви­роб­ни­чої дис­ципліни. Тільки так ріпак го­то­вий роз­кри­ва­ти свій унікаль­ний по­тенціал уро­жай­ності, який ся­гає 60–70 ц/га, а в не­да­ле­ко­му май­бут­нь­о­му мо­же до­сяг­ти 90 ц/га за­вдя­ки ста­ран­ням се­лек­ціо­не­рів та на­уковців.
У тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го ріпа­ку не­має не­важ­ли­вих дрібниць. По­пе­ред­ник, якість зби­ран­ня та подрібнен­ня рос­лин­них ре­ш­ток, ос­нов­ний об­робіток грун­ту, удо­б­рен­ня, якість насіння та йо­го сор­то­вий склад, кон­троль бур’янів, шкідників, хво­роб, зби­ран­ня без втрат — це той мінімум, який потрібен для успішно­го ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри. Роз­кри­ти в одній статті всі про­блемні пи­тан­ня про­сто не­мож­ли­во.
То­му звер­не­мо ува­гу на про­бле­му оси­пан­ня ріпа­ко­во­го насіння, яка при­зво­дить до чи­ма­лих втрат. На­при­клад, як­що із 1 га втра­чається навіть 0,1 т на­сіння, то в ме­жах країни це мо­же ста­но­ви­ти 100 000 т. На­справді втра­ти від оси­пан­ня бу­ва­ють знач­но більши­ми.
Ви­роб­ни­ки от­ри­му­ють чи­ма­ло інфор­мації про мож­ли­вості кон­тро­лю оси­пан­ня насіння. Але, як пра­ви­ло, во­на бу­ває од­но­бо­кою та має ко­мер­ційне підгрун­тя. За її сприй­нят­тя до­во­дить­ся розпла­чу­ва­ти­ся зни­жен­ням уро­жаю, ча­ст­ка втрат яко­го мо­же сяг­ну­ти по­над по­ло­ви­ну вро­жаю.

Які при­чи­ни най­частіше
фігу­ру­ють?
   Ге­не­ти­ка
   Хво­ро­би
   Шкідни­ки
   Пта­хи
   Зби­раль­на техніка
   Ме­те­о­фак­то­ри
   Ге­не­ти­ка. Справді, є пря­ма за­леж­ність між стійкістю куль­ту­ри до оси­пан­ня та ге­не­тич­ним по­тенціалом. Ріпак, який се­лекційним шля­хом бу­ло ви­ве­де­но із ди­ких форм, ус­пад­ку­вав від «предків» вла­с­тивість розмно­жен­ня шля­хом роз­крит­тя струч­ка. Ко­жен гібрид або сорт має різну стійкість до оси­пан­ня (здебільшо­го сор­ти знач­но більше підда­ють­ся оси­пан­ню, ніж гіб­ри­ди). Під час ство­рен­ня ос­танніх се­­лек­­ціоне­ри вкла­да­ють у гер­мо­плаз­му лінії, стійкі до оси­пан­ня. Знач­но більше успіхів до­сяг­ла се­лекція на ос­нові ГМО, які на сьо­годні в Ук­раїні за­бо­ро­нені. Тра­диційна се­лекція по­ки відстає, хо­ча й тут є певні успіхи. На­при­клад, під час ство­рен­ня гібридів вклю­ча­ють дикі фор­ми, се­ред яких мож­на виділи­ти свиріпу, що має при­род­ну стійкість до оси­пан­ня насіння. Але для «ви­хо­ду в ти­­раж» гіб­ри­ду потрібно 10–15 років. Так що че­ка­ти до­ве­деть­ся дов­го. Гірше, ко­ли се­лек­ційні ком­панії че­рез мер­кан­тильні інте­ре­си про­па­гу­ють ви­сокі по­каз­ни­ки стій­кості своїх гібридів до розтріску­ван­ня стручків, ба­жа­ю­чи тим са­мим ар­гу­мен­ту­ва­ти ко­мерційну цінність своєї про­дукції. Втім, на прак­тиці ви­хо­дить не завжди так. Справді, рос­ли­ни роз­рек­ла­мо­ва­них гібридів мо­жуть сто­я­ти на полі без втрат до са­мо­го зби­ран­ня, але вар­то ту­ди ввійти ком­бай­ну… і по­чи­нається «зер­но­пад». Звісно, є й віднос­но сла­бостійкі до оси­пан­ня гіб­ри­ди, але во­ни по­до­ба­ють­ся ви­роб­ни­кові че­рез ви­со­ку пла­с­тичність, по­су­хо- та мо­ро­зо­стій­кість, уро­жайність. Та­кож да­ле­ко не всі аг­рарії поспіша­ють пе­ре­хо­ди­ти на ви­ро­щу­ван­ня гібридів, по­при їхні явні пе­ре­ва­ги, мінімізу­ю­чи ри­зи­ки в осінньо-зи­мо­вий період.
   Хво­ро­би. Це ос­нов­ний ар­гу­мент хімічних кон­цернів, які по­ста­ча­ють на ри­нок за­со­би за­хи­с­ту рос­лин. Ви­роб­ни­кам цієї куль­ту­ри до­б­ре відо­ма ре­аль­на за­гро­за оси­пан­ня насіння від та­кої хво­ро­би, як аль­тер­наріоз. У спри­ят­ливі для роз­вит­ку хво­ро­би ро­ки во­на при­зво­дить до знач­них втрат уро­жаю. За не­хту­ван­ня профілак­тич­но-ліку­валь­ни­ми за­хо­да­ми збуд­ник аль­тер­нарії ак­тив­но роз­ви­вається на струч­ках, змен­шу­ю­чи фо­то­син­те­тич­ну по­­верх­ню, ма­су насіння та вик­ли­ка­ю­чи йо­го оси­пан­ня. На сьо­годні су­часні за­со­би за­хи­с­ту рос­лин містять хімічні ком­по­нен­ти, які, окрім ліку­валь­ної дії, ма­ють фізіологічний вплив, що при­три­мує старіння, вирівнює термін до­сти­ган­ня, змен­шує рівень оси­пан­ня, збільшує вро­жайність.
   Шкідни­ки. До втрат насіння ріпа­ку від оси­пан­ня при­зво­дить уш­ко­д­жен­ня ріпа­ко­вою га­ли­цею. Ос­танніми ро­ка­ми цей шкідник за­вдає чи­ма­лих втрат, то­му йо­го кон­троль по­тре­бує знач­них зу­силь і на­сам­пе­ред — пра­виль­но­го ви­бо­ру ефек­­тив­них інсек­ти­цидів. Інак­ше ура­жені га­ли­цею струч­ки швид­ко розтріску­ють­ся, насіння оси­пається, втра­ти мо­жуть ста­но­ви­ти до 15% не­до­от­ри­ма­но­го вро­жаю.
   Пта­хи. По­при те, що на цю про­бле­му за­зви­чай ма­ло звер­та­ють ува­гу, пта­хи та­кож мо­жуть знач­ною мірою зу­мов­лю­ва­ти змен­шен­ня вро­жаю. У пе­редзби­раль­ний період, ко­ли насіння на­ли­вається олією, птахів при­ваб­лює за­пах, і во­ни по­чи­на­ють лу­щи­ти струч­ки. Особ­ли­во ба­га­то шко­ди від го­робців. Єди­ним відо­мим за­хо­дом бо­роть­би з ци­ми шкід­ни­ка­ми посівів мо­же слу­жи­ти збільшен­ня по­пу­ляції хи­жих птахів, які відля­ку­ють «сірих роз­би­шак». Для цьо­го в осінній період на по­лях із ріпа­ком роз­став­ля­ють стовпчи­ки, на яких пер­наті хи­жа­ки мо­жуть сіда­ти, за­од­но змен­шу­ю­чи по­пу­ляцію ми­шо­подібних гри­зунів.
   Зби­раль­на техніка. Важ­ко уя­ви­ти сьо­годні, щоб зби­ран­ня ріпа­ку про­во­ди­ли без за­сто­су­ван­ня ріпа­ко­вих столів із вер­ти­каль­ним та го­ри­зон­таль­ним різа­ль­ни­ми но­жа­ми. Втра­ти від не­пе­ре­об­лад­на­но­го ком­бай­на внаслідок оси­пан­ня насіння мо­жуть ста­но­ви­ти 50% уро­жаю. І все ж ріпа­ко­вий стіл не мо­же повністю ком­пен­су­ва­ти осипання, спри­­­­­чи­не­не ро­бо­тою мо­то­ви­ла. То­му зби­ран­ня до­во­дить­ся про­во­ди­ти, ко­ли во­логість насіння ста­но­ви­ти­ме не мен­ше 12%, хо­ча у та­ко­му разі зро­с­туть ви­т­ра­ти на йо­го сушіння.
   Ме­те­о­фак­то­ри. Во­ни найбільше впли­ва­ють на оси­пан­ня. Си­ту­ація ус­клад­нюється тим, що ос­таннім ча­сом їхній про­яв стає все важ­че про­гно­зу­ва­ти. Дощ, град, ро­са, вітер, пе­ре­па­ди тем­пе­ра­тур у період до­сти­ган­ня мо­жуть ма­ти руйнівний вплив на вро­жай ріпа­ку під час на­ли­ван­ня насіння. На не­ве­ли­ких пло­щах знай­ти «вікно» для зби­ран­ня під час дощів не­важ­ко, а за більших зби­раль­них об­сягів — за­тя­гу­ван­ня з ком­бай­ну­ван­ням ріпа­ку мо­же при­зво­ди­ти до втрат усь­о­го вро­жаю. Що вже го­во­ри­ти про град, який мо­же за ко­рот­кий час «ви­мо­ло­ти­ти» ос­нов­ну ча­с­ти­ну вро­жаю. Суттєво мо­же зни­зи­ти вро­жай від оси­пан­ня інтен­сив­ний вітер, особ­ли­во поєдна­ний із до­щем: рос­ли­ни ріпа­ку по­чи­на­ють ко­ли­ха­ти­ся, струч­ки від уда­ру ло­па­ють­ся, насіння оси­пається.
Прак­тич­ний досвід по­ка­зує, що дві ос­танніх при­чи­ни ма­ють найбільший вплив на оси­пан­ня насіння ріпа­ку. Як­що вдо­с­ко­на­лен­ня зби­раль­ної техніки ще дає підста­ви до яко­гось оп­тимізму, то по­годні умо­ви — стихія, яку лю­ди­на ще не при­бор­ка­ла.

   На сьо­годні відомі аг­ро­прий­о­ми, які да­ють змо­гу мінімізу­ва­ти не­га­тив­ний вплив як зби­раль­ної техніки, так і по­го­ди. Їхня дія грун­-тується на ро­зумінні фізіології розтріску­ван­ня стручків.
Під час до­сти­ган­ня у струч­ках на­сіння ріпа­ку по­сту­по­во на­ли­вається, змінює своє за­барв­лен­ня. За цей про­цес відповідає ети­лен — гор­мон, що та­кож впли­ває на старіння клітин та їхнє по­сту­по­ве відми­ран­ня. Стру­чок скла­дає­ться із насіннєвих ка­мер і пе­ре­го­род­ки, яка поділяє насіння на два ша­ри (фото 1). Стул­ки струч­ка по кра­ях закріплені швом. По­верх­ня стручків вкри­та ку­ти­ку­лою, при­род­ни­ми вос­ка­ми, які ма­ють по­туж­ну во­довідштов­ху­валь­ну здат­ність. Під час до­сти­ган­ня насіння в струч­ках відбу­ва­ють­ся фізіологічні зміни. Во­ни по­чи­на­ють старіти, кліти­ни відми­ра­ють, ку­ти­ку­ла струч­ка стає нещільною та гігро­скопічною. На­­далі насіння на­би­рає тем­но­го за­бар­в­­­­лен­ня та по­чи­нає то­рохтіти, що є оз­на­кою стиг­лості. Стру­чок стає чут­ли­вим до оси­пан­ня з мо­мен­ту відми­ран­ня клітин, по­жовтіння, по­чат­ку до­сти­ган­ня насіння. Че­рез на­бут­тя гігро­скопічності струч­кові стул­ки лег­ко вби­ра­ють во­ло­гу від ат­мо­сфер­них опадів, а на мо­мент ви­си­хан­ня во­ни роз­кри­ва­ють­ся, і під впли­вом зовнішніх фак­торів із них лег­ко мо­же оси­па­ти­ся насіння.
Період цвітіння ріпа­ку три­ває про­тя­гом двох-чо­ти­рь­ох тижнів. Са­ме та­ка ча­со­ва різни­ця у терміні до­сти­ган­ня стручків від по­чат­ку до кінця цвітіння. То­му ко­ли струч­ки ниж­нь­о­го ярусу ще зе­лені, верхні вже мо­жуть то­рохтіти дозрілим насінням, і що більше ріпак стоїть дозрілим, то більший ри­зик йо­го оси­пан­ня. Як же цьо­го не до­пу­с­ти­ти?
За­побігти оси­пан­ню мож­на шля­хом змен­шен­ня гігро­скопічності стручків та збе­ре­жен­ня цілісності йо­го кап­су­ли. Для цьо­го ко­жен ріпаківник має зна­ти про спри­ят­ли­вий час, ко­ли струч­ки ще зе­лені, але насіння в них вже до­сяг­ло за­вер­шаль­но­го періоду сво­го роз­вит­ку. Здебільшо­го цей термін на­стає за 30 днів до зби­ран­ня, хо­ча є «вікно» і за 15 днів до цьо­го.
Як пра­виль­но ско­ри­с­та­ти­ся цим спри­ят­ли­вим періодом? Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють про­дук­ти, що ут­во­рю­ють плівку на по­верхні струч­ка (фото 2).
Це пре­па­ра­ти на ос­нові піноліну, поліса­ха­ридів, штуч­но­го ла­тек­су та ін.
Пре­па­ра­ти на ос­нові піноліну пер­ши­ми з’яви­ли­ся на ук­раїнсько­му рин­ку. До них на­ле­жать Нью Філм 17, Спод­нам, Вапор Гард. Пінолін, який є уні­каль­ною похідною смол хвой­них рос­лин, тоб­то має при­род­не по­хо­д­жен­ня, над­зви­чай­но лег­ко змішується із при­род­ни­ми вос­ка­ми по­верхні стручків, ут­во­рю­ю­чи міцну плів­ку, що надійно оп­тимізує про­це­си до­сти­ган­ня та за­хист від оси­пан­ня насіння. За зміни ко­ль­о­ру стручків та відми­ран­ня клітин пінолін пра­цює як во­до­про­тек­тор, за­вдя­ки чо­му зберігає цілісність стручків та на­дає рос­лині ріпа­ку стій­кості до оси­пан­ня. За йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня є мож­ливість не спіши­ти зі зби­ран­ням ріпа­ку, до­че­кав­шись на­стан­ня йо­го оп­ти­маль­ної во­ло­гості — 8%. На­при­клад, Нью Філм 17 вже до­б­ре зна­ний вітчиз­ня­ним ріпаківни­кам — в Ук­раїні йо­го за­сто­со­ву­ють про­тя­гом 10 років поспіль, і він зберіг чи­ма­ло коштів, а ще більше — нервів аг­ро­ви­роб­ни­кам, от­ри­мав за­слу­жені вдячні відгу­ки за збе­ре­же­ний уро­жай від за­лив­них дощів і гра­ду.
 Так, при­га­дується відгук од­но­го ком­бай­не­ра із Півдня Ук­раїни, який упер­ше зай­шов у по­ле ко­си­ти ріпак, об­роб­ле­ний пре­па­ра­том Нью Філм 17. І  яким бу­ло йо­го зди­ву­ван­ня, ко­ли після до­щу на полі він не по­чув звич­но­го (як це бу­ло раніше за подібних умов зби­ран­ня) по­тріску­ван­ня роз­кри­тих стручків! У пі­но­ліну є од­на важ­ли­ва вла­с­тивість: він ут­во­рює плівку не од­ра­зу, а про­тя­гом 1 год після за­сто­су­ван­ня. На­далі відбу­вається поліме­ри­зація мо­ле­кул під дією со­няч­них про­менів у якості ка­таліза­то­ра. У мо­мент ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту струч­ки ак­тив­но фо­то­син­те­зу­ють, ви­ко­ну­ю­чи роль пра­пор­це­во­го ли­ст­ка, і за­без­пе­чу­ють на­ко­пи­чен­ня насінням аси­мілянтів. Як­що ж плівка по­кри­ває струч­ки од­ра­зу після на­не­сен­ня пре­па­ра­ту, то про­ди­хи, че­рез які відбу­вається по­гли­нан­ня вуг­ле­цю, ста­ють за­ку­по­ре­ни­ми, ди­хан­ня та фо­то­син­тез упо­віль­ню­ють­ся. Пе­ре­ва­га піноліну в то­му, що він ак­ти­візується із не­ве­ли­кою за­трим­кою, то­му плівка на про­ди­хах не ут­во­рює­ться, про­це­си ди­хан­ня та фо­то­син­те­зу рос­лин не по­ру­шу­ють­ся, а от­же, вро­жайність ріпа­ку не змен­шується.
Існує дум­ка, що пре­па­ра­ти, які за­побіга­ють оси­пан­ню, пра­цю­ють як клей. У се­ре­до­вищі ви­роб­ників навіть мож­на по­чу­ти вислів «бу­де­мо “клеїти” ріпак». Але та­кий по­гляд на при­зна­чен­ня пре­па­ра­ту є по­мил­ко­вим. Він при­зво­дить до то­го, що об­при­с­ку­ван­ня по­чи­на­ють про­во­ди­ти пе­ред са­мим зби­ран­ням, ко­ли за­хи­с­ти­ти посіви від оси­пан­ня вже не­мож­ли­во. На це вар­то особ­ли­во звер­ну­ти ува­гу, ад­же подібні до Нью Філм 17 пре­па­ра­ти не «кле­ять» струч­ки, а за­хи­ща­ють їх від пе­ре­зво­ло­жен­ня, а ра­зом із цим — від втра­ти цілісності та оси­пан­ня насіння. Ско­ро­чен­ня рег­ла­мен­то­ва­но­го терміну ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту, не­до­три­ман­ня навіть мінімаль­ної умо­ви йо­го за­сто­су­ван­ня — за два тижні до зби­ран­ня — не за­без­пе­чить очіку­ва­но­го ефек­ту за­побіган­ня оси­пан­ню.
Для то­го, щоб пе­ресвідчи­ти­ся, що дія та­ких пре­па­ратів грун­тується на про­тидії пе­ре­зво­ло­жен­ню, до­стат­ньо по­ди­ви­ти­ся на об­роб­лені та не­об­роб­лені посіви. Там, де ут­во­ри­ла­ся плівка, стру­чок завжди бу­де світлішим, і на­впа­ки — струч­ки без плівки на мо­мент зби­ран­ня темніють че­рез ак­тив­ний роз­ви­ток на відмер­лих тка­ни­нах са­профітних мікро­ор­ганізмів. Кон­траст особ­ли­во відчут­ний у до­щові ро­ки. На фо­то 3, 4  мож­на по­ба­чи­ти відмінність стручків на об­роб­ле­них та не об­роб­ле­них пре­па­ра­та­ми посівах.

   Ре­зю­ме. Про­бле­ма оси­пан­ня насін­ня є найбільш оп­раць­о­ва­ною з точ­ки зо­ру ро­зуміння при­чин цьо­го яви­ща. Най­важ­ливішою при­чи­ною оси­пан­ня є вплив ме­те­о­фак­торів. Ви­ко­ри­с­тан­ня по­пе­ре­д­жу­валь­них за­ходів має ви­со­ку окупність навіть за не­знач­но­го рівня оси­пан­ня. Най­е­фек­тивнішим за­хо­дом для за­побіган­ня цій про­блемі є ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів, що кон­тро­лю­ють над­хо­д­жен­ня ат­мо­сфер­ної во­ло­ги до стінок струч­ка. Для от­ри­ман­ня очіку­ва­них ре­зуль­татів слід чітко до­три­му­ва­ти­ся на­да­но­го ви­роб­ни­ком ЗЗР рег­ла­мен­ту.
   Пер­спек­ти­ви. Про­бле­ма оси­пан­ня сто­сується не тільки ріпа­ку, але й сої, со­няш­ни­ку, зер­но­вих ко­ло­со­вих. При­чи­ни оси­пан­ня та прин­ци­пи підви­щен­ня стійкості цих куль­тур ана­логічні до тих, що сто­су­ють­ся ріпа­ку. То­му ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів, які за­побіга­ють оси­пан­ню ріпа­ку, ма­ють ви­со­ку ефек­тивність і на інших куль­ту­рах.

Інтерв'ю
Тиждень тому президент Зеленський підписав закон, який назвали законом про земельну децентралізацію. Сайт «Пропозиція» вирішив поцікавитися у завідувача кафедри землевпорядного проєктування НУБіП (колишня УСГА), доктора економічних наук... Подробнее
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0