Спецможливості
Досвід господарств

Як не отримати на горіхах збитків? Кейс від ФГ "Ковчег"

02.03.2017
24776
Як не отримати на горіхах збитків? Кейс від ФГ "Ковчег" фото, ілюстрація
Дмитро Бондаренко, засновник ФГ «Ковчег»

Чимало підприємців кидаються нині вирощувати горіхи, спокусившись високими прибутками. Хоча досвіду вирощування горіхових садів в Україні небагато. Через це чимало новачків часто роблять стільки помилок, що результати виявляються значно гіршими за очікування.

 

— Зараз багато хто пропагує вирощування горіхів, говорячи, що це справжнє золоте дно. Тим часом мій друг, який кілька років тому вирішив і собі заробити купу грошей, сидить майже безвилазно весь час у своєму горіховому саду, ледь не здичавів там, а надприбутків так і не побачив. Вирощування горіхів у промислових масштабах — для України нова справа, в яку народ масово кинувся кілька років тому під впливом високих цін на зовнішньому ринку. При цьому ні в кого не було досвіду промислового горіхівництва. Тож не дивно, що у багатьох справи пішли зовсім не так, як вони спочатку очікували, — розповідає менеджер із розвитку плодоовочевого бізнесу Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Сергій Потапов.

Із ним згоден засновник ФГ «Ковчег», що в Царичанському районі Дніпропетровської області Дмитро Бондаренко. «Є кілька міфів, поширених серед горіховодів-початківців, які стали причинами більшості невдач під час спроб започаткувати крупно масштабне вирощування горіхів. Перший — розрекламовані можливості сортів, виведених у більш південних країнах (США, Франції, Молдові). Насправді ці можливості справедливі для тих місцевостей, де їх селекціоновано. Але не для України, де показники тривалості безморозного періоду, мінімальних зимових температур і суми ефективних температур суттєво відрізняються від вищезгаданих країн», — зауважив він і нагадав, що в Україні виділяються дві кліматичні зони щодо ризику вимерзання горіха. Південні області і крайні західні (Волинська, Львівська, Закарпатська — звичайно, крім гірської та передгірної зони) відносяться, за європейською класифікацією зимових температур, до 6-ї зони, а центральні, північні і східні — до 5-ї. Так от, якщо в 6-й зоні ризики вимерзання горіха існують, то в 5-й зоні вони ще вищі. Іншими словами, 5-а зона — це зона ризикованого вирощування горіха, зона найбільш несприятливих умов для цієї культури серед усього ареалу, де горіх взагалі може рости. І тим більше ця зона несприятлива для сортів, що виведені в країнах, більш теплих, ніж наша, де промислове вирощування горіха вже розвинуте і чий досвід беруться копіювати ті, хто закладає горіхові сади в Україні, нерідко роблячи це зовсім сліпо. Тим більше, що, як переконалися у ФГ «Ковчег» на власному досвіді, чим урожайніший сорт - тим менша його морозостійкість.

Другим міфом Д. Бондаренко називає характеристики сорту Ідеал, рекламою якого рясніє інтернет — передусім можливість вирощування з сіянців. Він стверджує, що в наших умовах рослини цього сорту, отримані з сіянців, не відтворюють вражаючих характеристик батьківських рослин сорту, ще створений у теплій Ферганській долині. Відтак в Україні його можна вирощувати тільки шляхом розмноження in vitro і використовувати як ущільнювач плантацій горіха місцевих сортів.

Третім міфом фахівець назвав можливість отримувати в умовах України 5 т/га горіхів і більше вже на 5-й рік вегетації. «В перші 5 років вегетації серйозного врожаю від горіха взагалі очікувати не варто, — пояснює Д. Бондаренко. — А плодоносити на повну — 80–90 кг з дерева — горіх починає лише на 30-й рік життя». За алейної схеми посадки горіха густотою до 50 дерев/га отримуємо всього 4–4,5 т/га навіть у віці повного плодоношення. А інтенсивні схеми (200–500 дерев горіха на гектар), які застосовуються в середземноморських країнах, в Україні не спрацьовують.

Збільшити врожайність шляхом загущення можна тільки в перші 20 років життя дерева. Далі ж, переконує Д. Бондаренко, починає проявлятися така негативна риса горіха як алелопатія: дерево починає пригнічувати сусідів — як свого виду, так і інші культури. Тому при загущених схемах посадки (10х8, 10х10, 10х12 м), які широко практикуються в Україні, горіхи добре ростуть і плодоносять тільки в перші 15–20 років життя. Як приклад Д. Бондаренко наводить деякі загущені посадки в українських парках.

Четвертий поширений в Україні міф, на думку Д. Бондаренка, про те, що горіховий сад не потребує догляду.

У ФГ «Ковчег» торік заклали комбінований сад площею 8 га: горіх за схемою 20х20 м, у міжряддях — фундук за схемою 5х4 м, що формується за 1-штамбовою схемою, у вигляді дерева, а в міжряддях фундука — малина. «Ми вже переконалися, що інтенсивний сад з одного лише горіха, принаймні в нашій зоні, — утопія», — говорить Д. Бондаренко.

У такий спосіб фермерське господарство одним пострілом вбиває кількох зайців. По-перше, густота стояння горіха становить усього 25 дерев/га. За такої відстані між горіхами ніяка алелопатія не загрожує. По-друге, комбінований сад — це диверсифікація бізнесу, зокрема, на випадок погодних ризиків. «У 5-й зоні не варто висаджувати чисто горіхові сади — тільки комбіновані», — вважає Д. Бондаренко. Автор статті цілком погоджується з ним з огляду на власний досвід: горіх, який ріс у його саду, під час лютої зими 1986/87 років (коли півтора місяці тріщали 20-градусні морози, які повернулись ще й у березні, а сніг розтав тільки на початку квітня) замерз. Навесні з кореня виріс новий пагін, але старе дерево всохло і горіхів не було кілька років. Якщо подібне станеться з цілим садом, та ще й не комбінованим, це перетвориться на справжню катастрофу для бізнесу.

По-третє, комбінований сад вирішує одну з основних проблем тих, хто береться за вирощування горіха, — тривалий строк окупності інвестицій, зумовлений повільним ростом і входженням у плодоношення цієї культури. Так, фундук вже в 5-річному віці дає по 5 кг із дерева горіхів, які теж користуються високим попитом на зовнішньому ринку. А малина, висаджена між фундуком густотою 3600 росл./га, забезпечує першу виручку вже на 2-й рік після посадки. За 3 роки цілком реально окупити затрати і на закладку (2000 $/га на саджанці горіха та фундука і 4200 $/га на саджанці малини), і на влаштування системи краплинного зрошення.

Ягода служить джерелом доходів для садівника у перші 7–8 років, поки горіх і фундук тільки входять у плодоношення. А далі малину планується скосити і більше її не висаджувати. Бо фундук тим часом увійде в максимальне плодоношення (з 10-го по 20-й роки — 8 кг з дерева).

Важливим моментом у ФГ «Ковчег» вважають вибір сорту. Тут висаджують горіх власної селекції, виведений із аборигенних форм, знайдених довкола. Цей шлях тут вважають найкращим для отримання морозостійких дерев. «Натомість високопродуктивні південні сорти у нас швидко гинуть», — відзначає Д. Бондаренко.

І це при тому, що господарство за роки роботи відкрило низку способів, як вберегти горіхи від морозу. Найголовніший — правильний вибір місця для плантації: слід уникати місць, де застоюється холодне повітря, ретельно обирати експозицію схилу тощо. Також дерево не може добре підготуватися до зими у випадку передозування азоту. Ще один важливий елемент захисту дерев від холодів власники ФГ «Ковчег» побачили в Британії і привезли й до себе. Це захисні тубуси для стовбурів дерев, які вберігають не тільки від ушкодження морозом, а й від механічних пошкоджень і гербіцидних стресів.

Надійно захистивши горіх від вимерзання, можна створити сад, який приноситиме прибуток упродовж 100-300 років. Розмір доходу лише від горіха за ціни на темне ядро 2 $/кг і на світле 10–15 $/кг, як торік, і коефіцієнту виходу ядра не менше 45% (а є сорти, які дають і 60%) вже після 20-го року життя саду перевищить 20 тис. $/га. До цього слід додати від 30 до 48 тис. $/га від фундука (залежно від віку насаджень) за ціни 2 $/кг.

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

При підготовці статті використано інформацію з доповіді Д. Бондаренка, що була виголошена на конференції "Мільйон із гектара", Дніпро, лютий 2017

Інтерв'ю
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0