Спецможливості
Агрохімія

Внесення добрив по мерзлоталому ґрунту

19.01.2021
6796
Внесення добрив по мерзлоталому ґрунту фото, ілюстрація

Я ду­же ча­с­то розмірко­ву­вав над пи­тан­ням, чо­му ніхто в усь­о­му світі, навіть у країнах із хо­лод­ним кліма­том, не ви­ко­ри­с­то­вує роз­ки­дан­ня до­б­рив по мерз­ло­му ґрун­ту й снігу ра­но на­весні, крім аг­раріїв з Ук­раїни, Росії і Ка­зах­ста­ну. Ви­я­ви­ло­ся, що відповідь до­сить про­ста — це про­сто втрата гро­шей, до то­го ж ду­же суттєва!

 

 

 

 

 

 

 

Коли календар «каже» фермерові про те, що пора вносити добрива по мерзлоталому ґрунту — наука й економіка волають про те, що цього робити не можна! За даними канадських учених, втрати азоту в разі внесення селітри по мерзлоталому ґрунту з невеликою кількістю снігу становлять від 41 до 45%. Для сечовини втрата азоту становить від 49 до 61%. Тим більше, що пшениця здебільшого вимерзає не взимку, а навесні, під час танення снігу, коли вода перетворюється на лід, як це було в березні-квітні 2010 року. І якщо ми проводимо підживлення посіву саме в цей час, то ми просто викидаємо гроші. Для зниження ризиків не можна вносити добрива по снігу і мерзлоталому ґрунту!

Вносити азотні добрива по снігу, навіть невеликому, не можна тому, що більшість внесеного азоту буде втрачена. І справа тут не тільки в банальному змиванні добрив. Азотні добрива, розкидані в лютому вже після сходження снігу, тобто по мерзлоталому ґрунту, перебуватимуть у розчиненому вигляді на поверхні ґрунту мінімум один-два тижні. За цей час фінансові втрати можуть сягати від 15 до 50% витрачених на покупку добрив грошей. За умови м’якої зими листки пшениці зберігають зелений колір протягом усієї зими, але коріння відмирає. У такому разі пшениця буде готова засвоювати поживні речовини з ґрунту, як тільки-но в неї розпочнеться відростання кореневої системи з кореневої шийки. В Україні, в теплі роки, цей час починається на початку березня. Тож саме в цей час і доцільно вносити добрива!

Адже на момент розкидання азотних добрив по мерзлоталому ґрунту коріння в рослин немає. Навіть відразу після м’якої зими рослини можуть мати здоровий зелений вигляд, але живого коріння в них немає. Коріння почне відростати тільки за настання позитивних середньодобових температур. Тому рослини нормально засвоюють азот лише через кілька тижнів після його внесення по мерзлоталому ґрунту. Навіть якщо ви вдало потрапили «у вікно» і тепла погода почалася відразу після розкидання добрив, все одно за цей час втратиться значна частина азоту з добрив.

Ду­же ча­с­то фер­ме­ри за­пи­тують: чи мож­на вно­си­ти азотні до­бри­ва по мерз­ло­му ґрун­ту, як­що снігу не­має або йо­го ма­ло?

Так, можна, і багато аграріїв у нас так роблять, але в цьому разі, залежно від часу внесення й умов, втрати добрив становитимуть від 15 до 50%. Тож, вважайте, із кожних $100, витрачених на придбання добрива, ви просто викидаєте в повітря від $15 до $50.

Ці дані підтверджують дані безлічі наукових досліджень, які провели вчені з різних країн, у тому числі з тих, де клімат схожий на наш і взимку поля з озимими замерзають, а саме в Канаді, Європі, США. Тому там така практика припинилася вже давно. Крім прямих втрат грошей на закупівлю добрив, ви втрачаєте ще й прибуток.

Наведу простий розрахунок, який показує, що не варто розкидати добрива по мерзлому ґрунті, на прикладі поля в 100 га з добре розкущеною озимою пшеницею.

Планована норма внесення селітри (N34) по мерзлоталому ґрунту — 200 кг/га.

Ви купили аміачну селітру, яка Вам обійшлася, з урахуванням доставки, в 438 дол./т. А на все поле ви купили селітри на (438/5) х 100 = 8760 дол.

Уявіть, що за стандартних втрат азотних добрив під час внесення їх по мерзлоталому ґрунту без снігу (15–50%) ви відразу викидаєте суму в 1314–4380 дол.!

Тепер розрахуємо втрати врожаю та прибутку від того, що добрива не забезпечили очікуваної ефективності.

За норми селітри в 200 кг/га сумарно Ви вносите 34 х 2 = 68 кг/га діючої речовини азоту. З огляду на те, що в середньому пшениця споживає на кожну тонну формування врожаю 25 кг азоту, то надбавка від добрив повинна становити 68/25 = 2,72 т/га. В грошах ви повинні отримати приблизно 2,72 х 200 дол./т = 544 дол./га. Але це в тому разі, якщо добрива засвояться повністю.

Але ж за внесення азотних добрив по мерзлоталому ґрунту рослини отримають менше азоту — тільки 34–51 кг/га азоту. Тож і надбавка становитиме 1,36–2,04 т/га, або 272–408 дол./га.

Втрати прибутку від недоотримання врожаю — 136–272 дол./га. А загалом на 100 га це вже буде чималенька сума — 13 600–27 200 дол.!

З урахуванням витрати грошей на закупівлю добрив недоотриманий прибуток від внесення селітри по мерзлоталому ґрунту на 100 га озимої пшениці становитиме 14 914–31 580 дол.!

Адже та частина добрив, яка втрачається за їхнього внесення по мерзлоталому ґрунту, вже не використовується рослинами, а отже, не робить свого внеску в підвищення врожайності!

Якщо листя в пшениці відмерло в результаті морозу, взимку випало багато снігу або ґрунт сильно промерзав, то рослини відходять після зими значно довше — тож від моменту внесення азотних добрив по мерзлоталому ґрунту до початку активного розвитку кореневої системи пройде значно більше часу. В такому разі поживних речовин у ґрунті на початок активного росту рослин уже практично не залишиться. Адже разом із таненням снігу велика частина добрив змивається талою водою з поля.

Те ж саме правило стосується не тільки озимої пшениці, а й озимого ріпаку та інших культур і просто підготовлених полів: не можна розкидати ніякі (мінеральні та органічні) добрива по снігу і по мерзлому ґрунту без снігового покриву! Це стосується й найсучасніших добрив з інгібіторами нітрифікації азоту та виготовлених у вигляді гранул, покритих полімерами.

А як­що ґрунт за­мерз­лий, але снігу не­має, то чи мож­на без­печ­но роз­ки­дати до­б­ри­ва? І яки­ми бу­дуть втра­ти?

Відповідь залежить від того, скільки опадів може випасти після внесення добрив. Тверда замерзла поверхня ґрунту збільшує ризики того, що в разі випадання опадів (дощу або снігу) будуть значні втрати добрив через їхнє змивання. Щоб уникнути економічного ризику, не вносьте будь-які добрива доти, поки ґрунт не відтане й не буде здатним усмоктати воду, а разом з нею й добрива та поки добрива не почнуть реагувати з ґрунтом.

Останніми роками пшениця часто входить у зиму в стані сходів і нормально зимує, тому що клімат стає все м’якшим. Це зводить нанівець ефективність розкидання добрив по мерзлому ґрунту, а під час весняного підживлення посівів немає сенсу давати багато добрив відразу, оскільки рослини ще маленькі.

Звідки взя­ла­ся та­ка хиб­на прак­ти­ка — вне­сен­ня до­б­рив по мерз­ло­та­ло­му ґрун­ту?

Ця практика пішла з 90-х років, коли у фермерів не було грошей. А відтак і не було іншого виходу, як розкидати добрива по мерзлоталому ґрунту. Адже в ті економічно скрутні часи фермери не могли собі дозволити купити додатковий трактор або розкидач для того, аби вчасно виконати роботу з розкидання добрив рано навесні по вже дозрілому ґрунту. Адже в цей час вже потрібно починати сіяти!

Ця практика й досі підтримується та стимулюється компаніями — продавцями добрив і виробниками спеціальної техніки, яку використовують для роботи по мерзлоталому ґрунту, оскільки вони зацікавлені отримати на цьому прибуток. Але ж подумайте й про власний прибуток!

Натомість таку техніку ніде у світі більше не виробляють і не використовують, бо за кордоном фермери давно зрозуміли, що вносити будь-які добрива (не тільки азотні, а й органіку — гній) по замерзлому ґрунту — це марнувати свої гроші. А крім того, втрачати багато часу й чекати, як Буратіно на «полі чудес», результатів там, де їх не буде!

Нонсенс полягає в тому, що, попри прямі збитки від внесення добрив, в Україні та Росії виникла ціла індустрія, що працює на те, щоб вносити селітру і КАС по мерзлоталому ґрунту. Так би мовити, попит породжує пропозицію! Наприклад, значно поширене авіаційне внесення добрив і застосування «місяцеходів» — спеціальних машин із великими колесами низького тиску, які можуть працювати «в грязі». Якщо у вас уже є така машина — або продайте її, або використовуйте для правильного внесення добрив: тоді — коли земля на полі вже дозріє, а не по мерзлоталому ґрунту!

Раз є попит, то бізнес-«технології» пішли далі: нині створено продуктивніші, важчі й потужніші машини для роботи по мерзлоталому ґрунту. Але, на жаль, через свою масу вони можуть працювати тільки по снігу й по замерзлому ґрунту. За його відтавання, «в грязі» — вже не можуть. А найкраще вони працюють по дозрілому ґрунту, нічим не відрізняючись від звичайного трактора. Але це дуже дорогі машини — вартістю понад 120 тис. дол.! І на подив — багато фермерів їх купують! Насправді економічного сенсу для фермера купувати такі машини — зовсім нема.

Внесення добрив по мерзлоталому ґрунту пов’язано з безліччю проблем. «Вікно» внесення дуже невелике — лише один-три дні, а в останніми роками стану мерзлоталого ґрунту часто взагалі нема. Техніка під час роботи по замерзлому ґрунту (навіть «місяцеходи») дуже часто буксує, її зносить по схилу, а рослини пошкоджуються. Якщо нею працювати по мерзлоталому ґрунту, то це призведе до значного травмування рослин колесами агрегатів. За ранньовесняного застосування добрив потрібно дочекатися, коли ґрунт дозріє та рослини утворять бодай маленькі корені.

Ко­ли кліма­тичні й ґрун­тові умови ви­прав­до­ву­ють роз­ки­дан­ня азотних до­б­рив по мерз­ло­та­ло­му ґрун­ту?

Коли можна вносити азотні добрива по замерзлому ґрунту на полях з озимими культурами? Наприклад, для добре дренованих чорноземних ґрунтів, що мають відмінну або середню текстуру, які переважають у сухих регіонах, ймовірність втрати більшої частини азоту, який розкидається поверхнею ґрунту взимку, буде низька в разі, якщо в зимовий період не випаде значна кількість опадів, що спричинить значну денітрифікацію або вилуговування. Для цих ґрунтів і умов підживлення посівів можна розпочинати навіть наприкінці зими, в будь-який час, і зазвичай що раніше, то краще. Але навіть у таких умовах втрати добрив становитимуть від 15 до 25%. А в разі, якщо на час виконання підживлення ще й випаде дощ або сніг, то ефективність внесення добрив знизиться значно істотніше, аж до 40–60%.

На жаль, такі сприятливі умови, коли немає снігу або дощу взимку й можна вносити добрива, зараз практично в нас не зустрічаються. Клімат змінюється, і навіть у степових або південних районах, де раніше не було снігу взимку, тепер або йде сніг, або випадають дощі, що зводить нанівець ефективність внесення добрив по замерзлому ґрунту.

Ко­ли потрібно роз­ки­да­ти азотні до­б­ри­ва по мерз­ло­та­ло­му ґрун­ту й цьо­го не мож­на уник­ну­ти?

Коли ґрунт дозріє, і можна буде вносити добрива на озимих — у цей момент вам потрібно буде водночас і сіяти, і удобрювати. В цьому разі слід розкидати добрива полем на ґрунт, із якого зійшов сніг, але він ще замерзлий. І не можна вносити в «калюжі», тобто в перезволожений ґрунт. Але часто такий проміжок часу становить усього один-два дні, тож потрібно буде працювати навіть уночі, коли температура падає і ґрунт замерзає.

Але фактично сухого ґрунту не буває, оскільки в помірному кліматі, де вирощують пшеницю та інші озимі культури, дощі навесні є завжди. В такому разі втрати коштів на невиправдане внесення добрив будуть істотні.

Подумайте над тим, щоб купити ще один трактор або продати старий трактор і придбати високопродуктивніший трактор, розкидач або нову сівалку. А також, можливо, бути краще найняти ще одного працівника й працювати в кілька змін? І заробити, завдяки правильному внесенню добрив, хороші гроші?

Що бу­де, як­що після вне­сен­ня до­б­рив уда­рять мо­ро­зи?

У такому разі ймовірність загибелі рослин дуже висока. Випадків загибелі посівів від повторних весняних морозів буває небагато, але відомо, що за останні півстоліття вони були як мінімум двічі. Причому загинули в першу чергу посіви, які підживлювали в лютому. Останній такий період був узимку 2002–2003 років, тоді пшениця вимерзла навіть у південних регіонах. Таким чином, у центральних і північних районах підживлення посівів краще переносити на початок березня, на той час, коли ґрунт уже дозріє і рослини будуть готові прийняти добрива.

Які особ­ли­вості ран­нь­о­го внесен­ня до­б­рив на по­лях з ози­ми­ми куль­ту­ра­ми, які ви­ро­щу­ють на піща­них ґрун­тах?

Для пшениці, яку вирощують на піщаних ґрунтах, раннє внесення азоту по мерзлоталому ґрунту — не обов’язково буде кращим варіантом. На цих ґрунтах є велика ймовірність того, що азот, внесений узимку, буде повністю вимиватися з кореневої зони рослин, якщо випадуть опади. В такому разі, щоб уникнути цього ризику, слід чекати «позеленіння» посівів пшениці, тобто того часу, коли почнуться процес фотосинтез і відновлення вегетації рослин. Тільки після цього слід розкидати азотні добрива на піщаних ґрунтах.

Піщані ґрунти — це також завжди підвищений рівень кислотності й нестача елементів живлення рослин. Селітра, сульфат амонію та інші азотні добрива підкислюють ґрунти — а це негативний вплив на врожайність і недоотримання додаткового прибутку від внесення добрив. Це слід знати за використанні азотних добрив на кислих ґрунтах.

Якщо ви не проводили вапнування, то частина поживних речовин із добрив буде втрачена, оскільки рослини навіть за достатнього вмісту азоту не зможуть його взяти з ґрунту. Часто проведення вапнування ґрунтів покращує засвоєння азоту і підвищує врожайність культури на 40–60%.

Як кра­ще по­чи­на­ти вно­си­ти азотні до­б­ри­ва в зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня?

У зонах достатнього зволоження азотні добрива потрібно починати розкидати якомога раніше, відразу як тільки-но дозріє ґрунт і трактор зможе увійти в поле. Тобто що раніше, то краще. У цій зоні немає ніяких ризиків для розкидання добрив: якщо після їхнього внесення навіть піде дощ — вони розчиняться у воді й будуть засвоєні корінням рослин. Але потрібно знати, що потрібно добре підготуватися й провести цю операцію підживлення посіву відразу, як тільки можна буде зайти на поле! Зазвичай це можливо наприкінці березня — до початку квітня. Але були роки, коли це було можливо й на початку березня, а на півдні це може бути на два-три тижні й раніше. Перше внесення — якомога раніше, друге — коли стебло пшениці утворює дрцугий вузол. Будьякий час від появи другого вузла до появи прапорцевого листка — сприятливий для внесення азотних добрив.

Як кра­ще по­чи­на­ти вно­си­ти азотні до­б­ри­ва, як­що ос­таннім ча­сом клімат су­хий і за­зви­чай на­весні не­має дощів? Як у та­ко­му разі удо­б­рю­ва­ти пше­ни­цю?

Пізня підгодівля озимини в сухих умовах має свої нюанси. Раніше для таких цілей використовували зернові сівалки, але після їхнього проходження полем гинуло багато рослин пшениці, а на ріпаку взагалі не можна було цього робити. На жаль, сівалку можна використовувати для підгодівлі лише слабо розкущених озимих і посівів, які вийшли із зими у фазі сходів (що є досить частим явищем останніми роками). Багато хто й зараз використовує сівалки для підживлення озимини, проте нині є сучасні, більш щадні до рослин, методи.

Якщо сніг зійшов рано і відразу стало тепло, верхній шар ґрунту швидко підсихає, а дощів не передбачається, то добрива, розкидані поверхнею ґрунту, не розчинятимуться, а отже, їх не зможуть засвоїти рослини. В такому разі, аби запобігти цьому, потрібно вчасно розпушити верхній шар ґрунту пружинною бороною і відразу за нею, у ще вологий ґрунт, розкидати добрива або внести КАС. Крім того, таке «прочісування» ґрунту штригельною бороною сприятливо впливає на рослини. До того ж нині є машини, які поєднують у собі пружинну борону й розкидач — це взагалі ідеальний варіант!

У сухому кліматі найкраще підживлювати посіви озимини саме рідкими добривами. Іноді навіть використовують рідкий аміак (за настання дуже ранньої весни, поки коріння в пшениці ще не розвинене). Деякі аплікатори для внесення добрив у ґрунт можна використовувати для успішного весняного внесення рідких добрив на посівах пшениці. Навіть в умовах сухого клімату! І не тільки для найпершого підживлення, а й для внесення добрив у ґрунт міжряддя наприкінці фази кущіння культури, тобто тоді, коли зазвичай верхній шар ґрунту вже сухий і звичайне розкидання добрив уже не дасть ефекту, а потреба в добривах у рослин максимальна.

Таким чином, підживлення азотом і внесення будь-яких добрив по мерзлоталому ґрунту, попри всі ще «живі» стереотипи, не тільки не приносить користі, а й пов’язане з істотними ризиками — воно знижує врожайність і призводить до непотрібних суттєвих затрат робочого часу, зусиль і фінансових втрат!

 

О. Ор­лов, канд. с.-г. на­ук

Журнал «Пропозиція», №3, 2019 р.

Інтерв'ю
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від

1
0