Спецможливості
Статті

Ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків на біопа­ли­во

08.05.2014
2314
Ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків на біопа­ли­во фото, ілюстрація
Цукровий буряк

Задля зменшення залежності від імпортних енергоносіїв дедалі більшої уваги у світі, у тому числі в Україні, приділяють пошуку шляхів використання альтернативних видів пального із відновлюваних джерел енергії. Такими, зокрема, є біологічні види палива, які отримують під час переробки органічної сировини.

 

Країни із роз­ви­не­ним про­мис­ло­вим ви­роб­ництвом по­тре­бу­ють ве­ли­кої кіль­кості енер­го­ре­сурсів. Вод­но­час за­без­пе­ченість ни­ми у кожній країні різна. Біль­шість країн, зо­к­ре­ма Ук­раїна, імпор­ту­ють енер­го­носії з-за кор­до­ну. На сьо­год­ні по­над 50 країн світу за­ко­но­дав­чо підтри­му­ють роз­ви­ток віднов­лю­ва­них дже­рел енергії, шу­ка­ю­чи аль­тер­на­ти­ви тра­диційно­му па­ли­ву.

За­вдя­ки про­дук­там фо­то­син­те­зу най­б­лиж­чим ча­сом орієнтов­но мож­на бу­де по­кри­ти до 10% усіх енер­го­ви­т­рат.
Цінним дже­ре­лом си­ро­ви­ни для ви­роб­ництва біопа­ли­ва, а са­ме біое­та­но­лу, є цу­к­ро­носні куль­ту­ри (цу­к­рові та кор­мові бу­ря­ки, цу­к­ро­ве сор­го, цу­к­ро­ва тро­с­ти­на, ци­корій та інші). Однією із най­­е­фек­тивніших цу­к­ро­нос­них куль­тур, тра­диційних для Ук­раїни, є цу­к­рові бу­ря­ки (Beta vulgaris), які вирізня­ють­ся ви­со­ким по­тенціалом про­дук­тив­ності (45–70 т/га). Так, з од­но­го гек­та­ра енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, за уро­жай­ності 60 т/га, мож­на от­ри­ма­ти близь­ко 4,5 т біое­та­но­лу (рисунок).
Ви­роб­ництво біое­та­но­лу із цу­к­ро­вих бу­ряків дасть змо­гу відро­ди­ти в Ук­раїні га­лузь бу­ряківництва і стабілізу­ва­ти по­сів­ні площі під цією куль­ту­рою на рівні 650 тис. га. Це, своєю чер­гою, за­без­пе­чить щорічне от­ри­ман­ня близь­ко 30 млн т со­лод­ких ко­ре­неп­лодів, по­ло­ви­ну із яких мож­на бу­де за­лу­чи­ти на ви­роб­ництво цу­к­ру для за­без­пе­чен­ня по­треб внутрішньо­го рин­ку (1,8 млн т). Ре­ш­ту, 15 млн т цу­к­ро­вих бу­ряків, доцільно пе­ре­роб­ля­ти пе­ре­важ­но на біое­та­нол на мо­дернізо­ва­них цу­к­ро­вих за­во­дах. Це дасть змо­гу ви­роб­ля­ти що­ро­ку до 1,3 млн т біое­та­но­лу, що ста­но­вить близь­ко 30% об­ся­гу бен­зи­но­во­го паль­но­го, не­обхідно­го для Ук­раїни.

То­му ак­ту­аль­ним є об­грун­ту­ван­ня і впро­ва­д­жен­ня у ви­роб­ництво еле­ментів ме­ханізо­ва­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків як си­ро­ви­ни для ви­роб­ництва біопа­ли­ва.

Згідно із По­ста­но­вою Кабіне­ту Мі­ні­стрів Ук­раїни № 1375 від 5 груд­ня 2007 р. пе­ред­ба­че­но ви­роб­ництво біо­ета­но­лу на 12 дер­жав­них спир­то­вих за­во­дах. На­разі по­туж­ності 76 дер­жав­них спир­то­вих за­водів за­ван­та­жені ли­ше на­по­ло­ви­ну, у зв’яз­ку з чим є мож­ливість пе­ре­профі­лю­­ва­ти ча­с­ти­ну із них на ви­роб­ництво біое­та­но­лу. Цією са­мою по­ста­но­вою пе­ред­ба­че­но пе­релік підприємств з усіма стадіями тех­но­логічно­го про­це­су із ви­го­тов­лен­ня наф­то­про­дуктів, що ма­ють пра­во ви­роб­ля­ти бен­зи­ни з до­бав­ка­ми на ос­нові біое­та­но­лу.

 

Вибір поля під енергетичні цукрові буряки

У ви­мо­гах ста­лості, які виз­на­чені Ди­рек­ти­вою ЄС про віднов­лю­ва­ну енергію, за­зна­че­но, що політи­ка у сфері біопа­ли­ва не має не­га­тив­но впли­ва­ти на на­яв­ність про­дуктів хар­чу­ван­ня і еко­логіч­ний стан місце­вості. То­му ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків має здійсню­ва­тись не за ра­ху­нок площ, від­ве­де­них для ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри для ви­роб­ництва цу­к­ру.
Цу­к­рові бу­ря­ки є ос­нов­ною техніч­ною куль­ту­рою Лісо­сте­пу і по­тре­бу­ють ре­ко­мен­до­ва­них по­пе­ред­ників, після яких ство­рюється спри­ят­ли­вий вод­ний і по­жив­ний ре­жи­ми грун­ту, а по­ле має на­леж­ний фіто­санітар­ний стан (чи­с­те від бур’янів, шкідників, збуд­ників хво­роб). В усіх бу­ря­косійних рай­о­нах країни цю куль­ту­ру ре­ко­мен­до­ва­но розміщу­ва­ти після ози­мих зер­но­вих куль­тур.
Так, у зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня цу­к­рові бу­ря­ки розміщу­ють після ози­мої пше­ниці у лан­ках сівозміни із ба­га­то­річни­ми тра­ва­ми од­но­го ро­ку ви­ко­ри­с­тан­ня, після зай­ня­тих і удо­б­ре­них ор­га­нічни­ми до­б­ри­ва­ми парів, бо­бо­вих зер­но­вих куль­тур. Лан­ка сівозміни із ку­ку­руд­зою на си­лос де­що зни­жує про­дук­тивність бу­ряків. У зоні нестійко­го зво­ло­жен­ня пер­ше по­ле цу­к­ро­вих бу­ряків розміщу­ють у ланці із зай­ня­тим па­ром, а дру­ге — в ланці з ба­га­торічни­ми бо­бо­ви­ми тра­ва­ми од­норічно­го ви­ко­ри­с­тан­ня. У зоні не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня енер­ге­тичні цу­к­рові бу­ря­ки розміщу­ють у лан­ках сівозміни з чор­ним удо­б­ре­ним па­ром, ба­га­торічни­ми тра­ва­ми на один укіс та од­­но­річни­ми куль­ту­ра­ми на один укіс.
Най­кращі грун­ти для ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків — струк­­ту­ро­вані, ви­со­ко­про­дук­тивні, які містять знач­ну кількість гу­му­су та еле­ментів міне­раль­но­го жив­лен­ня, ма­ють до­стат­ню во­до­про­никність і во­ло­гоєм­ність, не­­­щільну бу­до­ву ор­но­го і підор­но­го шарів, що сприяє інтен­сив­но­­му роз­вит­ку ко­ре­­невої си­с­те­ми і до­б­ро­му рос­ту ко­ре­не­плодів.
Цу­к­рові бу­ря­ки ду­же чут­ливі до під­ви­щен­ня грун­то­вої кис­лот­ності. Оп­ти­маль­на ре­акція грун­то­во­го роз­чи­ну для них близь­ка до ней­т­раль­ної (рН 6,0–7,0). На кис­лих грун­тах уро­жайність бу­ряків знач­но зни­жується, то­му доціль­ним є про­ве­ден­ня вап­ну­ван­ня.
 

Ос­нов­ний (осінній) об­робіток грун­ту

Важ­ли­вим еле­мен­том си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва є си­с­те­ма об­робітку грун­ту. Зна­чен­ня ме­ханічно­го грун­то­об­робітку зу­мов­ле­не дією на всі йо­го вла­с­ти­вості та на­явність у ньо­му мікро­ор­ганізмів, які без­по­се­ред­ньо впли­ва­ють на ро­дю­чість грун­ту. Не­пра­виль­но про­ве­де­ний об­робіток за­вдає знач­ної шко­ди, зни­жу­ю­чи по­тенційну й ефек­тив­ну ро­дючість грун­ту. Об­робітком ре­гу­лю­ють фізич­ний та ме­ханічний йо­го стан, а та­кож ство­рю­ють відповідний про­сто­ро­вий тип аг­рохімічно­го се­ре­до­ви­ща в ко­ре­не­вмісно­му шарі, спри­ят­ли­вий для цу­к­ро­вих бу­ряків. Та­кож за­вдя­ки йо­го про­ве­ден­ню вирішу­ють за­вдан­ня за­хи­с­ту куль­тур­них рос­лин від шкідників, хво­роб та бур’янів, ре­гу­лю­ю­чи умо­ви еко­логічно­го се­ре­до­ви­ща. Вод­но­час ос­нов­ний об­робіток грун­ту під енер­ге­тичні цу­к­рові бу­ря­ки не має при­зво­ди­ти до знач­но­го вивільнен­ня пар­ни­ко­вих газів.
 

Лу­щен­ня стерні

Після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка у грунті за­ли­шається пев­на кількість во­ло­ги, ви­т­ра­там якої че­рез ви­па­ро­ву­ван­ня мож­на за­побігти своєча­сним і якісним об­робіт­ком грун­ту, а са­ме лу­щен­ням стерні. Цей аг­ро­захід потрібно про­во­ди­ти вод­но­час або відра­зу ж після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка. Для лу­щен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють здебільшо­го дис­кові лу­щиль­ни­ки ти­пу ЛДГ-10. На чи­с­тих або за­сміче­них од­норічни­ми бур’яна­ми пло­щах йо­го про­во­дять на гли­би­ну 6–8 см у два сліди пе­ре­хре­сним спо­со­бом із ку­том ата­ки дисків 30–35°. На по­лях, за­сміче­них ко­ре­не­па­ро­ст­ко­ви­ми, ко­ре­не­вищ­ни­ми або дворічни­ми бур’я­на­ми, гли­би­ну лу­щен­ня слід збільши­ти до 12 см. Швидкість ру­ху аг­ре­га­ту — 8–12 км/год.
Че­рез 12–14 діб після цієї тех­но­ло­гічної опе­рації (за умо­ви відро­с­тан­ня ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів до 10–15 см) вно­сять гербіци­ди суцільної дії.
 

Зяб­ле­ва оран­ка

Оран­ку про­во­дять із ме­тою гли­бо­ко­го роз­пу­шу­ван­ня грун­ту, за­гор­тан­ня ор­ганічних та міне­раль­них до­б­рив, по­жнив­них ре­ш­ток і бур’янів, а та­кож за­для ство­рен­ня не­спри­ят­ли­вих умов для ви­хо­ду шкідників сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур із грун­ту у вес­ня­ний період та для поліпшен­ня вод­но-повітря­но­го й по­жив­но­го ре­жимів грун­ту і якісно­го про­ве­ден­ня по­даль­ших по­льо­вих робіт.
Гли­бо­ку зяб­ле­ву оран­ку про­во­дять че­рез 21–25 днів після ос­тан­нь­о­го лу­щен­ня або вне­сен­ня гербіцидів. Для за­без­пе­чен­ня якісної оран­ки, без бо­ро­зен і гре­бенів, та змен­шен­ня енер­го­ви­т­рат під енер­ге­тичні цу­к­рові бу­ря­ки доцільно за­сто­со­ву­ва­ти обо­ротні плу­ги. За на­яв­нос­ті знач­ної кількості рос­лин­них ре­ш­ток кра­ще ора­ти яру­сни­ми плу­га­ми ти­пу ПЯ-3-35. Та­кий по­ша­ро­вий об­робіток із осені за­без­пе­чує мак­си­маль­не зни­щен­ня бур’янів та за­орю­ван­ня рос­лин­них ре­ш­ток. В аг­ре­гаті із плу­гом у су­ху по­го­ду, особ­ли­во за ут­во­рен­ня брил, за­сто­со­ву­ють кільча­с­то-шпо­рові кот­ки, а на во­ло­гих грун­тах і для якісної підго­тов­ки верх­нь­о­го ша­ру грун­ту — бо­ро­ни. Оран­ку про­во­дять за швид­кості аг­ре­га­ту до 7 км/год. У міру ви­па­дан­ня опадів і по­яви сходів бур’янів про­во­дять куль­ти­вацію по­ля.
 

Вирівню­ван­ня по­верхні по­ля

Для вирівню­ван­ня по­верхні по­ля, кон­тро­лю­ван­ня сходів бур’янів та ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для на­ко­пи­чен­ня грун­­­то­вої во­ло­ги в осінньо-зи­мо­вий період не раніше ніж че­рез 10–15 днів після оран­ки слід про­ве­с­ти су­­цільну куль­ти­вацію по­верхні по­ля на гли­би­ну до 5–7 см.
 

Удобрення енергетичних цукрових буряків

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків вклю­чає три ета­пи: во­се­ни — ос­нов­не удо­б­рен­ня, під час сівби — ряд­ко­ве та в період ве­ге­тації — під­жив­лен­ня. Во­се­ни до­б­ри­ва за­гор­та­ють на гли­би­ну 15–30 см, за ряд­ко­во­го вне­сен­ня — на 4–6, під час піджив­лен­­ня — на 12–14 см.
Піджив­лен­ня за­сто­со­ву­ють у зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня, у зоні нестійко­го зво­ло­жен­ня во­но є доцільним за не­до­стат­ньої кількості до­б­рив, вне­се­них під оран­ку. В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня піджив­лю­ва­ти рос­ли­ни не ре­ко­мен­до­ва­но.
Ор­ганічні до­б­ри­ва та до 85% — міне­раль­них (особ­ли­во фо­с­фор­но-ка­лійних) вно­сять во­се­ни під гли­бо­ку зяб­ле­ву оран­ку. Се­ред­ня нор­ма міне­раль­них до­б­рив: N140-170Р140-170К160-190. Кіль­кість азо­ту в ланці сівозміни із ба­га­торічни­ми тра­ва­ми змен­шу­ють при­близ­но на 30 кг/га. До­зи до­б­рив потрібно ко­ре­гу­ва­ти що­до кож­но­го по­ля ок­ре­мо.
Досліджен­ня­ми, про­ве­де­ни­ми в ІБКіЦБ вста­нов­ле­но, що 1 кг діючої ре­чо­ви­ни NPK за­без­пе­чує збільшен­ня ви­хо­ду біое­та­но­лу з енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків на 24 л/га. Вод­но­час слід вра­хо­ву­ва­ти, що вне­сен­ня за­над­то ви­со­ких норм до­б­рив енер­ге­тич­но не­ефек­тив­не. Так, збільшен­ня нор­ми до­б­рив від N150Р150К150 до N300Р300К300 да­ло змо­гу до­дат­ко­во от­ри­ма­ти ли­ше 0,5 т/га біое­та­но­лу.
 

Вес­ня­ний об­робіток грун­ту

Вес­ня­ний об­робіток грун­ту скла­даєть­ся із ком­плек­су за­ходів, спря­мо­ва­них на збе­ре­жен­ня на­ко­пи­че­ної в осін­ньо-зи­мо­вий період грун­то­вої во­ло­ги, підтри­ман­ня по­верхні по­ля у роз­пу­ше­но­му вирівня­но­му стані, кон­тро­лю­ван­ня чи­сель­ності бур’янів та ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для про­ро­с­тан­ня насіння цу­к­ро­вих бу­ряків. Він вклю­чає ран­нь­о­вес­ня­не бо­ро­ну­ван­ня та пе­ред­посівну куль­ти­вацію комбіно­ва­ни­ми аг­ре­га­та­ми.
 

Ран­нь­о­вес­ня­ний об­робіток грун­ту

Го­ло­вною ме­тою цьо­го аг­ро­за­хо­ду є збе­ре­жен­ня грун­то­вої во­ло­ги, на­ко­пи­че­ної за осінньо-зи­мо­вий період, та кон­тро­лю­ван­ня за­бур’яне­ності по­ля. Запіз­нен­ня із за­крит­тям во­ло­ги на один день при­зво­дить до втрат 60–120 т/га грун­то­вої во­ло­ги. Для цьо­го за на­стан­ня фізич­ної стиг­лості грун­ту, за по­тре­би, про­во­дять ран­нь­о­вес­ня­не бо­ро­ну­ван­ня на гли­би­ну 3–4 см впо­пе­рек або під ку­том до на­прям­ку оран­ки в один-два сліди важ­ки­ми зу­бо­ви­ми бо­ро­на­ми ти­пу БЗТС-1,0 чи пру­жин­ни­ми — ти­пу БВП-9. Швидкість ру­ху аг­ре­га­ту має бу­ти та­кою, щоб за­без­пе­чу­ва­лась плав­ність хо­ду борін, — 6–8 км/год.
За та­ко­го об­робітку грун­ту важ­ли­во вирівня­ти по­верх­ню по­ля, щоб ви­со­та гре­бенів після про­хо­д­жен­ня аг­ре­га­ту не пе­ре­ви­щу­ва­ла 2 см. Щільність грун­ту має ста­но­ви­ти 1,1–1,3 г/см3. Вміст гру­док у роз­пу­ше­но­му шарі грун­ту розмі­ром по­над 20 мм має не пе­ре­ви­щу­ва­ти 20%.
 

Передпосівний обробіток грунту

Ця опе­рація є скла­до­вою єди­но­го тех­­но­логічно­го про­це­су сівби насіння цу­к­ро­вих бу­ряків. Її про­во­дять для роз­пу­шен­ня верх­нь­о­го ша­ру грун­ту на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння, вирівню­ван­ня грун­то­вої по­верхні, кон­тро­лю­ван­ня чи­сель­ності бур’янів. Гли­би­на роз­пу­ше­но­го ша­ру грун­ту має бу­ти од­на­ко­вою за всією ши­ри­ною аг­ре­га­ту і не відхи­ля­ти­ся від за­да­ної.
Тех­но­логія об­робітку грун­ту без­по­се­ред­ньо пе­ред висівом і пра­виль­не до­би­ран­ня зна­рядь для її ви­ко­нан­ня за­ле­жать від грун­то­вих і ме­те­о­ро­логічних умов. Добрі ре­зуль­та­ти що­до вирівню­ван­ня по­верхні по­ля, рівномірності гли­би­ни об­робітку грун­ту, ство­рен­ня йо­го дрібно­груд­ку­ва­то­го ста­ну на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння та оп­ти­маль­них умов для за­гор­тан­ня насіння у во­ло­гий шар грун­ту на од­на­ко­ву гли­би­ну за­без­пе­чу­ють ши­ро­ко­за­хватні аг­ре­га­ти ти­пу АРВ-8,1–0,2, комбіно­вані аг­ре­га­ти для пе­ред­посівної підго­тов­ки грун­ту іно­зем­но­го ви­роб­ництва ти­пу Kompaktor (Lemken) або вітчиз­няні ана­ло­ги, куль­ти­ва­то­ри ти­пу УСМК-5,4 Б, укомп­лек­то­вані стрілча­с­ти­ми ла­па­ми та прут­ко­ви­ми ба­ра­ба­на­ми.
Пе­ред­посівний об­робіток грун­ту по­трібно про­во­ди­ти під ку­том 5–10° до на­прям­ку сівби із роз­ри­вом не більше трьох-чо­ти­рь­ох про­ходів посівно­го аг­ре­­га­ту. За­вчас­на пе­ред­посівна куль­ти­вація спри­чи­нює надмірну втра­ту во­ло­ги із верх­нь­о­го ша­ру грунту, внаслідок чо­го відбу­вається зни­жен­ня по­льо­вої схо­жості насіння та по­ру­шен­ня не­обхід­ної гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин.
Після про­ве­ден­ня куль­ти­вації ма­со­ва ча­ст­ка гру­до­чок розміром 0,25–10,0 мм на по­верхні грун­ту (в шарі 0–5 см) має ста­но­ви­ти не мен­ше ніж 80%.
 

Сівба насіння енергетичних цукрових буряків

Се­ред за­ходів, спрямованих на ство­рен­ня ви­со­ко­про­дук­тив­них посівів і одер­жан­ня ви­со­ко­го ви­хо­ду біопа­ли­ва з енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, ви­нят­ко­во важ­ли­ва роль на­ле­жить якості ви­ко­нан­ня висівно­го про­це­су. За не­якісної сівби насіння пе­ре­бу­ває у нерівних умо­вах про­ро­с­тан­ня. Рос­ли­ни в по­даль­шо­му по-різно­му рос­туть і роз­ви­ва­ють­ся, на­бу­ва­ють не­од­на­ко­вої стійкості до низь­ких і ви­со­ких тем­пе­ра­тур, хво­роб і шкідників, а та­кож фор­му­ють різну про­дук­тивність.
Запізнен­ня із сівбою на п’ять-шість днів при­зво­дить до не­до­бо­ру 3–4 т/га ко­ре­неп­лодів, що ста­но­вить 240–320 кг/га біое­та­но­лу. То­му слід усі опе­рації із висіван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків про­во­ди­ти своєчас­но і якісно.
 

Ви­мо­ги до якості посівно­го ма­те­ріалу

Для сівби слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти на­сіння рай­о­но­ва­них для кон­крет­ної зо­ни сортів і гібридів, яке за своїми посівни­ми яко­с­тя­ми відповідає ви­мо­гам чин­них стан­дартів і технічних умов. Насіння цу­к­ро­вих бу­ряків го­ту­ють до висіву на насіннєвих за­во­дах, де йо­го шліфу­ють, калібру­ють на фракції 4,5–5,5 і 3,5–4,5 мм. Окрім сушіння, очи­щен­ня і сор­ту­ван­ня, йо­го об­роб­ля­ють за­хи­сни­ми та сти­му­лю­валь­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, дра­жу­ють або кап­су­лю­ють чи інкру­с­ту­ють.
У про­цесі пе­ред­посівної підго­тов­ки насіння важ­ли­вим є про­ве­ден­ня за­ходів, які спри­я­ли б підви­щен­ню інтен­сив­ності про­ро­с­тан­ня, схо­жості та од­но­рост­­ко­вості підго­тов­ле­но­го для висіву насіння.

 

Висівання насіння енергетичних цукрових буряків

Сівба насіння енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків — один із найвідпо­відаль­ні­ших прий­омів у тех­но­логії їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня. То­му до­три­ман­ня відповідних умов і ви­мог до висіву (про­ве­ден­ня йо­го в оп­ти­маль­но ранні й стислі стро­ки, за­без­пе­чен­ня рівномірності гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння та розміщен­ня йо­го у до­стат­ньо щільне ло­же, до­три­ман­ня за­да­них інтер­валів між насіни­на­ми у ряд­ках і стан­дарт­ної ши­ри­ни міжрядь) є пе­ре­ду­мо­вою одер­жан­ня по­вних і друж­них сходів, мож­ли­вості ефек­тив­но­го за­сто­су­ван­ня ма­шин для до­гля­ду за посіва­ми, зби­ран­ня ко­ре­неп­лодів із мінімаль­ни­ми по­шко­д­жен­ня­ми і втра­­­­­­­та­ми вро­жаю.

Висіва­ти по­чи­на­ють, ко­ли тем­пе­ра­ту­ра грун­ту на гли­бині 5–7 см ста­но­вить 6...8°С, грунт до­б­ре кри­шить­ся і містить до­стат­ню кількість во­ло­ги. Сівбу на кож­но­му полі слід про­во­ди­ти гру­по­вим ме­то­дом та за­вер­ши­ти за один-два дні. Висіва­ють упо­пе­рек на­прям­ку оран­ки, спря­мо­ву­ю­чи посівний аг­ре­гат під час пер­шо­го про­хо­ду за візи­ром.
Сіють енер­ге­тичні цу­к­рові бу­ря­ки сі­вал­ка­ми з універ­саль­ни­ми пнев­ма­тич­ни­ми чи ме­ханічни­ми висівни­ми апа­ра­та­ми за ши­ри­ни міжрядь 45 см.

Із вітчиз­ня­них ма­шин для сівби енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків най­шир­ше ви­ко­ри­с­то­ву­ють універ­сальні пнев­ма­тичні сівал­ки УПС-12, СТВТ-12 або ССТ-12В із ме­ханічним висівним апа­ра­том. З іно­зем­ної висівної техніки найбільшо­го по­ши­рен­ня на­бу­ли сівал­ки із пнев­ма­тич­ни­ми висівни­ми апа­ра­та­ми — Multikorn, Optima. Ро­бо­ча швидкість посівно­го аг­ре­га­ту — в ме­жах 5,4–7,2 км/год.

По­су­ш­ли­вої по­го­ди, за інтен­сив­но­го підси­хан­ня по­верхні грун­ту, посіви бу­ря­ків доцільно кот­ку­ва­ти кіл­ьча­с­то-зуб­ча­с­ти­ми (ККН-2,8, КЗК-9) або глад­ки­ми кот­ка­ми. Кот­ку­ван­ня при­ско­рює на­буб­нявіння та про­ро­с­тан­ня насіння.
Насіння бу­ряків не має до­стат­нь­о­го за­па­су по­жив­них ре­чо­вин і то­му не ви­т­ри­мує гли­бо­ко­го за­гор­тан­ня. За до­стат­ньої во­ло­гості грун­ту йо­го за­гор­та­ють на гли­би­ну 2,0–3,5 см, а за по­су­ш­ли­вих умов — на 4,0–4,5 см, але обов’яз­ко­во у во­ло­гий грун­то­вий шар. Важ­ли­во за­без­пе­чи­ти пря­молінійність рядків. Відхи­лен­ня від прий­ня­тої ши­ри­ни міжрядь (45 см) не має пе­ре­ви­щу­ва­ти ±1 см.

Дра­жо­ва­не насіння ре­ко­мен­ду­ють висіва­ти у зо­нах до­стат­нь­о­го та нестій­ко­­го зво­ло­жен­ня, до то­го ж у зоні не­стій­ко­го зво­ло­жен­ня висів та­ко­го насін­ня слід про­во­ди­ти в оп­ти­маль­но ранні стро­ки. У зоні не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня дра­жо­ва­не насіння ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти не вар­то, оскільки для про­ро­с­тан­ня во­но по­тре­бує ве­ли­кої кількості во­ди — до 200% влас­ної ма­си (не­дра­жо­ва­не — 120–160%). У та­ко­му разі кра­ще сіяти інкру­с­то­ва­ним насінням.

 

Ви­мо­ги до якості сівби

Посівні якості насіння енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків за­ле­жать від ба­га­ть­ох чин­ників, у то­му числі від тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му, що скла­дається у вес­ня­ний період, та на­не­сен­ня на насіння за­хис­них сти­му­лю­валь­но-за­хис­них ре­чо­вин.
Під час сівби слід до­три­му­ва­ти­ся та­ких тех­но­логічних ви­мог: ши­ри­на всіх сти­ко­вих міжрядь має відповіда­ти до­пу­с­ти­мим нор­мам, ви­т­ри­му­ван­ня пря­молінійності рядків, водіння трак­то­­ра — ли­ше за мар­ке­ра­ми, висіван­ня за­да­ної кількості насіння кож­ним апа­ра­том, од­на­ко­ва гли­би­на сівби.
 

У технології вирощування енергетичних цукрових буряків системі догляду за посівами належить надзвичайно важлива роль, яка включає комплекс заходів, спрямованих на інтенсифікацію ростових процесів буряків, контролювання чисельності бур’янів у посівах, підвищення стійкості рослин проти хвороб та захист від шкідників.

 

Хімічний за­хист посівів

Се­ред фак­торів, що спри­я­ють ви­со­ко­му ви­хо­ду біое­та­но­лу з оди­ниці площі енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, провідне місце зай­ма­ють за­хо­ди, спря­мо­вані на ство­рен­ня оп­ти­маль­но­го фіто­санітар­но­го ста­ну в аг­ро­це­нозі. Не­до­стат­ня ува­га до ком­плек­су за­ходів із за­хи­с­ту посівів енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’янів, хво­роб та шкідників при­зво­дить до знач­них по­тенційних і ре­аль­них втрат цу­к­ро­нос­ної си­ро­ви­ни.
Хімічний за­хист посівів енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня низ­ки технічних за­собів для при­го­ту­ван­ня та вне­сен­ня ро­бо­чих роз­чинів пе­с­ти­цидів. Ро­бочі роз­чи­ни пе­с­ти­цидів го­ту­ють без­по­се­ред­ньо пе­ред вне­сен­ням та ви­ко­ри­с­то­ву­ють уп­ро­довж однієї ро­бо­чої зміни. Для їхньо­го при­го­ту­ван­ня слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти чи­с­ту теп­лу во­ду (оп­ти­маль­но — 22…25°С, але не менш ніж 10°С).  Під час при­го­ту­ван­ня пе­с­ти­цидів вра­хо­ву­ють ре­ко­мен­до­ва­ну нор­му ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту (л (кг)/га) та ви­т­ра­ту ро­бо­чо­го роз­чи­ну (л/га).
При­го­то­вані роз­чи­ни потрібно постійно пе­ремішу­ва­ти впро­довж усь­о­го про­це­су об­при­с­ку­ван­ня. Відхи­лен­ня фак­тич­ної нор­ми вне­сен­ня ро­бо­чих роз­чинів від роз­ра­хун­ко­вої до­пу­с­кається у ме­жах до ±5%.

Технічні за­со­би для вне­сен­ня пе­с­ти­цидів аг­ре­га­ту­ють із трак­то­ра­ми кла­су 14–20 кН. Швидкість ру­ху — постійно в ме­жах 5–12 км/год. Вне­сен­ня пе­с­ти­цидів про­во­дять за швид­кості вітру до 5 км/год.
 

За­хист посівів від бур’янів

На­весні вно­сять грун­тові гербіци­ди пе­ред сів­бою, під час або після неї (але до по­я­ви сходів) із мож­ли­вим за­гор­тан­ням їх у грунт. Під час ви­ко­ри­с­тан­ня грун­­­то­вих гербіцидів слід вра­хо­ву­ва­ти ви­до­вий склад бур’янів, кількість насіння од­но­річних видів, ме­ханічний склад грун­ту, вміст у ньо­му гу­му­су, йо­го кис­лот­­­­­ність та рівень зво­ло­жен­ня у вес­ня­ний період, а та­кож спектр дії пре­па­ратів.
Ефек­тивність дії грун­то­вих гербі­ци­дів за­ле­жить від на­яв­ності на по­верхні по­ля рос­лин­них ре­ш­ток, розміру гру­до­чок. Не­якісно об­роб­ле­ний грунт зни­жує ефек­тивність грун­то­вих гербіцидів на 30–40%. Більшість із них здатні ефек­тив­но стри­му­ва­ти по­яву сходів бур’янів уп­ро­довж трьох-чот­ирь­ох тижнів від ча­су їхньо­го вне­сен­ня. Для до­сяг­нен­ня три­валішо­го ефек­ту від їхньо­го вне­сен­ня не­ба­жа­но в цей час про­во­ди­ти за­хо­ди з об­робітку грун­ту.

Для виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них стро­ків за­сто­су­ван­ня після­с­хо­до­вих гербіци­дів слід орієнту­ва­тись на фа­зу сім’ядоль у пе­ре­ва­жа­ю­чих і особ­ли­во шко­до­чин­них видів бур’янів, ко­ли мож­на ви­ко­ри­с­та­ти мінімальні нор­ми вне­сен­ня гербі­цидів, які не пригнічу­ють мо­лоді рос­ли­ни бу­ряків. До то­го ж у фазі сім’ядоль рос­ли­ни бур’янів най­чут­ливіші до дії гербіцидів. Го­ло­вну ува­гу слід звер­та­ти на пре­па­ра­ти, що кон­тро­лю­ють дво­до­льні ви­ди бур’янів, яким вла­с­ти­вий роз­тяг­ну­тий період по­яви сходів.
Ко­ли рос­ли­ни енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ре­бу­ва­ють у стані стре­су внаслідок по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми, низь­ки­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми або ат­мо­сфер­ни­ми опа­да­ми, за­сто­су­ван­ня гербіцидів є не­ба­жа­ним.

Об­роб­ку гербіци­да­ми про­во­дять уранці або вве­чері у су­ху по­го­ду за швид­кості вітру до 5 м/с та тем­пе­ра­ту­ри повітря від 12 до 24°С.
Від по­точ­них фаз роз­вит­ку рос­лин бу­ряків та бур’янів за­ле­жать нор­ми вне­сен­ня гербіцидів, але, звісно, у ме­жах ре­ко­мен­до­ва­них. Оп­ти­маль­на нор­ма вне­сен­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну грун­то­вих гербіцидів — 250–400, після­с­хо­до­вих — 150–250 л/га. До­пу­с­ти­ме відхи­лен­ня від нор­ми їхньо­го вне­сен­ня — ±5%.

За тем­пе­ра­ту­ри повітря по­над 24°С та йо­го віднос­ної во­ло­гості ниж­че 30% об­роб­ку посівів потрібно про­во­ди­ти після 17-ї год. Ефек­тивність дії гербіцидів підви­щується, як­що опа­ди не ви­па­да­ти­муть впро­довж 6 год після їхньо­го вне­сен­ня. Не слід до­пу­с­ка­ти про­ве­ден­ня по­втор­них про­ходів аг­ре­гатів, пе­ре­крит­тя та на­яв­ності огріхів на посівах. За по­тре­би ме­ханізо­вані ро­бо­ти мож­на про­во­ди­ти ли­ше на чет­вер­тий день після вне­сен­ня гербіцидів, ручні ро­бо­ти — на вось­мий.
 

За­хист посівів від шкідників та хво­роб

Ком­плекс за­ходів із за­хи­с­ту енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків від шкідників грунтується, на­сам­пе­ред, на ма­теріалах про­гнозів і опе­ра­тив­ної інфор­мації об­лас­них та рай­он­них станцій за­хи­с­ту рос­лин про щільність фіто­фагів і рівень за­гро­зи від них посівам, а та­кож на да­них об­сте­жен­ня полів у гос­по­дарстві.

Для висіву за­сто­со­ву­ють насіння, об­роб­ле­не інсек­ти­ци­да­ми си­с­тем­ної дії, що за­без­пе­чує за­хист мо­ло­дих рос­лин від най­не­без­печніших шкідників уп­ро­довж чо­ти­рь­ох-ше­с­ти тижнів. У разі по­яви шкідників у кількості, що пе­ре­ви­щує еко­номічний поріг шко­до­чин­ності, про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня посівів інсек­ти­ци­да­ми.
Хво­ро­би енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків вик­ли­ка­ють по­ру­шен­ня нор­маль­них фізіологічних функцій, мор­фо­ло­го-фізіологічної бу­до­ви рос­лин, що при­зво­дить до пригнічен­ня їхньо­го рос­ту і навіть за­ги­белі.

Період за­хис­ної дії си­с­тем­них фунгіцидів три­ває до 20–25 діб. За спри­ят­ли­вих умов для роз­вит­ку хво­роб і збільшен­ня ура­же­ності ни­ми рос­лин про­во­дять по­вторні об­роб­ки.
Се­ред най­не­без­печніших хво­роб цу­к­ро­вих бу­ряків — ко­ре­неїд, який ура­жує мо­лоді рос­ли­ни у фазі ви­лоч­ки — пер­­­­шої-тре­тьої пари справ­­жніх листків, що при­зво­дить до зріджен­ня посівів.
Для по­пе­ре­д­жен­ня по­ши­рен­ня шкідників та роз­вит­ку хво­роб ве­ли­ке зна­чен­ня має на­уко­во об­грун­то­ва­на си­с­те­ма чер­гу­ван­ня куль­тур у сівозміні. На­си­чен­ня сівозміни бу­ря­ка­ми має ста­но­ви­ти не більше 30%, а по­вер­нен­ня на по­пе­реднє місце — не раніше ніж че­рез три-чо­ти­ри ро­ки.
Змен­шен­ню роз­вит­ку хво­роб сприяє і си­с­те­ма удо­б­рен­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків з до­три­ман­ням ре­ко­мен­до­ва­них для пев­ної зо­ни доз і співвідно­шень еле­ментів жив­лен­ня. Доцільним є висіван­ня стійких до хво­роб гібридів цу­к­ро­вих бу­ряків.
Вихід біопа­ли­ва із посівів енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, ура­же­них хво­ро­ба­ми, змен­шується на 10–15%, а в ок­ремі ро­ки і знач­но більше.
 

Ме­ханічний до­гляд за посіва­ми

У посівах енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків міжрядні об­робітки грун­ту спри­я­ють ство­рен­ню оп­ти­маль­ної грун­то­вої струк­ту­ри та да­ють змо­гу за поєднан­ня із хімічни­ми за­хо­да­ми ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти чи­сельність бур’янів. Про­во­дять цей захід із ме­тою спри­ян­ня кра­що­му по­гли­нан­ню во­ди з ат­мо­сфер­них опадів та для роз­пу­шен­ня грун­ту в разі йо­го надмірно­го ущільнен­ня, поліпшен­ня вод­но-повітря­но­го ре­жи­му грун­ту й умов для рос­ту і роз­вит­ку рос­лин бу­ряків. Відмо­ва від роз­пу­шу­ван­ня міжрядь збільшує не­про­дук­тивні ви­т­ра­ти во­ло­ги із верхніх шарів грун­ту в період до зми­кан­ня листків у міжряд­дях.

Вра­хо­ву­ю­чи такі фак­то­ри, як щільність грун­ту, кількість опадів, ступінь за­бур’яне­ності посівів, стан роз­вит­ку рос­лин енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, ри­зик по­шко­д­жен­ня листків то­що, виз­на­ча­ють по­тре­бу в роз­пу­шу­ван­нях міжрядь, їхню ча­с­то­ту та гли­би­ну. Цей захід про­во­дять вод­но­час із піджив­лен­ням рос­лин та при­си­пан­ням бур’янів грун­том у ряд­ках та у за­хис­них зо­нах рядків.
За по­тре­би пер­ший міжряд­ний об­робіток про­во­дять, ко­ли до­б­ре про­гля­да­ють­ся ряд­ки куль­ту­ри. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють куль­ти­ва­то­ри, об­лад­нані пло­с­корізни­ми ла­па­ми-брит­ва­ми, які вста­нов­лю­ють по дві на кож­не міжряд­дя, та ро­таційни­ми ба­та­ре­я­ми.

До­сить якісне роз­пу­шу­ван­ня до­ся­гається куль­ти­ва­то­ра­ми УСМК-5,4В-04 за ро­бо­чої швид­кості ру­ху до 7,2 км/год (табл. 8).
На ду­же ущільне­них грун­тах (щільність — по­над 1,4 г/см3) за­сто­со­ву­ють куль­ти­ва­то­ри ти­пу КФ-5,4 з ак­тив­ни­ми ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми фре­зер­но­го ти­пу, в зоні дії яких до­ся­гається по­вне зни­щен­ня бур’янів. Швидкість ру­ху та­ко­го аг­ре­га­ту — не більше 4,0 км/год.

За­леж­но від кількості та інтен­сив­ності ви­па­дан­ня опадів, по­яви бур’янів, ста­ну грун­ту ча­с­то ви­ни­кає не­обхідність у дру­го­му, а іноді і в тре­ть­о­му міжряд­но­му роз­пу­шу­ванні, які про­во­дять на гли­би­ну 8–10 та до 12–
14 см, відповідно, а на важ­ких за­пли­ва­ю­чих грун­тах — до 16 см. Для роз­пу­шу­ван­ня грун­ту в міжряд­дях од­но­час­но з піджив­лен­ням енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків за­сто­со­ву­ють куль­ти­ва­то­ри КРНВ-5,6-02 та УСМК–5,4В-04.
До­б­рих ре­зуль­татів що­до кон­тро­лю чи­сель­ності бур’янів дає при­си­пан­ня їх зем­лею у за­хис­них зо­нах і ряд­ках за не­ефек­тив­ної дії гербіцидів (або в разі їхньо­го не­за­сто­су­ван­ня). При­си­пан­ня бур’янів про­во­дять од­но­час­но з роз­пу­шу­ван­ням грун­ту. Пер­ше при­си­пан­ня про­во­дять у фазі двох-трьох пар справжніх листків у бу­ряків, дру­ге — у фазі чо­ти­рь­ох-п’яти пар. Швидкість ру­ху аг­ре­га­ту — до 6 км/год. Ви­со­та грун­то­во­го ва­ли­ка за пер­шо­го підгор­тан­ня — до 2–3 см, за дру­го­го — до 5 см. Не до­пу­с­кається ут­во­рен­ня біля ряд­ка бо­ро­зе­нок зав­глиб­шки по­над 3 см і при­си­пан­ня точ­ки рос­ту у цу­к­ро­вих бу­ряків.

За міжряд­но­го роз­пу­шу­ван­ня змен­шується рівень уш­ко­д­жен­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків ко­ре­неїдом. Най­кра­щий ефект від міжряд­них об­робітків до­ся­гається за поєднан­ня (чер­гу­ван­ня) з хімічни­ми ме­то­да­ми за­хи­с­ту.
 

Зби­ран­ня вро­жаю

Зби­ран­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків є вирішаль­ним ета­пом тех­но­логії їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня. Від пра­виль­ної і чіткої ор­ганізації цьо­го про­це­су, раціональ­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня та пра­виль­но­го на­ла­ш­ту­ван­ня зби­раль­ної техніки і транс­порт­них за­собів за­ле­жить по­вно­та збо­ран­ня вро­жаю та за­галь­ний вихід енергії з оди­ниці площі.

Зби­ран­ня ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків на енер­ге­тичні цілі потрібно про­во­ди­ти у період їхньо­го тех­но­логічно­го дозріван­ня — з 20 ве­рес­ня по 20 жовт­ня. Ши­ри­на по­во­рот­ної сму­ги — не більше ніж 21,6 м (три-чо­ти­ри про­хо­ди 12-ряд­ної сівал­ки). Оп­ти­маль­на ши­ри­на загінки для 6-ряд­них ма­­шин — 240 рядків.
Ос­нов­ний спосіб зби­ран­ня — по­то­ко­вий, а в разі склад­них по­год­них умов, що при­зво­дить до за­бруд­нен­ня ко­ре­не­п­лодів під час зби­ран­ня, за­сто­со­ву­ють пе­ре­ва­лоч­ний спосіб.

Ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ред­ба­чає зби­ран­ня гич­ки, що йде на ви­роб­ництво біога­зу. Через це підви­щу­ють­ся ви­мо­ги до на­яв­­ності грун­то­вих домішок, оскільки це не­га­тив­но впли­ває на вихід біога­зу.
З 1 т гич­ки мож­на от­ри­ма­ти майже
100 м3 біога­зу із вмістом ме­та­ну по­над 60%.
За ви­ко­ри­с­тан­ня ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків на енер­ге­тичні цілі особ­ли­ву ува­гу приділя­ють по­каз­ни­кам якості про­це­су їхньо­го зби­ран­ня. Вод­но­час по­слаб­лю­ють­ся ви­мо­ги що­до на­яв­ності рос­лин­них ре­ш­ток у во­росі ко­ре­неп­лодів, але підви­щу­ють­ся до на­яв­ності у ньо­му грун­ту.
Після зби­ран­ня бу­ряків на по­во­рот­них сму­гах по­ле роз­би­ва­ють на загінки із кількістю рядків, крат­ною ши­рині за­хва­та бу­ря­коз­би­раль­ної ма­ши­ни. Межі загінок ма­ють про­хо­ди­ти сти­ко­ви­ми міжряд­дя­ми. Зби­ран­ня бу­ряків на по­во­рот­них сму­гах і міжзагінко­вих про­хо­дах слід закінчи­ти до по­чат­ку ма­со­во­го зби­ран­ня.

Пе­ре­ва­лоч­ний спосіб зби­ран­ня за­сто­со­ву­ють у разі знач­ної за­бруд­не­ності ко­ре­неп­лодів та не­до­стат­ньої кількості транс­порт­них за­собів. Ко­ре­не­п­ло­ди ук­ла­да­ють на спеціаль­но під­го­тов­лені май­дан­чи­ки за­вдовжки 40 м і за­вшир­ш­ки від 6 до 8 м, які розміщу­ють на по­во­рот­них сму­гах або біля доріг із твер­дим по­крит­тям. Май­дан­чи­ки очи­щу­ють від рос­лин­них ре­ш­ток, вирівню­ють і роз­пу­шу­ють дис­ко­ви­ми або важ­ки­ми зу­бо­ви­ми бо­ро­на­ми верхній шар грун­ту на гли­би­ну хо­ду ро­бо­чих ор­ганів жи­виль­ни­ка на­ван­та­жу­ва­ча (до 4–5 см).
Зби­ран­ня потрібно по­чи­на­ти спо­чат­ку із полів, відда­ле­них від доріг із твер­дим по­крит­тям, більш ран­нь­о­го стро­ку сівби, а та­кож із діля­нок, по­шко­д­же­них хво­ро­ба­ми і шкідни­ка­ми, з нерів­номір­ним розміщен­ням рос­лин і на­явністю ве­ли­ких дуп­ли­с­тих ко­ре­неп­лодів, під час зби­ран­ня яких найімовірніше їхнє по­шко­д­жен­ня.

Для змен­шен­ня втрат і по­шко­джен­ня ко­ре­неп­лодів ко­ре­нез­би­раль­ни­ми ма­ши­на­ми, особ­ли­во за підви­ще­ної твер­дості грун­ту, про­во­дять пе­редзби­раль­не по­ша­ро­ве роз­пу­шу­ван­ня міжрядь куль­ти­ва­то­ра­ми на гли­би­ну до 12 см.
 

Біое­та­нол

Ви­роб­ництво біое­та­но­лу потрібно ор­ганізо­ву­ва­ти на пе­ре­об­лад­на­них цу­к­ро­вих і спир­то­вих за­во­дах, де є відповідне об­лад­нан­ня для одер­жан­ня біопа­ли­ва. На цу­к­ро­вих за­во­дах та­ке ви­роб­ництво мо­же відбу­ва­ти­ся як без­по­се­ред­ньо із цу­к­ро­вих бу­ряків (не­о­чи­ще­но­го со­ку), так і з побічної про­дукції пе­ре­роб­ки ко­ре­неп­лодів на цу­кор.

Так, відповідно до За­ко­ну Ук­раїни «Про аль­тер­на­тивні ви­ди па­ли­ва», пла­но­ва по­тре­ба в біое­та­нолі — до 350 тис. т. За про­гно­зо­ва­ни­ми роз­ра­хун­ка­ми на 2015 р., для ви­роб­ництва 1035 тис. т ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків за пла­но­вої уро­жай­ності 45 т/га потрібно виділи­ти
23 тис. га площі. Роз­ра­хун­кові ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня 1 га ко­ре­неп­лодів ста­но­ви­ти­муть 13 914 грн.
За роз­ра­хун­ка­ми Інсти­ту­ту біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН, про­гно­зо­ва­не ви­роб­ництво біо­ета­но­лу з енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­­ряків (із си­ропів і зе­ле­ної па­то­ки)
у 2014 р. мо­же бу­ти на рівні 101 млн л, за собівар­тості 1 л — 6,87 грн. Ви­роб­ницт­во біое­та­но­лу із ме­ля­си — на рівні 215 млн л, за собівар­тості ви­роб­ництва 1 л — 4,95 грн.

У разі ре­алізації ос­нов­них про­грам­них за­ходів із стабілізації ­цу­кро­вобу­ря­кової га­лузі в Ук­раїні ви­­роб­ництво цу­к­ро­вих бу­ряків, у т. ч. на енер­ге­тичні цілі, має зро­с­ти від 11,3 млн т у 2013 р. до 20,1 — у 2020 р., ви­роб­ництво цу­к­ру — від 1,4 млн т
до 2,2 млн т, за вро­жай­ності цу­к­ро­вих бу­ряків від 39,5 до 55,0 т/га, відповідно. За умо­ви ди­вер­сифікації га­лузі ви­роб­ництво біое­та­но­лу має зро­с­ти до 250–350 тис. т, біога­зу — до 258– 408 млн м3, що еквіва­лент­но 722–1142 МВт теп­ло­вої енергії, або 490– 775 МВт еле­к­­т­ро­е­нергії.
У ціло­му 2013 р. ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня 1 га цу­к­ро­вих бу­ряків ста­но­ви­ли 12,7 тис. грн, за вро­жай­ності ко­ре­неп­лодів — 39,5 т/га.

Зве­дені об­ся­ги про­гно­зо­ва­них ви­т­рат на ви­роб­ництво про­дукції цу­к­ро­бу­ря­ко­во­го ком­плек­су Ук­раїни на 2014 р. ста­нов­лять: цу­к­ро­вих бу­ряків — 5191 млн грн, цу­к­ру — 3071, біое­та­но­лу — 1758, біога­зу — 564 млн грн.
Для виз­на­чен­ня ви­хо­ду біое­та­но­лу мож­на та­кож ско­ри­с­та­ти­ся но­мо­г­ра­мою.
За но­мо­г­ра­мою: як­що уро­жай­ність ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків ста­но­вить 50 т/га за цу­к­ри­с­тості 16%, то от­ри­маємо 3,67 т/га біое­та­но­лу, вихід енергії від йо­го спа­лю­ван­ня ста­но­вить 91,75 ГДж/га.

 

В. Ку­ри­ло, д-р с.-г. на­ук, про­фе­сор, заст. ака­деміка-се­к­ре­та­ря відділен­ня зем­ле­роб­ст­ва, меліорації та ме­ханізації НА­АН,

О. Ган­жен­ко, канд. техн. на­ук, заввідділом тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня біо­енер­ге­тич­них куль­тур,
О. Хіврич, канд. с.-г. на­ук, за­вла­бо­ра­торії тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­нос­них біое­нер­ге­тич­них куль­тур,
П. Зи­ков, ст. на­ук. співробітник ла­бо­ра­торії тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­нос­них біое­нер­ге­тич­них куль­тур, Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­крових бу­ряків НА­АН

Інтерв'ю
Серед аграріїв ходять чутки про можливе банкрутство деяких крупних дилерів ЗЗР. У зв’язку з цим як дистрибутори, так і покупці ЗЗР усе частіше замислюються над тим, що далі буде з ринком пестицидів, як він працюватиме, як зміниться правила... Подробнее
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0