Спецможливості
Статті

Ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків на біопа­ли­во

08.05.2014
1714
Ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків на біопа­ли­во фото, ілюстрація
Цукровий буряк

Задля зменшення залежності від імпортних енергоносіїв дедалі більшої уваги у світі, у тому числі в Україні, приділяють пошуку шляхів використання альтернативних видів пального із відновлюваних джерел енергії. Такими, зокрема, є біологічні види палива, які отримують під час переробки органічної сировини.

 

Країни із роз­ви­не­ним про­мис­ло­вим ви­роб­ництвом по­тре­бу­ють ве­ли­кої кіль­кості енер­го­ре­сурсів. Вод­но­час за­без­пе­ченість ни­ми у кожній країні різна. Біль­шість країн, зо­к­ре­ма Ук­раїна, імпор­ту­ють енер­го­носії з-за кор­до­ну. На сьо­год­ні по­над 50 країн світу за­ко­но­дав­чо підтри­му­ють роз­ви­ток віднов­лю­ва­них дже­рел енергії, шу­ка­ю­чи аль­тер­на­ти­ви тра­диційно­му па­ли­ву.

За­вдя­ки про­дук­там фо­то­син­те­зу най­б­лиж­чим ча­сом орієнтов­но мож­на бу­де по­кри­ти до 10% усіх енер­го­ви­т­рат.
Цінним дже­ре­лом си­ро­ви­ни для ви­роб­ництва біопа­ли­ва, а са­ме біое­та­но­лу, є цу­к­ро­носні куль­ту­ри (цу­к­рові та кор­мові бу­ря­ки, цу­к­ро­ве сор­го, цу­к­ро­ва тро­с­ти­на, ци­корій та інші). Однією із най­­е­фек­тивніших цу­к­ро­нос­них куль­тур, тра­диційних для Ук­раїни, є цу­к­рові бу­ря­ки (Beta vulgaris), які вирізня­ють­ся ви­со­ким по­тенціалом про­дук­тив­ності (45–70 т/га). Так, з од­но­го гек­та­ра енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, за уро­жай­ності 60 т/га, мож­на от­ри­ма­ти близь­ко 4,5 т біое­та­но­лу (рисунок).
Ви­роб­ництво біое­та­но­лу із цу­к­ро­вих бу­ряків дасть змо­гу відро­ди­ти в Ук­раїні га­лузь бу­ряківництва і стабілізу­ва­ти по­сів­ні площі під цією куль­ту­рою на рівні 650 тис. га. Це, своєю чер­гою, за­без­пе­чить щорічне от­ри­ман­ня близь­ко 30 млн т со­лод­ких ко­ре­неп­лодів, по­ло­ви­ну із яких мож­на бу­де за­лу­чи­ти на ви­роб­ництво цу­к­ру для за­без­пе­чен­ня по­треб внутрішньо­го рин­ку (1,8 млн т). Ре­ш­ту, 15 млн т цу­к­ро­вих бу­ряків, доцільно пе­ре­роб­ля­ти пе­ре­важ­но на біое­та­нол на мо­дернізо­ва­них цу­к­ро­вих за­во­дах. Це дасть змо­гу ви­роб­ля­ти що­ро­ку до 1,3 млн т біое­та­но­лу, що ста­но­вить близь­ко 30% об­ся­гу бен­зи­но­во­го паль­но­го, не­обхідно­го для Ук­раїни.

То­му ак­ту­аль­ним є об­грун­ту­ван­ня і впро­ва­д­жен­ня у ви­роб­ництво еле­ментів ме­ханізо­ва­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків як си­ро­ви­ни для ви­роб­ництва біопа­ли­ва.

Згідно із По­ста­но­вою Кабіне­ту Мі­ні­стрів Ук­раїни № 1375 від 5 груд­ня 2007 р. пе­ред­ба­че­но ви­роб­ництво біо­ета­но­лу на 12 дер­жав­них спир­то­вих за­во­дах. На­разі по­туж­ності 76 дер­жав­них спир­то­вих за­водів за­ван­та­жені ли­ше на­по­ло­ви­ну, у зв’яз­ку з чим є мож­ливість пе­ре­профі­лю­­ва­ти ча­с­ти­ну із них на ви­роб­ництво біое­та­но­лу. Цією са­мою по­ста­но­вою пе­ред­ба­че­но пе­релік підприємств з усіма стадіями тех­но­логічно­го про­це­су із ви­го­тов­лен­ня наф­то­про­дуктів, що ма­ють пра­во ви­роб­ля­ти бен­зи­ни з до­бав­ка­ми на ос­нові біое­та­но­лу.

 

Вибір поля під енергетичні цукрові буряки

У ви­мо­гах ста­лості, які виз­на­чені Ди­рек­ти­вою ЄС про віднов­лю­ва­ну енергію, за­зна­че­но, що політи­ка у сфері біопа­ли­ва не має не­га­тив­но впли­ва­ти на на­яв­ність про­дуктів хар­чу­ван­ня і еко­логіч­ний стан місце­вості. То­му ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків має здійсню­ва­тись не за ра­ху­нок площ, від­ве­де­них для ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри для ви­роб­ництва цу­к­ру.
Цу­к­рові бу­ря­ки є ос­нов­ною техніч­ною куль­ту­рою Лісо­сте­пу і по­тре­бу­ють ре­ко­мен­до­ва­них по­пе­ред­ників, після яких ство­рюється спри­ят­ли­вий вод­ний і по­жив­ний ре­жи­ми грун­ту, а по­ле має на­леж­ний фіто­санітар­ний стан (чи­с­те від бур’янів, шкідників, збуд­ників хво­роб). В усіх бу­ря­косійних рай­о­нах країни цю куль­ту­ру ре­ко­мен­до­ва­но розміщу­ва­ти після ози­мих зер­но­вих куль­тур.
Так, у зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня цу­к­рові бу­ря­ки розміщу­ють після ози­мої пше­ниці у лан­ках сівозміни із ба­га­то­річни­ми тра­ва­ми од­но­го ро­ку ви­ко­ри­с­тан­ня, після зай­ня­тих і удо­б­ре­них ор­га­нічни­ми до­б­ри­ва­ми парів, бо­бо­вих зер­но­вих куль­тур. Лан­ка сівозміни із ку­ку­руд­зою на си­лос де­що зни­жує про­дук­тивність бу­ряків. У зоні нестійко­го зво­ло­жен­ня пер­ше по­ле цу­к­ро­вих бу­ряків розміщу­ють у ланці із зай­ня­тим па­ром, а дру­ге — в ланці з ба­га­торічни­ми бо­бо­ви­ми тра­ва­ми од­норічно­го ви­ко­ри­с­тан­ня. У зоні не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня енер­ге­тичні цу­к­рові бу­ря­ки розміщу­ють у лан­ках сівозміни з чор­ним удо­б­ре­ним па­ром, ба­га­торічни­ми тра­ва­ми на один укіс та од­­но­річни­ми куль­ту­ра­ми на один укіс.
Най­кращі грун­ти для ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків — струк­­ту­ро­вані, ви­со­ко­про­дук­тивні, які містять знач­ну кількість гу­му­су та еле­ментів міне­раль­но­го жив­лен­ня, ма­ють до­стат­ню во­до­про­никність і во­ло­гоєм­ність, не­­­щільну бу­до­ву ор­но­го і підор­но­го шарів, що сприяє інтен­сив­но­­му роз­вит­ку ко­ре­­невої си­с­те­ми і до­б­ро­му рос­ту ко­ре­не­плодів.
Цу­к­рові бу­ря­ки ду­же чут­ливі до під­ви­щен­ня грун­то­вої кис­лот­ності. Оп­ти­маль­на ре­акція грун­то­во­го роз­чи­ну для них близь­ка до ней­т­раль­ної (рН 6,0–7,0). На кис­лих грун­тах уро­жайність бу­ряків знач­но зни­жується, то­му доціль­ним є про­ве­ден­ня вап­ну­ван­ня.
 

Ос­нов­ний (осінній) об­робіток грун­ту

Важ­ли­вим еле­мен­том си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва є си­с­те­ма об­робітку грун­ту. Зна­чен­ня ме­ханічно­го грун­то­об­робітку зу­мов­ле­не дією на всі йо­го вла­с­ти­вості та на­явність у ньо­му мікро­ор­ганізмів, які без­по­се­ред­ньо впли­ва­ють на ро­дю­чість грун­ту. Не­пра­виль­но про­ве­де­ний об­робіток за­вдає знач­ної шко­ди, зни­жу­ю­чи по­тенційну й ефек­тив­ну ро­дючість грун­ту. Об­робітком ре­гу­лю­ють фізич­ний та ме­ханічний йо­го стан, а та­кож ство­рю­ють відповідний про­сто­ро­вий тип аг­рохімічно­го се­ре­до­ви­ща в ко­ре­не­вмісно­му шарі, спри­ят­ли­вий для цу­к­ро­вих бу­ряків. Та­кож за­вдя­ки йо­го про­ве­ден­ню вирішу­ють за­вдан­ня за­хи­с­ту куль­тур­них рос­лин від шкідників, хво­роб та бур’янів, ре­гу­лю­ю­чи умо­ви еко­логічно­го се­ре­до­ви­ща. Вод­но­час ос­нов­ний об­робіток грун­ту під енер­ге­тичні цу­к­рові бу­ря­ки не має при­зво­ди­ти до знач­но­го вивільнен­ня пар­ни­ко­вих газів.
 

Лу­щен­ня стерні

Після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка у грунті за­ли­шається пев­на кількість во­ло­ги, ви­т­ра­там якої че­рез ви­па­ро­ву­ван­ня мож­на за­побігти своєча­сним і якісним об­робіт­ком грун­ту, а са­ме лу­щен­ням стерні. Цей аг­ро­захід потрібно про­во­ди­ти вод­но­час або відра­зу ж після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка. Для лу­щен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють здебільшо­го дис­кові лу­щиль­ни­ки ти­пу ЛДГ-10. На чи­с­тих або за­сміче­них од­норічни­ми бур’яна­ми пло­щах йо­го про­во­дять на гли­би­ну 6–8 см у два сліди пе­ре­хре­сним спо­со­бом із ку­том ата­ки дисків 30–35°. На по­лях, за­сміче­них ко­ре­не­па­ро­ст­ко­ви­ми, ко­ре­не­вищ­ни­ми або дворічни­ми бур’я­на­ми, гли­би­ну лу­щен­ня слід збільши­ти до 12 см. Швидкість ру­ху аг­ре­га­ту — 8–12 км/год.
Че­рез 12–14 діб після цієї тех­но­ло­гічної опе­рації (за умо­ви відро­с­тан­ня ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів до 10–15 см) вно­сять гербіци­ди суцільної дії.
 

Зяб­ле­ва оран­ка

Оран­ку про­во­дять із ме­тою гли­бо­ко­го роз­пу­шу­ван­ня грун­ту, за­гор­тан­ня ор­ганічних та міне­раль­них до­б­рив, по­жнив­них ре­ш­ток і бур’янів, а та­кож за­для ство­рен­ня не­спри­ят­ли­вих умов для ви­хо­ду шкідників сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур із грун­ту у вес­ня­ний період та для поліпшен­ня вод­но-повітря­но­го й по­жив­но­го ре­жимів грун­ту і якісно­го про­ве­ден­ня по­даль­ших по­льо­вих робіт.
Гли­бо­ку зяб­ле­ву оран­ку про­во­дять че­рез 21–25 днів після ос­тан­нь­о­го лу­щен­ня або вне­сен­ня гербіцидів. Для за­без­пе­чен­ня якісної оран­ки, без бо­ро­зен і гре­бенів, та змен­шен­ня енер­го­ви­т­рат під енер­ге­тичні цу­к­рові бу­ря­ки доцільно за­сто­со­ву­ва­ти обо­ротні плу­ги. За на­яв­нос­ті знач­ної кількості рос­лин­них ре­ш­ток кра­ще ора­ти яру­сни­ми плу­га­ми ти­пу ПЯ-3-35. Та­кий по­ша­ро­вий об­робіток із осені за­без­пе­чує мак­си­маль­не зни­щен­ня бур’янів та за­орю­ван­ня рос­лин­них ре­ш­ток. В аг­ре­гаті із плу­гом у су­ху по­го­ду, особ­ли­во за ут­во­рен­ня брил, за­сто­со­ву­ють кільча­с­то-шпо­рові кот­ки, а на во­ло­гих грун­тах і для якісної підго­тов­ки верх­нь­о­го ша­ру грун­ту — бо­ро­ни. Оран­ку про­во­дять за швид­кості аг­ре­га­ту до 7 км/год. У міру ви­па­дан­ня опадів і по­яви сходів бур’янів про­во­дять куль­ти­вацію по­ля.
 

Вирівню­ван­ня по­верхні по­ля

Для вирівню­ван­ня по­верхні по­ля, кон­тро­лю­ван­ня сходів бур’янів та ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для на­ко­пи­чен­ня грун­­­то­вої во­ло­ги в осінньо-зи­мо­вий період не раніше ніж че­рез 10–15 днів після оран­ки слід про­ве­с­ти су­­цільну куль­ти­вацію по­верхні по­ля на гли­би­ну до 5–7 см.
 

Удобрення енергетичних цукрових буряків

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків вклю­чає три ета­пи: во­се­ни — ос­нов­не удо­б­рен­ня, під час сівби — ряд­ко­ве та в період ве­ге­тації — під­жив­лен­ня. Во­се­ни до­б­ри­ва за­гор­та­ють на гли­би­ну 15–30 см, за ряд­ко­во­го вне­сен­ня — на 4–6, під час піджив­лен­­ня — на 12–14 см.
Піджив­лен­ня за­сто­со­ву­ють у зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня, у зоні нестійко­го зво­ло­жен­ня во­но є доцільним за не­до­стат­ньої кількості до­б­рив, вне­се­них під оран­ку. В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня піджив­лю­ва­ти рос­ли­ни не ре­ко­мен­до­ва­но.
Ор­ганічні до­б­ри­ва та до 85% — міне­раль­них (особ­ли­во фо­с­фор­но-ка­лійних) вно­сять во­се­ни під гли­бо­ку зяб­ле­ву оран­ку. Се­ред­ня нор­ма міне­раль­них до­б­рив: N140-170Р140-170К160-190. Кіль­кість азо­ту в ланці сівозміни із ба­га­торічни­ми тра­ва­ми змен­шу­ють при­близ­но на 30 кг/га. До­зи до­б­рив потрібно ко­ре­гу­ва­ти що­до кож­но­го по­ля ок­ре­мо.
Досліджен­ня­ми, про­ве­де­ни­ми в ІБКіЦБ вста­нов­ле­но, що 1 кг діючої ре­чо­ви­ни NPK за­без­пе­чує збільшен­ня ви­хо­ду біое­та­но­лу з енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків на 24 л/га. Вод­но­час слід вра­хо­ву­ва­ти, що вне­сен­ня за­над­то ви­со­ких норм до­б­рив енер­ге­тич­но не­ефек­тив­не. Так, збільшен­ня нор­ми до­б­рив від N150Р150К150 до N300Р300К300 да­ло змо­гу до­дат­ко­во от­ри­ма­ти ли­ше 0,5 т/га біое­та­но­лу.
 

Вес­ня­ний об­робіток грун­ту

Вес­ня­ний об­робіток грун­ту скла­даєть­ся із ком­плек­су за­ходів, спря­мо­ва­них на збе­ре­жен­ня на­ко­пи­че­ної в осін­ньо-зи­мо­вий період грун­то­вої во­ло­ги, підтри­ман­ня по­верхні по­ля у роз­пу­ше­но­му вирівня­но­му стані, кон­тро­лю­ван­ня чи­сель­ності бур’янів та ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для про­ро­с­тан­ня насіння цу­к­ро­вих бу­ряків. Він вклю­чає ран­нь­о­вес­ня­не бо­ро­ну­ван­ня та пе­ред­посівну куль­ти­вацію комбіно­ва­ни­ми аг­ре­га­та­ми.
 

Ран­нь­о­вес­ня­ний об­робіток грун­ту

Го­ло­вною ме­тою цьо­го аг­ро­за­хо­ду є збе­ре­жен­ня грун­то­вої во­ло­ги, на­ко­пи­че­ної за осінньо-зи­мо­вий період, та кон­тро­лю­ван­ня за­бур’яне­ності по­ля. Запіз­нен­ня із за­крит­тям во­ло­ги на один день при­зво­дить до втрат 60–120 т/га грун­то­вої во­ло­ги. Для цьо­го за на­стан­ня фізич­ної стиг­лості грун­ту, за по­тре­би, про­во­дять ран­нь­о­вес­ня­не бо­ро­ну­ван­ня на гли­би­ну 3–4 см впо­пе­рек або під ку­том до на­прям­ку оран­ки в один-два сліди важ­ки­ми зу­бо­ви­ми бо­ро­на­ми ти­пу БЗТС-1,0 чи пру­жин­ни­ми — ти­пу БВП-9. Швидкість ру­ху аг­ре­га­ту має бу­ти та­кою, щоб за­без­пе­чу­ва­лась плав­ність хо­ду борін, — 6–8 км/год.
За та­ко­го об­робітку грун­ту важ­ли­во вирівня­ти по­верх­ню по­ля, щоб ви­со­та гре­бенів після про­хо­д­жен­ня аг­ре­га­ту не пе­ре­ви­щу­ва­ла 2 см. Щільність грун­ту має ста­но­ви­ти 1,1–1,3 г/см3. Вміст гру­док у роз­пу­ше­но­му шарі грун­ту розмі­ром по­над 20 мм має не пе­ре­ви­щу­ва­ти 20%.
 

Передпосівний обробіток грунту

Ця опе­рація є скла­до­вою єди­но­го тех­­но­логічно­го про­це­су сівби насіння цу­к­ро­вих бу­ряків. Її про­во­дять для роз­пу­шен­ня верх­нь­о­го ша­ру грун­ту на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння, вирівню­ван­ня грун­то­вої по­верхні, кон­тро­лю­ван­ня чи­сель­ності бур’янів. Гли­би­на роз­пу­ше­но­го ша­ру грун­ту має бу­ти од­на­ко­вою за всією ши­ри­ною аг­ре­га­ту і не відхи­ля­ти­ся від за­да­ної.
Тех­но­логія об­робітку грун­ту без­по­се­ред­ньо пе­ред висівом і пра­виль­не до­би­ран­ня зна­рядь для її ви­ко­нан­ня за­ле­жать від грун­то­вих і ме­те­о­ро­логічних умов. Добрі ре­зуль­та­ти що­до вирівню­ван­ня по­верхні по­ля, рівномірності гли­би­ни об­робітку грун­ту, ство­рен­ня йо­го дрібно­груд­ку­ва­то­го ста­ну на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння та оп­ти­маль­них умов для за­гор­тан­ня насіння у во­ло­гий шар грун­ту на од­на­ко­ву гли­би­ну за­без­пе­чу­ють ши­ро­ко­за­хватні аг­ре­га­ти ти­пу АРВ-8,1–0,2, комбіно­вані аг­ре­га­ти для пе­ред­посівної підго­тов­ки грун­ту іно­зем­но­го ви­роб­ництва ти­пу Kompaktor (Lemken) або вітчиз­няні ана­ло­ги, куль­ти­ва­то­ри ти­пу УСМК-5,4 Б, укомп­лек­то­вані стрілча­с­ти­ми ла­па­ми та прут­ко­ви­ми ба­ра­ба­на­ми.
Пе­ред­посівний об­робіток грун­ту по­трібно про­во­ди­ти під ку­том 5–10° до на­прям­ку сівби із роз­ри­вом не більше трьох-чо­ти­рь­ох про­ходів посівно­го аг­ре­­га­ту. За­вчас­на пе­ред­посівна куль­ти­вація спри­чи­нює надмірну втра­ту во­ло­ги із верх­нь­о­го ша­ру грунту, внаслідок чо­го відбу­вається зни­жен­ня по­льо­вої схо­жості насіння та по­ру­шен­ня не­обхід­ної гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин.
Після про­ве­ден­ня куль­ти­вації ма­со­ва ча­ст­ка гру­до­чок розміром 0,25–10,0 мм на по­верхні грун­ту (в шарі 0–5 см) має ста­но­ви­ти не мен­ше ніж 80%.
 

Сівба насіння енергетичних цукрових буряків

Се­ред за­ходів, спрямованих на ство­рен­ня ви­со­ко­про­дук­тив­них посівів і одер­жан­ня ви­со­ко­го ви­хо­ду біопа­ли­ва з енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, ви­нят­ко­во важ­ли­ва роль на­ле­жить якості ви­ко­нан­ня висівно­го про­це­су. За не­якісної сівби насіння пе­ре­бу­ває у нерівних умо­вах про­ро­с­тан­ня. Рос­ли­ни в по­даль­шо­му по-різно­му рос­туть і роз­ви­ва­ють­ся, на­бу­ва­ють не­од­на­ко­вої стійкості до низь­ких і ви­со­ких тем­пе­ра­тур, хво­роб і шкідників, а та­кож фор­му­ють різну про­дук­тивність.
Запізнен­ня із сівбою на п’ять-шість днів при­зво­дить до не­до­бо­ру 3–4 т/га ко­ре­неп­лодів, що ста­но­вить 240–320 кг/га біое­та­но­лу. То­му слід усі опе­рації із висіван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків про­во­ди­ти своєчас­но і якісно.
 

Ви­мо­ги до якості посівно­го ма­те­ріалу

Для сівби слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти на­сіння рай­о­но­ва­них для кон­крет­ної зо­ни сортів і гібридів, яке за своїми посівни­ми яко­с­тя­ми відповідає ви­мо­гам чин­них стан­дартів і технічних умов. Насіння цу­к­ро­вих бу­ряків го­ту­ють до висіву на насіннєвих за­во­дах, де йо­го шліфу­ють, калібру­ють на фракції 4,5–5,5 і 3,5–4,5 мм. Окрім сушіння, очи­щен­ня і сор­ту­ван­ня, йо­го об­роб­ля­ють за­хи­сни­ми та сти­му­лю­валь­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, дра­жу­ють або кап­су­лю­ють чи інкру­с­ту­ють.
У про­цесі пе­ред­посівної підго­тов­ки насіння важ­ли­вим є про­ве­ден­ня за­ходів, які спри­я­ли б підви­щен­ню інтен­сив­ності про­ро­с­тан­ня, схо­жості та од­но­рост­­ко­вості підго­тов­ле­но­го для висіву насіння.

 

Висівання насіння енергетичних цукрових буряків

Сівба насіння енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків — один із найвідпо­відаль­ні­ших прий­омів у тех­но­логії їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня. То­му до­три­ман­ня відповідних умов і ви­мог до висіву (про­ве­ден­ня йо­го в оп­ти­маль­но ранні й стислі стро­ки, за­без­пе­чен­ня рівномірності гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння та розміщен­ня йо­го у до­стат­ньо щільне ло­же, до­три­ман­ня за­да­них інтер­валів між насіни­на­ми у ряд­ках і стан­дарт­ної ши­ри­ни міжрядь) є пе­ре­ду­мо­вою одер­жан­ня по­вних і друж­них сходів, мож­ли­вості ефек­тив­но­го за­сто­су­ван­ня ма­шин для до­гля­ду за посіва­ми, зби­ран­ня ко­ре­неп­лодів із мінімаль­ни­ми по­шко­д­жен­ня­ми і втра­­­­­­­та­ми вро­жаю.

Висіва­ти по­чи­на­ють, ко­ли тем­пе­ра­ту­ра грун­ту на гли­бині 5–7 см ста­но­вить 6...8°С, грунт до­б­ре кри­шить­ся і містить до­стат­ню кількість во­ло­ги. Сівбу на кож­но­му полі слід про­во­ди­ти гру­по­вим ме­то­дом та за­вер­ши­ти за один-два дні. Висіва­ють упо­пе­рек на­прям­ку оран­ки, спря­мо­ву­ю­чи посівний аг­ре­гат під час пер­шо­го про­хо­ду за візи­ром.
Сіють енер­ге­тичні цу­к­рові бу­ря­ки сі­вал­ка­ми з універ­саль­ни­ми пнев­ма­тич­ни­ми чи ме­ханічни­ми висівни­ми апа­ра­та­ми за ши­ри­ни міжрядь 45 см.

Із вітчиз­ня­них ма­шин для сівби енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків най­шир­ше ви­ко­ри­с­то­ву­ють універ­сальні пнев­ма­тичні сівал­ки УПС-12, СТВТ-12 або ССТ-12В із ме­ханічним висівним апа­ра­том. З іно­зем­ної висівної техніки найбільшо­го по­ши­рен­ня на­бу­ли сівал­ки із пнев­ма­тич­ни­ми висівни­ми апа­ра­та­ми — Multikorn, Optima. Ро­бо­ча швидкість посівно­го аг­ре­га­ту — в ме­жах 5,4–7,2 км/год.

По­су­ш­ли­вої по­го­ди, за інтен­сив­но­го підси­хан­ня по­верхні грун­ту, посіви бу­ря­ків доцільно кот­ку­ва­ти кіл­ьча­с­то-зуб­ча­с­ти­ми (ККН-2,8, КЗК-9) або глад­ки­ми кот­ка­ми. Кот­ку­ван­ня при­ско­рює на­буб­нявіння та про­ро­с­тан­ня насіння.
Насіння бу­ряків не має до­стат­нь­о­го за­па­су по­жив­них ре­чо­вин і то­му не ви­т­ри­мує гли­бо­ко­го за­гор­тан­ня. За до­стат­ньої во­ло­гості грун­ту йо­го за­гор­та­ють на гли­би­ну 2,0–3,5 см, а за по­су­ш­ли­вих умов — на 4,0–4,5 см, але обов’яз­ко­во у во­ло­гий грун­то­вий шар. Важ­ли­во за­без­пе­чи­ти пря­молінійність рядків. Відхи­лен­ня від прий­ня­тої ши­ри­ни міжрядь (45 см) не має пе­ре­ви­щу­ва­ти ±1 см.

Дра­жо­ва­не насіння ре­ко­мен­ду­ють висіва­ти у зо­нах до­стат­нь­о­го та нестій­ко­­го зво­ло­жен­ня, до то­го ж у зоні не­стій­ко­го зво­ло­жен­ня висів та­ко­го насін­ня слід про­во­ди­ти в оп­ти­маль­но ранні стро­ки. У зоні не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня дра­жо­ва­не насіння ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти не вар­то, оскільки для про­ро­с­тан­ня во­но по­тре­бує ве­ли­кої кількості во­ди — до 200% влас­ної ма­си (не­дра­жо­ва­не — 120–160%). У та­ко­му разі кра­ще сіяти інкру­с­то­ва­ним насінням.

 

Ви­мо­ги до якості сівби

Посівні якості насіння енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків за­ле­жать від ба­га­ть­ох чин­ників, у то­му числі від тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му, що скла­дається у вес­ня­ний період, та на­не­сен­ня на насіння за­хис­них сти­му­лю­валь­но-за­хис­них ре­чо­вин.
Під час сівби слід до­три­му­ва­ти­ся та­ких тех­но­логічних ви­мог: ши­ри­на всіх сти­ко­вих міжрядь має відповіда­ти до­пу­с­ти­мим нор­мам, ви­т­ри­му­ван­ня пря­молінійності рядків, водіння трак­то­­ра — ли­ше за мар­ке­ра­ми, висіван­ня за­да­ної кількості насіння кож­ним апа­ра­том, од­на­ко­ва гли­би­на сівби.
 

У технології вирощування енергетичних цукрових буряків системі догляду за посівами належить надзвичайно важлива роль, яка включає комплекс заходів, спрямованих на інтенсифікацію ростових процесів буряків, контролювання чисельності бур’янів у посівах, підвищення стійкості рослин проти хвороб та захист від шкідників.

 

Хімічний за­хист посівів

Се­ред фак­торів, що спри­я­ють ви­со­ко­му ви­хо­ду біое­та­но­лу з оди­ниці площі енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, провідне місце зай­ма­ють за­хо­ди, спря­мо­вані на ство­рен­ня оп­ти­маль­но­го фіто­санітар­но­го ста­ну в аг­ро­це­нозі. Не­до­стат­ня ува­га до ком­плек­су за­ходів із за­хи­с­ту посівів енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’янів, хво­роб та шкідників при­зво­дить до знач­них по­тенційних і ре­аль­них втрат цу­к­ро­нос­ної си­ро­ви­ни.
Хімічний за­хист посівів енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня низ­ки технічних за­собів для при­го­ту­ван­ня та вне­сен­ня ро­бо­чих роз­чинів пе­с­ти­цидів. Ро­бочі роз­чи­ни пе­с­ти­цидів го­ту­ють без­по­се­ред­ньо пе­ред вне­сен­ням та ви­ко­ри­с­то­ву­ють уп­ро­довж однієї ро­бо­чої зміни. Для їхньо­го при­го­ту­ван­ня слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти чи­с­ту теп­лу во­ду (оп­ти­маль­но — 22…25°С, але не менш ніж 10°С).  Під час при­го­ту­ван­ня пе­с­ти­цидів вра­хо­ву­ють ре­ко­мен­до­ва­ну нор­му ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту (л (кг)/га) та ви­т­ра­ту ро­бо­чо­го роз­чи­ну (л/га).
При­го­то­вані роз­чи­ни потрібно постійно пе­ремішу­ва­ти впро­довж усь­о­го про­це­су об­при­с­ку­ван­ня. Відхи­лен­ня фак­тич­ної нор­ми вне­сен­ня ро­бо­чих роз­чинів від роз­ра­хун­ко­вої до­пу­с­кається у ме­жах до ±5%.

Технічні за­со­би для вне­сен­ня пе­с­ти­цидів аг­ре­га­ту­ють із трак­то­ра­ми кла­су 14–20 кН. Швидкість ру­ху — постійно в ме­жах 5–12 км/год. Вне­сен­ня пе­с­ти­цидів про­во­дять за швид­кості вітру до 5 км/год.
 

За­хист посівів від бур’янів

На­весні вно­сять грун­тові гербіци­ди пе­ред сів­бою, під час або після неї (але до по­я­ви сходів) із мож­ли­вим за­гор­тан­ням їх у грунт. Під час ви­ко­ри­с­тан­ня грун­­­то­вих гербіцидів слід вра­хо­ву­ва­ти ви­до­вий склад бур’янів, кількість насіння од­но­річних видів, ме­ханічний склад грун­ту, вміст у ньо­му гу­му­су, йо­го кис­лот­­­­­ність та рівень зво­ло­жен­ня у вес­ня­ний період, а та­кож спектр дії пре­па­ратів.
Ефек­тивність дії грун­то­вих гербі­ци­дів за­ле­жить від на­яв­ності на по­верхні по­ля рос­лин­них ре­ш­ток, розміру гру­до­чок. Не­якісно об­роб­ле­ний грунт зни­жує ефек­тивність грун­то­вих гербіцидів на 30–40%. Більшість із них здатні ефек­тив­но стри­му­ва­ти по­яву сходів бур’янів уп­ро­довж трьох-чот­ирь­ох тижнів від ча­су їхньо­го вне­сен­ня. Для до­сяг­нен­ня три­валішо­го ефек­ту від їхньо­го вне­сен­ня не­ба­жа­но в цей час про­во­ди­ти за­хо­ди з об­робітку грун­ту.

Для виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них стро­ків за­сто­су­ван­ня після­с­хо­до­вих гербіци­дів слід орієнту­ва­тись на фа­зу сім’ядоль у пе­ре­ва­жа­ю­чих і особ­ли­во шко­до­чин­них видів бур’янів, ко­ли мож­на ви­ко­ри­с­та­ти мінімальні нор­ми вне­сен­ня гербі­цидів, які не пригнічу­ють мо­лоді рос­ли­ни бу­ряків. До то­го ж у фазі сім’ядоль рос­ли­ни бур’янів най­чут­ливіші до дії гербіцидів. Го­ло­вну ува­гу слід звер­та­ти на пре­па­ра­ти, що кон­тро­лю­ють дво­до­льні ви­ди бур’янів, яким вла­с­ти­вий роз­тяг­ну­тий період по­яви сходів.
Ко­ли рос­ли­ни енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ре­бу­ва­ють у стані стре­су внаслідок по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми, низь­ки­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми або ат­мо­сфер­ни­ми опа­да­ми, за­сто­су­ван­ня гербіцидів є не­ба­жа­ним.

Об­роб­ку гербіци­да­ми про­во­дять уранці або вве­чері у су­ху по­го­ду за швид­кості вітру до 5 м/с та тем­пе­ра­ту­ри повітря від 12 до 24°С.
Від по­точ­них фаз роз­вит­ку рос­лин бу­ряків та бур’янів за­ле­жать нор­ми вне­сен­ня гербіцидів, але, звісно, у ме­жах ре­ко­мен­до­ва­них. Оп­ти­маль­на нор­ма вне­сен­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну грун­то­вих гербіцидів — 250–400, після­с­хо­до­вих — 150–250 л/га. До­пу­с­ти­ме відхи­лен­ня від нор­ми їхньо­го вне­сен­ня — ±5%.

За тем­пе­ра­ту­ри повітря по­над 24°С та йо­го віднос­ної во­ло­гості ниж­че 30% об­роб­ку посівів потрібно про­во­ди­ти після 17-ї год. Ефек­тивність дії гербіцидів підви­щується, як­що опа­ди не ви­па­да­ти­муть впро­довж 6 год після їхньо­го вне­сен­ня. Не слід до­пу­с­ка­ти про­ве­ден­ня по­втор­них про­ходів аг­ре­гатів, пе­ре­крит­тя та на­яв­ності огріхів на посівах. За по­тре­би ме­ханізо­вані ро­бо­ти мож­на про­во­ди­ти ли­ше на чет­вер­тий день після вне­сен­ня гербіцидів, ручні ро­бо­ти — на вось­мий.
 

За­хист посівів від шкідників та хво­роб

Ком­плекс за­ходів із за­хи­с­ту енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків від шкідників грунтується, на­сам­пе­ред, на ма­теріалах про­гнозів і опе­ра­тив­ної інфор­мації об­лас­них та рай­он­них станцій за­хи­с­ту рос­лин про щільність фіто­фагів і рівень за­гро­зи від них посівам, а та­кож на да­них об­сте­жен­ня полів у гос­по­дарстві.

Для висіву за­сто­со­ву­ють насіння, об­роб­ле­не інсек­ти­ци­да­ми си­с­тем­ної дії, що за­без­пе­чує за­хист мо­ло­дих рос­лин від най­не­без­печніших шкідників уп­ро­довж чо­ти­рь­ох-ше­с­ти тижнів. У разі по­яви шкідників у кількості, що пе­ре­ви­щує еко­номічний поріг шко­до­чин­ності, про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня посівів інсек­ти­ци­да­ми.
Хво­ро­би енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків вик­ли­ка­ють по­ру­шен­ня нор­маль­них фізіологічних функцій, мор­фо­ло­го-фізіологічної бу­до­ви рос­лин, що при­зво­дить до пригнічен­ня їхньо­го рос­ту і навіть за­ги­белі.

Період за­хис­ної дії си­с­тем­них фунгіцидів три­ває до 20–25 діб. За спри­ят­ли­вих умов для роз­вит­ку хво­роб і збільшен­ня ура­же­ності ни­ми рос­лин про­во­дять по­вторні об­роб­ки.
Се­ред най­не­без­печніших хво­роб цу­к­ро­вих бу­ряків — ко­ре­неїд, який ура­жує мо­лоді рос­ли­ни у фазі ви­лоч­ки — пер­­­­шої-тре­тьої пари справ­­жніх листків, що при­зво­дить до зріджен­ня посівів.
Для по­пе­ре­д­жен­ня по­ши­рен­ня шкідників та роз­вит­ку хво­роб ве­ли­ке зна­чен­ня має на­уко­во об­грун­то­ва­на си­с­те­ма чер­гу­ван­ня куль­тур у сівозміні. На­си­чен­ня сівозміни бу­ря­ка­ми має ста­но­ви­ти не більше 30%, а по­вер­нен­ня на по­пе­реднє місце — не раніше ніж че­рез три-чо­ти­ри ро­ки.
Змен­шен­ню роз­вит­ку хво­роб сприяє і си­с­те­ма удо­б­рен­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків з до­три­ман­ням ре­ко­мен­до­ва­них для пев­ної зо­ни доз і співвідно­шень еле­ментів жив­лен­ня. Доцільним є висіван­ня стійких до хво­роб гібридів цу­к­ро­вих бу­ряків.
Вихід біопа­ли­ва із посівів енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, ура­же­них хво­ро­ба­ми, змен­шується на 10–15%, а в ок­ремі ро­ки і знач­но більше.
 

Ме­ханічний до­гляд за посіва­ми

У посівах енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків міжрядні об­робітки грун­ту спри­я­ють ство­рен­ню оп­ти­маль­ної грун­то­вої струк­ту­ри та да­ють змо­гу за поєднан­ня із хімічни­ми за­хо­да­ми ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти чи­сельність бур’янів. Про­во­дять цей захід із ме­тою спри­ян­ня кра­що­му по­гли­нан­ню во­ди з ат­мо­сфер­них опадів та для роз­пу­шен­ня грун­ту в разі йо­го надмірно­го ущільнен­ня, поліпшен­ня вод­но-повітря­но­го ре­жи­му грун­ту й умов для рос­ту і роз­вит­ку рос­лин бу­ряків. Відмо­ва від роз­пу­шу­ван­ня міжрядь збільшує не­про­дук­тивні ви­т­ра­ти во­ло­ги із верхніх шарів грун­ту в період до зми­кан­ня листків у міжряд­дях.

Вра­хо­ву­ю­чи такі фак­то­ри, як щільність грун­ту, кількість опадів, ступінь за­бур’яне­ності посівів, стан роз­вит­ку рос­лин енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, ри­зик по­шко­д­жен­ня листків то­що, виз­на­ча­ють по­тре­бу в роз­пу­шу­ван­нях міжрядь, їхню ча­с­то­ту та гли­би­ну. Цей захід про­во­дять вод­но­час із піджив­лен­ням рос­лин та при­си­пан­ням бур’янів грун­том у ряд­ках та у за­хис­них зо­нах рядків.
За по­тре­би пер­ший міжряд­ний об­робіток про­во­дять, ко­ли до­б­ре про­гля­да­ють­ся ряд­ки куль­ту­ри. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють куль­ти­ва­то­ри, об­лад­нані пло­с­корізни­ми ла­па­ми-брит­ва­ми, які вста­нов­лю­ють по дві на кож­не міжряд­дя, та ро­таційни­ми ба­та­ре­я­ми.

До­сить якісне роз­пу­шу­ван­ня до­ся­гається куль­ти­ва­то­ра­ми УСМК-5,4В-04 за ро­бо­чої швид­кості ру­ху до 7,2 км/год (табл. 8).
На ду­же ущільне­них грун­тах (щільність — по­над 1,4 г/см3) за­сто­со­ву­ють куль­ти­ва­то­ри ти­пу КФ-5,4 з ак­тив­ни­ми ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми фре­зер­но­го ти­пу, в зоні дії яких до­ся­гається по­вне зни­щен­ня бур’янів. Швидкість ру­ху та­ко­го аг­ре­га­ту — не більше 4,0 км/год.

За­леж­но від кількості та інтен­сив­ності ви­па­дан­ня опадів, по­яви бур’янів, ста­ну грун­ту ча­с­то ви­ни­кає не­обхідність у дру­го­му, а іноді і в тре­ть­о­му міжряд­но­му роз­пу­шу­ванні, які про­во­дять на гли­би­ну 8–10 та до 12–
14 см, відповідно, а на важ­ких за­пли­ва­ю­чих грун­тах — до 16 см. Для роз­пу­шу­ван­ня грун­ту в міжряд­дях од­но­час­но з піджив­лен­ням енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків за­сто­со­ву­ють куль­ти­ва­то­ри КРНВ-5,6-02 та УСМК–5,4В-04.
До­б­рих ре­зуль­татів що­до кон­тро­лю чи­сель­ності бур’янів дає при­си­пан­ня їх зем­лею у за­хис­них зо­нах і ряд­ках за не­ефек­тив­ної дії гербіцидів (або в разі їхньо­го не­за­сто­су­ван­ня). При­си­пан­ня бур’янів про­во­дять од­но­час­но з роз­пу­шу­ван­ням грун­ту. Пер­ше при­си­пан­ня про­во­дять у фазі двох-трьох пар справжніх листків у бу­ряків, дру­ге — у фазі чо­ти­рь­ох-п’яти пар. Швидкість ру­ху аг­ре­га­ту — до 6 км/год. Ви­со­та грун­то­во­го ва­ли­ка за пер­шо­го підгор­тан­ня — до 2–3 см, за дру­го­го — до 5 см. Не до­пу­с­кається ут­во­рен­ня біля ряд­ка бо­ро­зе­нок зав­глиб­шки по­над 3 см і при­си­пан­ня точ­ки рос­ту у цу­к­ро­вих бу­ряків.

За міжряд­но­го роз­пу­шу­ван­ня змен­шується рівень уш­ко­д­жен­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків ко­ре­неїдом. Най­кра­щий ефект від міжряд­них об­робітків до­ся­гається за поєднан­ня (чер­гу­ван­ня) з хімічни­ми ме­то­да­ми за­хи­с­ту.
 

Зби­ран­ня вро­жаю

Зби­ран­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків є вирішаль­ним ета­пом тех­но­логії їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня. Від пра­виль­ної і чіткої ор­ганізації цьо­го про­це­су, раціональ­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня та пра­виль­но­го на­ла­ш­ту­ван­ня зби­раль­ної техніки і транс­порт­них за­собів за­ле­жить по­вно­та збо­ран­ня вро­жаю та за­галь­ний вихід енергії з оди­ниці площі.

Зби­ран­ня ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків на енер­ге­тичні цілі потрібно про­во­ди­ти у період їхньо­го тех­но­логічно­го дозріван­ня — з 20 ве­рес­ня по 20 жовт­ня. Ши­ри­на по­во­рот­ної сму­ги — не більше ніж 21,6 м (три-чо­ти­ри про­хо­ди 12-ряд­ної сівал­ки). Оп­ти­маль­на ши­ри­на загінки для 6-ряд­них ма­­шин — 240 рядків.
Ос­нов­ний спосіб зби­ран­ня — по­то­ко­вий, а в разі склад­них по­год­них умов, що при­зво­дить до за­бруд­нен­ня ко­ре­не­п­лодів під час зби­ран­ня, за­сто­со­ву­ють пе­ре­ва­лоч­ний спосіб.

Ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ред­ба­чає зби­ран­ня гич­ки, що йде на ви­роб­ництво біога­зу. Через це підви­щу­ють­ся ви­мо­ги до на­яв­­ності грун­то­вих домішок, оскільки це не­га­тив­но впли­ває на вихід біога­зу.
З 1 т гич­ки мож­на от­ри­ма­ти майже
100 м3 біога­зу із вмістом ме­та­ну по­над 60%.
За ви­ко­ри­с­тан­ня ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків на енер­ге­тичні цілі особ­ли­ву ува­гу приділя­ють по­каз­ни­кам якості про­це­су їхньо­го зби­ран­ня. Вод­но­час по­слаб­лю­ють­ся ви­мо­ги що­до на­яв­ності рос­лин­них ре­ш­ток у во­росі ко­ре­неп­лодів, але підви­щу­ють­ся до на­яв­ності у ньо­му грун­ту.
Після зби­ран­ня бу­ряків на по­во­рот­них сму­гах по­ле роз­би­ва­ють на загінки із кількістю рядків, крат­ною ши­рині за­хва­та бу­ря­коз­би­раль­ної ма­ши­ни. Межі загінок ма­ють про­хо­ди­ти сти­ко­ви­ми міжряд­дя­ми. Зби­ран­ня бу­ряків на по­во­рот­них сму­гах і міжзагінко­вих про­хо­дах слід закінчи­ти до по­чат­ку ма­со­во­го зби­ран­ня.

Пе­ре­ва­лоч­ний спосіб зби­ран­ня за­сто­со­ву­ють у разі знач­ної за­бруд­не­ності ко­ре­неп­лодів та не­до­стат­ньої кількості транс­порт­них за­собів. Ко­ре­не­п­ло­ди ук­ла­да­ють на спеціаль­но під­го­тов­лені май­дан­чи­ки за­вдовжки 40 м і за­вшир­ш­ки від 6 до 8 м, які розміщу­ють на по­во­рот­них сму­гах або біля доріг із твер­дим по­крит­тям. Май­дан­чи­ки очи­щу­ють від рос­лин­них ре­ш­ток, вирівню­ють і роз­пу­шу­ють дис­ко­ви­ми або важ­ки­ми зу­бо­ви­ми бо­ро­на­ми верхній шар грун­ту на гли­би­ну хо­ду ро­бо­чих ор­ганів жи­виль­ни­ка на­ван­та­жу­ва­ча (до 4–5 см).
Зби­ран­ня потрібно по­чи­на­ти спо­чат­ку із полів, відда­ле­них від доріг із твер­дим по­крит­тям, більш ран­нь­о­го стро­ку сівби, а та­кож із діля­нок, по­шко­д­же­них хво­ро­ба­ми і шкідни­ка­ми, з нерів­номір­ним розміщен­ням рос­лин і на­явністю ве­ли­ких дуп­ли­с­тих ко­ре­неп­лодів, під час зби­ран­ня яких найімовірніше їхнє по­шко­д­жен­ня.

Для змен­шен­ня втрат і по­шко­джен­ня ко­ре­неп­лодів ко­ре­нез­би­раль­ни­ми ма­ши­на­ми, особ­ли­во за підви­ще­ної твер­дості грун­ту, про­во­дять пе­редзби­раль­не по­ша­ро­ве роз­пу­шу­ван­ня міжрядь куль­ти­ва­то­ра­ми на гли­би­ну до 12 см.
 

Біое­та­нол

Ви­роб­ництво біое­та­но­лу потрібно ор­ганізо­ву­ва­ти на пе­ре­об­лад­на­них цу­к­ро­вих і спир­то­вих за­во­дах, де є відповідне об­лад­нан­ня для одер­жан­ня біопа­ли­ва. На цу­к­ро­вих за­во­дах та­ке ви­роб­ництво мо­же відбу­ва­ти­ся як без­по­се­ред­ньо із цу­к­ро­вих бу­ряків (не­о­чи­ще­но­го со­ку), так і з побічної про­дукції пе­ре­роб­ки ко­ре­неп­лодів на цу­кор.

Так, відповідно до За­ко­ну Ук­раїни «Про аль­тер­на­тивні ви­ди па­ли­ва», пла­но­ва по­тре­ба в біое­та­нолі — до 350 тис. т. За про­гно­зо­ва­ни­ми роз­ра­хун­ка­ми на 2015 р., для ви­роб­ництва 1035 тис. т ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків за пла­но­вої уро­жай­ності 45 т/га потрібно виділи­ти
23 тис. га площі. Роз­ра­хун­кові ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня 1 га ко­ре­неп­лодів ста­но­ви­ти­муть 13 914 грн.
За роз­ра­хун­ка­ми Інсти­ту­ту біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН, про­гно­зо­ва­не ви­роб­ництво біо­ета­но­лу з енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­­ряків (із си­ропів і зе­ле­ної па­то­ки)
у 2014 р. мо­же бу­ти на рівні 101 млн л, за собівар­тості 1 л — 6,87 грн. Ви­роб­ницт­во біое­та­но­лу із ме­ля­си — на рівні 215 млн л, за собівар­тості ви­роб­ництва 1 л — 4,95 грн.

У разі ре­алізації ос­нов­них про­грам­них за­ходів із стабілізації ­цу­кро­вобу­ря­кової га­лузі в Ук­раїні ви­­роб­ництво цу­к­ро­вих бу­ряків, у т. ч. на енер­ге­тичні цілі, має зро­с­ти від 11,3 млн т у 2013 р. до 20,1 — у 2020 р., ви­роб­ництво цу­к­ру — від 1,4 млн т
до 2,2 млн т, за вро­жай­ності цу­к­ро­вих бу­ряків від 39,5 до 55,0 т/га, відповідно. За умо­ви ди­вер­сифікації га­лузі ви­роб­ництво біое­та­но­лу має зро­с­ти до 250–350 тис. т, біога­зу — до 258– 408 млн м3, що еквіва­лент­но 722–1142 МВт теп­ло­вої енергії, або 490– 775 МВт еле­к­­т­ро­е­нергії.
У ціло­му 2013 р. ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня 1 га цу­к­ро­вих бу­ряків ста­но­ви­ли 12,7 тис. грн, за вро­жай­ності ко­ре­неп­лодів — 39,5 т/га.

Зве­дені об­ся­ги про­гно­зо­ва­них ви­т­рат на ви­роб­ництво про­дукції цу­к­ро­бу­ря­ко­во­го ком­плек­су Ук­раїни на 2014 р. ста­нов­лять: цу­к­ро­вих бу­ряків — 5191 млн грн, цу­к­ру — 3071, біое­та­но­лу — 1758, біога­зу — 564 млн грн.
Для виз­на­чен­ня ви­хо­ду біое­та­но­лу мож­на та­кож ско­ри­с­та­ти­ся но­мо­г­ра­мою.
За но­мо­г­ра­мою: як­що уро­жай­ність ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків ста­но­вить 50 т/га за цу­к­ри­с­тості 16%, то от­ри­маємо 3,67 т/га біое­та­но­лу, вихід енергії від йо­го спа­лю­ван­ня ста­но­вить 91,75 ГДж/га.

 

В. Ку­ри­ло, д-р с.-г. на­ук, про­фе­сор, заст. ака­деміка-се­к­ре­та­ря відділен­ня зем­ле­роб­ст­ва, меліорації та ме­ханізації НА­АН,

О. Ган­жен­ко, канд. техн. на­ук, заввідділом тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня біо­енер­ге­тич­них куль­тур,
О. Хіврич, канд. с.-г. на­ук, за­вла­бо­ра­торії тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­нос­них біое­нер­ге­тич­них куль­тур,
П. Зи­ков, ст. на­ук. співробітник ла­бо­ра­торії тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­нос­них біое­нер­ге­тич­них куль­тур, Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­крових бу­ряків НА­АН

Інтерв'ю
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее

1
0