Вартісна оцінка об’єктів інтелектуальної власності

На сьогодні в нашій країні немає офіційно визнаного методу визначення первісної вартості об’єктів інтелектуальної власності (надалі — ОІВ).
За необхідності для цього застосовується підхід, оснований на складній системі компромісів між сторонами, що домовляються, з наступним укладенням ліцензійних договорів, які надають офіційного статусу досягнутим домовленостям.
Проте, якщо взяти до уваги, що в наукових установах ОІВ створюються за державні кошти, використання яких пильно контролюють відповідні державні структури, наділені правом притягати до юридичної відповідальності керівників установ за укладення законодавчо неунормованих угод, то відсутність офіційно визнаного методу вартісної оцінки ОІВ стала серйозною перешкодою для їх застосування у господарському обігу. Крім того, невизначеність з первісною оцінкою вартості ОІВ не дає змоги відобразити їх у бухгалтерському обліку, що утруднює притягнення до кримінальної відповідальності юридичних і фізичних осіб за несанкціоноване використання або привласнення результатів чужої інтелектуальної праці.
Особливо гостро це питання стоїть у сфері захисту прав на селекційні досягнення. Різного роду комерційні структури та інші посередники намагаються реалізувати, а в ряді випадків уже реалізовують агропідприємствам насіння рослин сортів невідомої селекції і репродукції, але під назвами відомих сортів, створених у державних селекційних установах. Отже, стає реальністю потрапляння в господарський обіг некондиційного насіння, що може призвести до зниження якості та врожайності сільськогосподарських культур, дискредитації досягнень вітчизняних селекціонерів.
Наказом Міністерства фінансів України від 13 жовтня 1999 року за № 242 затверджене і Міністерством юстиції України 2 листопада 1999 року за № 750/4043 зареєстроване Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Нематеріальні активи” 8 (надалі — П(С)БО-8), згідно з яким у первісну вартість ОІВ необхідно включати прямі затрати на оплату праці, матеріальні витрати, інші затрати, безпосередньо пов’язані зі створенням кожного об’єкта та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням. Однак згадане Положення практично не застосовується, оскільки далеко не всі ОІВ (наукові розробки, відкриття, винаходи, сорти рослин, породи тварин та інші результати інтелектуальної праці) є самостійними розробками. Здебільшого ОІВ становлять лише певну, хоча й дуже вагому, частину результатів наукової діяльності. Тому визначити частку первісної вартості конкретного ОІВ (особливо в галузі селекції рослин і тварин, де селекційні фонди формуються протягом десятків років) дуже складно.
Не мають застосування розроблені в НАН України та АТ “Укрірмаш” рекомендації з оцінки вартості інтелектуальної власності, які включають три підходи (витратний, ринковий і прибутковий), що грунтуються на 14 методах та 51 робочій формулі для розрахунку вартості ОІВ. Труднощі, пов’язані з визначенням вихідної бази даних для розрахунків за методами витратного і ринкового підходів, ставлять під сумнів необхідність подальшої розробки на їх основі рекомендацій офіційного методу вартісної оцінки ОІВ.
На перший погляд, прибутковий підхід до оцінки вартості ОІВ відкриває добрі перспективи, оскільки власники права на них мають змогу отримувати винагороду у вигляді роялті або паушального платежу за передачу чи надання ліцензіатам своїх прав користуватися результатами своєї інтелектуальної праці. Але в цьому разі такі показники, як термін та обсяги використання ОІВ, одержаний дохід, собівартість і прибуток, практично не контролюються ліцензіаром і їх розмір залежить лише від волі та порядності ліцензіата.
Однак, незважаючи на складності з розробкою методу визначення первісної вартості ОІВ на основі прибуткового підходу, процес удосконалення нагромадженого методичного матеріалу триває. На наше переконання, найбільше підстав набути статусу офіційного має метод оцінки вартості ОІВ, оснований на початковому визначенні річного рейтингу кожного об’єкта як числового показника оцінки вигоди, яка очікується від його використання, за умов існуючої (біржової) ціни на продукцію, одержану протягом року з одиниці обсягу використання.
Згаданий річний рейтинг визначається за формулою:
Рр = Ор х Цр, (1)
де: Рр — річний рейтинг ОІВ, грн/рік, грн/га, грн/гол.;
Ор — річний обсяг продукції при застосуванні ОІВ, т/рік, т/га, л/рік, л/гол.
Цр — біржова ціна продукції, грн/т, грн/л.
Первісна вартість у запропонованому методі відображає потенціальну економічну ефективність ОІВ від застосування його в параметрах рейтингу за весь термін дії охоронного документа, тобто:
Пв=РрхТ, (2)
де: Пв — первісна вартість ОІВ, грн;
Рр — річний рейтинг ОІВ, грн/рік, грн/га, грн/гол.;
Т — строк чинності охоронного документа, роки.
Визначена за формулою (2) на підставі реальних економічних показників ефективності ОІВ первісна вартість відображується в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи установи та розкриття цієї інформації у фінансовій звітності відповідно до вимог згаданого П(С)БО-8.
Справедлива вартість ОІВ має характер винагороди за право на їх застосування і визначається при передачі чи наданні прав власності на договірних засадах, використанні права як пайового внеску до статутного капіталу спільного підприємства, передачі права під заставу тощо. У таких випадках, згідно з пунктами 12–16 П(С) БО-8, справедлива вартість визнається первісною вартістю, за якою ОІВ оцінюються як нематеріальні активи. Очевидно, що величина справедливої вартості залежить від рейтингу об’єкта, обсягу і терміну його використання та узгоджених відсотків винагороди (роялті):
Св = Рр х Ос х Тс х К, (3)
де: Св — справедлива вартість ОІВ, грн;
Рр — річний рейтинг ОІВ, грн/рік, грн/га, грн/гол.;
Ос — запланований обсяг використання ОІВ, т/рік, га/рік, л/рік, л/гол.;
Тс — запланований термін використання ОІВ або несанкціонований строк його застосування, роки;
К — розмір відсотків роялті за використання ОІВ.
Приклади застосування запропонованого методу.
1. Новий сорт пшениці: урожайність — 8 т/га; біржова ціна — 400 грн/т, строк чинності охоронного документа — 30 років, термін використання згідно з ліцензійною угодою — 10 років в обсязі 1000 га щорічно, роялті — 10%.
Рейтинг сорту:
Рр = Ор х Цр = 8 грн/рік, га, х 400 грн/т = 3200 грн/рік, га.
Первісна вартість сорту:
Пв = Рр х Т = 3200 грн/рік х 30 років = 96000 грн.
Справедлива вартість сорту:
Св = Рр х Ос х Тс х К = 3200 грн/га х 1000 га/рік х 10 років х 0,1 =
= 3200000 грн = 3,2 млн грн.
Отже, рейтинг нового сорту пшениці становить 3200 грн/рік, га; первісна вартість, що відображується в бухгалтерському обліку нематеріальних активів, — 96,0 тис. грн, а справедлива вартість за 10 років використання на площі 1000 га щорічно — 3,2 млн грн. Ліцензіат надає ліцензіарові винагороду за право використання нового сорту в розмірі 3,2 млн грн одночасно у вигляді паушального платежу або 320 тис. грн у вигляді роялті щорічно протягом 10 років.
2. Нова молочна порода ВРХ: щорічний надій — 10 тис. л молока, чисельність поголів’я — 500 корів щорічно, ціна молока — 0,5 грн/л, строк чинності охоронного документа — 20 років, термін використання згідно з ліцензійною угодою — 10 років, роялті — 10%.
Рейтинг нової молочної породи:
Рр = Ор х Цр = 10000 грн/рік, гол. х 0,5 грн/л = 5000 грн/рік, гол.
Первісна вартість:
Пв = Рр х Т = 5000 грн/рік х 20 років = 100000 грн.
Справедлива вартість:
Дв = Рр х Ос х Тс х К = 5000 грн/гол. х 500 гол./рік х 10 років х 0,1 =
= 2500000 грн = 2,5 млн грн.
Отже, нова молочна порода ВРХ має рейтинг, який дорівнює 5,0 тис. грн. Первісна вартість становить 100 тис. грн, а справедлива — 2,5 млн грн за використання щорічно 500 корів протягом 10 років. Ліцензіат у цьому разі повинен виплачувати щорічно ліцензіарові протягом 10 років 250 тис. грн роялті або ж одноразово 2,5 млн грн паушального платежу.
Із наведених прикладів видно, що запропонований метод визначення первісної і справедливої вартості ОІВ на основі рейтингу кожного об’єкта грунтується на реальних показниках їх економічної ефективності. Метод теоретично обгрунтований, універсальний, зручний у користуванні і може широко застосовуватися у сфері нормативного регулювання оцінки вартості ОІВ в агропромисловому комплексі країни.
Д. Гонтар, канд. техн. наук