Спецможливості
Новини

В Європі щороку понад 200 тис. т продуктів стерилізується опроміненням

15.06.2017
1431
В Європі щороку понад 200 тис. т продуктів стерилізується опроміненням фото, ілюстрація
Річний обсяг продуктів харчування в світі, які проходять обробку іонізуючим опроміненням, оцінюється в 700-800 тис. т

За даними ФАО, в Європі щорічно виготовляється і реалізується понад 200 тис. т продуктів, простерилізованих випромінюючими установками. У Канаді радіацією знезаражують заморожених курчат, в Нідерландах - устриці і жаб'ячі лапки. В Австралії з 1979 року опромінюють заморожених креветок в промислових масштабах. У США щороку за допомогою радіації стерилізується понад 100 млн кг харчових продуктів, серед яких: м'ясо (фарш), овочі, фрукти, какао, кава, яйця, вівсяні пластівці, пиво, консерви, приправи і згущене молоко.

Річний обсяг продуктів харчування в світі, які проходять обробку іонізуючим опроміненням, оцінюється в 700-800 тис. т. А ринок цих послуг в грошовому вираженні досягає $2 млрд і має стійку тенденцію зростання. Очікується, що до 2020 року він складе $4,8 млрд, а до 2030 року - $10,9 млрд. Близько 40 країн проводять опромінення харчової продукції на постійній основі, пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.

Опромінення - процес стерилізації, коли за допомогою енергії випромінювання знищують шкідливі бактерії. Три авторитетні організації: Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та ФАО на підставі аналізу результатів численних досліджень зробили висновок про безпеку харчових продуктів для людини. Наразі реалізується спільна програма ФАО з МАГАТЕ «Застосування ядерних технологій в продовольчої і сільськогосподарської областях».

За статистикою FAO, близько 30% світового продовольства (до 1,3 млрд т) на рік псується і стає непридатним. Багато країн поступово відходять від використання хімічної обробки і починають розвивати інші способи стерилізації, в тому числі радіаційне (іонізуюче) опромінення.

«Такий метод обробки продуктів харчування дозволяє проводити їх дезінфекцію і стерилізацію без нагріву, швидко і без застосування хімікатів, що містять канцерогени. Ця процедура вимагає значно менше витрат енергії і в кінцевому рахунку обходиться виробникам дешевше», - зазначає професор кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету Сергій Барбашев.

Впровадження технології опромінення продуктів в харчову промисловість і торгівлю стало предметом досліджень і розробок в багатьох країнах. Лідером в області комерційного застосування радіаційних технологій в сільському господарстві є Китай. А найбільш перспективними ринками - країни Південно-Східної Азії.

Провідні світові виробники обладнання починають конкурувати за цей сегмент ринку. Так, наприклад, Індія, як один з найбільших центрів виробництва продуктів харчування в світі (близько 600 млн т харчових продуктів щорічно), оголосила про створення власної мережі центрів опромінення продуктів на базі технологій російських атомників. Головне завдання проекту - забезпечення збереження врожаю (зокрема, рису, який є одним з пріоритетних продуктів в Індії). Болівія в свою чергу спільно з Росатомом побудують перший в латиноамериканській країні центр ядерних досліджень. Проект дозволить країні почати роботу з освоєння атомних технологій і їх застосування для потреб науки і сільського господарства.

У світі прийняте міжнародне маркування продуктів, оброблених іонізуючим випромінюванням, - логотип «Radura-logo», додаткові написи: «Treated with ionizing energy», «Treated by irradiation» або «Treated with radiation».

В Україні подібні установки вже експлуатувалися. Зокрема, в Одеському порту було встановлено випромінювач, який обробляв імпортну пшеницю. За даними експерта з радіаційних технологій, після такої обробки збереження зерна підвищувалася на 30%. Мобільні установки використовувалися у нас для обробки насіння перед посівом, для збільшення сходів.

Застосування аналогічних технологій для обробки плантацій бавовни в Пакистані дозволило підвищити врожайність в 2 рази, а врожайність рису в Китаї після опромінення виросла в 1,4 рази.

Процес стерилізації продуктів іонізуючим опроміненням

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0