Урожайні підсумки’2015: не все так погано
Завершення календарного року супроводжується підведенням підсумків та визначенням планів на майбутнє. І аграрний сектор не є винятком. У зимове міжсезоння аграрії підраховують втрати та прибутки, а також коригують плани на перспективу.
Завершення календарного року супроводжується підведенням підсумків та визначенням планів на майбутнє. І аграрний сектор не є винятком. У зимове міжсезоння аграрії підраховують втрати та прибутки, а також коригують плани на перспективу.
О. Маслак,
канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК,
Сумський національний
аграрний університет
Підсумки виробництва
Збиральна кампанія в Україні майже завершена. Станом на 18 грудня 2015 року в усіх категоріях господарств зернові та зернобобові культури зібрано на площі майже 14,6 млн га, що становить 100% до прогнозу. Загалом намолочено 61,1 млн т зерна за врожайності 41,9 ц/га. Для порівняння, у 2014 році врожайність становила 43,9 ц/га.
Більше за інших зерна намолотили хлібороби Полтавської (5,2 млн т), Харківської (4,5), Дніпропетровської (4,0), Черкаської (3,9), Вінницької (3,8), Сумської (3,7), Одеської (3,6), Чернігівської (3,5), Кіровоградської (3,3), Миколаївської (3,0 млн т) областей. Найвищу врожайність зернових та зернобобових культур зафіксовано у Черкаській (60,3 ц/га), Полтавській (57,5), Сумській (56,2), Хмельницькій (55,4), Київській (52,0), Тернопільській (51,4), Чернігівській (51,3 ц/га) областях.
Разом з тим, триває збирання кукурудзи на зерно. За збиральної площі близько 4,09 млн га фактично обмолочено 4,07 млн га. При цьому намолочено
23,2 млн т зерна за врожайності
57,1 ц/га, що менше, ніж торік, коли аграрії отримували з 1 га по 60,4 ц.
Загалом у 2015 році очікуване валове виробництво зерна у вазі після доробки становитиме 60 млн т, що повністю забезпечить внутрішні продовольчі потреби держави, а також сформує достатній ресурсний потенціал для поставок на зовнішні ринки. Враховуючи, що внутрішнє споживання зерна у новому зерновому сезоні становитиме 24 млн т, в Україні виробляється продукції втричі більше, ніж споживається.
Забезпечення
внутрішніх потреб
ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»успішно реалізувала форвардну програму 2015 року. У рамках закупівельної програми «Форвард-2015» на елеватори корпорації було поставлено понад 35 тис. т зерна. Найбільше — на Хлібну базу № 83, а саме — 7,8 тис. т, Сумський КХП — 7,5, Новоукраїнський КХП — 3,3, Ічнянське ХПП — 3,0, Миколаївський портовий елеватор — 2,0, Бровківське ХПП — 2 тис. т. Загалом у 2015 році ця корпорація в рамках форвардних програм профінансувала аграріїв на суму 110 млн грн. У 2016 році державне підприємство планує направити на програму форвардних закупівель близько 2 млрд грн.
У 2015 році позитивні зрушення спостерігалися ще в одного державного оператора ринку зерна — ПАТ «Аграрний фонд». Аграрний фонд став повноцінним учасником роздрібного ринку борошна, представивши свою продукцію в найбільших торгівельних мережах України. Цим самим Фонд підтвердив, що його основним завданням є забезпечення продовольчої безпеки країни. Надалі продукція цієї державної компанії продаватиметься в усіх областях України, починаючи з Києва та Київської області. Підприємство має намір співпрацювати з усіма національними торгівельними мережами, тож продукція надходитиме до споживачів через лінійний роздріб, ринки, ярмарки та невеликі магазини. Першим таким товаром стане борошно. При цьому борошно Аграрного фонду продаватиметься в середній ціновій категорії, тобто не буде демпінговим та залишатиметься конкурентним порівняно з іншими виробниками.
Загалом ПАТ «Аграрний фонд» має намір продавати в роздріб близько 10% власного борошна і зайняти на внутрішньому ринку роздрібного борошна близько 8–10%. Надалі компанія планує впровадити роздрібний продаж цукру та круп під брендом «ПАТ “Аграрний фонд”».
Світові рейтинги України
За підсумками 2014/15 маркетингового року (МР), Україні вдалося досягти рекордного експорту зерна, враховуючи всі роки незалежності. Минулого зернового сезону обсяг зовнішніх продажів зерна становив майже 35 млн т. Таким чином Україна увійшла до трійки світових експортерів зерна, поступившись тільки США та Європейському Союзу. Загалом вітчизняна аграрна продукція експортується у понад 190 країн світу.
Сьогодні Україна — стабільний, надійний постачальник базових видів сільськогосподарської продукції на глобальні ринки. Частка нашої держави на світовому ринку кукурудзи становить 15% (третє місце), ячменю — 13% (четверте), пшениці — 7% (шосте). З країни експортується 3% обсягів світової торгівлі насіння олійних культур. Це шосте місце у світі. За обсягами експорту олії соняшникової Україна посідає перше місце у світі.
У 2015/16 МР Україна утримує високий рівень обсягів експорту зерна. За перше півріччя поточного зернового сезону експортовано 18,7 млн т зерна. Зокрема, обсяги зовнішнього продажу пшениці становили 9,3 млн т, кукурудзи — 5,4, ячменю — 3,9 млн т, а також інших зернових — 111 тис. т. До того ж завантажено на судна — 0,4 млн т. Таким чином, обсяги експортованого та підготовленого до експорту зерна становлять 19,1 млн т.
Зростання цін
На внутрішньому ринку України спостерігається тенденція до зростання цін на врожай 2015 року. На це впливають стабільний внутрішній попит, тенденції світового ринку та відсутність стабільної економічної ситуації. Тож зростання цін нинішнього сезону відбулося на врожай всіх без винятку культур.
На початку вересня ціни на зерно та олійне насіння були найнижчими. Так, кукурудза в цей період у середньому по Україні коштувала 2,75 тис. грн/т, соняшник — 7,6, соя — 7,7, просо — 3,4, зерно гречки — 11 тис. грн/т. Упродовж вересня — грудня спостерігалося поступове подорожчання цієї продукції: від 6% — на просо до 27% — на зерно гречки. Як наслідок — ціни на кукурудзу досягли у грудні рівня 3,2 тис. грн/т, соняшник — 9,5, сою — 9,0, просо — 3,6, зерно гречки — 14 тис. грн/т.
У середині грудня 2015 року ціни попиту на пшеницю 3-го класу коливалися від 2,8 до 4,0 тис. грн/т, на фуражну пшеницю 6-го класу — від 2,6 до
3,7 тис. грн/т. При цьому середні ціни на продовольчу пшеницю становлять 3,5 тис. грн/т, фуражну — 3,3, ячмінь — 3,2, кукурудзу — 3,2 тис. грн/т.
Порівняно з 2014 роком, середні ціни реалізації аграрної продукції в Україні у січні — жовтні 2015-го зросли на 54%. Так, продукція рослинництва за вказаний період подорожчала на 68%. Зокрема, вартість зерна збільшилась на 62,4%, соняшнику — в два рази, сої — в 1,7 раза. При цьому обсяг реалізації рослинницької продукції підвищився на 3,8%.
За прогнозами Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» цього року очікується зростання цін реалізації на всі види продукції рослинництва. Порівняно з 2014 роком, ціна на олійне насіння підвищиться в 1,5–1,7 раза. Зокрема, соя подорожчає на 55%, соняшник — на 62%. Ціни на зернові зростуть у середньому в 1,5 рази. Найбільше подорожчає гречка, а саме у 2,5 раза. Своєю чергою, кукурудза на зерно подорожчає на 57%, ячмінь та горох — 50, овес — 45, просо — 43, пшениця — 42, сорго — на 35%.
Економіка
Зростання цін впливає на підвищення рентабельності. Цього року рентабельність у рослинництві очікується на рівні 25,9%, що на 11,3% нижче рівня 2014 року. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найрентабельнішим буде виробництво рису. Так, за підсумками вирощування цієї культури, цей економічний показник очікується на рівні 81%, тобто в 1,6 раза більше порівняно з попереднім роком (57%). Високою буде рентабельність винограду (72%), проса (66) та ріпаку (57%).
Також високою очікується рентабельність виробництва гречки, а саме 55%, та гороху — 44%. Зростатиме й рентабельність ячменю, яка у 2014 році становила 18%, а за підсумками 2015 року досягне 22%. Дещо знизиться рентабельність виробництва пшениці, зокрема, до 19% проти 26% торік, та кукурудзи на зерно — до 19% (26% — у 2014-му).
Рівень рентабельності жита, виробництво якого було збитковим попередні два роки, підвищиться у 2015 році до 10%. Збитковим, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, очікується виробництво вівса (-6%) і сорго (-6,3%).
Збережеться щорічна тенденція до зростання рентабельності виробництва соняшнику в межах 10%: за підсумками 2015 року вона становитиме 47%, тоді як у 2013-му — 29, 2014 році — 37%. Прибутковість виробництва сої зменшиться. Якщо у 2014 році рентабельність цієї культури становила 35%, то за підсумками поточного року — знизиться до 24%. Проте вище за інші олійні культури спостерігатиметься тенденція до зростання економічного показника на ріпак. Рентабельність ріпаку майже подвоїться проти тогорічного показника — від 29 до 57%. Загалом рентабельність виробництва зерна зменшиться, порівняно з 2014 роком, майже на чверть і становитиме 19%.
Перспективи
Україна й надалі матиме всі підстави для збільшення виробництва та нарощування експортного потенціалу зерна. До цього схильні й можновладці, й незалежні експерти аграрного ринку. Проте виникають розбіжності в прогнозних показниках виробництва та експорту зерна. За оцінками Мінагрополітики, до 2020 року Україна може довести експорт зерна до 40–70 млн т за врожаю на рівні 80–100 млн.
При цьому виникають питання реальності таких прогнозів виробництва зерна в наступні п’ять років та необхідності подвоєння експорту самій Україні та учасникам світового аграрного ринку. З одного боку, збільшення врожаїв зерна є цілком реальним. За офіційною статистикою, у 2014 році виробництво зерна становило 63,9 млн т. Для досягнення 80–100-мільйонних урожаїв потрібно до існуючого рекордного виробництва додати 25–55%.
Разом з тим, експерти ринку вважають малоймовірним різкий стрибок виробництва зерна в наступні п’ять років. На це впливатиме низка факторів. По-перше, Україна має досить обмежені можливості для подальшого розширення посівних площ унаслідок зміни кліматичних умов господарювання. Збільшення площ на південь або схід фактично неможливе через недостатність вологозабезпеченості цих регіонів та низьку ймовірність розвитку іригаційних систем найближчими роками. Незначний потенціал розширення площ зберігається на півночі і заході країни. Тож, за оцінками експертів, посівні площі під зерновими культурами стабілізуються на рівні 15–15,2 млн га.
По-друге, підвищення врожайності обмежуватиметься погіршенням умов доступу до фінансового забезпечення. Відомо, що на виробництво зерна в Україні впливають валютні коливання (придбання засобів захисту рослин, частково насіння і добрив, палива), а також наявність вільних гривневих заощаджень (розрахунки за оренду, виплата заробітної плати). Тож, враховуючи економічну та політичну ситуацію, дотримуються технологій вирощування зерна далеко не всі господарства. Відповідно, прибавка врожаїв найближчими роками на 25–55% є сумнівною. Більш реальним у наступну п’ятирічку є збільшення виробництва зерна на 5–10%, що становитиме близько 70 млн т.
Підтвердженням цього є стан посівів озимих культур урожаю 2016 року. Так, результати обстеження посівів озимих зернових культур станом на
17 грудня 2015 року свідчать, що із посіяних 7,1 млн га отримано сходи на площі 6,1 млн га, або на 86%. Із них у доброму та задовільному стані перебувають рослини на площі 4,1 млн га, тобто дві третини загального посіву, решта — у слабкому та зрідженому стані. До того ж, за підрахунками, близько 14% посівів (майже 1,0 млн га) не утворили сходів. Найбільше таких площ у Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях.
Також із посіяного на 655,1 тис. га озимого ріпаку отримано сходи на площі 571,6 тис. га, що становить 87% загальних посівів цієї культури. З них у доброму та задовільному стані перебувало 68,2% площі, а решта — у слабкому та зрідженому. Не утворили сходів 13% посівів, найбільше таких площ у Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській та Полтавській областях. Незважаючи на складнощі перезимівлі озимих культур, Україна й надалі утримуватиме виробництво зерна та олійного насіння на високому рівні та використовуватиме можливості для його нарощування.