Спецможливості
Новини

Українським борошномелам доводиться демпінгувати на світовому ринку

05.05.2017
907
Українським борошномелам доводиться демпінгувати на світовому ринку фото, ілюстрація
Для гравців міжнародного ринку українське борошно – terra incognita. З нашим борошном потрібно навчитися працювати, робити пробні випічки, пристосовуватись до українського продавця, а на це потрібен час

Світовий ринок торгівлі борошном не є великим – у середньому 15 млн т. Він непогано укомплектований і давно поділений. Тому Україна мусить виборювати позиції з-поміж турків, європейців, постачальників із Ірану та Пакистану. Вітчизняним виробникам доводиться демпінгувати, бути більш лояльними до умовам поставок, постоплати, аби закріпитися на ринку  і розширювати співробітництво. Про це розповів голова асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський в інтерв'ю propozitsiya.com.

Лідером зі споживання українського борошна є КНДР. Напряму туди поставляється лише близько 10% експорту борошна, проте ще близько 20% іде транзитом через Китай. Дуже інтенсивно росте в останні два роки експорт до Анголи, цей напрямок й надалі вважають перспективним. Якщо у 2015-му в цю країну поставлялося лише 2% експорту (7,6 тис. т), то нині – 10% (27 тис. т). Інтенсивно росте експорт у регіон Палестина-Ізраїль – спостерігається декількавідсоткова прибавка обсягів. Також з’явилась нова країна  на експортній карті українського борошна – Сомалі, куди за 2016/17 МР уже поставили близько 20 тис. т.

У 2015-2016 МР було експортовано 346 тис. т борошна. На сьогоднішній момент випереджають плани, включно із березневими відвантаженнями - 296 тис т. Випередження Р. Рибчинський пояснює активізацією і пошуком вітчизняними виробниками нових ринків збуту. Залучившись підтримкою FAO та ЄБРР, фахівці мали змогу взяти участь у декількох торгових місіях і виставках на африканському та азійському континентах, були у Танзанії, Ефіопії, ОАЕ, Гонконзі тощо. Відбулося багато місій окремих кампаній – в Оман, Єгипет і країни Близького Сходу.

Експерт підкреслює: в експорті ціна не є визначальним фактором роботи з тією чи іншою країною чи компанією. Вона є лише одним із критеріїв. Набагато важливішим для імпортерів є якість продукту, його логістика та обсяги.

У той же час Р. Рибчинський звертає увагу на те, що обсяги відвантаження у 90-роках ХХ ст., у середині 2000-х цілком співставні з сьогоднішніми – 300-400 тис. т. Однак раніше здебільшого це були контракти з Туркменією та Таджикистаном в обмін на газ і нафту. Нині українські борошномели виходять на міжнародні ринки, де з давнішніх покупців залишилися Молдова і частково Грузія.

"Для гравців міжнародного ринку українське борошно –  terra incognita. З нашим борошном потрібно навчитися працювати, робити пробні випічки, пристосовуватись до українського продавця, а на це потрібен час", - констатує Р. Рибчинський.

Більше інформації - у статті.

Інтерв'ю
Навесні після отримання дружних сходів соя та ріпак гідно вистояли від стресів гербіцидів, браку вологи та отримали повноцінне живлення. Стручки буріють і, здавалося б, стреси вже позаду. Але раптом, замість очікуваного сонця та тепла,... Подробнее
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0