Українці представили прилад, який вимірює безпечність їжі
Українська компанія BIOsens розробила мобільний аналізатор, який дозволяє швидко і точно виявляти токсичні сполуки — мікотоксини — у сільськогосподарських культурах.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на innovation.24tv.ua.
І через такий контроль позбавити улюблене кукурудзяне печиво канцерогенних сполук, фермерів та трейдерів — додаткових витрат, а довкілля — зайвих викидів СО2.
Розробники приладу планують також аналізувати пшеницю, арахіс та низку інших сільськогосподарських культур, розширювати лінійку на пестициди та антибіотики.
Основне завдання — дати можливість людям без спеціальних навичок проводити аналіз в польових умовах і отримувати результат у режимі реального часу.
Щоб провести діагностику, зазвичай потрібно відправляти зернові в лабораторію, а це дорого і довго, зазначив засновник компанії BIOsens Андрій Карп’юк.
«Ми робимо прилад, за допомогою якого можна провести цей аналіз протягом пів години в польових умовах», — підкреслив підприємець.
Зауважимо, що несвоєчасне виявлення мікотоксинів призводить до додаткових витрат на різних етапах виробництва, транспортування і утилізації зараженого зерна.
Поряд з тим, реальний можливий вплив інновації від BIOsens — у запобіганні викидам парникових газів під час транспортування зараженої продукції.
За оцінками компанії, на сьогодні об'єм цих викидів сягає 600 тисяч тонн вуглекислого газу щорічно. Якщо продукція заражена, на весь вантаж чекає процедура border rejection, що означає відмову у в'їзді до країни-імпортера.
До відома: мікотоксини — це токсичні сполуки, які виробляють нижчі гриби (у побуті їх називають грибками). Існує понад 500 видів мікотоксинів, які часто містяться у с/г культурах, можуть з'явитися на них під час вирощування чи зберігання продукції. Мікотоксини найчастіше виявляють у злаках (кукурудза, пшениця та рис), олійних та бобових (арахіс, соя, соняшник), спеціях (перець чилі, коріандр, куркума, імбир) та горіхах. Потрапляння мікотоксинів у їжу може спровокувати гостре отруєння.
Проте основна небезпека — у накопичувальному ефекті та постійній дії токсинів на організм. Вони, за даними ВООЗ, можуть спричиняти розвиток імунодефіциту та ракових пухлин у людей і тварин.