Спецможливості
Агробізнес

Україна та Вірменія: цікавий досвід вирішення схожих проблем в агролізингу

04.11.2017
1290
Україна та Вірменія: цікавий досвід вирішення схожих проблем в агролізингу фото, ілюстрація
Арам Мхитарян, директор компании "Агролизинг" (Армения)

В структурі ВВП Вірменії сільське господарство займає 31,3%. У цієї невеликої країни з населенням в 3 млн жителів безліч проблем, схожих з українськими: застаріле обладнання, дефіцит коштів для розвитку, труднощі в пошуку інвесторів. Про те, як у Вірменії намагаються вирішити всі ці питання http://propozitsiya.com розповів Арам Мхітарян, директор компанії «Агролізинг». В Києві пан Мхітарян брав участь в Міжнародному бізнес-форумі «Агробізнес: стратегія розвитку, нові технології і фінансові рішення».

 - Розкажіть, будь ласка, про сільське господарство Вірменії?

 - У нас 44% земель — сільськогосподарського призначення, основний напрямок - садівництво. Вирощуємо овочі, баштанні, картоплю, пшеницю, виноград, плодові і ефіроолійні культури, тютюн, цукровий буряк.

Агробізнес у Вірменії малоприбутковий, але від його подальшого розвитку залежить зростання всієї економіки. Наші господарства дуже маленькі: 85% фермерів мають 1-2 корови. Тому їх прибутковість вкрай низька. Думаю, великі ферми, які я бачив в Нідерландах або Фінляндії, будуть і у нас прибутковими, але для їх формування потрібні кошти, а знайти інвестора дуже важко.
Ще одна гостра проблема - застаріле обладнання. Часто це техніка, яка відслужила 20-25 років. Якщо застосовувати нове обладнання, то ефективність виробництва буде в 30 разів  вища.
Проблема, спільна з Україною, - низькі закупівельні ціни на сировину: заводи беруть виноград дуже дешево (інколи за цінами, на 20% нижчими від ринкових) і повертають гроші тільки через 6-9 місяців. Тому фермер змушений брати кредит на цей час.
З логістикою дуже великі труднощі. З двома сусідніми країнами (Туреччина і Азербайджан) кордони закриті. Виходить, що зі світом ми контактуємо тільки через Іран і Грузію. 50% зовнішньої торгівлі здійснюється з Росією, доставляючи товари через Грузію, де дуже високі транспортні ставки. Це ще одна причина неконкурентної вартості товарів агросектора, в яких закладена дуже велика частина логістичних витрат. У нас немає морського сполучення, не працює залізниця, тому у нас найдорожчий транспорт.

Арам Мхитарян выступает на  Международном бизнес-форуме «Агробизнес: стратегия развития, новые технологии и финансовые решения». - Як вирішуються ці проблеми?

 - Програма, яку я написаві отримав під неї державне фінансування, пов'язана з аналізом вірменського ринку. В першу чергу потрібно з'ясувати: що нам потрібно - якщо трактори, то які, і з яким обладнанням, що буде найбільш ефективним для агросектору. Наша мета - інвестиції в ті господарства, які дадуть максимальну віддачу. Тобто це точно не фермери з 1-2 коровами, наприклад. Моя мета - знайти той оптимальний рівень фермерів, які будуть показувати ефективність в 10 разів вище, якщо інвестувати в нього. Ця дослідницька програма розрахована на два роки.

 - Чи є вже перші результати?

 - Як член Ради розвитку малого і середнього бізнесу при уряді, до якої входить 16 чоловік, я шукаю інструменти, які можуть допомогти розвитку агросектора. Одна з програм розвитку - створення умов для інтенсивних фруктових садів, адже сухофрукти ми експортуємо по всьому світу, в тому числі і в Україну. В рамках цього проекту вже 3 місяці діє програма по впровадженню крапельного зрошення. Всі ці програми пов'язані з субсидуванням процентної ставки: у Вірменії бенефіціарам програми пропонується надавати кредити під 5% річних з терміном погашення до 7 років.

Крім цього, уряд буде фінансувати фінансово стабільні переробні заводи, щоб вони давали гроші фермерам, виплачували борги перед ними і закуповували їхню продукцію дорожче. Тобто, допомогу сільгоспвиробник отримує не безпосередньо, що більш ризиковано. Перші контракти з заводами вже почали укладати в серпні цього року. Під нього виділено 70 млн. драмів (майже 4 млн грн - ред.), ця сума дозволяє покрити субсидування кредитів в розмірі 2,4 млрд. драмів (понад 130 млн грн - ред.).
 - Як ці кроки втілюються на практиці, чи можете вже чимось похвалитися?
- В останні три роки у нас активно розвивається такий напрямок, як сушка фруктів і овочів: 90% цієї продукції йде на експорт. Зараз ми аналізуємо, де можна придбати обладнання для сушіння - не дуже дороге, але з високою продуктивністю. Перші сушарки привезли з європейських країн, це невеликі апарати, які коштують $ 2-3 тис. Ефективність їх використання дуже велика, тому що їх можна легко транспортувати в різні регіони і господарства, в залежності від термінів дозрівання плодів.
 - Наскільки розвинутий лізинг у Вірменії порівняно з Україною?
  - Сьогодні в нашій країні є тільки 3 зареєстровані спеціалізовані лізингові організації, з яких фактично працюють тільки 2. Також послуги лізингу надають ще 2 кредитні організації та 5 комерційних банків.
В Україні діє 40 лізингових компаній. За даними Асоціації лізингодавців України за результатами минулого року, ринок лізингу склав 0,2% від ВВП країни і близько 6% від усіх капітальних інвестицій - 6,9 млрд. грн. При цьому в структурі ринку сільгосп- і спецтехніка займає 27-28%. У Вірменії ж частка лізингового портфеля в загальному кредитному портфелі становить лише 0,8%. Для порівняння: в Узбекистані це 3%, в Казахстані — 11%, в Россії — 12%, в європейських країнах — 20–22%.

Лізинг в Європі регулюється цивільним правом або здійснюється як банківське регулювання. У низці  європейських країн таке регулювання відсутнє взагалі, тоді, як в Україні ще в 1999 році прийнято закон про лізинг.

 - Аграрна сфера Вірменії орієнтована на експорт чи імпорт?

- Навіть найрозвиненіші наші сфери імпортозалежні. І аграрний сектор не виняток. Наприклад, тільки 30% пшениці, яку ми використовуємо, - вітчизняна, тобто, більше половини імпортуємо. Хоча у нас дуже розвинене виробництво фруктів, все одно ми їх більше імпортуємо, ніж експортуємо. Тобто, наші ресурси використовуються не оптимально. Ще багато роботи попереду, і мова не тільки про оновлення парку техніки, а й про тренінги для фермерів, щоб вони зрозуміли, як максимально вигідно використовувати свої земельні ділянки. Багато проблем з водою: джерел води вистачає, але багато господарств її позбавлені, тому що немає зрошувальних каналів і відповідної техніки.
 - Які українські технології були б цікаві Вашій країні?
- Поки у нас ще немає реальної картини, що потрібно розвивати в першу чергу, відповісти на це питання складно. Що саме експортувати в Україну і яке обладнання закуповувати у вас - поки що не знаємо, але ми відкриті для пропозицій. Поки що Україна для нас - новий ринок, його потрібно вивчити з точки зору якості і ціни.
ТАБЛИЦІ

Законодавче регулювання лізингу в Європі й Росії

Цивільний кодекс

Цивільний кодекс і банківське регулювання

Закон про лізинг

Визначене регулювання відсутнє

Австрія, Вірменія, Норвегія, Чехія, Німеччина

Франція, Угорщина, Португалія

Росія, Україна

Люксембург, Нідерланди, Латвія, Болгарія, Фінляндія, Данія

 

Регулювання лізингу в країнах СНД

 

Білорусь

Казахстан

Киргизстан

Молдова

Росія

Україна

Вірменія

Закон про лізинг

Є

Є

Є

Є

Є

Є

Немає

Прискорена амортизація

Є

Є

Є

Є

Є

Є

Немає

Поняття фінансового лізингу

Є

Є

Є

Є

Є

Є

Є

Поняття оперативного лізингу

Є

Немає

Немає

Є

Немає

Немає

Немає

Поняття leaseback

Немає

Є

Є

Немає

Немає

Є

Немає

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Нещодавні зміни у складі уряду можуть торкнутися  і діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи

1
0