Україна For sale

З часу бурхливого розвитку медицини, десь наприкінці XVIII ст., так само бурхливо зростає населення Землі. «Мільярд людей у світі голодують», «Як нагодувати дев’ять мільярдів людей?» — такими заголовками рясніють друковані та електронні засоби масової інформації.

Ю. Михайлов
propozitsiya@univest-media.com

Поряд із цим, усе частіше з’являються попередження, що 9-мільярдне населення Землі — це явний перебір, бо ж, знову-таки: «Населенню землі не вистачає питної води», «Китай та Індія на порозі війни за воду», «Пакистан на межі розвалу через брак питної води», «Саудівська Аравія припиняє вирощування зерна через брак води для іригації», «Фосфорної сировини для добрив вистачить не більше ніж на сто років» і т. п.
Розуміючи проблему, розвинені країни — США, ЄС — поступово скорочують експорт зерна. А у нас — усе навпаки: «Україна стане найбільшим у світі експортером зерна!», «“Дайош” 100 млн т зерна!», «Збільшимо експорт зерна до 60 млн т!».
У всіх народів світу є свої мудрі вислови, які зводяться до поради добряче подумати перед тим, як щось робити: «Сім разів відміряй і один раз відріж», «Перед тим, як ухопити тигра за хвіст, подумай, як уникнути його зубів», «Випустити джина з пляшки», «Розворушити зміїне кубло». Зрештою, навіть сам Даніель Дефо словами Робінзона висловився так: «Тепер я зрозумів, — хоч і надто пізно, — наскільки нерозсудливо починати будь-яку справу, не розрахувавши всіх витрат на неї і не зваживши, чи вона нам під силу».
Двадцять років тому «нагорі», мабуть, якогось дня, несприятливого для прийняття рішень, сповнених здорового глузду, у наших аграрних академіків та вітчизняних політиків з’явилася ідея, що приватизація землі вирішить усі проблеми пострадянського сільського господарства. І в країні такі-от науково-політичні «генератори ідей» розпочали авантюру, ані масштабів, ані наслідків якої тоді навіть годі було уявити.
«Земля в Україні коштує $160 мільярдів. Такі цифри навів колишній віце-прем’єр, директор Інституту аграрної економіки Академії аграрних наук України Петро Саблук під час робочого візиту до Рівного, куди він прибув на чолі групи науковців-аграрників, щоб навчити місцевих хліборобів азам ринкових перетворень на селі. Адже, як повідомив на нараді в облдержадміністрації її голова Микола Сорока, за погодженням із Президентом України Рівненська область незабаром буде визнана експериментальною щодо впровадження стосунків власності та щодо проведення широкомасштабних реформ в агропромисловому комплексі.
В основі реформ на селі, зазначив академік Саблук, — визначення вартості землі, яка має бути товаром, тобто яка матиме ціну. Тільки тоді ми зможемо залучити сюди інвестиції, адже вартість притягує вартість. Загальна вартість українських чорноземів оцінюється у $160 млрд, і приблизно стільки ж грошей потрібно для докорінного реформування агропромислового комплексу, що дозволить вийти із своєю продукцією на міжнародний ринок».
 (Газета «День», 25.06.1997 р.)

Пройшло п’ятнадцять років. І маємо те, що маємо
«Україна увійшла до десятки найпривабливіших для придбання землі держав.
Україна зайняла 10-те місце в списку найпривабливіших країн для придбання землі з потенційним обсягом продажу 1,2 млн га, йдеться в звіті Світової організації торгівлі World Trade Report — 2013, розміщеному на сайті СОТ.
Лідером списку стала Демократична Республіка Конго, в якій потенційний обсяг землі для продажу оцінили в 8,1 млн га. Шосте місце зайняла Росія з потенційно можливим обсягом продажів 2,8 млн га землі.

«Інвестори відзначають, що готові вкладати кошти в розвиток сільськогосподарських угідь, аж до обладнання систем зрошування. Проте невизначеність у питанні захисту приватної власності на землю створює суттєві бар’єри для реалізації намірів», — зазначається в звіті СОТ.
Разом із тим, на думку аналітиків СОТ, боротьба за ресурси, зокрема земельні, безумовно спонукає інвесторів виявляти активність на земельному ринку навіть в умовах несприятливого інвестиційного середовища.
Як відомо, у березні Президент Віктор Янукович доручив Кабінету Міністрів до червня 2013 року внести на розгляд Верховної Ради законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення з метою створення прозорого ринку землі та розробки ефективного механізму обігу земель сільгосппризначення.
Разом із тим, із 20 грудня 2012 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України», який продовжує мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2016 року».
 (УНІАН, 19.07.2013 р.)

І ось країни, багаті хто завдяки нескінченним родовищам нафти, хто завдяки продуктам виснажливої розумової праці, але бідні на родючі землі, неспроможні прогодувати своє населення, взялися опановувати землі в інших країнах. Китай орендує 3 млн га сільськогосподарських угідь у Конго, арабські країни Перської затоки освоюють землі в Ефіопії та Судані, Південна Корея — на Мадагаскарі та в Танзанії. Дійшла черга й до України.
«Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) разрешил United Farmers Holding Company (Саудовская Аравия) приобрести Continental Farmers Group Plc (остров Мэн).
Об этом сообщает пресс-служба АМКУ.
Согласно сообщению компании, покупка Continental Farmers будет оплачена наличными в размере до 61,5 млн фунтов стерлингов (около 93,3 млн дол.).
Ожидается, что сделка будет завершена до конца июня 2013 г.».
 (Latifundist.com, 07.06.2013 р. )

Показово, що одна іноземна компанія купує в іншої іноземної компанії землі в Україні (принаймні право оренди земель). Податки з продажу, ясна річ, до Державного бюджету України не надійдуть.
Хоча це не новина з точки зору купівлі одних іноземних компаній, що працюють в аграрному секторі України, іншими компаніями. Так кілька років тому збанкрутілу англійську компанію Landkom купила шведська компанія Alpcot, збанкрутілу французьку компанію Agrogeneration купила американська компанія Harmelia. Але випадок із компанією Continental Farmers демонструє, що в гру включилася Саудівська Аравія з її невичерпною скарбничкою.

Ви не знаєте Паніковського.
Паніковський вас усіх ще продасть і купить. Віддайте мої гроші
Щоб суттєво зацікавити іноземних інвесторів українськими чорноземами, уряд вирішив зайнятися земельними спекуляціями: землі спочатку викупити (консолідувати великі площі землі) за дріб’язок, а потім продати за «багато тисяч грошей» арабам, китайцям, американцям, корейцям і т. д.
«Уряд України розглядає можливість викупу невикористаних земельних паїв для суспільних потреб», — повідомив прем’єр-міністр Микола Азаров.
«“Якщо 5–7 років земля не використовується, її можна викупити за певну, суворо встановлену ціну, об’єднати і зробити, наприклад, пасовища”, — сказав він під час спілкування з жителями села Личанка в Київській області».
 (Дзеркало тижня, 25.04.2013 р.)

Ну а чому ж землю
не обробляють?
«Аграрні холдинги відмовляються обробляти землі у Херсонській, Запорізькій, Кіровоградській областях і в Автономній Республіці Крим через нерентабельність виробництва. Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції повідомив президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Алекс Ліссітса. “У Херсонській, Кіровоградській, Запорізькій областях землі нікому не потрібні — ні фермерам, ні холдингам, тому що зараз там величезні проблеми з оплатою оренди землі — орендна плата в цих областях піднялася на 1200 грн. Сіяти ніхто не планує, тому що два роки поспіль це було збитково в цих регіонах”, — сказав А. Ліссітса. За даними президента УКАБ, у Херсонській області аграрні холдинги вже відмовилися від 80 тис. га землі, проте які саме підприємства більше не оброблятимуть землю в цьому регіоні, він не уточнив. Така сама ситуація, за словами А. Ліссітси, склалася і в АР Крим».
 (УНІАН, 22.03.2013 р.)

А ще чому?
«“С этого года те фермеры, которые имеют более 100 га земель, должны иметь свой проект землеустройства с планом севооборота. Однако если вы отклоняетесь от этого плана, посеяв, например, вместо капусты горох или не на той площади, то придется платить штраф: граждане — от 85 до 340 грн, а должностные лица — от 255 до 510 грн”, — рассказал (президент Национальной ассоциации сельскохозяйственных совещательных служб Украины) Роман Коринец.
Однако, по его словам, еще большие штрафы будут применены к тем, у кого нет проекта землеустройства и, соответственно, плана севооборота. Для граждан они составят до 1700 грн, а для должностных лиц — до 8,5 тыс. грн.
Впрочем, по словам эксперта, проблема заключается именно в утверждении проекта землеустройства, так как процесс затянут донельзя.
“Вначале нужно решение уполномоченного органа о проведении землеустройства. Как такие заявления рассматриваются органами власти, знают все”, — пояснил он.
Следующий этап — согласование проекта с советом местной администрации, после этого — экспертиза документации по землеустройству. Далее — внесение ведомостей в Государственный земельный кадастр по утверждению проекта, после чего — предоставление данных в Госфонд.
“Это целый процесс, который непосилен для фермера, у которого небольшое хозяйство (100–200 га. земли)”, — отметил эксперт, добавив, что и это еще не все, так как арендатор земли должен иметь копии свидетельства о праве собственности на земельный участок, копии решений уполномоченных органов на проведение работ по землеустройству, копии агрохимического паспорта, копия “истории полей” и актуальные материалы полевых и геодезических изысканий.
В итоге, по словам Р. Коринца, в Украине на данный момент проекты землеустройства имеют около 2% фермеров».
 (Golos.ua, 05.04.2013 р.)

А скільки ж коштує земля?
«Розрахунок економічно обгрунтованого розміру нормативної грошової оцінки (НГО) земель сільськогосподарського призначення показує, що даний показник практично не може становити більш як 15 тис. грн/га. Про це УКРІНФОРМу повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу.
“Використання різних методологій дає змогу розрахувати ціну ріллі в Україні на рівні від 9 до 16–17 тис. грн/га в деяких областях (залежно від територіальних особливостей і родючості ріллі)”, — коментує президент УКАБ Алекс Ліссітса.
На продовження теми генеральний директор асоціації Володимир Лапа зазначив, що за коректно розрахованої НГО та ставках орендної плати на рівні 4–5 відсотків селяни зможуть отримувати щороку від здачі в оренду земель близько 600–700 грн/га, а в областях за сприятливими умовами для виробництва — істотно більше.
“Якщо держава хоче встановити нормативно-грошову оцінку на рівні понад 15 тис. грн/га, вона має бути готова викуповувати землю за такою оцінкою після формування ринку земель, інакше різниця між нормативною грошовою оцінкою і реальною ціною на землю дискредитує земельну реформу”, — вважає експерт.
За його словами, під час розрахунку рентного доходу та нормативної грошової оцінки ріллі в Україні брали до уваги також зарубіжний досвід. Порівняно висока ціна на землю в країнах ЄС пов’язана з істотними розмірами державної підтримки галузі. Так, фермери в країнах Євросоюзу, згідно з методологією Організації економічного співробітництва і розвитку, отримують завдяки держпідтримці 17–20% своїх доходів, тоді як українські сільгоспвиробники — лише 5–6%. Зате в Російській Федерації, де економічні умови більш схожі на ситуацію в Україні, ринкова ціна ріллі становить від 500 до 1500 дол./га залежно від регіону.
За даними УКАБ, середній багаторічний дохід на гектар під час виробництва зернових і олійних становить від 400–500 грн у Степу, до 1500 грн га — в окремих областях Центральної та Північної України. Капіталізація цього доходу, навіть з урахуванням ставки рефінансування НБУ, не дає підстав говорити про економічно обгрунтовану нормативну грошову оцінку ріллі на рівні понад 14–15 тис. грн/га в середньому по Україні».
 (УКРІНФОРМ, 13.03.2013 р.)

А тепер — про далекосяжні плани Паніковського,
або Урядове «купи-продай»
«Светлана Скосирская, исполняющая обязанности главы правления Государственного земельного банка Украины, сообщила о том, что после снятия запрета на продажу земли сельскохозяйственного назначения ее стоимость планируют поднять. Если сегодня стоимость таковой составляет от 60 до 500 дол./га (в зависимости от состояния и расположения), то после внесения изменений она может составить порядка 4 тыс. евро/га.
“Сегодня есть несколько предположений касательно рыночной цены земли, — говорит Скосирская, — Ныне она колеблется между отметками в 60 и 500 дол./га. Наша же цель — свести операции банка к цене в 4  тыс. евро/га”. При этом после снятия запрета на продажу банк планирует закупать земли».
(Ukrnews.biz, 20.07.2013 р.)
Купити, продати,
але вже дорожче…
І недарма українські агрохолдинги дружно виступають проти купівлі-продажу землі: коли дійде справа до купівлі землі, то в них, з їхніми сотнями тисяч гектарів землі в оренді, «пупок розв’яжеться», як вони спробують всі оті землі викупити. А от араби, китайці, корейці і т. д. — з їхніми трильйонами вільних доларів…
«В распоряжении Forbes оказался генеральный договор между Государственной продовольственно-зерновой корпорацией Украины (ГПЗКУ) и Китайской национальной корпорацией машинной промышленности (ССЕС).
В этом документе прописаны условия поставки украинских зерновых в Китай и китайской продукции сельхозназначения в Украину, в том числе — детали предоставления Экспортно-импортным банком Китая кредита на 1,5 млрд дол... ССЕС имеет право реэкспорта зерновых в третьи страны. Объем поставок: 4–6 млн т кукурузы и других зерновых в год в течение 15 лет. Ожидаемый общий объем — 80 млн т (первый год поставок — 4 млн т, второй — 4,5 млн, с третьего года по 15-й — минимум 5,17 млн т). Ежегодная сумма закупок: от 1,2 до 1,8 млрд дол.».
(Журнал Forbes)

Ну а щоб не було жодних перешкод для експорту зерна китайською корпорацією, остання, серед іншого, побудує власний зерновий термінал за 165 млн дол. та Центр сільськогосподарських ринків — за 200 млн дол.
Пам’ятаєте, як називається програма економічних реформ Китаю? «Тисяча дрібних кроків», що по-нашому означає: «тихою сапою». Але як каже народна мудрість, «Дай попу палець — він забере всю руку».
Тисячу доларів за гектар «найкращих у світі чорноземів»! Хто дає більше? Дві тисячі — джентльмен праворуч, раз…, три тисячі — шейх ліворуч, раз, два…, чотири тисячі — пані з Китаю в першому ряду, раз, два, три — продано!

«Налетай, торопись — покупай живопИсь!» — закликав покупців персонаж кінофільму «Операція Ы».