Спецможливості
Агробізнес

Україна і СОТ: торгові зобов’язання та попередні результати

07.03.2013
746
Україна і СОТ:  торгові зобов’язання  та попередні результати фото, ілюстрація

П’ять років тому, 5 лютого 2008 р., Генеральна Рада Світової Організації Торгівлі (СОТ) затвердила протокол про вступ України до СОТ. За ці п’ять років в економіці України відбулися значні зміни, які в сукупності з реформами, проведеними в зв’язку з членством у СОТ і нестабільною ситуацією на світових продовольчих ринках, вплинули на розвиток аграрного сектору країни.

П’ять років тому, 5 лютого 2008 р., Генеральна Рада Світової Організації Торгівлі (СОТ) затвердила протокол про вступ України до СОТ. За ці п’ять років в економіці України відбулися значні зміни, які в сукупності з реформами, проведеними в зв’язку з членством у СОТ і нестабільною ситуацією на світових продовольчих ринках, вплинули на розвиток аграрного сектору країни.

К. Кривонос,
економіст, Продовольча
і сільськогосподарська організація ООН (ФАО)

Зобов'язання перед СОТ
Відповідно до зобов'язань перед СОТ, Україна змушена значно знизити митні збори на імпорт сільськогосподарської та продовольчої продукції (більшу частину слід знизити до 2011 р., а іншу - до 2012 і 2013 рр.). До приєднання до СОТ в Україні діяла середня ставка на сільгосппродукти в розмірі 13,8%, а після вступу так звана зв'язана, або максимальна, ставка становила 11%. У 2011 р. чинна середня ставка знизилася від рівня, що діяв до вступу до СОТ, майже на третину - до 9,5%. Переважне зниження мит припало на окремі продукти, за якими раніше ставки були досить високими. Серед них найбільш відчутним стало зниження митних зборів на імпорт «чутливих продовольчих товарів», які виявилися незахищеними перед більш серйозними конкурентами на зовнішньому ринку. Так, після вступу специфічне мито 0,6 євро/кг на яловичину було змінено на 15% адвалорної ставки*, на свинину - від 0,6 до 10 євро/кг, або 12%, залежно від конкретного продукту цієї самої ставки (для порівняння: ставка до вступу до СОТ становила близько 38% адвалорної ставки за цінами імпорту свинини у 2008 р.). Мито на м'ясо курки зменшилося від 0,4 євро/кг (близько 45% імпортної ціни) до 15%, а мито на вершкове масло - від 1,5 євро/кг (65% ціни) до 10%.
У підсумку: в 2010 р. 37,4% загального обсягу імпорту (у вартісному вираженні) надійшло на територію України на безмитній основі. Крім того, для половини всього імпорту ставки митних зборів не перевищували 10%, і лише 13% імпорту сільгосппродукції у вартісному вираженні ввозилося за ставками митних зборів понад 10%.
Крім зниження мит на імпорт, Україна також зобов'язалася не застосовувати мінімальні експортні ціни, знизити експортні мита, не субсидувати експорт сільськогосподарської продукції. Крім того, Україна не повинна встановлювати ніяких кількісних обмежень на експорт.
Що стосується субсидій сільському господарству, то зобов'язання перед СОТ щодо заходів внутрішньої підтримки (оцінюються за допомогою агрегованого показника підтримки (АПП)**), які викривлюють умови торгівлі, встановлені в розмірі 3 043 млрд грн, - без зобов'язань із скорочення в майбутньому. За нинішнього, досить низького рівня заявленої підтримки, це означає, що Україні поки не доведеться знижувати рівень АПП. Згідно з офіційним повідомленням України, яке вона направила на адресу СОТ, загальний рівень АПП у 2010 р. становив 2 180 млн грн. 94% загального обсягу цих коштів було спрямовано на субсидії для виробників цукрових буряків переважно через механізм підтримки мінімальних цін. Підтримка конкретних продуктів, про яку Україна повідомила СОТ у 2010 р., також включала субсидії на виробництво молока, яке через систему повернення ПДВ отримало 1 448 млн грн. Водночас субсидії в рамках дозволеного «зеленого кошика» (та підтримка, що не спотворює торгівлю) становили 3 527 млн грн.
Наслідки вступу до СОТ
Галузь тваринництва. Як же вплинув вступ до СОТ на основні сільськогосподарські галузі України та на ринок тваринницької продукції зокрема? Торговельний баланс щодо яловичини (єдиний різновид м'яса, за яким Україна поки що має позитивне сальдо) різко погіршився ще задовго до вступу країни до СОТ, починаючи з 2000 р., внаслідок зменшення поголів'я худоби і, відповідно, - рівня виробництва. Експорт зменшився від близько 150 тис. т у 2000 р. до лише 13 тис. т у 2010 і в 2011 рр. Також через зростання цін і зниження реальних доходів спостерігається зменшення споживання яловичини на душу населення.
До 2008 р. збільшувався дефіцит торгового балансу щодо свинини переважно завдяки збільшенню імпорту внаслідок зростання споживання цього продукту. Однак після 2008 р. використання скоротилося, і рівень імпорту зменшився. Обсяг виробництва свинини значно збільшився за останні два роки: в 2010 р. виробництво свинини зросло на 19,9%, а в 2011 приріст становив додатково 11,6%. На даний момент Україна повністю забезпечує себе яловичиною, а рівень самозабезпечення свининою становить близько 80%.
Що стосується торгівлі м'ясом птиці, то тут теж з 2008 р. спостерігається позитивна тенденція щодо рівня експорту і зниження імпорту. Значною мірою це пов'язано з девальвацією гривні у 2008 р., в результаті якої ціни на імпортовану продукцію, включаючи свинину і м'ясо птиці, зросли, а також з модернізацією самого виробництва. Так, обсяг виробництва курячого м'яса з 2000 по 2011 р. зріс у п'ять разів.
Україна є чистим експортером молочної продукції (якщо перерахувати всі продукти на еквівалент молока). Велика частка експорту (75% загальної вартості молочних продуктів у 2011 р.) припадає на сири. Від 2005 р. спостерігається різке зниження експорту загального обсягу молочної продукції переважно через серйозний занепад експорту сухого молока: від 97 тис. т у 2005 до 37 тис. т у 2011 р. Від 2009 р. імпорт вершкового масла в Україну перевищує експорт, проте зростання імпорту було призупинено у 2010 р. введенням санітарних обмежень на ввезення масла з Білорусі. Експорт сиру зазнав спаду в 2006 р., однак з 2006 по 2011 р. обсяг експорту сиру зріс від 50 до 80 тис. т у рік. Ситуація погіршилася від 2012 р.: у лютому цього року Україна стикнулася з забороною ввезення свого сиру до Росії на підставі підвищеного вмісту пальмової олії. Втім, наразі Росія залишається основним ринком сиру з України.
Навіть перший аналіз цих цифр свідчить, що картина розвитку торгівлі тваринницькими продуктами неоднорідна, і показники її торгівлі коливаються щодо конкретних продуктів и залежать від рівня внутрішнього виробництва та споживання, умов доступу на основні ринки, а також від курсу гривні. Різкий спад виробництва і експорту яловичини почався вже 2000 р., у той час як дефіцит торговельного балансу щодо свинини і м'яса птиці спочатку збільшувався, але з 2008 р. постійно зменшується. Динамічне зростання виробництва м'яса птиці було відзначено ще з 2001 р., а свинини - лише з 2010. Виробництво та експорт молочних продуктів коливається залежно від умов доступу на основні ринки, а також від курсу гривні, але основна тенденція за останні п'ять років полягає в скороченні обсягу експорту сухого молока і зростанні експорту сиру. Ці факти говорять про те, що вступ до СОТ не є єдиним і навіть визначальним фактором розвитку тваринницького виробництва і торгівлі.
Галузь рослинництва. На відміну від тваринництва, рослинництво характеризується швидкими темпами розвитку. Починаючи з 2000 р., ще до вступу до СОТ, Україна суттєво збільшила експорт зерна, насіння олійних культур і олії, в результаті чого перетворилася на одного з провідних світових експортерів сільськогосподарської продукції. Завдяки винятково багатому врожаю ячменю у 2008-2009 рр., український експорт цієї культури в 2008-2010 рр. досяг 30,6% світового обсягу (хоча в наступні роки цей показник різко знизився через заміщення посівних площ цієї культури більш вигідною кукурудзою). Крім того, Україна є одним з найбільших виробників соняшникової олії в світі. В 2010 р. Україна випередила Росію за загальним обсягом виробництва: на неї припало близько чверті загальносвітового обсягу виробництва цього продукту. Україна є чистим експортером продовольства, і саме завдяки  високій конкурентоспроможності зернових та олійних культур сальдо торгового балансу України щодо сільськогосподарських продуктів і продовольства показало надзвичайно динамічне зростання за останнє десятиліття. Особливо це помітно починаючи з 2006 р., коли підвищилися світові ціни на ці статті експорту України. В 2011 р. сільськогосподарський торговий баланс України сягнув 6,5 млрд дол. США.
За останні п'ять років торгівля України, до приєднання до СОТ, перебувала під впливом фінансово-економічної кризи, що почалася в 2008 р. Сільське господарство України, як і решта її економіки, серйозно постраждали від економічної нестабільності, спричиненої глобальною фінансовою кризою. Одним із наслідків цього стало скорочення обсягу державних коштів, виділених на допомогу сільському господарству. Водночас девальвація покращила конкурентоспроможність українських експортерів.
Наявний величезний сільськогосподарський потенціал зумовлює позитивні перспективи України не лише щодо зернових та олійних, а й тваринництва попри зростання конкуренції з боку імпортних продуктів внаслідок зниження імпортних мит.

Як скористатися перевагами приєднання до СОТ
Головне завдання полягає в тому, щоб і доступ на ринок, і підтримка сільського господарства були стабільними, прозорими і передбачуваними, з чіткими цілями і механізмами, які б давали змогу виробникам отримувати необхідну підтримку, але одночасно обмежували ступінь спотворюючого впливу на умови виробництва і торгівлі. Україна має дотримуватися зобов'язань перед СОТ не щодо відношення мит на імпорт, а й із використання нетарифних обмежень, у тому числі застосування санітарних норм і довідкових цін для митної оцінки імпорту. Для того щоб повною мірою скористатися перевагами приєднання до СОТ і розширювати експорт своєї сільськогосподарської та продовольчої продукції, а також покращити забезпечення внутрішнього ринку, Україні також слід приділяти першочергову увагу проблемам безпеки та якості продовольства. Для цього треба впроваджувати системи сертифікації продукції, здатні гарантувати дотримання міжнародно визнаних стандартів.
Думки, висловлені в цій публікації, є думками автора
і не обов'язково відображають погляди ФАО

Інтерв'ю
Земельна реформа аж ніяк не завершилася з прийняттям закону про обіг сільськогосподарських земель. Вона потребує прийняття супутніх законів та підзаконних актів, що забезпечать функціонування ринку землі. Про долю цих законів і... Подробнее
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку

1
0