Спецможливості
Агробізнес

Третейські суди: суперечка миром красна

05.06.2008
797
Третейські суди: суперечка миром  красна фото, ілюстрація
Третейські суди: суперечка миром красна

Одним із напрямів діяльності Проекту підтримки сільськогосподарських підприємств та сільського населення (ППСПСН), що діє в Одеській області, є створення третейських судів. Ідея їх полягає в тому, щоб розв’язувати спори між суб’єктами господарювання, так би мовити, полюбовно, без втручання судових виконавців. Утім, більш кваліфіковано про третейські суди розповість юрист ППСПСН Дмитро Саглаєв.

— Чим відрізняється третейський суд від звичайного і що в них спільного?
— Як свідчить практика, роль третейського суду більшою мірою полягає не в тому, щоб винести рішення і примусово його виконати. Розглядаючи питання, ми працюємо в режимі юридичної консультації. Проте, якщо третейським судом рішення вже винесене, то воно має таку саму юридичну силу, як і рішення звичайного суду: виконавці приймають його до провадження.
При зверненні до державного суду вам не нададуть юридичної допомоги, її ви маєте шукати у свого адвоката. Крім того, суд не має функції примирення сторін: державний суддя орієнтований на здійснення правосуддя шляхом прийняття рішення. У нього багато владних повноважень, адже суд — це силова структура. Третейському судді закон таких повноважень не дає. Бо воно й не треба. Якщо люди прийшли у третейський суд, вони відпочатку орієнтовані на позитив, на розв’язання проблеми. Вони налаштовані на діалог. І завдання третейського суду — грамотно поставити переговорний процес, досягти згоди. Але якщо ця функція третейського суду буксує, компромісу досягти не вдається, тоді закон надає третейському суду право винести вольове рішення, підкріплене примусовою силою держави в особі виконавчої служби. У цьому плані державні й третейські суди між собою схожі, а в усьому іншому — різняться.
— Третейський суд у Роздільній — це локальний експеримент чи широка практика?
— У Роздільнянському районі третейський суд було створено, так би мовити, “згори”: є Проект, він профінансував, відкрили офіс і робота пішла. Але мірою того, як інформація про нашу діяльність поширювалася, у сусідніх районах третейські суди почали виникати спонтанно: без жодної фінансової підтримки з боку Проекту, під впливом потреби у такого роду послугах для господарств і громадян.
Тут треба мати на увазі, що третейські суди бувають двох видів: постійні і тимчасові. Тимчасові створюються для розв’язання лише однієї конкретнго спору. Тоді обираються судді, вони розглядають справу, виносять рішення, і після цього даний третейський суд припиняє існування. Як правове явище він зникає, після нього залишається лише рішення.
— Яким чином відбувається підбір людей на роль суддів третейського суду?
— Обов’язково це має бути активна і шанована людина. Ще у дореволюційні часи існували мирові судді, які працювали на громадських засадах. Вони мали значний життєвий досвід і авторитет серед жителів свого населеного пункту. До них постійно зверталися за порадою, по допомогу, щоб розвести сторони конфлікту. Нехай вони не користувалися правовими механізмами, проте знаходили саме той прийнятний варіант, який схвалювали обидві сторони, і питання вирішувалося. Ось саме тут проглядається ідея третейського суду.
Якщо ж говорити більш конкретно, то для цієї роботи ми залучили весь комплекс районних спеціалістів — з управління юстиції, юристів райадміністрації, агрономів, економістів, бухгалтерів. Працівники нашого Проекту також беруть участь. Тобто ми знайшли найбільш ключові в районі постаті в плані реформування. Але складений нами список третейських суддів носить рекомендаційний характер. Якщо люди хочуть якусь конкретну людину поза списком, то немає питань — будь ласка!
Безпосередньо під час розгляду справи кількість суддів у складі третейського суду може бути різною. Сторони самі визначають, чи то рішення прийматиметься одним суддею одноосібно, чи то якоюсь непарною кількістю суддів: трьома або п’ятьма.
— На підставі почутого виникають одразу два взаємопов’язані запитання: чи є третейський суд частиною судової гілки влади і чи не слід би йому мати більше свободи від чиновників державних виконавчих структур?
— Третейський суд не входить у систему судової влади. Швидше це спосіб розв’язання спорів на громадських засадах, у формі громадської організації. І те, що ми працюємо у взаємодії з адміністраціями, жодним чином не порушує законодавства. Водночас з точки зору практичної потреби це дуже зручно. Тому що всі процеси реформування йдуть через Мінагрополітики, воно є тим центральним органом, який провадить державну політику в цій галузі.
— Третейським суддям доводиться мати справу зі спорами, пов’язаними з грошима. Наскільки добросовісно вони вестимуть справи, працючи на громадських засадах?
— У нашому регламенті передбачено, що судді третейських судів мають право на винагороду. Наприклад, існують так звані біржові комісії — це, власне, той самий третейський суд. Вони мають справи зі спорами, пов’язаними з біржовими контрактами. Там система винагород суддів біржових комісій дуже добре відлагоджена. Проте в нас своя специфіка: наша клієнтура здебільшого неплатоспроможна і гонорари платити не здатна. Недарма ж у Роздільній суддями стали спеціалісти переважно з державних структур, передусім — з управління сільського господарства. Адже сільгоспуправління має відділ реформування, відпочатку орієнтований на надання аграріям послуг у плані вирішення майнових і земельних питань, консультування. І ця функція збігається з функцією третейського суду. Соціальна напруженість і конфлікти перешкоджають реформуванню: коли в господарства купа господарських спорів, йому не до реформ.
Буває, що ситуація лише підходить до стадії розгляду третейським суддею, і тут йому потрібно порадитися з управлінням сільського господарства, визначитися, як цю ситуацію бачать у районі. Треба дивитися і в політичному навіть сенсі, тобто які будуть наслідки даної ситуації, як до неї ставиться районна влада. У ці питання також треба вникати, оскільки в кінцевому підсумку вони впливатимуть на досягнення мети реформ.
— Чи існує закон, який регулює створення і діяльність третейских судів?
— Є проект закону про третейський суд, він розглядається вже близько двох років. Там передбачена обов’язкова реєстрація третейського суду як організації. Але доки цього закону немає, немає й ніякої реєстрації. Єдине, що треба зробити, створюючи третейський суд, — написати повідомні листи на адресу адміністрації, районного суду, управління юстиції про те, що створюється ось такий суд, з такою ось метою і завданням. Ці листи повинні мати суто повідомний характер, а не бути проханнями про дозвіл.
— А якщо державні інстанції проігнорують ці листи, то на чому основуватиметься легітимність третейського суду?
— Легітимність виходить від самих сторін, що сперечаються: вони виявляють волю, щоб спір був розв’язаний третейським суддею. Це навіть має характер угоди, договірних відносин. І ці відносини накладають на сторони зобов’язання передати документи третейському суду, створити йому умови для роботи, а потім — виконувати рішення тих людей, яких вони обрали третейськими суддями. Ось у цьому полягає легітимність усіх цих процесів.
— Хто в третейському суді виконує роль голови?
— Центральною фігурою тут є секретар. І в Роздільній є така посада: секретар районного представництва нашого третейського суду. Ця людина безпосередньо приймає в офісі людей, взаємодіє з адміністрацією, збирає документи. Бажано, щоб секретар мав бодай якусь юридичну освіту, щоб він був здатен до первинного юридичного аналізу тої чи тої ситуації, міг дати елементарні консультації сторонам. Власне, саме секретарі й виконують найбільший масив роботи, а судді вже одержують готовий пакет документів.
— Наведіть, будь ласка, приклад справи з практики третейського суду в Роздільнянському районі, яка найбільше запам’яталася.
— Це справа по комбікормовому заводу. Сільгосппідприємства, що є його пайовиками, брали для своїх потреб комбікорм, а грошей не платили. На цьому грунті виник спір. Процедура його розв’язання була обрана така: з кожним боржником спочатку попрацювало сільгоспуправління; їм пояснили, чого від них вимагають, дали первинну інформацію про те, яким чином вирішуватиметься питання заборгованості. Запропонували схему третейського розгляду справи. Підготували тексти третейських угод і договорів про погашення боргу. Адже підприємства-боржники не завжди можуть погасити свій борг одразу. Тому з кожним господарством договір складали індивідуально, визначали терміни й порядок погашення. Якщо розрахунку згідно з договором не відбувалося, справа передавалася на розгляд третейського суду з відповідним прийняттям рішення. Проте якби ми оминули етап складання договорів погашення боргу, а відразу прийняли щодо боржників рішення і передали б справу судовим виконавцям, тобто повелися з господарствами жорстко, то ми б відпочатку підірвали ідею третейського суду.
Комбікормовий завод виявив добру волю і дав господарствам відстрочки. Деякі з них гроші почали проплачувати, тобто заборгованість не вважалася простроченою, бо відбувалося її часткове погашення. Позовна давність щодо цих господарств припинялася. Таким чином вони вирішували свої юридичні проблеми, і платіжний баланс району від цього вигравав.
Але кілька господарств через певні причини платити не змогли. У результаті було підписано третейський запис, позовну заяву і справу було передано на розгляд третейського суду. Тепер комбікормовий завод має вирішити, передавати справу виконавцям чи ні.
— А які справи у вашій практиці є найбільш типовими?
— Ті, що пов’язані з орендними відносинами між господарствами і громадянами. Але проблема в тому, що ми маємо недосконале законодавство. У нас є змога приймати рішення лише щодо тих категорій спорів, де фігурують або дві фізичні, або дві юридичні особи. Реально ж основна маса спорів виникає між господарством і громадянином. Тобто це та ситуація, коли люди не захищені в юридичному плані, та й господарства почуваються невпевнено, бо не мають своїх юристів. Тому часто буває так: оформили договір оренди земельного паю, підходить термін — з орендодавцем не розраховуються. Він хоче передати пай іншому орендареві. Проте договір укладено на п`ять—десять років. І тут законодавство поки що не дає повноти інструментів для розв’язання даної проблеми. У цих справах ми поки що не можемо виносити рішень, ми можемо лише надавати посередницькі послуги і підписувати мирові угоди, у яких прописувати, яким чином вийти з ситуації.
В українській аграрній політиці на орендні відносини нині зроблено ставку, і навіть новий Земельний кодекс говорить, що протягом ще трьох років орендні відносини будуть головною формою розпорядження землею. Тому конфлікти такого роду будуть численними й надалі. А отже, для пом’якшення цих конфліктів у договори оренди важливо вносити пункт про те, що спори розглядатимуться у третейському суді. Якщо такий пункт є, то, без проведення третейського суду, державний суддя повинен буде відмовити у прийнятті позовної заяви.
— Якби третейський суд хотіли створити в тому регіоні, де не можна спертися на допомогу вашого Проекту, то з чого слід було б почати?
— У будь-якому разі ми готові надати методичну допомогу. Був випадок, коли до нас звернулися з Вінницької області. Ми тоді провели семінар, надали їм посібники, наші процесуальні документи, статут і регламент третейського суду, розповіли про методику розповсюдження інформації про третейський суд. І вони, спираючись на нашу допомогу, змогли налагодити самостійну роботу з розгляду третейських спорів. Врешті, нам досить надати допомогу якомусь районному управлінню сільського господарства, надати їм документи, і вони мірою сил розповсюджуватимуть ці документи по селах, по господарствах, а також самі вирішуватимуть усі питання.
Запитував Павло Коротич

Інтерв'ю
Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро»
Від успішного менеджера до засновника бізнесу. Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро» разом із норвезьким інвестором створив команду однодумців, які цінують та люблять сільське господарство. Компанія є надійним... Подробнее
За використання сучасних засобів захисту рослин найбільшої їхньої ефективності вдається досягти лише за строго виконання трьох основних умов: правильного вибору препарату, оптимальних термінів внесення та чіткого дотримання технології... Подробнее

1
0