Технічні моменти протруювання сої

Виробництво сої розглядається як метод розв’язання продовольчої проблеми, а її вирощування має позитивний ефект для всього сільського господарства, оскільки вона є ідеальним попередником практично для всіх зернових культур. Особливістю сої є унікальна властивість утворювати кореневі бульбочкові бактерії, які допомагають фіксувати азот із повітря і за період вегетації культури накопичувати його в грунті у межах 80–100 кг/га. Це дуже важливо в економічному плані за недостатніх обсягів внесення мінеральних та органічних добрив, що має місце на сучасному етапі розвитку нашого сільського господарства та призводить до від’ємного балансу поживних речовин у грунті.

Однією із основних проблем вирощування сої в Україні залишається неповне використання її потенціалу врожайності. Успішне її вирішення тісно пов’язане із підготовкою насіння до сівби та обробкою його захисними і стимулюючими препаратами. Важливо враховувати, що насіння сої під час обробки може легко пошкоджуватися робочими органами протруювача.

З урахуванням того, що на вітчизняному ринку для обробки насіння переважно пропонують технічні засоби у вигляді стаціонарних або самопересувних машин шнекового, камерного чи ротаційного типів, варто знати основні переваги та недоліки робочих процесів цих протруювачів.

Як працюють протруювачі

Шнекові протруювачі виконують: дозування і подавання потоків насіння і препарату у шнек та перемішування їх під час транспортування до вивантажувальної горловини. Основна перевага шнекових протруювачів — очевидна простота конструкції, яка, однак, не компенсує низької якості обробки насіння (повнота його обробки становить 100 ± 30%, нерівномірність обробки — понад 33%). До того ж вони мають важливі недоліки: травмування насіння шнеком, складнощі очищення останнього від залишків насіння і препарату, неможливість обробки насіння соняшнику, кукурудзи, бобових та інших культур тощо. Низка фірм для зменшення травмування насіння удосконалюють робочі органи, конструктивно доповнюючи їхні кромки еластичними елементами, проте повністю запобігти пошкодженню насіння таким чином поки що не вдається.

Камерні протруювачі забезпечують виконання робочого процесу, що включає дозування і подавання насіння і робочої рідини у камеру протруювання, формування потоку насіння, який має форму порожнистого циліндра, і попередню його обробку краплинами розпиленого рідкого препарату в  спеціальній камері. Оброблене таким чином насіння надходить у розміщений під камерою шнек (або лопатевий змішувач), який перемішує його і транспортує для завантаження в тару. Протруювачі цього типу, завдяки попередній обробці насіння перехресним потоком краплин препарату в камері протруювання, забезпечують кращу якість обробки насіння препаратом (повнота обробки насіння становить100% ± 20%, нерівномірність обробки — 15–20%), аніж шнекові.

Проте камерні протруювачі не можуть обійтися без додаткового перемішування насіння шнеком, бо камера протруювання не забезпечує потрібної якості обробки насіння. Тому їм притаманні усі недоліки шнекових протруювачів і, крім того, до них додаються ще й спричинені особливостями нанесення препарату в перехресних потоках насіння та краплин препарату: налипання домішок на насіння та краплин препарату — на стінки камери протруювання, а також нерівномірна обробка насіння препаратом у камері.

Технологічно досконаліший робочий процес реалізують розроблені фірмою Cimbria Heid ротаційні протруювачі періодичної дії серії СС та фірмою Petkus — серії СТ, які наносять розпилений препарат на рухомий тор насіння, утворений конічним обертовим робочим органом і нерухомим циліндром.

Перевагами такої обробки насіння є простота точного дозування насіння, кожна порція якого попередньо зважується із високою точністю (± 0,25% маси насіння) електронними вагами під час завантаження у камеру, і препарату — за допомогою програмованого логічного контролера, висока якість обробки насіння препаратом, уникнення травмування насіння, універсальність щодо обробки насіння різних культур та самоочищення змішувальної камери.

Крім того, такі технічні засоби забезпечують дозування як рідких, так і порошкоподібних хімічних препаратів безпосередньо у змішувальну камеру, завдяки чому відпадає потреба у місткостях для попереднього їхнього змішування. До того ж за допомогою програмованого логічного контролера можна легко та гнучко змінювати рецептуру в процесі обробки насіння, особливо за пошарового нанесення на насіння рідких чи порошкоподібних хімікатів. Для ротаційних протруювачів характерні значно вищі значення показників питомих витрат електроенергії та питомої матеріаломісткості порівняно з іншими типами аналогічних машин. Попри це і високу ціну, ротаційні протруювачі завдяки високій якості протруювання та своїй універсальності успішно зайняли гідне місце на ринку.

Використання біопрепаратів

Також слід сказати про боротьбу з хворобами та стимуляцію росту рослин під час вирощування сої завдяки обробці насіння перед висівом біопрепаратами, стимуляторами росту та інокулянтами, що є одним із перспективних напрямів.

Таку обробку можна проводити за допомогою описаних вище технічних засобів, але водночас слід мати на увазі, що здебільшого процес обробки насіння хімічними препаратами несумісний з одночасною інокуляцією насіння, а оброблене насіння із використанням біопрепаратів слід висівати протягом 2–6 год після його інокуляції, оскільки розрив у часі між обробкою останніми та висівом негативно впливає на штами бульбочкових бактерій через згубну дію сонячних променів. Крім того, за використання рідких біопрепаратів насіння сої швидко розбухає, що ускладнює роботу висівних апаратів сівалок.

Як показали дослідження, максимальний ефект від використання біопрепаратів досягається шляхом їхнього дозованого внесення разом із насінням у зону росту кореневої системи, що дає можливість максимально зберегти життєздатність і ефективність бактерій, одночасно зменшивши норму їхньої витрати, та уникнути травмування насіння сої.

З урахуванням цих технологічних аспектів у ННЦ «ІМЕСГ» розроблено пристрій до висівних апаратів сівалок для просапних культур для обробки насіння рідкими препаратами під час його висіву (конструкційну схему та принцип його роботи наведено на рисунку).

Складається пристрій із герметичної ємності для рідкого біопрепарату, яка прикріплена до бункера висівного апарата, та патрубка із краном і ванночки, що розміщена на дні висівного апарата. У ванночці виставляють певний рівень рідкого біопрепарату. Під час обертання висівного диска змочене насіння у ванночці під дією розрідження, створеного вентилятором, присмоктується до отвору диска і в момент перебування над висівним патрубком скидається у грунт. Використання такого пристрою запобігає травмуванню насіння та розриву у часі між його обробкою та висівом у грунт.

Пристрій встановлюють на кожну висівну секцію просапної сівалки, що дає змогу одночасно обробляти біопрепаратами і висівати насіння різних фракцій сої та інших просапних культур відповідно до агротехнічних вимог.

Виробничою перевіркою висівного агрегату із такими пристроями встановлено, що він забезпечує виконання технологічного процесу висіву із середньою нормою витрати біопрепаратів — до 20 л на 1т насіння сої.

Наостанок варто нагадати, що для якісної обробки насіння сої необхідно використовувати насіннєвий матеріал із високими сортовими і посівними властивостями. Великий розмір насінин (маса 1000 насінин), ретельне очищення насіннєвого матеріалу від пилу, дрібних і битих насінин (які з урахуванням дуже великої відносної поверхні забирають на себе значно більше протруйника, ніж сам посівний матеріал) сприяють вищій якості протруювання насіння.

Наступним важливим кроком є дотримування технології обробки насіння, що, перш за все, передбачає налаштування протруювальної машини на заданий режим роботи, який забезпечує необхідну дозу препарату на 1 т насіння за певної продуктивності протруювача.

Якість обробки насіннєвого матеріалу знижується, якщо продуктивність протруювальної машини вища від номінального її значення. За результатами багатьох досліджень, краща якість протруювання досягається за продуктивності протруювачів у межах 50–70% їхньої номінальної продуктивності. Під час виконання технологічного процесу потрібно також стежити за стабільністю потоку посівного матеріалу і за подаванням та стабільністю концентрації робочої суспензії протруйника.

Порушення цих вимог призводить до нерівномірного нанесення препарату на поверхню окремих насінин, що дає небажані наслідки.        

Слід також враховувати особливості препаративної форми протруйників, передусім концентратів, яким властиво недостатньо рівномірне перерозподілення масою насіння, тобто від зернівки до зернівки. У такому разі варто збільшити норму витрати робочої рідини шляхом розбавляння її водою. Слід враховувати і те, що для деяких типів протруювальних машин не відпрацьовано технологічний процес протруювання препаратами із низькими нормами витрат робочої рідини. У таких протруювачах на якість обробки насіння істотно впливає витрата робочої рідини: висока якість обробки досягається тільки за її витрати на рівні не менше 10 л/т насіння, що призводить до підвищення вологості насіння понад 1%.

В. Ратушний, канд. техн. наук,

А. Півень, наук. співробітник,

ННЦ «ІМЕСГ»

Журнал «Пропозиція», №3, 2016 р.