Там, де тече Уборть

Шлях “Пропозиції” цього разу проліг на Олевщину (дорога нагадала гірськолижний слалом, де замість прапорців — банери та рекламні щити Аграрної партії, у поліські “лабіринти”, у край хмільників, лісів, болот на місце колишнього древлянського поселення. Вельми представницький саміт, присвячений діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і, зокрема, кооперативу “Жубровецький”, а також агроторговим домам і, зокрема, Олевській філії Житомирської товарної агропромислової біржі. У кооперативі “Жубровецький”, що у с. Жубровичі, — 280 членів. Послуги, пропоновані кооперативом населенню, — звісно, платні. Проте їхня вартість для членів кооперативу суто символічна, для інших — трохи вища. На розвиток кооперативу обласна адміністрація виділила 10 тис. грн. Кооператив на ці кошти придбав крупорушку, молотарку тощо. Назагал на підтримку кооперативного руху в Житомирській області виділено 1 млн грн. Під час відвідання районного центру вдалося поспілкуватися з виконавчим директором агроторгового дому “Олевський”. Станіслав Іванченко, виконавчий директор агроторгового дому — Спочатку складно було працювати через те, що мало було довіри до нас не так з боку виробників, як з боку переробників. Олевський районний агроторговий дім було створено на виконання Указу Президента України щодо реформування аграрного сектора економіки з ініціативи голови Олевської райдержадміністрації Зіновія Фіца. Попервах ми реалізовували 5, 10, 20% продукції, що виробляється в агросекторі нашого району. Опісля ми дійшли до 80—90% за деякими видами продукції. Засновниками агроторгового дому є всі сільгосптоваровиробники району (20 підприємств). На сьогодні ми вже законно реалізовуємо молоко, м’ясо, закуповуємо та реалізовуємо паливо. До нас звертається райадміністрація, реалізовуємо і комунальне майно. Маємо свою експертну групу, самі проводимо оцінки (направили своїх фахівців до Києва на навчання, вони мають відповідні сертифікати). Торік за станом на цю дату (семінар відбувся у другій половині жовтня) ми продали продукції на 1 млн 700 тис. грн, цьогорік — на 2 млн 900 тис. Отже, сміливо можна твердити про те, що йде зростання. Ми виступили ініціаторами створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Крім того, ми відкрили філію кредитної спілки “Житомирагрокредит”. Думаю, що невдовзі в нас буде не філія, а повноправна кредитна спілка. У нашому агроторговому домі нині працює 17 осіб. Серед них є юристи, маклери, брокери. Цей будинок є нашим, ми не орендуємо, нам передали його як пайовий фонд наші сільгоспвиробники. Це пайовий внесок кожного із сільгосппідприємств. Крім того, інформаційну спрагу представників ЗМІ змогли втамувати Сергій Рижук і Роман Шмідт. Сергій Рижук, державний секретар Мінагрополітики — Міністерство аграрної політики та регіони з розвинутим сільським господарством уже дедалі рідше збирають семінари, присвячені технологічним питанням (хоча це теж важливо і ми продовжуємо навчати свої кадри), водночас збільшуючи кількість заходів, присвячених проблемі формування аграрного ринку. Нині вже є розуміння того, що в умовах ринку виробити продукцію — це навіть не половина справи, найголовніше — це вміти її вигідно продати й мати від цього фінансовий зиск. Звісно, це розуміння ще не вкорінене, адже в противному разі ми сьогодні проводили б семінар із більш важливих питань, а так вивчаємо нині лише ази формування аграрного ринку — створення агроторгових домів, маркетинг, створення заготівельно-збутових кооперативів. Чому саме в глибинці Полісся відбувається сьогоднішня зустріч? Олевський район не є і не може бути серед перших в Україні за обсягами виробництва сільгосппродукції. Власне, там, де сільгосппродукція дається важче, життя змушує ретельніше вивчати ринки збуту готової продукції і продавати її, зрештою, не за безцінь, а за тією ціною, на яку вона заслуговує. Саме тут, на Олевщині, й на Житомирщині назагал, не без успіху формували інфраструктуру агроринку, щоб невеликі обсяги продати належним чином. Селянина весь час обдурювали. Яка гарантія того, що агроторговий дім не стане черговим обманом? Скажу, що нині вже почали з’являтися люди поінформовані, люди, які можуть звернутися до банку даних тут, у районі. Крім того, торги, звісно, мають бути публічними. ЗМІ повинні належно їх висвітлювати. Роман Шмідт, заступник Державного секретаря Мінагрополітики — Мушу сказати, що це вже п’ятий семінар із конкретних елементів інфраструктури аграрного ринку. Торік, у травні, ми почали ці семінари зі Львова — з питань аукціонів живої худоби, потім у Полтаві зустріч була присвячена кредитним спілкам, далі — у Миколаєві — з біржового ринку, опісля у Луцьку провели універсальну нараду з усієї інфраструктури аграрного ринку, і ось ми зібралися тут, в Олевську, щоб з’єднати цей ланцюжок: біржа—агроторговий дім та обслуговуючий кооператив. Ми дістали можливість ознайомитися з роботою сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Жубровецький” у с. Жубровичі. Зауважу, що скрізь нас супроводжував сільський голова. Це дуже важливий момент, адже саме сільські голови є тим мотором, який може надати дії механізму створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Ми сьогодні побачили, як працюють голова облдержадміністрації, голова райради. Вони розповідали нам про проблеми району, демонстрували нам свої здобутки. І ту модель агроторгового дому, яку ми побачили в Олевську, я вважаю, ми можемо запровадити в Україні. v v v Поліські страви “заввишки в три поверхи” (це — не перебільшення) примушують на всіх дальших фуршетах згадувати гостинне містечко на берегах мальовничої річки Уборть. Перевершити поліщуків у царині хлібосольства навряд чи хто може в Україні. Принаймні я, об’їздивши мало не всю Україну, не можу пригадати чогось подібного (трохи призабуту соціалістичну дійсність можна було згадати, читаючи напис перед входом до ресторану “Зачинено на спецобслуговування”, на Поліссі аж надто вже кричущий контраст між “долученими” й тими, хто не потрапив до категорії “спец”). Евріпідові належать слова: “Той кращий пророк, хто пророкує добре”. Нехай же щодо щедрих олівчан кращі пророки не помиляються! Олексій Рижков