Спецможливості
Новини

Світле майбутнє українського села

10.09.2008
344
Світле майбутнє українського села фото, ілюстрація

У рамках ярмарку “Київська осінь’2007” та виставки “Україна зернова” відбулося засідання колегії Міністерства аграрної політики України з презентацією Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року.

У рамках ярмарку “Київська осінь’2007” та виставки “Україна зернова” відбулося засідання колегії Міністерства аграрної політики України з презентацією Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року.

Провели засідання: голова колегії, міністр аграрної політики України Юрій Мельник та віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута.
Програму розробляли тривалий час обидва попередні склади Кабінету Міністрів. І лише нинішній уряд довів документ до логічного завершення.
Безумовно, програма не враховує вирішення всіх сьогоднішніх проблем села. Та й розробники не ставили перед собою такої глобальної мети. Але те, що програму схвалив уряд, — це потужний крок уперед за всіма напрямами аграрного розвитку нашої країни.
Над розробкою програми розвитку села працювали колективи двох десятків міністерств та відомств, Національна й аграрна академії наук. У розробці брали участь практично всі громадські організації аграрного сектору, наукові й навчальні установи системи АПК, регіони, іноземні експерти, прості громадяни України, пропозиції яких максимально враховано під час опрацювання документа. Готуючи програму, члени робочої групи враховували також позитивні підходи до розробки аналогічних програм багатьох країн і, безумовно, кращий вітчизняний досвід.
Аби зібрати всі пропозиції, було організовано безпрецедентне всенародне обговорення проекту Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року. Це дало можливість максимально врахувати висловлені пропозиції та зауваження.
Заступник міністра Юрій Лузан, який очолював групу розробників і безпосередньо відстежував цікаві пропозиції, думки та ідеї учасників обговорення документа, зазначив, що під час підготовки Державної цільової програми розвитку сільського господарства України на період до 2015 року, яку рішенням уряду прийнято 19 вересня 2007 року, було ретельно, зважено, об’єктивно й самокритично проаналізовано ситуацію на селі та стан агропромислового виробництва, окреслено основні причини, що стримують розв’язання наявних проблем.
“Загалом, маємо таку ситуацію: обсяги виробництва сільськогосподарської продукції за період 1991–1999 рр. зменшилися в 2,1 раза, в т. ч. на сільськогосподарських підприємствах — в 3,4 раза, — зазначив Юрій Лузан. 
Середньорічна заробітна плата в сільському господарстві залишається найнижчою серед галузей економіки. За межею бідності в 2005 р. перебувало 27% сільських родин, а в 65% — сукупні витрати були нижчими за прожитковий мінімум.
У занепаді інфраструктура сільської місцевості, поглиблюються негативні демографічні тенденції на селі. Потреби в дитячих дошкільних закладах забезпечено на 30%, у школах — на 50, фельдшерсько-акушерських пунктах — на 53. Лише 22% сіл мають водогони, 36 — газ, 5% — каналізацію.
Забезпеченість аграрних підприємств тракторами, комбайнами та іншою технікою становить 45–50% потреби. Водночас понад 90% наявних технічних засобів потребують негайної заміни через спрацьованість.
Недостатньо розвинена інфраструктура аграрного ринку, неефективною є державна політика щодо створення умов для розвитку кооперативних та інших об’єднань сільськогосподарських товаровиробників у сфері заготівлі, переробки, реалізації продукції та надання інших послуг.
Незадовільно законодавчо захищено приватну власність на селі, особливо власність на землю.
Ми підійшли до розв’язання зазначених питань не тільки як до проблем, а й як до потенційних рушійних важелів подальшого розвитку АПК. Отже, це не просто констатація негативу, але й детальний аналіз і чітке розуміння того, що нам потрібно зробити.
Крім того, особливість розробленої програми розвитку села полягає в тому, що вона носить комплексний загальнодержавний, а не галузевий характер і охоплює всі напрями діяльності агропромислового комплексу та розвитку сільських територій нашої держави.
Тому програма об’єктивно й чітко розмежовує вирішення двох блоків проблем розвитку українського села:
n соціальна сфера та комплексний розвиток сільських територій;
n агропромислове виробництво та розвиток аграрного ринку.
Їхнє вирішення теж чітко розмежовано між виконавцями та визначено механізми його забезпечення”.

Клубок соціальних проблем
Нині в розвинених країнах сільськогосподарською діяльністю зайнято тільки 3–5% сільського населення. Поступово Україна теж прийде до цього (за даними експертів, нині в селі проживає 30% українців). Тому зайнятість сільського населення є надзвичайно болючою та проблематичною.
За останні десять років кількість працюючих у сільгосппідприємствах та інших сферах діяльності на селі вже скоротилася майже на 2,8 млн осіб, а, за оцінками вчених, прогнозована кількість робочих місць у 2015 році в сільському господарстві налічуватиме всього 700 тисяч.
Природно, що в умовах ринку суб’єкти аграрного виробництва, фермери, господарські товариства не вирішуватимуть соціальні проблеми на селі. Тож треба об’єктивно визнати це й відійти від створених у минулому стереотипів, що соціальні проблеми — це завдання сільгоспвиробників. У містах, як відомо, зазначені проблеми сьогодні вирішують за рахунок місцевих бюджетів. Чому на селі має бути по-іншому?
Отже, облаштування сіл, розвиток сільських територій — це, в основному, питання держави та територіальних громад. Тому назріла потреба здійснити низку загальнодержавних заходів щодо їх вирішення.
Це насамперед:
n проведення суцільної паспортизації сільських населених пунктів для оцінки сучасного стану соціальної інфраструктури та визначення перспектив облаштування кожного села. Село потрібно не просто розбудовувати, а розраховувати на конкретного споживача. Адже сьогодні важко сказати, скільки в 2015 році буде в тому чи іншому селі дітей, працездатного населення, пенсіонерів і що потрібно буде для нормального їхнього проживання;
n визначення соціальних стандартів та нормативів щодо умов проживання сільського населення;
n розроблення на базі даних паспортизації та затверджених соціальних стандартів умов проживання сільського населення, регіональних програм розвитку сільських територій.
Такий глибокий аналіз умов проживання сільського населення, який покладено в основу розробки соціального блоку програми розвитку українського села, не пропонував зробити жоден із попередніх урядів.
У документі особливу увагу уряд звертає на створення додаткових робочих місць у сільській місцевості, підтримку розвитку підприємництва із сільськогосподарських і несільськогосподарських видів діяльності та на цій основі підвищення доходів сільського населення. Можна сказати, що це — базове питання для збереження сільської поселенської мережі, збереження самобутності українського села.
Пропонується чіткіше здійснити розмежування повноважень та відповідальності між центральними й місцевими органами виконавчої влади щодо розвитку сільських територій.
Украй потрібним є вдосконалення й розширення практики субсидування та міжбюджетних трансфертів.
Уже в проекті бюджету на 2008 рік суттєво посилено соціальні сільські програми, зокрема: будівництво житла (виділено понад 1,1 млрд грн), будівництво доріг у сільській місцевості, вирішення інших проблем облаштування українських сіл. У наступні роки такі програми будуть суттєво розширювати.

Кредитами та страховками — по безнадійності сільгоспвиробництва
У програмі передбачено цілу низку заходів для: розвитку агропромислового виробництва; удосконалення інфраструктури аграрного ринку; впровадження сучасних фінансових механізмів; удосконалення форм та методів заготівель і збуту продукції, підвищення вимог до її якості згідно з міжнародними вимогами; запровадження демократичних методів управління, зокрема, через підтримку розвитку самоврядних громадських організацій; впровадження сучасних стандартизованих технологій виробництва продукції, особливо екологічно чистої; удосконалення податкової, бюджетної, кредитної, цінової, інвестиційної та інноваційної політики; активізації зовнішньоекономічної діяльності; вирішення проблем технічного забезпечення тощо.
Щоб активізувати процеси інвестування аграрного сектору, в програмі особливу увагу звернуто на створення умов для реалізації прав власності селян на землю, на завершення земельної реформи, розвиток іпотеки земельних ділянок, запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення та створення на цьому грунті умов для розвитку великотоварного виробництва, різних форм та типів суб’єктів сільськогосподарського господарювання та ефективне поєднання діяльності велико- та дрібнотоварного виробництва.
Програма пропонує здійснити низку радикальних заходів щодо розвитку виробничої та обслуговуючої кооперації як інструмента об’єднання сільгоспвиробників, суб’єктів малого та середнього бізнесу, передусім для посилення захисту своїх економічних та соціальних інтересів.
Щоб створити умови для збільшення обсягів залучених кредитів, пропонується:
— підтримати створення системи кооперативних банків у складі центрального та його регіональних відділень, а також кредитних спілок і кооперативів, діяльність яких спрямовуватиметься на обслуговування сільськогосподарських товаровиробників та суб’єктів малого й середнього бізнесу в сільській місцевості;
n розширити функції і фінансові ресурси Фонду підтримки фермерських господарств для мікрокредитування особистих селянських господарств та їхніх об’єднань.
Для підтримки розвитку ринку послуг із страхування аграрних ризиків передбачено:
n створення Національного агентства з державної підтримки розвитку аграрного страхування;
n підтримку створення та діяльності пулів страхових компаній, що займаються страхуванням ризиків в аграрному секторі економіки.
Дуже важливою є норма щодо створення системи Державного моніторингу аграрного ринку при Міністерстві аграрної політики України для оперативного регулювання аграрного ринку та забезпечення ринковою інформацією всіх його учасників.

Фінансова складова Програми
“Розуміючи важливість ефективної реалізації поставлених у програмі завдань, — зазначив заступник міністра, — розроблено перелік організаційних, законодавчих, фінансових та політичних заходів, визначено відповідальні центральні та місцеві органи виконавчої влади й порядок контролю та звітності про її виконання.
На фінансування програми протягом 2008–2015 років передбачається спрямувати кошти з Державного бюджету в обсзі 120,8 млрд грн, у т. ч. на розвиток соціальної сфери — 15,7 млрд грн, розвиток аграрних ринків — 49,7 млрд гривень.
У середньому на рік сума державної бюджетної підтримки становитиме понад 15 млрд грн, з них на соціальний розвиток буде спрямовано майже 2 млрд грн. Це практично вдвічі та вдесятеро більше, ніж було виділено на 2007 рік.
Уже поточного року уряд кардинально змінив підходи до фінансування потреб галузі. Так, на 25 вересня, за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу, виділено 3,1 млрд грн, що перевищує торішній рівень майже на 40%.

Мета програми:
n поетапне вирішення соціальних проблем на селі, забезпечення комплексного розвитку сільських територій згідно з визначеними соціальними стандартами та нормативами, підвищенням рівня зайнятості й доходів сільського населення;
n підвищення конкурентоспроможності та зростання обсягів виробництва продукції сільського господарства (в 1,6 раза), що забезпечить у 2015 році раціональні норми споживання продуктів харчування населенням України;
n формування місткості аграрного ринку за рахунок вітчизняної сільськогосподарської продукції на рівні, що гарантує продовольчу незалежність країни та створення ефективної її інфраструктури;
n збільшення обсягів залучення кредитів у сільське господарство (у 2,1 раза);
n збільшення обсягів інвестицій у сільське господарство (у 2,1 раза);
n збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (удвічі);
n щорічне оновлення технічної бази сільського господарства (на 15%);
n збільшення обсягів надходжень податків і зборів від аграрного сектору до Зведеного бюджету (у 1,8 раза).
Прийняття програми, безумовно, — значний крок, але попереду ще відповідальніший період: організація її виконання.

За матеріалами
прес-служби МінАП

Інтерв'ю
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0