Ступенi iнтенсифiкацiї вирощування цукрового буряку

Яких же вкладень потребує поле цукрового буряку? У своїх демонстрацiйних дослiдах ми поставили за мету показати, за яких технологiй i фiнансових вкладень виробництво буряку стає рентабельним. Ми визначили нашi технологiї як ступенi iнтенсифiкацiї: m звичайний для господарств рiвень iнтенсифiкацiї (1 варiант технологiї); m рiвень iз мiнiмальними затратами на засоби захисту рослин i добрива (2 варiант); m рiвень iз помiрним застосуванням засобiв iнтенсифiкацiї (3 варiант); m рiвень iз високими затратами на засоби iнтенсифiкацiї (4 i 5 варiанти). Нашi демонстрацiї не претендують на статус наукових дослiдiв, тому що не мають повторень. Вони є пiдмогою в консультативнiй роботi з керiвниками господарств, агрономами, економiстами i фермерами, адже показують, яким чином затрати на обрану технологiю (машиннi витрати, ручну працю, засоби захисту рослин, добрива) пов’язанi з урожаєм цукрового буряку та економiчними показниками. Демонстрацiйнi дослiди закладалися у 2000 роцi у двох господарствах Iллiнецького району Вiнницької областi: q демонстрацiйне поле 1 — поле Iллiнецького радгоспу-технiкуму, село Романiв Хутiр (далi — поле 1); q демонстрацiйне поле 2 — орендне поле фiрми “Агрохiмтехнологiя”, село Леухи (далi — поле 2). В обох мiсцях демонстрацiйнi дiлянки були частинами великих полiв цукрового буряку 65 i 200 га завбiльшки. Поля вирiвнянi, однорiднi. Грунти — типовi для зони чорноземи. Попередником для цукрового буряку була озима пшениця. Пiсля її збирання у вереснi 1999 року проведено оранку на глибину 27—30 см оборотним плугом. Оранка якiсна, iз добрим загортанням рослинних решток i вирiвнюванням поверхнi. Навеснi обробiток грунту почали з вирiвнювання. На наш погляд, зубовi борони надмiрно розпушують верхнiй шар грунту i недостатньо його вирiвнюють. Передпосiвний обробiток грунту особливо важливий для пiдготовки вирiвняного i твердого насiнного ложа. Виконали таку пiдготовку за допомогою знарядь “Європак” або “Компактор”. Сiвба проводилася в оптимальнi для зони термiни — 16 i 17 квiтня — сiвалками точного висiву “Мультикорн”. Пiсля необхiдного регулювання сiвалка оптимально розмiщує насiнини, особливо дражованi партiї. За сiвби iнкрустованим насiнням нерiдко вiдбувається подвiйне вiдкладання. Якщо насiння погано вiдшлiфоване (у гiбрида Уладiвський 35), при постiйному струшуваннi вiдбувалося злежування насiнин у посiвному ящику та їх зависання, що призводило до просiву цукрових бурякiв. Насiння висiвалося у вологий грунт на тверде ложе на глибину 3 см. У дослiдах висiвалися гiбриди фiрми KWS, її дочiрнього пiдприємства в Українi фiрми UNISEM та 1 український гiбрид. Внесення добрив пiд буряк є обов’язковим агротехнiчним заходом, який грунтується на результатах аналiзу грунту. На жаль, грунтовi зразки взяли запiзно (у серединi квiтня), пiд час закладання дослiдiв, i результати їх були готовi лише влiтку. Рекомендацiї лабораторiї “Охорона грунтового здоров’я” в Оксенфуртi (Нiмеччина) для поля 2 мали такий вигляд: m потреба в N — 170 кг/га; m потреба в Р2О5 — 120 кг/га; m потреба в К2О — 320 кг/га. Фактично внесена кiлькiсть добрив азоту i фосфору вiдповiдала рекомендацiям, а щодо калiю була заниженою. Кiлькiсть добрив на варiантах 1, 2 i 3 вiдповiдає можливостi їх фiнансування пересiчним українським пiдприємством. Пiдвищене внесення комплексних добрив (варiанти 4 i 5) вiдповiдно до результатiв грунтових аналiзiв у фiнансовому планi є важкоздiйсненним. Адже практично неможливо за один рiк внести 230—320 кг/га калiю. Тут потрібна програма iз внесення добрив (органiчних i мiнеральних ) у сiвозмiнi. На полi 2 було внесено 3500 кг/га гною. Погоднi умови 2000 року були сприятливими для розвитку просапних культур, у тому числі й для цукрового буряку. За даними найближчого метеопосту “Липовець” (10 км вiд демонстрацiйного поля), за весь сiльськогосподарський рiк (вересень 1999 — вереснь 2000 рр.) випало 717 мм опадiв, що на 67 мм бiльше багаторiчного показника. Температурний режим багато в чому не вiдрiзнявся вiд середнiх багаторiчних даних i сприяв одержанню високих врожаїв культури. Результати дослiджень 1. Повнота сходiв Сприятливi погоднi умови другої половини квiтня i закладання насiння на тверде ложе дали дружне його проростання. Розмiщення насiнин на вiдстанi 7 см одна вiд одної, тобто висiвання понад 3 посiвних одиниць на 1 га, призводить до загущення посiвiв. Щоб сформувати оптимальний стеблостiй, виникає потреба у ручному прорiджуваннi. Навiть два дуже ретельнi прополювання з прорiджуванням не дають оптимального стеблостою. За розмiщення насiнин через 16 см з’явилося вiд 102 до 128 тис. сходiв, що можна вважати близьким до оптимального. Iстотної рiзницi у схожостi мiж iнкрустованим i дражованим насiнням, за умови достатньої вологозабезпеченостi, не спостерiгалося. Iстотно рiзнилася схожiсть на полi 2. Тут повнота сходiв була значно нижчою, нiж на полi 1, i становила на варiантах з iнкрустованим насiнням 61—72,6%. Це пов’язано насамперед iз пухкою структурою грунту, через що не було належного контакту насiння з твердим насiнним ложем. На варiантах 4 i 5 стався одноденний розрив у сiвбi через дощ. Проведена тут друга обробка “Компактором” сприяла ущiльненню насiнного ложа, тим самим пiдвищилася схожiсть дражованого насiння до 81,7—86,1%. 2. Боротьба з бур’янами і шкiдниками Боротьба з бур’янами є однiєю з найбiльш трудомiстких i дорогих операцiй у технологiї цукрового бурякiвництва. Стан погiршується тим, що в господарствах немає належного контролю за бур’янами в попереднiх ланках сiвозмiни. Боротьбу з багатьма бур’янами, особливо коренепаростковими, значно дешевше вести в посiвах попередньої озимої пшеницi гербiцидами групи 2,4-Д, нiж дорогим Лонтрелом у посiвах буряку. Радикальне пригнічення пирiю повзучого дешевше й ефективнiше досягається застосуванням Раундапу восени пiсля збирання врожаю попередньої культури, нiж внесенням Зелеку або Фюзиладу в посiвах буряку. На жаль, економiя або брак коштiв для боротьби з бур’янами в сiвозмiнi призводять до великого засмiчення бурякових площ i, як наслiдок, зниження врожаю i великих фiнансових втрат. Не винятком були i нашi демонстрацiйнi поля. Так, на полi 1 перед першим пiслясходовим обприскуванням на варiантах 4 i 5 кiлькiсть дводольних бур’янiв (щирицi, лободи, жабрiю, гречки, осоту i осоту жовтого) становили 112—119 шт./м2, а кiлькiсть пирiю повзучого та вiвсюгу польового — 9—23 шт./м2. У демонстрацiйних дослiдах боротьба з бур’янами здiйснювалася трьома рiзними способами: 1. Механiчний iз застосуванням двох ручних прополювань i двох мiжрядних обробок (варiант 1). Так можна пригнiтити бур’яни на перiод вегетацiї цукрового буряку. Вартiсть цієї системи догляду, за нашими даними, становить близько 70 $/га. Проте на великих площах тiльки ручними прополюваннями утримувати посiви в чистому виглядi важко або й зовсім неможливо, особливо при засмiченнi пирiєм i коренепаростковими бур’янами. Найбiльш прийнятними, на наш погляд, за браку в господарствах фiнансових ресурсiв є комбiнований спосiб. 2. Комбiнований а) iз застосуванням одного досходового гербiциду i ручних прополювань. Такий спосіб дає змогу значно краще боротися з бур’янами, одержати добрий врожай за порiвняно низьких затрат. У нашому дослiдi одноразове застосування препарату Фронтьєр перед сiвбою виявилося ефективним проти одно- i дводольних однорiчнiх бур’янiв, але недостатнiм проти багаторiчних коренепаросткових i кореневищних; б) за пiслясходового внесення сумiшi (Лонтрел + Зелек) технологiя подорожчала на 72 $/га (варiант 2); в) iз застосуванням одного досходового, двох пiслясходових обприскувань i одного ручного прополювання. За цiєї технологiї значно зросли затрати на гербiциди, але зменшилася кiлькiсть ручних прополювань до одного. Затрати окупилися пiдвищенням урожаю. 3. Лише гербiцидними обробками пiсля сходiв (варiанти 4 i 5). Пiслясходова система боротьби з бур’янами iз застосуванням Бетаналу Прогрес ОФ (пiд час другого обприскування — у сумiшi з Голтіксом), потiм сумiшi Лонтрелу iз Зелеком дала можливість цiлком вiдмовитися вiд ручного прополювання. Технологiя виявилася дуже ефективною, проте й найбiльш затратною. У серединi травня були виявленi пошкодження коренеплодiв буряковим довгоносиком. Варiанти 3, 4 i 5 обробили пiд час третього обприскування баковою сумiшшю гербiцидiв з iнсектицидом Децис форте. Чисельнiсть шкiдникiв на цих дiлянках знизилася. Проте i на варiантах 1 та 2, через нижчу вiд межi шкодочинностi кiлькiсть довгоносикiв, рослини цукрового буряку швидко змогли перерости пошкодження. На полi 2 видовий та кiлькiсний склад бур’янiв дещо вiдрiзнявся вiд поля 1. Кiлькiсть багаторiчних осотiв i пирiю становила тут вiд 1 до 3 шт./м2, а однорiчних дводольних — 45—93 шт./м2. Менша кiлькiсть багаторiчних бур’янiв на цьому полi є результатом застосування Раундапу восени 1999 року. Слiд зазначити, що ефективнiсть Раундапу багато в чому залежить вiд стану бур’янiв. За сприятливих умов розвитку їхнiй асимiляцiйний апарат сприймає гербiцид i транспортує його до кореневищ краще, що зумовлює бiльшу загибель рослин. В умовах посухи, що вiдзначалася восени 1999 року, листковий апарат пирiю практично не розвивався, тож i Раундап всмоктувався мiнiмально. Надземна маса бур’янiв була знищена, а частина кореневищ навеснi 2000 року змогла вiдновити вегетацiю. На варiантi 1 боротьба з бур’янами провадилася лише механiчно (два ручнi прополювання i дві мiжряднi обробки). На полi 2 грунтовi препарати не застосовувалися. Комбiнований метод на варiантах 2 i 3 складався з одного обприскування Бетаналом Прогрес ОФ, двох ручних прополювань i одної мiжрядної обробки. На варiантi 4, незважаючи на дві обробки Бетаналом Прогрес ОФ у сумiшi при першому обприскуваннi з Голтиксом, у другому — з Лонтрел + Зелек, виникла потреба в одному ручному прополюванні. Система боротьби з бур’янами лише гербiцидними обробками (варiант 5) передбачала застосування таких комбiнацiй препаратiв: 1. Бетанал Прогрес ОФ 1,2 + Голтікс 1,0 28.04; 2. Бетанал Прогрес ОФ 1,2 + Голтікс 1,0 10.05; 3. Бетанал Прогрес ОФ 1,2 + Лонтрел 0,4 + Зелек 1,0 28.05. За такого широкого набору препаратiв посiви були чистими вiд бур’янiв аж до збирання. 3. Хвороби цукрового буряку На початку серпня з’явилися першi ознаки захворювання листя цукрового буряку на церкоспороз. До кiнця серпня хвороба масово поширилася на обох полях. 15 вересня проведено облiк ураженостi рослин церкоспорозом за участю доцента Вiнницького аграрного унiверситету, кандидата сільськогосподарських наук В. Пльонсака. Ступiнь ураженостi визначали за чотирибальною шкалою (0 — без ураження, 3 — сильне ураження). Слабке ураження церкоспорозом виявилося на посiвах гiбриду Лена (0,4 бала); середньої сили — на гiбридах Перла, КВ Рось i Уладiвский 35. А гiбриди Кiва, Роберта, Екстра, Олiвiя, Гала i Ялтушкiв уразилися сильно. Пiсля вiдмирання багатьох листкiв у другiй половинi вересня вiдбулося нове вiдростання листкового апарату, що знизило вмiст у буряках цукру. Значних уражень кореневими гнилями всiх гiбридів цукрового буряку нам встановити не вдалося. На полi 2 проти церкоспорозу було проведено обробку Дерозалом. Обприскування провадилося з лiтака. Фунгiцид призупинив розвиток хвороби, i листковий апарат зберiгся до збирання здоровим. У вологих клiматичних умовах Вiнницької областi церкоспороз поширюється щорiчно. По всiх господарствах Iллiнецького району у звiтному роцi показники цукристостi буряку становили вiд 11 до 13%, що ми пов’язуємо передусiм з масовим розвитком церкоспорозу. Враховуючи шкодочинний вплив хвороби, особливо на якiсть урожаю (цукристiсть), за високого рiвня iнтенсифiкацiї слiд планувати бiльш широке застосування фунгiцидiв. 4. Бiологiчний облiк урожаю Бiологiчний облiк урожаю проведено 2—3.10.2000 р. за варiантами технологiї i по гiбридах у чотириразовiй повторностi. Результати облiку дають змогу зробити такi висновки: 1. Розмiщення насiнин при сiвбi має iстотний вплив на розвиток рослин пiд час усiєї вегетацiї. Якщо посiви загущенi (7—10 см), то навiть два ручних прорiджування не дають змоги сформувати оптимальний стеблостiй. На час збирання маса коренеплоду становила тут 414 г, що iстотно нижче, нiж при розмiщеннi насiнин на вiдстанi 16 см одна вiд одної: тут маса становила пересiчно близько 700 г. 2. За врожайнiстю серед дослiджених гiбридiв видiлився гібрид Роберта, який дав найвищий урожай на 1 i 2 варiантах рiвнiв iнтенсифiкацiї (696 i 775 ц/га). 3. Iстотну роль відiграла кiлькiсть внесених мiнеральних добрив. Пiдвищення дози азотних добрив у комплексi з бiльш м’яким гербiцидом Пiрамiн Турбо дало змогу одержати на 3 варiантi пересiчно по чотирьох гiбридах 688 ц/га. 4. Весняне внесення комплексних добрив iз вмiстом 11% Nх11% Pх11% K не дало очiкуваного пiдвищення врожаю на варiантах 4 i 5. На наш погляд, фосфорно-калiйнi добрива є ефективнішими за осiннього внесення. Крiм того, через високу вартiсть комплексних добрив економiчно вигiднiшим є роздiльне внесення фосфорно-калiйних i азотних добрив. 5. Застосованi системи боротьби з бур’янами iстотно не вплинули на врожайнiсть цукрового буряку. Сумiш гербiцидiв Бетанал Прогрес ОФ iз Голтіксом дає змогу контролювати бур’яни довше й ефективнiше. У цiлому посiви були чистими вiд бур’янiв на всiх варiантах. Розходження вiдзначаються лише в затратах ручної працi та вартостi гербiцидiв. На полi 2 спостерiгалася та сама закономiрнiсть, що й на полi 1: кiлькiсть рослин на варiантi 1 становила понад 100000; за середньої маси коренеплодiв лише 425 г урожайнiсть була порiвняно високою — 450 ц/га. За оптимального стеблостою близько 80000 шт./га i маси коренеплодiв до 717—930 г на варiантах 4 i 5 був сформований урожай, вiдповiдно, 546,7 i 684 ц/га. З пiдвищенням рiвня iнтенсивностi пiдвищувалася i врожайнiсть буряку. 5. Урожайнiсть цукрового буряку в залiковiй вазi Облiк фактичного врожаю було проведено лише на полi 2 на пiдставi товарно-транспортних накладних, тобто за залiковою вагою Кам’яногiрського цукрового заводу. Залiкову врожайнiсть наведено в таблицi 2 за вирахуванням забруднень землею (7,7—10,2%) i зеленою масою (0,8—1,3%). Слiд зазначити, що i за iдеальних умов для збирання (без дощiв) на цукровi заводи надходило багато землi та зеленої маси. Данi врожайностi пiдтверджують нашi припущення, що за комбайнового збирання втрати дрiбних коренеплодiв (масою 425 г) значно вищi, нiж коренеплодiв масою вiд 605 до 930 г. 6. Економiчний аналiз Ступенi iнтенсивностi вирощування цукрового буряку рiзнилися насамперед обсягом змiнних затрат на добрива i засоби захисту рослин. При вирощуваннi культури за традицiйною технологiєю (варiант 1) змiннi затрати становили на полi 1 у цiлому 214 $/га, причому велика їх частка припадала на затрати з механiзацiї i виплати зарплати. При комбiнованiй системi боротьби з бур’янами структура затрат змiнюється в бiк збiльшення частки засобiв захисту рослин (варiанти 2 i 3). Максимальнi змiннi затрати (509 $/га) були при застосуваннi повного комплексу засобiв захисту рослин (168 $/га) разом iз високою дозою комплексних добрив (146 $/га) на варiантах 4 i 5. Пiдрахунок маржинального прибутку виконано лише за результатами залiкового врожаю цукрового буряку на полi 2. Зi збiльшенням урожайностi цукрового буряку зросла сума змiнних затрат iз 2370 грн/га на варiантi 1 до 4191 грн/га на варiантi 5. За цiни цукру 2 грн/кг маржинальний прибуток за всiма варiантами технологiї отримано високий. Рiзниця мiж варiантами з високим i низьким рiвнями затрат становила 494 грн/га. У структурi затрат на варiантах 4 i 5 iстотну питому вагу мали мiнеральнi добрива. При застосуваннi комбiнованих добрив вартiсть 1 кг дiючої речовини становила 2,87 грн. При застосуваннi дешевших простих добрив (подвiйного суперфосфату, амiачної селiтри та калiйних) затрати можна на 35—40% скоротити. Наразi у багатьох господарствах ще достатньо дешевої робочої сили для ручного прополювання бурякiв. Тому, на наш погляд, для догляду за культурою можна застосувати такi комбiнованi системи: q передпосiвне внесення гербiцидiв Пiрамiн Турбо або Фронтьєр + ручне прополювання; q одноразова обробка Бетаналом Прогрес ОФ iз Голтіксом + ручне прополювання. Цi системи дають змогу заощадити до 35% грошових затрат. За сильної засмiченостi полiв пирiєм та осотами замiсть дорогої сумiшi Лонтрел + Зелек (72 $/га) рекомендуємо осiннє внесення Раундапу (41,5 $/га). Резюме Дотримання низки знайомих правил поряд iз застосуванням нових технологiчних прийомiв дає змогу збiльшити врожайнiсть за порiвняно низьких iнвестицiй у бурякове поле. Основними елементами цiєї технологiї є: m Якiсний обробiток грунту, особливо пiдготовка насiнного ложа для одержання дружних сходiв. За пухкої структури грунту схожiсть насiння значно зменшувалася. m Сiвба цукрового буряку сiвалками точного висiву з розмiщенням насiнин у рядку на вiдстанi 16 см i бiльше одна вiд одної. Як правило, до збирання на 1 га необхiдно мати 80—90 тис. рослин. m Вибiр високоврожайних гiбридiв цукрового буряку i сiвба iнкрустованим i дражованим насiнням. Нашi рекомендацiї — починати сiвбу дражованим насiнням, а з появою небезпеки висихання грунту переходити на iнкрустоване. m Стратегiя боротьби з бур’янами залежить вiд наявностi коштiв i вiльної робочої сили в господарствi. За тяжкого економiчного стану можна застосувати такi комбiнованi системи: q передпосiвне внесення гербiцидiв Пiрамiн Турбо або Фронтьєр + ручне прополювання; q одноразова обробка Бетаналом Прогрес ОФ iз Голтіксом + ручне прополювання. Цi системи дають можливість заощадити до 35% коштiв. Зi зростанням потенцiалу господарств збільшується застосування засобiв захисту рослин i добрив. Переваги в боротьбi з комплексом бур’янiв має бакова сумiш Бетанал Прогрес ОФ і Голтікс (2—3 обробки). m Iстотної шкоди посiвам цукрового буряку завдає церкоспороз. Застосування фунгiциду Дерозал припинило розвиток хвороби. m Пiдвищення дози азоту до 110 кг/га за дробного внесення сприяло пiдвищенню врожаю. Фосфорнi та калiйнi добрива давали позитивний ефект лише за осiннього внесення. m Облiк урожаю в залiковiй вазi показав, що зi зростанням рiвня iнтенсивностi врожайнiсть пiдвищувалася з 355 до 509 ц/га. m У структурi затрат за високого рiвня iнтенсивностi 32% припадає на засоби захисту рослин i 28% — на мiнеральнi добрива. m Можливостi скорочення затрат в iнтенсивних технологiях полягають у таких заходах: q застосування простих форм добрив восени i навеснi, що дешевше комбiнованих форм; q комбiнована боротьба з бур’янами, що поєднує 1—2 обприскування гербiцидами i ручнi прополювання. Вiллi Древс, Генс Майєр, експерти нiмецько-українського аграрного проекту