Спецможливості
Статті

Строки скошування трав на сіно

14.06.2013
2972
Строки скошування трав  на сіно фото, ілюстрація

У травосумішки для заготівлі сіна треба добирати трави з однаковою тривалістю вегетаційного періоду та близькими строками проходження фенофаз, що дає змогу одержати високу врожайність якісного сіна.

У травосумішки для заготівлі сіна треба добирати трави з однаковою тривалістю вегетаційного періоду та близькими строками проходження фенофаз, що дає змогу одержати високу врожайність якісного сіна.

П. Ковбасюк, канд. с.-г. наук,
НУБіП України

Сіно та його оцінка
Цінність сіна визначається не тільки наявністю у ньому білкових речовин, а й їхньою якістю, що характеризується вмістом у білках незамінних амінокислот, необхідних для нормального розмноження і продуктивності тварин. Добре сіно є джерелом забезпечення тварин мінеральними речовинами та багатьма необхідними мікроелементами.
Заготовлене сіно має відповідати певним вимогам. У ньому має бути не менше 12-14% протеїну, 0,7-1,3 - кальцію, 0,5-0,7% фосфору, незамінні амінокислоти, вітаміни, макро- й мікроелементи. Якісне, зеленого кольору, сіно містить від 12 до 17% вологи, велику кількість листків та має специфічний, приємний сінний запах. Із зоотехнічними нормами в одній кормовій одиниці має бути не менше 110-115 г перетравного протеїну. Добре приготовлене сіно є біологічно повноцінним кормом, кожна кормова одиниця якого містить 130-150 г перетравного протеїну, 120-130 мг каротину, 10-12 г кальцію, 4-6 г фосфору. Завдяки згодовуванню тваринам такої маси зменшується використання концентрованих кормів до 15-20%.
Сіно залишається одним із основних об'ємистих кормів у раціонах тварин, адже є джерелом грубоволокнистої клітковини, необхідної для нормального перебігу процесу рубцевого травлення, та єдиним із грубих кормів, що містить вітамін D, який регулює мінеральний обмін в організмі тварин.
   У сіні вологістю понад 17% можуть розвиватися гнильні бактерії, внаслідок чого воно буріє, чорніє, набуває гнильного запаху та стає шкідливим для годівлі тварин. Пересушене сіно (вологість - менше 12%) через втрату листя буде малопоживним. Поживність та цінність сіна залежать від видового складу травостою. Повністю злакові травосумішки, які недостатньо збалансовані за протеїном, містять обмаль макро- і мікроелементів та інших речовин, що призводить до перевитрати кормів і зниження продуктивності тварин. Передовий досвід та наукові дослідження засвідчують, що найціннішими для приготування вітамінного сіна є одно- та багаторічні бобово-злакові травосумішки, бобових трав - не менше 60%. Тоді вони забезпечують високу врожайність і дають змогу економити, завдяки симбіотичній азотфіксації, близько 150 кг/га і більше мінерального азоту, одержувати дешевий екологічно чистий збалансований корм. У бобово-злакових травосумішках потрібно поєднувати найурожайніші, пристосовані до певних умов зростання види, які б мінімально негативно впливали один на одного.
До складу травосумішки потрібно включати два-три тонконогові(злакові) і один-два бобові види.
Для створення сіяних сіножатей на Поліссі і в Північному Лісостепу в травосумішки доцільно включати: зі злакових трав - стоколос безостий, тимофіївку лучну, кострицю лучну й очеретяну, грястицю збірну, мітлицю велетенську, лисохвіст лучний, очеретянку звичайну, райграс високий, а з бобових - конюшину лучну, гібридну і повзучу, люцерну посівну і жовту та лядвенець рогатий.
   У Центральному і Східному Лісостепу в сінокісні травосумішки рекомендується включати стоколос безостий, кострицю лучну, очеретянку, грястицю збірну, тимофіївку лучну, райграс високий, люцерну посівну і жовту, конюшину лучну, лядвенець рогатий, еспарцет піщаний, а в Східному Лісостепу - також житняк широко- і вузькоколосий. У Степу пропонується висівати стоколос безостий і прямий, житняк ширококолосий, пирій безкореневищний і сизий, кострицю очеретяну, люцерну посівну і жовту, буркун білий і жовтий, еспарцет піщаний.
Найпродуктивніші бобово-злакові травосумішки для заготівлі вітамінного сіна наведено в табл. 1.

Особливості використання
травостоїв на сіно
Характерною особливістю більшості кормових трав'янистих рослин є зниження кормової цінності травостою за подовження періоду вегетації (табл. 2.).
Травосумішки слід починати косити, коли тонконогові (злакові) трави перебувають у фазі колосіння, а бобові, відповідно, - бутонізація - початок цвітіння. Вміст поживних речовин у бобово-злакових травостоях залежить від фази розвитку. Найбільша кількість поживних речовин, особливо протеїну, міститься у фазі кущення, і пояснюється це тим, що в структурі маси переважають листки. Але урожайна маса у цій фазі невисока і тому загальний збір поживних речовин - низький.
Найбільший збір поживних речовин - у фазі початку цвітіння травостою. Слід відзначити і те, що у цій фазі показники поживності найбільше відповідають зоотехнічним нормам. Зменшення в сіні вмісту перетравного протеїну і збільшення клітковини відбувається не тільки під час зміни хімічного складу трав у зв'язку зі старінням, а й тому, що після початку цвітіння вони втрачають багато листків, які мають найбільший вміст білка і найменший - клітковини. Строки і частота скошувань травостоїв значною мірою впливають на довголіття і врожайність сіяних травостоїв. Багаторазове скошування травостою в ранні строки призводить до погіршення життєздатності рослин, зменшення врожайності та зниження якості корму.
   Відростання травостою після скошування залежить від висоти зрізання рослин. Трави відростають швидше, якщо зрізання проведене вище точки росту, і повільніше - за її пошкодження. Вибір оптимальних строків та висоти скошування трав є однією з головних умов раціонального використання сіножатних травостоїв. Інститут кормів НААН рекомендує скошувати трави на такій висоті, яка забезпечує більші врожаї сіна кращої якості: злакові - на висоті 4-6 см, бобові - 6-8 см. Крім того, пізнє збирання сіна негативно позначається на розвитку більшості лучних трав. Вони слабнуть, погано відростають і випадають із травостою.
Надто раннє скошування трав послаблює розвиток кореневої системи, внаслідок чого довголіття травостою і його продуктивність знижуються. Часте скошування послаблює подальше відростання і може призвести навіть до загибелі трав. Найпродуктивніші одно- та багаторічні травосумішки для заготівлі високопоживного вітамінного сіна.

Технологія заготівлі вітамінно-білкового та пресованого сіна
На сьогодні найпрогресивніша технологія заготівлі трав - приготування розсипного та пресованого сіна. Технологією приготування сіна передбачено: скошування з одночасним плющенням, ворушіння, згрібання у валки та перевертання валків, підбирання із валків і транспортування маси. Сьогодення вимагає поширення досконалішої технології приготування вітамінно-білкового сіна. Суть її полягає в тому, що врожай трав слід зібрати у ранні фази розвитку, коли в них найбільше якісного корму, з мінімальними втратами поживних речовин. Ця технологія забезпечує швидке підбирання скошеної маси на луках - не довше ніж за три дні. Загальні витрати сухої речовини, що зумовлено біохімічними реакціями, становлять 5-8%, до того ж за швидкого висушування (протягом двох-трьох днів) вони нижчі ніж 5%, за тривалого - 12-14%. Тому під час приготування вітамінно-білкового сіна одним з основних елементів є прискорення сушіння, зменшення тривалості періоду перебування скошеної маси в полі.
   Останнім часом у нашій державі розвиваються нові напрями заготівлі грубих кормів у пресованому вигляді. Так, у разі використання пресів із формування рулонів масою 300-500 кг рівень механізації досягає 100%, втрати сіна з полів суттєво знижуються. Особливо помітно скорочуються втрати маси трав під час приготування пресованого сіна в тюках з подальшим висушуванням їх активним вентилюванням. У разі пресування маси трав загальний урожай сіна зростає на 25-30%, затрати праці на заготівлю знижуються на 13-15%, собівартість сіна - на 21% порівняно зі способом приготування розсипного сіна. У пресованому сіні вміст протеїну зростає на 10-12%, а каротину - вдвічі проти розсипного завдяки кращому збереженню найпоживніших частин рослин: листя та суцвіть.
Окрім того, пресування дає змогу скоротити кількість технологічних операцій, бо сіно підбирають безпосередньо з валків; полегшується транспортування, обліковування пресованого сіна та роздавання його тваринам; поліпшуються санітарно-гігієнічні умови роботи працівників ферм; в три-чотири рази зменшується потрібна площа сховищ.

Технологією приготування пресованого сіна передбачено здійснення таких операцій
   Скошування з одночасним утворюванням валків за допомогою косарок. Бобові трави бажано косити й одразу плющити стебла.
   Перевертання валків граблями.
За вологості маси 20-22% сіно підбирають із валків з одночасним пресуванням у тюки за допомогою прес-підбирачів ПС-1,5, К-453 та автоматичним обв'язуванням дротом або синтетичним шпагатом.
   Підбирання валків.
Тюки сухого сіна підбирають підбирачами-тюкоукладачами ГУТ-2,5 та формують штабелі з вивантаженням їх на край поля.
За допомогою обладнання ТШК-2,6А та автомобілів штабелі транспортують до місця зберігання й укладають у великі скирти. Подають тюки конвеєром-завантажувачем ТПУ-7.
Пресувати масу з валків можна й рулонним прес-підбирачем ПРП-1,6, який формує тюки циліндричної форми (рулони) з одночасним обв'язуванням шпагатом. Щільність маси в рулонах близько 250 кг/м3, розміри рулонів у діаметрі досягають до 150 см за висоти 140 см, маса - 300-500 кг.
Сіно, заготовлене в рулонах, має кращу якість, та й витрати під час зберігання менші, ніж у заготовленого в тюках.
Найкраще бобово-злакові травостої скошувати на сіно на початку цвітіння. Зважаючи на те, що фаза цвітіння трав відносно коротка, на великих площах природних і сіяних луків сіно треба починати заготовляти дещо раніше, щоб закінчити роботу не пізніше кінця квітня.
На врожай, якість сіна та його втрати впливає висота скошування. Сінокоси з густим низьким травостоєм слід скошувати на висоті 5-6 см, високорослі - 7-9 см від поверхні грунту.
   Під час сушіння скошеної маси в ній відбуваються певні фізіолого-біохімічні процеси, на які значно впливає сонячна інсоляція, а саме: тривають процеси дихання та фотосинтезу. Якщо відразу після скошування синтез домінує над гідролізом, то вже через 6-8 год посилюються гідролітичні процеси, що призводить до «голодного метаболізму», або «голодного обміну». Далі спостерігається перехід від «голодного обміну» до автолізу, або саморозкладання рослинних клітин, і тоді рослини втрачають здатність відновлювати тургор.
Щоб запобігти цим втратам, потрібно прискорити процес сушіння скошеної маси. Проте листки та стебла рослин висихають нерівномірно. Листки сохнуть швидше й дуже пересихають до того моменту, коли стебла набудуть потрібної зниженої вологості, що призводить до обламування листків.
Задля прискорення процесу висушування скошеної маси люцерни, конюшини, еспарцету застосовують плющення стебел. Завдяки плющенню втрати сухої речовини в бобових знижуються від 10-12 до 1,5-4,5%. Листки завдяки цьому стають еластичнішими, добре зберігаються, скошена маса швидше і рівномірніше висихає.
   Кращому висушуванню трав у полі сприяє ворушіння маси, завдяки чому трави краще розтрушуються, перемішуються верхні та нижні їхні шари, посилюється аерація. Перше ворушіння здійснюють одразу після скошування, подальші - через 3-4 год. Після двох ворушінь вологість маси знижується до 55-60%.
Для перевертання валків, ворушіння й згрібання маси у валки застосовують колісно-пальцеві причіпні граблі-валкоутворювачі.
Після зниження вологості маси у валках до 28-32% її підбирають і складають у купи. Підбирання сіна з валків, утворення скирт та вивантаження їх у полі здійснюють скиртоукладачі. Під час цих операцій (підбирання, складання в купи та скиртування) механічні втрати сіна не мають перевищувати 3-5% валового врожаю.

Інтерв'ю
Валерій Давиденко, народний депутат України
Чутки про відставку Кутового, підтримка кооперативного руху і малих виробників ці та інші актуальні питання propozitsiya.com погодився висвітлити народний депутат України Валерій Давиденко. 
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд

1
0