Спецможливості
Статті

Способи профілактики кетозу в сухостійний період

10.01.2014
392
Способи профілактики кетозу в сухостійний період фото, ілюстрація

За оцінками фахівців, мінімум третина дійних корів у перші 50 днів лактації хворіє на клінічний або субклінічний кетоз. Для підприємства це — втрата молока, проблеми з репродукцією стада й значні витрати на лікування. Зменшити вплив негативного енергетичного балансу на продуктивність і плідність корів можна тільки завдяки правильній годівлі їх у сухостійний період.

За оцінками фахівців, мінімум третина дійних корів у перші 50 днів лактації хворіє на клінічний або субклінічний кетоз. Для підприємства це — втрата молока, проблеми з репродукцією стада й значні витрати на лікування. Зменшити вплив негативного енергетичного балансу на продуктивність і плідність корів можна тільки завдяки правильній годівлі їх у сухостійний період.

О. Бабенко,
консультант із програмного забезпечення для тваринництва,
компанія HYBRIMIN

Кетоз: замкнуте коло
Найчастіше причиною виникнення кетозу є обмаль енергії на початку лактації. І починається ця проблема ще в останній третині попередньої лактації, а потім триває в сухостійний період. Ожирілі корови не тільки мають ускладнення під час отелення — у перші тижні нової лактації вони їдять значно менше корму, а отже, одержують набагато менше енергії ззовні. Як наслідок, це призводить до надмірної мобілізації жиру з організму тварини й підвищення кількості кетонових тіл у ньому. Печінка не справляється з таким навантаженням, вона більше не здатна виконувати свою функцію очищення організму від отруйних речовин. Імунітет тварини послаблюється, розвивається жирова хвороба печінки. Тварина значно обмежує споживання корму. Починається розвиток цілого шлейфа захворювань, зокрема із порушеннями статевої функції: запліднення не настає вчасно. Що пізніше корова стає тільною, то більша схильність її до ожиріння в останній період лактації та сухостійний період. Коло замикається.

Як розірвати це замкнуте коло
Годівлю тварин в останній третині лактації та в період сухостою слід організувати так, щоб вони взагалі не могли потрапити в описане вище замкнуте коло. Для цього спершу визначимося з цілями, які стоять перед нами до початку тільності.
Œ   Створити для тварин такі умови, щоб вони на початку нової лактації споживали якнайбільше корму та якнайшвидше вийшли з негативного енергетичного балансу.
   Зняти ризик пологового парезу.
Отже, все починається у третій фазі лактації, коли продуктивність корів уже низька. Тож і годівля їхня у цей період має бути відповідною. Тут уже не місце великій кількості концентратів, захищеним жирам та іншим кормовим добавкам. Приділяємо увагу відповідній структурі корму (сіно, солома) та мінералам. У цей період тварина поповнює резерви організму. Плід розвивається поки що не дуже інтенсивно. До кінця лактації корови не повинні бути занадто жирні. Їхня вгодованість за шкалою BCS (body condition score) має становити 3–3,5 бала.

Сухостійний період (час із моменту запуску й до отелення, тривалість — шість-вісім тижнів) — найважливіший, оскільки тут закладаються продуктивність і стан здоров’я тварини в новій лактації, а допущені в цей час помилки вже неможливо компенсувати на всі 100%. Найперше, що треба зробити, — розподілити сухостійних тварин на дві групи.
   Ранній сухостій
Годівлю в ранньому сухостої (від шостого-восьмого тижня тільності до трьох тижнів перед отеленням) слід обмежити. Наша мета — утримати споживання сухої речовини на високому рівні. Нові наукові дослідження засвідчують, що ті тварини, які в цей період значно знижують споживання корму (зазвичай, це тварини, що страждають на ожиріння), після отелення теж їстимуть мало. А це означає, що негативний енергетичний баланс у таких корів буде набагато більший, ніж у тварин із допустимою кондицією. Тож вони змушені мобілізувати жирові резерви організму, й ризик захворювання на кетоз у них дуже високий.
Концентрація енергії в раціоні корови в ранньому сухостої має становити від 5,4–5,6 МДж ЧЕЛ/кг СР, сирого протеїну — 110–125 г/кг СР. Цього абсолютно достатньо! На жаль, господар, який у цей період «із добрих намірів» згодовує тваринам концентрати, сам створює собі проблеми у майбутньому.
Кормовий раціон для раннього сухостою містить:
 трав’яний сінаж/сіно (овес, ячмінь, лучна трава — але в жодному разі НЕ ЛЮЦЕРНА!);
 кукурудзяний силос — не найкращий корм: у ньому багато енергії (обов’язково стежити за кількістю енергії в раціоні!);
 солома (краще подрібнена й змішана з іншими кормами — 25–40% сухої речовини раціону);
 концентрати не потрібні (хіба що тоді, коли в раціоні є тільки кукурудзяний силос і солома, в цьому разі треба додавати шрот, макуху — не бажано, бо в ній багато жиру);
 висівки можна використовувати, якщо потрібно вирівняти співвідношення Са:Р (1 кг висівок містить 1,6 г кальцію та 12,7 г фосфору);
 мінеральна добавка (мало кальцію, багато фосфору, вітаміни й мікроелементи).
Вітамінно-мінеральна добавка потрібна, насамперед, для забезпечення тварин вітамінами та мікроелементами, які сприяють підвищенню імунітету, а отже, впливають на здоров’я майбутнього теляти.
Для профілактики парезу з раціону вилучають корм, багатий на калій і кальцій, а також із надлишком катіонів (люцерна, меляса, содагрейн, сода). За день одна тварина має одержувати не більше ніж 60 г кальцію.
Сухостійним коровам не можна згодовувати силос і сінаж низької якості, залишки з кормового столу дійних корів, оскільки це дуже негативно позначається на показнику споживання сухої речовини. Зайве нагадувати, що дані про показники поживності кормової сировини й розрахунок раціону є обов’язковими.
Кондиція тварин під час сухостійного періоду не повинна змінюватися. Тільки для тварин, які сильно схудли під час лактації, допускається невелике збільшення маси (максимально на 0,2 BCS-бала). В жодному разі не можна допускати схуднення корів, бо це в рази збільшує ризик захворювання на кетоз уже перед отеленням.
   Пізній сухостій
Найскладніший період для корови — перехід від сухостою до лактації. Два-три тижні до отелення називають підготовчим, або транзитним, періодом. Найголовніша мета пізнього сухостою — не допустити занадто великого зменшення кількості споживання корму. Концентрацію поживних речовин у раціоні збільшують, і для цього є фізіологічні причини: з одного боку — інтенсивне зростання плода, з другого — фізіологічно обумовлене зменшення кількості споживаного корму.
Крім цього, в раціон потрібно ввести крохмалевмісні компоненти, щоб у рубці міг утворюватися пропіонат. Пропіонова кислота, своєю чергою, подразнює й стимулює до росту ворсинки рубця. Що довші ворсинки, то більша площа всмоктування слизової рубця. А що вона більша, то швидше крізь цю стінку проходять поживні речовини, що дає можливість корові швидше споживати новий корм, тобто сприяє активнішому його поїданню. Мінімум два тижні потрібно бактеріям рубця, щоб звикнути до нових кормів, а ворсинкам — щоб зміцніти й вирости.
Вміст енергії в раціоні збільшують до 6,4–6,6 МДж ЧЕЛ/кг СР, сирого протеїну — до 140–150 г/кг СР. Дуже важливо, щоб раціон складався з тих самих компонентів, які тварина одержуватиме на роздоюванні. Кількість концентратів збільшують поступово й доводять до 2–3 кг/добу.
Максимально можливого споживання корму можна досягти:
 за годівлі якісними, добре консервованими й смачними силосами;
 забезпеченням достатньої кількості структурної сирої клітковини задля зменшення ризику зміщення сичуга й виникнення ацидозу;
 збільшенням частки концентрованих кормів у раціоні до 25–30% у СР.
Оскільки час перед отеленням — це час розвитку імунних функцій і вмісту імуноглобулінів у молозиві, обов’язково слід забезпечити тварин усіма потрібними вітамінами й мінералами, особливо магнієм.
Один із допустимих способів годівлі корів у транзитний період — змішування повнозмішаного раціону для раннього сухостою із повнозмішаним раціоном для роздоювання, співвідношення — 50:50.
Висновки
Щоб уникнути розвитку кетозів, потрібно налагодити правильну годівлю корів протягом усіх фаз лактації та в сухостійний період. Тож краща профілактика кетозу — та, яка взагалі не допускає його появи і не містить у собі застосування якихось спеціальних препаратів.

Інтерв'ю
Ця мо­ло­да краси­ва дівчина гордо на­зи­ває се­бе донь­кою ферме­ра. Їхнє госпо­дарст­во «Геліос-1», що розта­шо­ва­не по­близу Каховки на Хер­сонщині, два ро­ки займається ви­ро­щу­ванням черво­ної квасолі, а торік стало навіть ліде­ром... Подробнее
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про

1
0