Спецможливості
Технології

Сівозміна в сільському господарстві: соя і кукурудза

26.07.2017
5266
Сівозміна в сільському господарстві: соя і кукурудза фото, ілюстрація

За­раз фахівці рин­ку відзна­ча­ють орієнтацію на профільність або зай­ман­ня гос­по­дар­ст­вом пев­ної ніші. Ко­рот­ка сівозміна стає нор­мою. Ви­со­ка при­бут­ковість со­няш­ни­ку, ку­ку­руд­зи, ріпа­ку та сої тяг­не за со­бою кри­тич­не роз­ши­рен­ня яро­го кли­ну, до то­го ж технічне за­без­пе­чен­ня со­няш­ни­ку та ку­ку­руд­зи од­на­ко­ве (посів мож­ли­вий однією сівал­кою, об­роб­ка — од­ним об­при­с­ку­ва­чем то­що), соя за тех­но­логічними ви­могами де­що відрізняється, кар­ди­наль­но інші тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня  ріпа­ку (інша сівал­ка, ран­ня підго­тов­ка ґрун­ту по­тре­бує відповідно­го по­пе­ред­ни­ка, підго­тов­ка об­при­с­ку­вачів до ро­бо­ти во­се­ни то­що).  Та­кож ози­мий ріпак —  ду­же ри­зи­ко­ва­на куль­ту­ра, і то­му вибір гос­по­дар­ст­ва най­частіше при­па­дає на сою, ку­ку­руд­зу, со­няш­ник. 

 

 

Так як со­няш­ник — куль­ту­ра до­сить важ­ка для ґрун­ту, ба­га­то хто ви­би­рає ті куль­ту­ри, ви­ро­щу­ван­ня яких мож­ли­ве в інтен­сивній, ко­роткій сівозміні. У на­шо­му ви­пад­ку — це ку­ку­руд­за та соя. 

Соя з’яви­лась на рин­ку Ук­раїни до­сить не­дав­но. Про­те відра­зу вик­ли­ка­ла зацікав­леність аг­ро­го­с­по­дарств, оскільки ціно­ва кон’юнк­ту­ра на про­дукцію до­сить по­зи­тив­на. До то­го ж ця рос­ли­на здебільшо­го ви­ко­ри­с­то­вується у хар­човій про­мис­ло­вості або йде на годівлю тва­рин, що зни­жує вплив наф­то­пе­ре­роб­ної га­лузі на ціно­у­тво­рен­ня. 

Най­стабільнішою та най­при­бут­ковішою куль­­­ту­рою за­ли­шається ку­ку­руд­за, хо­ча ріпак в ос­­тан­­ні ро­ки ви­пе­ре­д­жає ку­ку­руд­зу за рен­та­бель­ністю на 50–150 дол. США з га, про­те, вра­хо­ву­ю­чи ри­зи­ки під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го ріпа­ку та до­сить не­ве­ли­кий клин цієї куль­ту­ри, ку­ку­руд­за зай­має пер­ше місце. 

Тож оби­ра­ю­чи ос­нов­ну куль­ту­ру, у ле­вовій частці ви­падків сільгоспви­роб­ник зро­бить вибір на ко­ристь ку­ку­руд­зи. За­ли­шається по­бу­ду­ва­ти під цю куль­ту­ру сівозміну. Втім, вар­то вра­хо­ву­ва­ти те, що сівозміна має бу­ти мобільною, тоб­то слід за­ли­ши­ти мож­ливість заміни площі під іншу куль­ту­ру, так як аг­рарії «влов­лю­ють» трен­ди рин­ку вже під час посіву. 

Най­оп­ти­мальнішою за підтрим­ки ку­ку­руд­зи є соя: во­на ниж­ча за за­тра­та­ми, «куль­ту­ра іншо­го рин­ку», до­сить при­ваб­ли­ва в «еко­номіці», є мож­ливість ви­ко­ри­с­тан­ня гербіци­достійких гібридів та сортів. Пра­виль­ний підбір гібридів ку­ку­руд­зи та сортів/гібридів сої дає змо­гу не пе­ре­ти­на­ти­ся посівам цих куль­тур, що зни­зить на­ван­та­жен­ня на аг­ро­но­ма та техніку (об­при­с­ку­вачі, до­поміжне об­лад­нан­ня, куль­ти­ва­то­ри тощо).

Яким чи­ном сівозміна ку­ку­руд­за — соя впли­не на ґрунт? 

Роль сої у сівозміні для ви­роб­ни­ка — це «санітар» ґрун­ту, без­ко­ш­тов­ний азот то­що. Але до­ве­де­но, що соя за­вдя­ки фіксації буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями ли­ше на 50% за­без­пе­чує свою потребу в ньому. Для фор­му­ван­ня 1 т зер­на сої потрібно 7,5–10 кг азо­ту, за уро­жай­ності 3 т/га — до 30 кг азо­ту, а з ура­ху­ван­ням побічної про­дукції — до 72 кг N. 

Че­рез те, що азотфіксація по­чи­нається при­близ­но з тре­ть­о­го тиж­ня після про­ро­с­тан­ня насіння й три­ває впро­довж усієї ве­ге­тації, а в по­чат­ко­вих фа­зах роз­вит­ку соя по­тре­бує 15–20% по­жив­них ре­чо­вин, в період цвітіння — до 80%, тож у ґрунті має бу­ти до­стат­ньо азо­ту для нор­маль­но­го стар­ту та мак­си­маль­но­го за­без­пе­чен­ня міне­раль­ним жив­лен­ням у фазі цвітіння — на­ли­ван­ня. Азот, що на­ко­пи­чується після періоду на­ли­ввання більшою мірою кон­цен­т­рується в зерні, чим спо­жи­вається рос­ли­ною.

То­му потрібно за­ува­жи­ти, що роз­ра­ху­нок нор­ми азот­них до­б­рив під сою у співвідно­шенні 50/50 (50% — за­вдя­ки міне­раль­но­го жив­лен­ня, 50% — че­рез азотфіксацію) невірний. До то­го ж у перші ро­ки ви­ро­щу­ван­ня сої інтен­сивність азотфіксації бу­де знач­но ниж­чою че­рез низь­кий рівень заселення ґрун­ту азотфіксу­ю­чи­ми бак­теріями. Для нор­маль­но­го стар­ту сої потрібно близь­ко 10 кг/га N, в період цвітіння — до 40–50 кг/га азоту. 

Уп­ро­довж ве­ге­тації в ґрунті за­вдя­ки азотфіксації на­ко­пи­чується в се­ред­нь­о­му до 100 кг/га азо­ту (за інши­ми да­ни­ми — до 300 кг/га за мак­си­маль­но спри­ят­ли­вих гур­то­вих умов).  Із цьо­го азо­ту соя за­бе­ре на «свої по­тре­би» близь­ко 70%, з яких не по­вер­неть­ся в ґрунт до 30% (ви­нос уро­жаєм). То­му для нор­маль­но­го роз­вит­ку куль­ту­ри в разі на­ла­го­д­же­но­го про­це­су азотфіксації для сої потрібно вне­сти до 25–40 кг/га азо­ту. У пер­ший рік ви­ро­щу­ван­ня сої нор­ма міне­раль­них до­б­рив має ся­га­ти 100% до не­обхідно­го, а дру­го­го ро­ку — до 70%. На третій рік за схе­мою — 70/30 (30% вне­сен­ня азот­них до­б­рив від по­тре­би). 

Ми не зу­пи­няємо­ся в цій статті на та­ких еле­мен­тах, як фо­с­фор та калій, оскільки їхнє вне­сен­ня не за­ле­жить від біологічних фіксацій і їхню норму поповнюють залежно від по­тре­би куль­тур. 

Пи­тан­ня азо­ту в ко­роткій сівозміні ку­ку­руд­за — соя ду­же важ­ли­ве, ад­же ку­ку­руд­за —  азотфільна куль­ту­ра. То­му, ко­ли ку­ку­руд­зу висіва­ють після сої, то є те­за, що за цієї умо­ви мож­на зни­жу­ва­ти нор­му азот­но­го до­б­ри­ва. 

Але ро­зуміючи, як і для чо­го соя в симбіозі фіксує азот, при­хо­ди­мо до вис­нов­ку, що біологічно фіксо­ва­но­го азо­ту бак­теріями бу­де біля 30–40 кг/га, ре­ш­та зберіга­ти­меть­ся в по­жнив­них решт­ках. Ос­танні не мо­жуть за один рік прой­ти про­це­си міне­ралізації та гуміфікації, то­му азот та інші еле­мен­ти жив­лен­ня в цих решт­ках бу­дуть вивільня­ти­ся впро­довж не од­но­го ро­ку. Отже. для на­ступ­ної куль­ту­ри — ку­ку­руд­зи за­ли­шить­ся до 40 кг/га до­дат­ко­во­го азо­ту. Са­ме за та­кої нор­ми мож­на ско­ре­гу­ва­ти  вне­сен­ня азот­них до­б­рив під посів ку­ку­руд­зи. Про­те перші ко­ла ко­рот­кої сівозміни соя — ку­ку­руд­за ма­ють бути повністю за­без­пе­чені над­хо­д­жен­ням азо­ту з до­б­рив (інтен­сивність фіксації і якість симбіозу в перші ро­ки бу­де знач­но ниж­чою від оп­ти­му­му).

Із точ­ки зо­ру еле­ментів жив­лен­ня за ви­ро­щу­ван­ня та­ких куль­тур, як ози­мий ріпак чи со­няш­ник у ланці з соєю, ви­ко­ри­с­тан­ня азот­них до­б­рив мо­же більшою мірою зни­зи­тися. У се­ред­нь­о­му під со­няш­ник вно­сять 80–100 кг азот­но­го до­б­ри­ва, як при­клад, dytctyyz кар­баміду — в д.в. до 40 кг/га. Це май­же та кількість, яку за­ли­шить після се­бе соя. До речі, рен­та­бельність со­няш­ни­ку мо­же збільши­тись ще на 10–15%.

Але в цій сівозміні ліміту­ю­чим фак­то­ром для уро­жаю як сої, так і со­няш­ни­ку бу­де надмірна за­ра­женість ґрун­ту па­то­ге­на­ми. За наявності од­на­ко­вих збуд­ників хво­ро­би бу­дуть про­яв­ля­ти­ся знач­но більше на обох куль­ту­рах навіть за умо­ви про­тру­ю­ван­ня насіння. 

До то­го ж со­няш­ник має по­туж­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му, яка в по­шу­ках ґрун­то­вої во­ло­ги про­ни­кає в нижні го­ри­зон­ти. Си­с­те­ма за­хи­с­ту сої вклю­чає інтен­сив­ний гербіцид­ний за­хист, післядія яко­го на на­ступ­ну куль­ту­ру бу­де до­сить ви­со­кою. За порівняль­них умов ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку як на­ступ­ної куль­ту­ри в сівозміні  після він по­тер­пає від післядії гербіциду знач­но раніше, ніж ку­ку­руд­за. А такі стре­си від післядії над­зви­чай­но шкідливі на ранніх ета­пах роз­вит­ку, оскільки в цей період, крім важ­ли­вих фізіологічних про­цесів за­кла­дан­ня вро­жаю,  прводять і аг­ро­технічні прий­о­ми бо­роть­би з бур’яна­ми — тоб­то вне­сен­ня гербіцидів вже на куль­ту­ру цьо­го ро­ку. Післядія гербіци­ду, внесеного на сої, най­частіше позначається на со­няш­ни­ку, що спри­чи­нює куль­турі ду­же гли­бо­кий і ви­ра­же­ний стрес. У ку­ку­руд­зи періоди «відчут­тя» післядії та вне­сен­ня гербіци­ду більш роз­тяг­ну­тий, то­му вплив стре­со­во­го фак­то­ру не та­кий чут­ли­вий. 

В ози­мо­го ріпа­ку з со­няш­ни­ком ду­же схо­жа си­ту­ація. Тоб­то оп­ти­маль­ною для ко­рот­кої сівозміни є ро­тація ку­ку­руд­зи та сої.

Об­робіток ґрун­ту 

Соя й ку­ку­руд­за за зяб­ле­вої оран­ки порівня­но з дис­ку­ван­ням на 20–30% по­ка­зу­ють більшу уро­жайність і на 10–15% ви­щий уро­жай в порівнянні з ран­нь­о­вес­ня­ною оран­кою.  До то­го ж оран­ка зни­жує ри­зик післядії гербіци­ду на ранніх ета­пах роз­вит­ку куль­тур, по­кра­щує тех­но­логічність посіву, сприяє кра­що­му роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми в ку­ку­руд­зи та сої.

Най­стабільнішою та най­при­бут­ковішою куль­­­ту­рою за­ли­шається ку­ку­руд­за, хо­ча ріпак в ос­­тан­­ні ро­ки ви­пе­ре­д­жає ку­ку­руд­зу за рен­та­бель­ністю на 50–150 дол.За ко­рот­кої сівозміни ку­ку­руд­зи та сої є мож­ливість мобільно­го ре­а­гу­ван­ня та трен­ди. До при­кла­ду — у гос­по­дар­ст­ва є по­тре­ба швид­ко ре­а­гу­ва­ти що­до ви­ро­щу­ван­ня ніше­вої куль­ту­ри — яро­во­го яч­ме­ню, греч­ки, сор­го то­що. Після сої чи ку­ку­руд­зи з про­ве­ден­ням зяб­ле­вої оран­ки ми от­ри­муємо ріллю, яка мак­си­маль­но го­то­ва під будь-яку куль­ту­ру. Кількість по­жнив­них ре­ш­ток, якість ріллі за пра­виль­но­го об­робітку та нор­маль­на мульча, яка залишається, — це важ­ливі умо­ви для подальшого оп­ти­маль­но­го роз­вит­ку більшості куль­тур.

Гос­по­дар­ст­во має бу­ти про­фесіональ­ним для от­ри­ман­ня кра­щих при­бутків.  Ча­си пла­ну­ван­ня для от­ри­ман­ня про­дукції вже прой­ш­ли, сьо­годні ко­жен оби­рає і ви­ро­щує те, що вва­жає за потрібне. Ви­ро­щу­ван­ня 7–9 різних куль­тур при­зво­дить до ба­га­ть­ох ри­зиків: на­кла­дан­ня строків зби­раль­них робіт, кар­ди­наль­на різни­ця в си­с­те­мах удо­б­рен­ня, за­хи­с­ту, посіву, складність логісти­ки, важкість ре­алізації (відділ з ре­алізації потрібно ро­зуміти ціно­вий тренд кож­но­го про­дук­ту), все це по­тре­бує на­яв­ності ве­ли­кої кількості кваліфіко­ва­них кадрів. Отже, при­бут­кові ко­роткі сівозміни ста­ють ду­же по­пу­ляр­ни­ми. Тан­дем ку­ку­руд­за-соя за пра­виль­них роз­ра­хунків мо­же бу­ти най­при­бут­ковішим із мінімаль­ни­ми ри­зи­ка­ми вис­на­жен­ня ґрун­ту. 

 

А. Крюч­ков

Інформація для цитування
Соя та кукурудза — оптимальна сівозміна чи виснажування ґрунту?/ А. Крюч­ков// Пропозиція/ — 2017. — № 7. — С. 90-92

 

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.

1
0