Подбаємо про майбутній урожай з осені

Провідними культурами в осінній період, які вимагають достатньої уваги є озимі (ріпак, пшениця, ячмінь). Восени вони формують майбутній урожай і тому потребують догляду та збалансованого живлення. Але цей період чималий і культури можуть входити в перезимівлю слабкими, з недорозвиненою кореневою системою, а це небезпека загибелі посівів.

Отже, восени важливо приділити увагу заходам для підготовки рослин до перезимівлі. Одним з отаких заходів є застосування мікродобрив з макро- і мікроелементами, які мають деякі переваги в порівнянні з дорогими на даний час мінеральними добривами.

Але ж Ви скажете, що «без мінеральних добрив ніяк». Так воно і є, але погодьтесь, з огляду на нижче викладене, без мікродобрив також «ніяк».

Другий момент — це відсоток засвоєння елементів живлення з добрив, який через листя є значно вищим, в порівнянні з їх засвоєнням з добрив, що внесені в ґрунт.

Найнижчий коефіцієнт використання поживних речовин мають фосфорні добрива. В них він не перевищує 20% від внесеної кількості фосфору. Інші 80% фосфоровмісних сполук переходять в слаборозчинні й в більшості випадків недоступні для коренів рослин форми.

Також, за внесення фосфорних добрив в ґрунт, гранули розподіляються в його шарі нерівномірно, а коренева система молодої рослини не у змозі його використати, оскільки фосфор засвоюється коренем на відстані менше 2 мм. Мінеральні добрива не встигають повністю розкладатися в осінній період і рослина не може їх засвоювати для розвитку, це стосується в основному фосфору та калію.

Щодо фосфору, то восени він впливає на рівномірність сходів, активізує розвиток кореневої системи, посилюючи процес укорінення та сприяє нагромадженню поживних речовин, особливо цукрів, що позитивно позначається на формуванні морозостійкості й зимостійкості.

Схожа ситуація характерна й для азотних та калійних добрив, хоча коефіцієнти використання поживних речовин (в межах 60%) у них дещо вищі ніж у фосфорних, але все ж таки залишаються недостатньо високими в осінній період.

Щодо азоту, то на початку росту він надходить у рослину швидко, на відміну від інших елементів, але восени його потрібно небагато. Лише для мінералізації пожнивних решток попередника та для росту в осінній період, тобто не має потреби створювати високий рівень азотного живлення так, як весною. При використанні високих доз азотних добрив з осені призведе до переростання посівів, погіршить перезимівлю через витрату цукрів та розвитку захворювань.

А достатня забезпеченість калієм послаблює негативну дію надлишкового азотного живлення, сприяє нормальному ходу фотосинтезу, що дуже важливо восени.

Калій є рухомим елементом і знаходиться в сольовій формі в клітинному соку. Калій сприяє росту судин ксилеми, покращуючи таким чином накопичення цукрів, що підвищує морозо- та холодостійкість та стійкість рослин проти грибних і бактеріальних захворювань.

Але є фактори, які зменшують рухомість та засвоєння калію рослинами. Так, на лужних ґрунтах з високим вмістом іонів кальцію та магнію зменшується доступність калію, а це ймовірність вимерзання посівів.

І третій, зовсім не маловажливий момент – це ґрунтово-кліматичні умови.

Враховуючи погодні умови осені, ми маємо різні ситуації з вологозабезпеченістю ґрунту. Коренева система починає формуватися після сходів, але при посушливих умовах рослина не може взяти поживні речовини з ґрунту та з мінеральних добрив внесених восени. Такі ж умови спричиняють порушення поглинання калію та бору, основні елементи осіннього періоду для озимих культур.

Також, температурні умови впливають на доступність елементів, зокрема фосфору, з ґрунту, тобто за температури ґрунту нижче +14⁰С рослина не засвоює його. Тому посіви, здійснені в оптимальні та пізні строки, варто підживлювати позакоренево мікродобривами з високим вмістом фосфору. За низьких температур порушується поглинання азоту, сірки, заліза, марганцю та цинку рослинами.

Реакції ґрунтового середовища (рН), також впливають на доступність поживних речовин з ґрунту. Так, при рН ґрунту більше 7,5 доступність елементів (фосфору, бору, марганцю та цинку) меншає, хоч забезпеченість ґрунту загальною кількістю цих елементів може бути високою.

Є таке поняття, як антагонізм, Са та Mg у великій кількості блокують калій і перешкоджають поглинанню його кореневою системою.

Всі ці моменти в сукупності передбачають, що без мікродобрив у восени не обійтися.

Розглянемо основні етапи живлення озимих культур в осінній період мікродобривами та стимуляторами росту компанії Agrosfera.

Активний період свого життя, рослина розпочинає з насіння, головним періодом у технології вирощування всіх культур є його протруєння від шкідників та хвороб. Для швидкої появи сходів і подальшого розвитку рослин є мікродобрива та стимулятори росту, які застосовують в баковій суміші з протруйниками.

Також, всім знайомо, що на перших етапах розвитку до 3 листків, зернові культури отримують поживні речовини з насінини. В даний період рослина ще не може посилено отримувати елементи живлення через коріння, навіть якщо їх достатньо у ґрунті.

Тобто, обробка насіння мікродобривами та стимуляторами росту є важливою на цьому етапі.

Комбінації застосовування мікродобрив та стимуляторів росту компанії Agrosfera при протруєнні насіння озимої пшениці та ячменю:

• Для активізації розвитку і росту кореневої системи: Фосфор Фреш^® 1,0 кг/т +/або Енергія Фреш^® 0,5 кг/т, (проходить синтез ауксинів та забезпечення рослин NPK та мікроелементами на перших етапах їх розвитку);
•  Для швидкої появи сходів в умовах прохолодної осені або за пізніх строків посіву: Фосфор Фреш^® 1,0 кг/т + Ленд Фреш^® 0,5 кг/т, (забезпечення рослин макро- та мікроелементами на початку вегетації; зимо- та морозостійкість);
• Для активізації розвитку коренів й росту рослин: Енергія Фреш^®, 0,5-0,7 кг/т + Флорід Фреш^® 0,3 кг/т (за такої комбінації проходить синтез ауксинів, полісахариди активізують вуглеводний обмін, цитокініни забезпечують ділення клітин коренів та стимулюють схожість насіння, а вільні амінокислоти зменшують негативну дію стресів на паростки);
• Якщо насіння травмоване: Мікс Фреш^® 0,5 кг/т (підвищення енергії проростання, ріст та зимостійкість рослин внаслідок високого вмісту мікроелементів в хелатній формі, захищення паростків від післядії гербіцидів системи Clearfield).

Всі мікродобрива та стимулятори росту легко поєднуються в баковій суміші з протруйниками компанії: Галеон^®, Гранівіт^®, Ін Сет^® SC, Ін Сет^®, Кольчуга Плюс^®, Пентафорс^® 322 FS, Томагавк^® та Форсаж^®.

Другим етапом осіннього догляду озимих культур є застосування мікродобрив і стимуляторів росту під час вегетації осінню. Головна ціль такої роботи – ріст сильної кореневої системи, нагромадження вуглеводів, вітамінів, амінокислот, морозо- та зимостійкість рослин.

На цьому етапі живлення зернових культур комбінації для позакореневого застосування мікродобрив та стимуляторів росту у фазі «3-4 листки ‑ осіннє кущення» будуть такі:

• За недоступності або дефіциту фосфору в ґрунті: Фосфор Фреш^® 1,0–2,0 кг/га, або Фосфор Фреш^® 1,0 кг/га + Енергія Фреш^® 0,5 кг/га (стимуляція утворення потужного коріння завдяки індолілмасляної кислоти, засвоєння фосфору у легкорозчинній формі дигідрофосфату через листок).
• Після стерньових попередників: Калій Фреш^® 1,0-1,5 кг/га або Універсал Фреш^® 1,0-2,0 кг/га (накопичення цукрів, стійкість до хвороб і покращення перезимівлі).
• За пізніх строків посіву: Ленд Фреш^® 0,5-1,0 кг/га або Гуміленд Фреш^® 1,0 л/га (краще засвоєння поживних речовин з ґрунту, активізують вуглеводний обмін (синтез цукрів), зимостійкість).

Стосовно озимого ріпаку аналогічна ситуація як і в озимих зернових. Озимий ріпак, на даний час у фазі 1-3, а також 4-6 листків.

В такому випадку, комбінації для осіннього підживлення ріпаку озимого по листку такі:

• Після попередників зернової групи та за дефіциту або недоступності поживних речовин з ґрунту (фосфору) у фазі 2-4 листки: Фосфор Фреш^® 1,0–2,0 кг/га + або Енергія Фреш^® 0,5 кг/га (розвиток міцного потужного коріння (15-20 см), покращення засвоєння поживних речовин з ґрунту і добрив, морозостійкість).
• Фаза 4-6 листків: Калій Фреш^® 1,0 кг/га або Універсал Фреш^® 1,5 кг/га + Маджестик® Бор 1,0-1,5 л/га (за прояву нестачі фосфору та калію, запобігання дуплистості головного кореня (рис.5), утворення та нагромадження цукрів в листках та точці росту, стійкість до хвороб та морозів). Цю обробку можна поєднувати з застосуванням фунгіцидів-ретардантів у фазі 5-6 листків.

До зазначених препаратів варто додати органосиліконовий прилипач Флокс® Експерт в нормі 50 мл/га.

І на останок, осінні обробки варто здійснювати тільки при температурі на момент обприскування не нижчій +10^оС.

Олександр Майструк, науковий співробітник з агрономії компанії Agrosfera.