Спецможливості
Досвід господарств

Соя: фа­во­рит­ка чи інтри­ган­ка?

15.09.2017
3400
Соя: фа­во­рит­ка чи інтри­ган­ка? фото, ілюстрація

Оскільки фаворитною культурою нинішнього аграрного сезону можна вважати сою, то саме ця культура й буде предметом уваги у цій статті. Щоправда, цього разу вона стане «героїнею» не звичних для топ-культур тематичних статей («Секрети успіху», «Технології вирощування» тощо), а рубрики HOTLINE. Допитливий читач відразу почне дошукуватись, у чому тут інтрига чи журналістська каверза… Тож які проблеми у «фаворитки» a(чи у господарів, які мали з нею справу)? Судіть самі.

 

Не­що­дав­но нам ви­па­ла на­го­да по­знай­о­ми­ти­ся з аг­ро­но­мом од­но­го із гос­по­дарств, де  сою ви­ро­щу­ють на площі по­над 1000 га. Тож на такій площі завжди знай­дуть­ся по­ля, на яких мож­на і вда­ло, і не­вда­ло по­ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти.  Як на­зва­ти цей ви­па­док, який тра­пив­ся у гос­по­дарстві, — вда­лим чи не­вда­лим, — од­но­знач­но ска­за­ти важ­ко.  Щоб відда­ли­ти кульмінаційний ефект, да­ва­ти за­ключ­ну оцінку цьо­му ек­с­пе­ри­мен­ту на по­чат­ку статті не поспіша­ти­му. Тож про все по-по­ряд­ку, від по­чат­ку до логічно­го за­вер­шен­ня, як ка­жуть ре­жи­се­ри, «три­маємо інтри­гу»...

Гос­по­дар­ст­во на­шо­го співроз­мов­ни­ка розміще­не на Чер­ка­щині. По­ле, де за­сто­со­ву­ва­ли но­ву тех­но­логію гербіцид­но­го за­хи­с­ту сої, роз­ки­ну­лось по­над самісінькою тра­сою Київ — Оде­са. В ок­рузі гос­по­дарі за­зви­чай  до­б­ре зна­ють один од­но­го. Тож, проїжджа­ю­чи тра­сою ми­мо цьо­го соєво­го по­ля, ко­жен із них не міг ут­ри­ма­тись від репліки (інто­нація якої за­ле­жа­ла від осо­би­с­то­го став­лен­ня мов­ця до по­ба­че­но­го і влас­ни­ка по­ля): дивіться, аг­ро­ном «спа­лив» Ми­ко­лай­о­ви­чу (керівни­ку гос­по­дар­ст­ва) всю сою. Про­те ко­ли на­став час зби­ран­ня уро­жаю, то й «співчу­ва­ючі», і «кри­ти­ки» бу­ли у за­хваті та всім своїм знай­о­мим емоційно ра­ди­ли: поїдьте по­дивіться на «спа­ле­ну» сою...Типова для проблемного поля рослина сої, над якою проводили експеримент. На фото чітко видно шість добре розвинених бічних пагонів, на яких сформовано в середньому 90 бобів, що забезпечило неочікувану прибавку врожаю

Цю пе­редісторію із посмішкою  роз­повів пред­став­ни­кові ре­дакції аг­ро­ном гос­по­дар­ст­ва. А те­пер — влас­не історія.    

— Звідки у Вас та­ка зацікав­леність соєю? Який маєте досвід із її ви­ро­щу­ван­ня та яку найбільшу вро­жайність Вам вда­ва­ло­ся до­ся­га­ти по цій куль­турі?

Зацікав­леність до сої нам «нав’яза­ла» то­горічна ціна на неї, яка добіга­ла «піко­вої» по­знач­ки — 12 тис. грн/т. Ма­буть, на сьо­годні важ­ко знай­ти пе­ре­дові гос­по­дар­ст­ва, які б не ви­ро­щу­ва­ли цю куль­ту­ру. Та й ви по­дивіться, що соєю цьо­го ро­ку по­засіва­ли навіть най­менші клап­ти­ки землі — по 3–5 га, я їх на­зи­ваю «го­ро­ди». Всі аг­ро­ви­роб­ни­ки, навіть ті, хто ніко­ли не ви­ро­щу­вав сою, — ки­ну­ли­ся на неї, не­мов на якусь «зо­ло­ту жи­лу». Та не так ста­ло­ся, як га­да­ло­ся…

Про­фесіона­лам у цій справі вда­ло­ся до­сяг­ти вро­жай­ності в цьо­горічних умо­вах на рівні близь­ко 2 т — це вже су­пер, а більшість ви­роб­ників не до­тя­гу­ва­ла до та­ких по­каз­ників. Про засіяні «го­ро­ди» мо­ва вза­галі не йде — там «во­вки ви­ють» се­ред бур’янів. Досвід ви­ро­щу­ван­ня сої у на­шо­му гос­по­дарстві не­ве­ли­кий — сім років. Здається, у 2012-му чи 2013-му — точ­но не пам’ятаю, — ми зібра­ли 3,2 т/га. Тоді бу­ли найс­при­ят­ливіші по­годні умо­ви для її ви­ро­щу­ван­ня.                     

—  А що, на Ва­шу дум­ку, «по­спри­я­ло» от­ри­ман­ню та­кої ма­лої се­ред­нь­о­ста­ти­с­тич­ної уро­жай­ності цьо­го ро­ку, ма­буть, та­кож по­годні «сюр­при­зи»? Чи бу­ло й щось інше?

Цьо­го ро­ку вес­на ви­я­ви­ла­ся до­волі про­хо­лод­ною, по­при те, що висів ми про­ве­ли 8 трав­ня, схо­ди куль­ту­ри от­ри­ма­ли на п’ять днів пізніше. Але потрібної су­ми ак­тив­них тем­пе­ра­тур від трав­ня до пер­шої де­ка­ди черв­ня не ви­с­та­ча­ло, аби куль­ту­ра нор­маль­но рос­ла і роз­ви­ва­ла­ся. За період ве­ге­тації на де­я­ких по­лях опадів вза­галі не бу­ло, це та­кож суттєво впли­ну­ло на фор­му­ван­ня уро­жаю. Тоб­то тем­пе­ра­ту­ра та во­ло­га — це клю­чові фак­то­ри, які впли­ва­ють на уро­жай, ну а всі інші «інстру­мен­ти» — в ру­ках аг­ро­но­ма.   

— За весь час ви­ро­щу­ван­ня сої у гос­по­дарстві Ви про­во­ди­ли якісь досліди із підви­щен­ня її уро­жай­ності?     

Най­пер­ше, що потрібно зро­би­ти, — дібра­ти сор­ти, які оп­ти­маль­но при­датні са­ме для ва­ших умов. Це один із най­важ­ливіших «інстру­ментів» у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої.  Так, шля­хом ек­с­пе­ри­мен­таль­них спроб ми зу­пи­ни­ли­ся на сорті Медісон, який висіваємо уже три ро­ки поспіль. У на­ших умо­вах він ви­я­вив­ся стабільним — із ним завжди мож­на роз­ра­хо­ву­ва­ти на при­бут­ки (інко­ли во­ни бу­ли не та­ки­ми, як цьо­го хотіло­ся, про­те все од­но за­ли­ша­ли­ся «у плюсі»). Цьо­го ро­ку у нас на ви­про­бу­вальній ділянці пло­щею 20 га бу­ло висіяно близь­ко 10 сортів, та­кож маємо ділян­ку розмно­жен­ня (25 га) сор­ту Ку­бань.

По­руч, у сусідньо­му гос­по­дарстві, ек­с­пе­ри­мен­ту­ють із за­сто­су­ван­ням ме­то­ду че­кан­ки рос­лин сої, тоб­то про­во­дять зрізан­ня точ­ки рос­ту на стеб­лі —  у та­ко­му разі за­вдя­ки ут­во­рен­ню до­дат­ко­вих бічних па­гонів мож­на от­ри­ма­ти до 30% при­бав­ки вро­жаю. Але ж це — ек­с­пе­ри­мен­тальні ділян­ки, а на ви­роб­ництві цьо­го не прак­ти­ку­ють, ад­же верхівку рос­лин мож­на зріза­ти ли­ше ме­то­дом ско­шу­ван­ня, проте на прак­тиці, щоб не за­вда­ти пев­ної шко­ди посіву, це зро­би­ти ду­же склад­но. А що­до хімічної че­кан­ки, так при­наймні мені невідомі пре­па­ра­ти, з до­по­мо­гою яких мож­на про­во­ди­ти цю опе­рацію. Хо­ча цьо­го ро­ку на площі 20 га та­ки за­сто­су­ва­ли «но­ву тех­но­логію» — я її так на­зи­ваю то­му, що ми відійшли від на­праць­о­ва­ної у на­шо­му гос­по­дарстві. Та­ким чи­ном, ми яко­юсь мірою, мож­на ска­за­ти, ви­най­ш­ли влас­ний хімічний ме­тод про­ве­ден­ня че­кан­ки.         

— Роз­кажіть, будь ла­с­ка, де­тальніше про ваш не­зви­чай­ний ек­с­пе­ри­мент та тех­но­логію в ціло­му, яку ви за­сто­со­ву­ва­ли на цьо­му полі.          

— По­пе­ред­ни­ком у нас бу­ла ку­ку­руд­за на зер­но, яку ми змо­ло­ти­ли торік у жовтні. Після зби­ран­ня про­ве­ли зяб­ле­ву оран­ку на гли­би­ну 28 см за­для ефек­тив­но­го за­гор­тан­ня у  грунт по­ж­нив­­­­них ре­ш­ток. Че­рез тиж­день про­ве­ли вирівню­ван­ня по­ля грун­то­об­роб­ним ком­плек­сом «Фар­мет». На­весні — пер­шу куль­ти­вацію на гли­би­ну 8–10 см і під неї вне­сли нітро­а­мо­фо­с­ку в нормі 50 кг/га N16P16K16. Пе­ред сівбою об­ро­би­ли насіння сумішшю пре­па­ратів: Скар­лет, 0,4 л/т + Імідор ПРО, 1,2 л/т + Хай­Кот Су­пер, 2,8 л/т.

На мо­мент на­стан­ня оп­ти­маль­них строків сівби про­ве­ли пе­ред­посівну куль­ти­вацію на гли­би­ну висіву насіння і 7–8 трав­ня — висіван­ня. Висівна нор­ма насіння ста­но­ви­ла 155 кг/га із гу­с­то­тою 800 тис. га схо­жих рос­лин на гек­тар. Відра­зу після висіву вне­сли грун­то­вий гербіцид При­мек­с­т­ра TZ Голд 500 SC, к. с., у нормі  3 л/га. Грун­то­вий гербіцид зро­бив свою спра­ву якісно, по­при те, що ми да­ли де­що мен­шу нор­му від ре­ко­мен­до­ва­ної (4–4,5 л/га).

По ве­ге­тації, у фазі пер­шо­го трійча­с­то­го ли­ст­ка — по­ча­тку ут­во­рен­ня дру­го­го, про­ти од­норічних дво­доль­них бур’янів вне­сли гербіцид Хар­моні 75 у нормі 10 г/га.  У фазі трьох-чо­ти­рь­ох трійча­с­­­­тих листків про­ти хво­роб та шкідників вне­сли ба­ко­ву інсек­ти­цид­но-фунгіцид­ну суміш: Амістар Ек­с­т­ра 280 SC, 0,5 л/га + Ти­тул  Дуо, 0,4 л/га + Де­цис f-Люкс 25 ЕС, 0,25 л/га.

Че­рез 15 днів після за­сто­су­ван­ня по­схо­до­во­го гербіци­ду зно­ву по­ча­ла «вистрілю­ва­ти» ло­бо­да та зла­кові бур’яни. Як я вже го­во­рив, про­хо­лодні цьо­горічні умо­ви пе­ре­шко­д­жа­ли інтен­сив­но­му рос­ту та роз­вит­ку сої, до то­го ж во­на має фізіологічну особ­ливість — до фа­зи бу­тонізації рос­ли­ни куль­ту­ри фак­тич­но не здатні кон­ку­ру­ва­ти із бур’яна­ми. На­томість особ­ливість ос­танніх цьо­го ро­ку бу­ла та­кою, що період по­яви пер­шої та дру­гої «хвиль» бу­ли роз­тяг­нуті у часі, тож тре­ба бу­ло якось ос­та­точ­но «до­би­ти» ло­бо­ду та зла­кові. Не дов­го ду­ма­ю­чи, ми прий­ня­ли рішен­ня вне­сти та­ку ба­ко­ву суміш гербіцидів: Хар­моні 75, 8 г/га + Фор­вард МКЕ, 0,8 л/га, а та­кож у цей роз­чин до­ба­ви­ли 5 кг кар­баміду.

Ми­ну­ло яки­хось сім-вісім днів, і цей «кок­тейль» про­явив свій ефект: ви­я­ви­лось, що ми «до­би­ли» не ли­ше бур’яни, а й «нор­маль­но» пригніти­ли сою. Тоб­то всі на той час п’ять-шість трійча­с­тих листків бу­ли аб­со­лют­но за­сох­ли­ми та вже ски­ну­ти­ми рос­ли­на­ми, та­кож бу­ла до­б­ре «при­па­ле­на» точ­ка рос­ту.

Оскільки  у на­шо­му гос­по­дарстві сої — за ти­ся­чу гек­тарів, то це по­ле, яке зай­має ли­ше 20 га, ми не ки­ну­ли­ся відра­зу ря­ту­ва­ти (та й на­вряд що-не­будь  мож­на бу­ло вдіяти).  Оз­на­ки жит­тя на по­верхні по­ля по­да­ва­ли ли­ше зе­лені па­го­ни куль­ту­ри, то­му ми виріши­ли по­ди­ви­ти­ся, що ж бу­де із соєю далі. Як­раз у цей період у нашій ок­рузі ви­па­ло близь­ко 5 мм опадів. Ми­ну­ло яки­хось п’ять-шість днів… і від цен­т­раль­но­го па­го­на по­ча­ли роз­ви­ва­ти­ся від чо­ти­рь­ох до ше­с­ти бічних па­гонів. Ко­ли соя зацвіла, ми вне­сли пре­па­рат Уніфлор БМ (бор із молібде­ном) у нормі 1 л/га.   

— На Ва­шу дум­ку, який із пре­па­ратів спри­чи­нив за­ги­бель усіх листків та пригнічен­ня точ­ки рос­ту?      

— Ко­жен гербіцид — як Фор­вард, так і Хар­моні — чу­до­во се­бе за­ре­ко­мен­ду­ва­ли. Ме­не спеціалісти ком­паній по­пе­ре­д­жу­ва­ли, що поєдна­не за­сто­су­ван­ня цих двох гербіцидів мо­же вик­ли­ка­ти відчут­ний стрес у куль­ту­ри, внаслідок чо­го мож­на суттєво не­до­от­ри­ма­ти вро­жай, до то­го ж «піддав жа­ру» і кар­бамід, який ми до­да­ли до суміші. Ми ж опи­ни­ли­ся в умо­вах не­лег­ко­го ви­бо­ру і по­ста­ли пе­ред ди­ле­мою: в яко­му ви­пад­ку втра­ти­мо мен­ше вро­жаю — після гербіцид­но­го стре­су рос­лин чи ко­ли за­ли­ши­мо  у посівах бур’яни, які за­глу­шать сою так, що на­вряд чи потім мож­на бу­де її там знай­ти. Зре­ш­тою дійшли вис­нов­ку, що все-та­ки кра­ще от­ри­ма­ти мен­ше, аніж нічо­го вза­галі, — й об­ра­ли пер­ший варіант.

— Як­що відвер­то, то якої уро­жай­ності бу­ло до­сяг­ну­то на цьо­му полі  і яку вда­ло­ся от­ри­ма­ти за­га­лом по гос­по­дар­ст­ву?

— У се­ред­нь­о­му кож­на рос­ли­на да­ла по п’ять про­дук­тив­них па­гонів. Бічні па­го­ни — довші за цен­т­раль­ний. На одній рос­лині бу­ло сфор­мо­ва­но від 70 до 100 бобів. Під час зби­ран­ня уро­жайність на круг по­ка­за­ла 3,9 т/га, а  в се­ред­нь­о­му по гос­по­дар­ст­ву за вже «відка­та­ною» тех­но­логією ми мо­ло­ти­ли від 2 до 2,5 т/га.

— А які у Вас пла­ни на на­ступ­ний ви­роб­ни­чий се­зон, чи маєте намір свій цьо­горічний ек­с­промт-ек­с­пе­ри­мент впро­ва­д­жу­ва­ти у мас­штаб­не  ви­роб­ництво, аби ма­ти ви­со­ кий по­каз­ник уро­жай­ності та суттєво збільши­ти при­бут­ки?   

— Та­ко­го ек­с­пе­ри­мен­ту, бе­зу­мов­но, ми по­вто­рю­ва­ти не бу­де­мо — за­над­то ве­ли­кий ри­зик. До то­го ж ця си­ту­ація ста­ла­ся із сор­том Медісон, а як по­ве­дуть се­бе інші сор­ти — невідо­мо. Мо­же ста­ти­ся так, що де­які із них вза­галі за­ги­нуть від ток­си­кації пре­па­ратів, то­му вва­жаю за кра­ще от­ри­ма­ти бо­дай 2 т, аніж вза­галі нічо­го.

До речі, до ме­не дійшла та­ка інфор­мація: здається, у Вінницькій об­ласті є ніби­то од­не гос­по­дар­ст­во, яке ви­ро­щу­ва­ло один із сортів «ціка­вої» сої, яка да­ла вро­жайність 6 т/га. Звісно, ця інфор­мація на 100% не пе­ревіре­на, про­те чув я та­ку но­ви­ну вже не від од­но­го фер­ме­ра.  Тож, пи­тається, навіщо «гра­ти­ся» та ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти щось із сор­та­ми за­для підви­щен­ня уро­жай­ності?  Мо­же, кра­ще за­по­зи­чи­ти успішний досвід інших?..         

Ось і вся інтри­га не­ве­ли­кої історії-бу­валь­щи­ни про аг­ро­номічний ек­с­пе­ри­мент, по­ча­ток яко­го ви­я­вив­ся не­вда­лим і вик­ли­кав різні емоції у всіх, хто ба­чив «кар­ти­ну» по­ля, і який зре­ш­тою закінчив­ся тим, що вро­жайність сої до­сяг­ла, мож­на ска­за­ти, «космічної» по­знач­ки як для та­кої ви­роб­ни­чої си­ту­ації. Про­те ос­та­точ­ну крап­ку в цій історії по­ста­ви­ти не мож­на, як і не мож­на од­но­знач­но ствер­д­жу­ва­ти: це успіх чи ви­пад­ко­вий збіг об­ста­вин (ад­же од­на спро­ба — це не ста­ти­с­ти­ка). Тож у цій інтризі за­ли­шається простір для роз­думів: а що бу­ло б, як­би…

Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univestmedia.com

Ключові слова: Соя

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее

1
0