Захист озимого ріпаку від шкідників

У технології вирощування ріпаку озимого провідним принципом захисту рослин є системний підхід до застосування різних методів. Це передбачає всебічне обґрунтування місця та ролі кожного з них у системі захисту й технології вирощування культури в цілому, з урахуванням усієї сукупності чинників росту й розвитку рослин, формування врожаю та його якості.

Близько 70–80% успіху в вирощуванні ріпаку озимого залежить від осіннього періоду, адже саме з осені закладається потенціал майбутнього врожаю. До того ж від розвитку рослин восени суттєво залежить стан їхньої перезимівлі.

Загалом потужна розетка з глибоким коренем та розвиненою кореневою  шийкою є запорукою не тільки доброї перезимівлі, а й високого врожаю. Адже кожен додатковий листок має в своїй пазусі бруньку бічного пагона. А що більше пагонів, то вищий урожай.

Для збереження листкового апарату ріпаку озимого  від шкідників важливе значення мають строки  сівби. Тож маневрувати ними доцільно таким чином, щоб забезпечити одержання дружних сходів із високим рівнем стійкості проти шкідників. Однак слід пам'ятати, що сорти й гібриди ріпаку різняться між собою ритмами розвитку й вимогами до строків сівби. Ріпакові сорти мають повільніший початковий розвиток восени й придатні до більш ранніх строків сівби.

Гібриди ж характеризуються стрімкішим розвитком восени, їхні рослини витриваліші до несприятливих умов середовища за пізніх строків сівби, але в цей період більшою мірою пошкоджуються личинками ріпакового пильщика та гусінню капустяної молі.

Така закономірність щодо чисельності та шкідливості ріпакового пильщика й капустяної молі на посівах ріпаку озимого залежно від строків сівби простежувалася протягом усього періоду наших досліджень. Так, ріпаковий пильщик та капустяна міль значно меншою мірою заселяють посіви ранніх строків сівби (15–18 серпня). Ступінь пошкодження сходів на ранніх посівах личинками ріпакового пильщика в середньому становила 31%, гусінню капустяної молі — 15%. У період появи першого справжнього листка цей показник не перевищував 37,1% (бал пошкодженості  -  1,24–1,28 відповідно). На посівах пізніх строків сівби ступінь пошкодження рослин був майже втричі вищим і сягав 87,7 та 47% відповідно (1,84 та 1,45 бал пошкодженості).

Насамперед це зумовлено тим, що самиці шкідників починають відкладати яйця в кінці другої — на початку третьої декади серпня, коли рослини ранніх строків сівби встигають сформувати 1–2 справжні листки й стають стійкіші до пошкоджень. За результатами досліджень відмічено, що на чисельність ріпакового квіткоїда впливає щільність суцвіть на рослині. Так, у період міграції шкідників на гібриді ріпаку ПР45Д01, що утворив нещільні суцвіття, середня чисельність жуків становила 3,8 шт., за щільного суцвіття на інших гібридах чисельність квіткоїда не перевищувала 1,3 шт. на рослину.

Окрім того, надалі сорти Дангал, Геліо й Артус із нещільними суцвіттями були привабливішіми для жуків ріпакового квіткоїда та прихованохоботника. На рослинах зазначених сортів  на кінець бутонізації чисельність цих  шкідників зросла до 6,8–8,1 шт./рослину, а на період струч кування кількість насіннєвого прихованохоботника збільшилась до 12,8–15,4 шт./рослину.

Порівняльна оцінка рівнів заселеності й пошкодженості рослин ріпаку озимого жуками й личинками ріпакового квіткоїда та насіннєвого прихованохоботника дала змогу розподілити сорти й гібриди ріпаку озимого за різним ступенем стійкості до пошкодження шкідниками. Під час оцінювання стійкості сортів і гібридів проти личинок шкідників генеративних органів відзначили суттєву різницю між ними.

Найменш привабливими для шкідників та найстійкішими до пошкодження ними (бал 6–7) виявились гібриди середньоранньої та ранньої груп стиглості: ПР45Д03, ПР46В14, ПР45Д01. Середньостійкими були середньопізні сорти Дангал, Геліо та Артус. Останніми роками велику увагу приділяють розробці способу надання сходам тимчасової токсикації для шкідників способом передпосівної обробки посівного матеріалу ріпаку інсектицидами. Суть такої технології полягає в тому, що в такий спосіб створюється й підтримується певна кількість токсикантів у місцях безпосереднього живлення фітофага.

Отримані дані свідчать про те, що ефективність і період захисної дії у протруйників-інсектицидів різні. Найвищий показник технічної ефективності (64,9–80,2%) проти гусені капустяної молі спостерігали на 10-у добу після появи  сходів — у варіантах із застосуванням насіння ріпаку, обробленого препаратом на основі діючої речовини тіаметоксам (3 л/т) (табл. 1).

Найвищу технічну ефективність (86,4%) проти личинок ріпакового пильщика відзначали також у варіанті з протруєнням насіння тіаметоксамом, але за норми 4 л/т. Спостерігали зниження рівня пошкодження рослин, порівняно з контролем, утричі. Бал пошкодженості рослин пильщиком на цьому варіанті на сьому добу після появи сходів становив 1,18 (табл. 2).

Останніми роками спостерігають стрімке зростання чисельності плодової мінуючої мухи — скаптомізи, яку раніше в зоні досліджень не відмічали як шкідника ріпакових посівів.

Оскільки даних про токсичність інсектицидів проти плодової мінуючої мухи скаптомізи немає, ми провели дослідження для визначення ефективності низки препаратів. Як свідчать результати обліків чисельності личинок на ранніх етапах органогенезу ріпаку озимого, цього шкідника також можна контролювати передпосівною інсектицидною обробкою насіння.

Так, за роки досліджень найефективнішим виявився препарат на основі тіаметоксаму (4 л/т). Він забезпечив зменшення листкового пошкодження личинками у фазі двох справжніх листків ріпаку на 59,8%. Бал пошкодженості скаптомізою на цьому варіанті на сьому добу після сходів становив 0,77, тоді як на контролі він сягав 1,39 відповідно. Тобто, передпосівна обробка насіння ріпаку озимого інсектицидами дає можливість ефективно контролювати чисельність шкідників на перших етапах органогенезу культури.

Але в умовах теплої затяжної осені та пізнього заселення посівів фітофагами протруйники-інсектициди можуть не забезпечити повного захисту сходів, тому виникає потреба в проведенні обприскування посівів. Серед досліджуваних препаратів проти гусені капустяної молі найефективнішими були інсектициди на основі діючих речовин диметоат та імідаклоприд. Їхня ефективність на третю добу після обробки досягала 85,1–94,7% (табл. 3).

Середній бал пошкодженості на цих варіантах гусінню становив 0,62–0,32, тоді як на контролі — 1,41. Проти личинок ріпакового пильщика найефективнішим був інсектицид на основі діючої речовини лямбда-цигалотрин за норми витрати 0,15 л/га. На 3-ю добу після обприскування ефективність його становила 91,7% (табл. 4).

Висока технічна ефективність лямбда-цигалотрину, диметоату та аверсектину С забезпечила найменший рівень пошкодження рослин і з найменшим балом пошкодженості (0,99–1,19).

Особливістю способу життя плодової  мушки (личинки розвиваються і живляться в мінах листка)власне і визначається токсичність інсектициду.

В такому разі найефективнішим був системний інсектицид на основі діючої речовини диметоат.

Його технічна ефективність на 3-ю добу після обприскування становила 92,1%, а пошкодженість рослин на цьому варіанті була у 8,5 разу нижчою, ніж на контролі (табл. 5).

Попри те, що найвищу початкову токсичність відзначили в диметоату, лямбда- цигалотрину властива триваліша залишкова токсичність. На 14-й день після обприскування ефективність його була на 7,5% вища, ніж диметоату. За інсектицидного обприскування ріпаку озимого у фазі бутонізації технічна ефективність на третю добу проти ріпакового квіткоїда коливалася в межах 80,7–94,3% (табл. 6).

Серед  досліджуваних інсектицидів найвищу ефективність на цей період спостерігали на варіантах з імідаклопридом, 20% в.р.к. (0,2 кг/га) та диметоатом, 40% к.е. (1,5 л/га).

На 14-у добу після обприскування максимальну ефективність забезпечили  імідаклоприд і лямбда-цигалотрин – 70,3–68,8% відповідно.

Слід відзначити, що в цей період на всіх варіантах досліду спостерігали збільшення чисельності шкідника в результаті детоксикації препаратів та міграції комах цього виду з інших біотопів.

Окрім ріпакового квіткоїда, генеративні органи рослин ріпаку озимого пошкоджують ріпаковий насіннєвий прихованохоботник та капустяний стручковий комарик, а стебло — личинки стеблового капустяного прихованохоботника.

Наразі конкретні строки хімічних обробок посівів проти цих шкідників практично не визначені, оскільки максимальна чисельність імаго шкідників генеративних органів з’являється на ріпакових посівах у фазі цвітіння культури. Але ж у цей самий період відбувається масове заселення посівів ентомофагами та запилювачами, через це хімічні обробки небезпечні.

Тому ефективність інсектицидів оцінювали під час їхнього застосування в період бутонізації. Проведений аналіз результатів досліджень свідчить, що застосування імідаклоприду (0,2 кг/га), лямбда-цигалотрину (0,15 л/га) забезпечило захист рослин на 88,1–92% — від насіннєвого, 63–73% — від стеблового прихованохоботників та на 84–90% — від стручкового комарика(табл. 7).

Порівняно низьку ефективність інсектицидів проти стеблового прихованохоботника можна пояснити тим, що в період обприскування (кінець бутонізації) шкідник перебуває у стадії личинки в стеблі. Інші види були в стадії імаго й вели відкритий спосіб життя. Але слід відзначити, що ці хімічні обробки були проведені на фоні низької наявності шкідників: чисельність ріпакового насіннєвого прихованохоботника — 0,3 і капустяного стручкового комарика — 0,6 екз./рослину, заселеність стручків личинками не перевищувала 18%. У разі, якщо чисельність популяцій цих шкідників у декілька разів перевищує показник ЕПШ, обприскування посівів у фазі бутонізації не може гарантувати повного збереження врожаю. Тому проводили польові дослідження з ефективності хімічних обробок посівів ріпаку озимого проти фітофагів на початку фази стручкування культури  (табл. 8).

Серед досліджуваних інсектицидів найефективнішими виявився комбінований препарат на основі діючих речовин хлорпірифос + циперметрин за норми витрати 0,6 л/га. На цьому варіанті зниження чисельності стручкового комарика й насіннєвого прихованохоботника на третю добу після обприскування становило 94,1 та 92,6% відповідно. Окрім того, цей препарат мав і найтривалішу захисну дію проти фітофагів. Технічна ефективність на 14-у добу становила 81,5 та 71,9% відповідно.

О. Сніжок, канд. с.-г. наук,ст. наук. співробітник,Інститут с/г Західного Полісся НААН

Журнал «Пропозиція», №3, 2017 р.