Спецможливості
Технології

Система заходів захисту хлібних запасів

02.09.2008
1712
Система заходів  захисту хлібних запасів фото, ілюстрація

Надійний захист зерна і продуктів його переробки від шкідників можливий лише за дотримання цілого комплексу прийомів, поєднання яких у часі та просторі в систематизованій послідовності характеризується як система заходів.

 

За останні роки вітчизняна та зарубіжна наука досягла значних успіхів як з удосконалення методів виявлення зараженості зерна, визначення видового складу, так і з розробки ефективних заходів щодо обмеження чисельності комірних шкідників. Проте варто пам’ятати, що кожен із заходів не може забезпечити повної гарантії щодо знезараження зерна та продуктів його переробки, а для цього слід обов’язково дотримуватись системи заходів, у якій передбачено вирощування якісного зерна, доведення його до високих кондицій перед завантаженням на зберігання, утримання складів у належному стані, систематичний контроль за шкідниками та робота із зерном і продуктами його переробки.

Істотну роль у системі заходів захисту відіграють профілактичні: чистота в зерносховищах, складах, елеваторах, тари й транспортних засобів, зерноочисної техніки, прилеглих до складських приміщень територій, суворе дотримання встановленого режиму зберігання зерна і продуктів його переробки, справність вентиляційних комунікацій, покрівель, вікон, дверей тощо.

Не менш важливе значення має надходження на склади здорового, не пошкодженого шкідливими організмами зерна, що можливо за дотримання встановлених технологій  вирощування та збирання врожаю і доведення його до належних кондицій. Тобто сівбу слід проводити високоякісним насінням у добре підготовлений грунт
Збирання врожаю в стислі строки. Якісне очищення зерна, підсушування його до встановленої кондиції вологості — <14 %.

Видалення відходів із полів і токів, складських приміщень. Засипання очищеного і підсушеного зерна в чисті, завчасно підготовлені складські приміщення.

Вимоги до зерносховищ для зберігання зерна. Зерносховища повинні мати розбірні засіки, щільні стіни, підвалини, доступні для регулярного очищення, закриті сітками вікна і подвійні двері, одні з яких — з металевою сіткою, які зачиняють на період робіт у приміщенні, щоб не залітали птахи. Щороку перед засипанням зерна нового врожаю — ретельне очищення, а потім волога чи аерозольна дезінсекція складських приміщень. Підвалини при цьому очищають від зерна, що просипалося, та сміття, а після цього засипають шаром свіжогашеного вапна (1 кг/м2). Сміття спалюють чи закопують.
Виробничі підсобні приміщення, тару, транспорт, зерноочисну та іншу техніку належить утримувати в ідеальній чистоті.

Заражену тару очищають і проводять дезінсекцію.

Зберігання зерна та продуктів його переробки дозволяється лише в чистих і справних приміщеннях.
Із зерном слід постійно працювати: завантажувати, розвантажувати, очищати, перемішувати для провітрювання чи дезінсекції тощо. Тому в будь-якому складському приміщенні має бути техніка для цих робіт, а саме: рухомі транспортери, сепаратор зерна, невеличкий бульдозер. Для вимірювання температури зерна потрібні термошланги з термометрами, а також — віники, скребки, совки, лопати, спеціальне взуття (бахили) для ходіння по зернових насипах, трапи, зернові щупи для відбирання проб зерна, відра, мішки. Обов’язково належить мати прилад для вимірювання вологості зерна. Не обійтись без зерносушарки. Зберігати зерно можна лише за вологості не вище 14 %, а краще — 12–13 %, що унеможливлює розвиток пліснявих грибів, а відтак — і нагромадження в ньому мікотоксинів.

Засоби захисту хлібних запасів. Неможливо обійтися без засобів застосування інсектицидів (обприскувачів, аерозольних генераторів тощо) для дезінсекції складів, прилеглих територій, зерна та продуктів його переробки.

Є три способи дезінсекції: фумігація, волога та аерозольна обробки.

Фумігація — введення пестициду в паро- чи газоподібному стані в середовище перебування шкідливих організмів.
Для фумігації складських приміщень, зерна і продуктів його переробки та інших запасів продукції застосовують препарати на основі фосфіду алюмінію та фосфіду магнію, наведені в таблиці 1.

Перед фумігацією складських приміщень їх належить підготувати:  ущільнити, засклити вікна. Відкрити всі місткості й обладнання та очистити їх від решток зерна і продуктів його переробки. Обмести всі зовнішні поверхні стелі, стін, підлоги, обладнання, вичистити всі рештки зерна і продуктів із щілин. З обладнання зняти усі ущільнювальні матеріали (папір, плівку, мішковину тощо) і видалити залишки зерна чи продуктів під ними.
Усе сміття, мішкотару, робочий одяг, предмети особистого користування, продукти харчування винести з приміщень.

Фумігація газом може бути здійснена лише в герметичних приміщеннях. Якщо складське приміщення неможливо герметизувати, його дезінфекцію проводять аерозольним методом.
Аерозольну дезінсекцію виконують за допомогою спеціальних апаратів — генераторів аерозолів інсектоакарицидів.

Генератор подрібнює рідкий пестицид на мікрокраплини розміром менше 50 мк. Утворений таким чином туман вентилятором розсівається приміщенням і зберігається в ньому кілька годин у повітрі, а потім осідає на стінах, стелі, підлозі та потрапляє в різні щілини, знищуючи шкідників. Аерозоль, так само як гази, проникає в усі щілини, проте менше рухомий у закритому приміщенні, навіть якщо воно не ідеально загерметизоване. Оброблене аерозолем приміщення готове до приймання зерна та продуктів його переробки.

Зовнішні стіни та прискладська територія є джерелом зараження складів зерна, продуктів його переробки, а тому вони також мають бути знезараженими вологим способом (обприскуванням).

Перед обробкою зовнішні стіни на доступну висоту мають бути очищені від бруду, сторонніх предметів. Прилегла до складів територія на відстані не менше 5 м має бути очищена від бур’янів, непотрібних матеріалів, обладнання, сміття.

Дезінсекцію території і зовнішніх стін складських приміщень здійснюють вологим способом, використовуючи для цього ранцеві чи моторні обприскувачі. Для вологої дезінсекції використовують інсектициди, наведені в таблиці 2.
Захист зерна та продуктів переробки під час зберігання. Першою вимогою до зберігання зерна та продуктів його переробки є відсутність у ньому шкідливих організмів під час закладання. Перед прийманням зерна та зернопродуктів слід провести ретельну перевірку на знезараженість комірними шкідниками й у разі потреби здійснити дезінсекцію чи просушування. Допустимі температури нагрівання: насіннєвого зерна — 40...45°С, фуражного і продовольчого — 45...50°С, бобових, проса, рису — до 40°С, гречки, кукурудзи — до 46°С.

Згубною для більшості шкідників є температура 45...50°С. У крайньому разі зерно пропускають через зерноочисну машину один-два рази для зменшення його зовнішньої заселеності.

Під час зберігання взимку  здійснюють регулярну вентиляцію, а в ясну суху морозну погоду — проморожують за температури мінус 10°С, зниження температури нижче 5°С пригнічує розвиток комах.

Суворо дотримуватися чистоти зерна та зернопродуктів. У разі виявлення шкідників спочатку ретельно очищують приміщення, інвентар, зерноочисну техніку, а потім застосовують активні засоби знищення шкідників — дезінсекцію.

У разі зараження зерна зовнішніми шкідниками (борошноїдами, хрущаками, грибоїдами, сіноїдами, кліщами тощо) ефективним є його сепарація, особливо за температурних умов, нижчих за температуру зерна. Не слід сепарувати зерно, заражене рисовим і комірним довгоносиками, зерновим шашелем, зерновою міллю, розвиток яких відбувається всередині зернівок.
Відсепароване зерно чи незначно заражене шкідниками з прихованою формою розвитку доцільно одразу ж реалізувати чи переробити.
На превеликий жаль, обійтись без застосування пестицидів за тривалого зберігання зерна та продуктів його переробки не завжди вдається. При цьому як ніколи слід суворо дотримуватися регламентів застосування пестицидів і “Закону України про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”.

Для знищення шкідників у зараженому зерні та продуктах його переробки застосовують фумігацію та консервацію пестицидами. Раніше в Україні, як і в інших країнах світу, для фумігації зерна широко використовували бромистий метил. Нині його застосування заборонено з огляду на активну дію на озоновий шар атмосфери Землі.

Таблетки, пелети чи гранули за допомогою спеціальних апаратів або вручну вносять у потік зерна. Вони рівномірно розподіляються в зерновій масі, створюючи навколо зону активної речовини. Під час введення препаратів у зерно чи розкладання в приміщенні активна речовина — фосфід алюмінію — вступає в реакцію з вологою, виділяючи фосфорний водень (РН3), доволі токсичний для комах. У зерні залишається нейтральний гідроксид алюмінію Al(ОН)3 і почасти не розкладений залишок фосфіду алюмінію.
За такої обробки слід дегазувати приміщення до ГДК=0,1 мг/м3, а залишки у зерні — до МДР=0,1 мг/кілограм.
З огляду на високу токсичність газоподібних отрутохімікатів забороняється фумігація об’єктів, розташованих ближче 200 м від житлових приміщень і 100 м — від залізничних та автомобільних магістралей.

Окрім того, під час фумігації фосфіном слід враховувати такі вимоги:
повна герметизація складських приміщень;

  •  у приміщеннях зерно слід накривати плівкою;
  •  силоси мають бути повністю завантажені зерном;
  •  неможлива обробка окремих частин партії зерна;
  •  розпочавши введення препарату, не можна переривати цей процес;
  •  недостатня ефективна обробка проти хлібних кліщів;
  • зерно не захищене від повторного зараження;
  • небезпека отруєння людей газом;
  • тривалий простій підприємства;
  •  обмеження щодо температури зерна не нижче 15 °С, зовнішнього повітря — не нижче 10 °С, всередині приміщення (влітку) — не вище 25 °С.

Під час фумігації складських приміщень, зерна та продуктів його переробки виробники препаратів рекомендують такі експозиції залежно від температури: за 5...10°С експозиція — 10 діб; 11...15°С — 7; 16...20°С — 6; 21...25°С — 5; понад 26°С — 4 доби.

Для дотримання всіх цих вимог фумігацію здійснюють спеціалісти, що пройшли курс навчання та добре ознайомлені з “Інструкцією з боротьби з шкідниками хлібних запасів”.

Фосфін має запах карбіду, сприймається органами нюху за концентрації 0,03 мл/м3, а ГДК його в повітрі робочої зони — 0,1 мл/м3. Для швидкого визначення концентрації фосфіну в повітрі є спеціальні індикаторні трубочки фірм “Дрегер”, “Ауер” тощо, за допомогою яких швидко і точно визначають концентрацію в повітрі робочої зони та міжзерновому просторі.

Знезараження зерна та приміщень інсектицидами. За сучасних умов зберігання зерна в невеликих партіях, в не зовсім пристосованих складських приміщеннях та ще й за тривалого зберігання важко уникнути зараження шкідниками запасів. Окрім того, деякі з них (бобові зерноїди) заражають зерно в полі, на токах, вільно мігрують, літаючи (хрущаки, борошноїди, шашелі, вогнівки, молі). Це потребує здійснення системи заходів із захисту зерна та продуктів його переробки в усіх господарствах найдоступнішими методами, зокрема, застосуванням інсектицидів.
Дезінсекція складських приміщень. Слід провести (за 3–4 тижні до завантаження зерном) обробку попередньо очищеного від сміття приміщення. У разі зараження зерна чи зернопродукції торік слід здійснювати повторну обробку до завантаження приміщень зерном нового врожаю. Обробку проводять за допомогою ранцевих чи моторних обприскувачів. Витрата робочої рідини має бути достатньою для змочування поверхні, що обробляється.
Обробляють усі поверхні (стіни, підлогу, стелю) зосереджуючи особливу увагу на щілинах, стикових поверхнях, вентиляційних люках тощо, де ховаються комахи та їх кладки яєць. Окрім того, обробляють завантажувально-розвантажувальну техніку, обладнання, зовнішні стіни та прискладську територію на відстані не менше 5 м від стін.
Для знищення шкідників у важкодоступних місцях, а також комах, що літають, після обприскування можна обробити приміщення за допомогою аерозольної техніки. Препарати, дозволені до застосування проти шкідників запасів, наведено в таблиці 2.

Обробка зерна на елеваторах. Під час зберігання продовольчого, фуражного чи насіннєвого зерна в силосах елеваторів, що потребує довготривалого захисту, застосовують інсектициди для його консервації. Обприскування здійснюють на транспортерній стрічці під час подання зерна в силос чи на бункер елеватора. При цьому відпадає потреба у перемішуванні зерна, оскільки, крім контактної дії, деякі інсектициди діють фумігаційно в усій масі зерна. Витрати рідини при цьому становлять 0,75–1 л/т зерна, за якої його вологість підвищується не більше ніж на 0,1 %, що не потребує додаткового вентилювання.
Г.А.Закладной рекомендує обробку зерна при завантажуванні в силоси елеватора чи зі складу в склад, з одного засіку в інший за допомогою спеціального пневматичного розпилювача інсектицидів, який можна встановити у будь-якому приміщенні.
Технологія обробки зерна дуже проста. Вона забезпечується спеціальним пневматичним розпилювачем інсектицидів (ПРІ). Схему наведено на рисунку. До самотоку зерна прикріплюється камера розпилювача. У бак через горловину заливають рідкий інсектицид, що гнучким шлангом через зажим надходить до форсунки, де розпилюється стиснутим повітрям, що подається через шланг від компресора.
Зерно, що просипається всередині самотічного рукава, захоплює аерозольні частки інсектициду та надходить на зберігання. Витрата інсектициду регулюється зміною положення кронштейна на робочій стійці відносно до форсунки залежно від інтенсивності подавання зерна.

Перетворюючи препарати (наприклад, Простор 420, к.е.) на аерозоль із розміром краплин < 50 мкм і заповнюючи ним приміщення складу — силосу елеватора та інших об’єктів, забезпечуємо добрі результати дезінсекції за істотного зменшення тривалості обробок їхньої вартості порівняно з газовою фумігацією.
Обробка зерна в засіках насипом (принцип “сендвіча”). Невеликі партії зерна в господарствах (за зберігання 20–50 т) можна надійно захистити від шкідників безпосередньо пошаровою обробкою поверхні під час засипання в засіки. Для цього використовують інсектицид Актеллік 500 ЕС з нормою витрати 16 мл/т зерна і Простор 420, к.е., — 15 мл/т з витратою робочої рідини 0,5–1 л/т (див. табл. 2, “Пропозиція”, №8/2007). Обробка здійснюється за допомогою ранцевого обприскувача.
Товщина шару зерна при цьому має бути в середньому 30–50 см. Після заповнення засіку поверхню вирівнюють і обробляють інсектицидом. Тривалість захисної дії за такої обробки становить 6–8 місяців.
Перед вийманням зерна його ретельно перемішують для того, щоб рештки препарату не перевищували ДР.
Захист затареного зерна і зернопродуктів. Слід зазначити, що у борошні, крупі не допускається наявність живих чи мертвих комах.
У складських приміщеннях, де зберігають затарені мішки, контейнери тощо, слід дотримуватись ідеальної чистоти та порядку. Неприпустима наявність тут будь-яких сторонніх предметів, порожніх і напівзаповнених продуктами мішків, щитів, старого забрудненого обладнання. Постійне зачищення транспортерів, вікон, дверних косяків, балок тощо, де нагромаджуються і зберігаються шкідники.

Періодично, особливо влітку, всі поверхні обладнання, стін, підлоги, стелі слід обробляти інсектицидами контактної дії. У разі потреби у тривалому зберіганні затарених продуктів слід на поверхню штабелів нанести дрібнокрапельним розпилюванням чи аерозолем препарати на основі активної речовини малатіон (Фуфанон 570). Після висихання на поверхні мішковини залишається інсектицидна плівка, що зберігає свої властивості кілька місяців.
Після відвантаження частини штабеля його оголену поверхню знову слід обробити інсектицидом.
У разі зараження затареного зерна чи зернопродуктів шкідниками слід здійснити фумігацію.

Оцінка ефективності захисних заходів. Ефективність захисних заходів визначають:

  •  під час фумігації приміщень, зерна Фосфіном — одразу по закінченні дегазації;
  •  під час обробки зерна інсектицидами контактної дії — через 15–20 діб після обробки;
  •  під час знезараження приміщень вологим і аерозольним способами інсектицидами контактної дії — не раніше, ніж через 1 добу після обробки.

Проби після фумігації відбирають із дотриманням заходів особистої безпеки.

Під час визначення якості проведених робіт здійснюють обстеження на зараженість. У відібраних на аналіз пробах зерна, відходах підраховують кількість живих і суму мертвих і паралізованих шкідників. Паралізовані належать до загиблих.
Надалі оцінюють ефективність дезінсекції за формулою:
Е = 100 х (М + П) ,
               М + П + Ж   
де Е — ефективність дезінсекції, %;
М — кількість загиблих шкідників, екз.;
П — кількість паралізованих шкідників, екз.;
Ж — кількість живих, екз.
За ефективності на рівні 90–95% заходи вважають доволі ефективними. Досягти 100% ефективності практично неможливо.

Дотримання наведеної системи захисту зерна і продуктів його переробки під час зберігання гарантує надійне зберігання без втрат і погіршення якості за пошкоджень небезпечними шкідниками запасів

С. Трибель, д-р с.-г. наук,  проф. О. Стригун, канд. с-г. наук
М. Гетьман, наук. співробітник Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Валентина Потапова
Cьогодні група компаній «Штефес» добре відома в Україні. Засоби захисту рослин, що виробляє і реалізовує «Штефес», дали змогу тисячам українських аграріїв зберегти та зібрати мільйонні врожаї, примножити свої статки. Популярності компанії... Подробнее

1
0