Спецможливості
Агробізнес

Силою мантри перетворимо Україну на найрозвиненішу країну Європи

01.11.2010
260
Силою мантри  перетворимо Україну  на найрозвиненішу  країну Європи фото, ілюстрація

У ведичній традиції Індії вважається, що силою слова, звуку можна привести в дію космічні сили й спрямувати їх на досягнення бажаної мети. 

У ведичній традиції Індії вважається, що силою слова, звуку можна привести в дію космічні сили й спрямувати їх на досягнення бажаної мети.

Наприклад, якщо правильно вимовити слово "Аум", то можна досягти потужності творця Всесвіту Брахмана. Але ж треба пам'ятати, що Веди (найдавніші священні тексти) створили наші спільні предки - арії, які мешкали на території нинішньої України, Білорусі, Росії, та й сама назва підтверджує це: "веди" - відаю, знаю.
На жаль, сучасна політична еліта України з цих "знань" винесла для себе тільки те, що є мантри. Одна з сучасних мантр української так званої "еліти" така: "У нас найкращі в світі чорноземи". Сидячи склавши руки і повторюючи цю мантру мільйони разів на всі лади, ця, вибачте на слові, "еліта", вважає, що можна досягти бажаних результатів. Ну, це, звісно, дуже недалеко від мрії всіх наших ледарів, тобто лідерів: "По щучому велінню, по моєму хотінню, стань, Україно, найрозвиненішою країною Європи!".
Оце безперервне повторення мантри про найкращі в світі чорноземи призвело до того, що в "хлібний кошик Європи" вже масово завозять м'ясо та молокопродукти, фрукти й овочі (навіть ті, які в нас родять рясно).
Чому? Деякі відповіді на це запитання прозвучали в доповідях на Другій міжнародній конференції "Агрологістика'2010" (Київ, 16-17 вересня, 2010 р.)
Нижче пропонується огляд деяких доповідей з цієї конференції.
Почнемо з презентації Еббе Йонсона, керівника проекту розвитку свіжого плодоовочевого сектору в Україні (Міжнародна Фінансова Корпорація), під назвою "Вдосконалення холодильного ланцюга поставок свіжих овочів і фруктів - ключовий фактор розвитку вітчизняного плодоовочевого бізнесу".
В Україні є великий попит на свіжі овочі та фрукти, який оцінюється в 5,5 млн тонн (2-2,5 млрд доларів США). Протягом останніх років відбувався стрімкий розвиток роздрібної торгівлі, проте супермаркети поки що не спроможні задовольнити зростаючий попит. Незважаючи на те що величезний спектр овочів і фруктів вирощують в Україні, 30% овочів та 70% фруктів, які нині продають у супермаркетах, - імпортовані.
Перешкодами для збільшення внутрішнього виробництва є:
q неефективні ланцюги постачання;
q недостатній обсяг потрібних інвестицій у зберігання та інфраструктуру;
q величезні втрати (5 млн тонн за рік) як результат низької якості зберігання.
Основні висновки:
В України втрати під час транспортування набагато більші, ніж в ЄС через:
q високу температуру до/під час завантаження;
q неефективне пакування;
q транспортування без рефрижераторів;
q транспортування без теплоізоляції в холодний сезон;
q водії економлять дизпаливо й вимикають охолодження;
q поганий стан доріг;
q багаторазові перевантаження внаслідок неструктурованості ринку;
q тільки 10% сховищ відповідають сучасним вимогам щодо зберігання (розрахунковий обсяг інвестицій, потрібний для оновлення старих сховищ, становить 2 млрд дол. США);
Україна втрачає близько 5 млн тонн уже зібраних картоплі, овочів та фруктів, що коштує українським виробникам і трейдерам більш ніж 1 млрд дол. за рік;
q тільки 4% термосховищ для картоплі, 10 - для овочів та 19% для фруктів відповідають сучасним вимогам;
q обсяг виробництва зростає стрімкіше, ніж обсяг потужностей для зберігання, що чинить тиск на міжсезонний ринок продукції;
q українські компанії щороку інвестують усього близько 50 млн дол. у нові потужності для зберігання фруктів, овочів і картоплі за потреби 2 млрд дол. Більшість нових потужностей - розподільчі центри для дистрибуції продукції, а не для зберігання.
Як бачимо, Еббе Йонсон розглянув технічний бік справи. Але ж у нас є ще й, так би мовити, особиста зацікавленість. Про неї на конференції згадав Джон Мілнз (проект ЄС в Україні "Виконання Україною зобов'язань в аграрному секторі в рамках СОТ та Європейської політики добросусідства").
Спочатку Джон Мілнз нагадав, що таке "Агрологістика":
Агрологістика - це операційний аспект ланцюга постачання, який містить у собі:
q такий зв'язок продукції, переробки, дистрибуції та ринку, щоб споживачі отримували послуги найвищої якості за значно меншу ціну (основна мета);
q упаковку, переміщення вантажів, транспортування та діяльність із постачання від виробника до споживача.
Сільськогосподарська продукція - живі організми. Всі вони різняться один з одним (наприклад, худоба та фрукти). Поліпшення ланцюга потребує знань про кожний його компонент і фокусування на його постійному удосконаленні.
Отже, що, на думку Джона Мілнза, заважає розвитку агрологістики в Україні:
q недостатня увага до ринків та доданої вартості;
q брак технологій післяврожайної переробки;
q структура сільськогосподарських підприємств;
q низький рівень аграрної науки;
q брак коштів;
q нерозвиненість систем комунікації (мережі та інформація);
q нерозвиненість базової
інфраструктури;
q велика кількість потрібних дозвільних документів;
q брак державно-приватного партнерства (держава сама по собі, сільгоспвиробники - самі по собі);
q бюрократія, корупція, заплутане та недосконале законодавство;
q незадовільний міжнародний імідж України.
Дуже важлива роль уряду. На думку Джона Мілнза, роль уряду (влади) полягає в чіткій та сприятливій політиці (стабільній і довготерміновій); увазі до "ланцюжків доданої вартості"; в розвитку комунікацій, транспортної інфраструктури; залученні інвестицій; дотриманні законів; забезпеченні чесної конкуренції серед учасників; у прийнятті Комерційного кодексу (права власності, прозорі та прискорені юридичні процедури вирішення суперечок).
Це, так би мовити, побажання з приводу того, що має бути. Але мені, чесно кажучи, чомусь не віриться в те, що нинішня влада дотримуватиметься законів (вона навіть Конституцією крутить, як циган сонцем), забезпечить чесну конкуренцію серед учасників (усі знають, як проводять усілякі тендери та аукціони), що в нас у країні будуть прозорі юридичні процедури вирішення суперечок (і дня не минає, щоб хтось на когось не "наїхав", а в судах засівають мільйонами доларів).
Ось так. Наша влада створює всі умови для імпортерів, нищачи все своє, - аби "інвестиції". Постає питання: "А де ж візьметься валюта для закупівлі за кордоном усього необхідного?". Щоб була валюта, щось треба експортувати, а з кожним роком асортимент українського експорту скорочується: застій у металургії, в хімічній промисловості, всілякі перепони для експорту зерна, стрімко наростаюче від'ємне сальдо в зовнішній торгівлі та зовнішній борг. І вже питання стоїть так: "Якщо Міжнародний Валютний Фонд не видасть чергової дози фінансового наркотику, то країні гаплик?". Про це відкритим текстом розповів наш "будівельник державних фінансових пірамід" Сергій Тігіпко:
"Якщо Міжнародний Валютний Фонд розірве з нами угоду, це може загрожувати Україні дефолтом".
"Обком", 14.10.2010

Але всі разом повторімо ще раз:
"У нас найкращі в світі чорноземи".
Юрій Михайлов

Advertisement

Інтерв'ю
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее
Директор компании "Агро-Вент" Андрей Марущак
Малиновий сезон-2017 в Україні проходив дуже бурхливо. Зростаючі обсяги пропозиції ягоди змусили дуже нервувати самих виробників, які побоювалися обвалу цін. У такому ж нервовому, і навіть виснаженому стані були і переробники, які зірвали... Подробнее

1
0