Спецможливості
Статті

Сіль і цукор молока по-угорськи

05.06.2008
702
Сіль і цукор молока по-угорськи фото, ілюстрація
Що чекає наше молочне виробництво в недалекому майбутньому, можна побачити на угорських фермах. Країна ця стала членом і СОТ, і ЄС. Однак помиляється той, хто думає, що інтеграція обернулася для такої важливої в Угорщині галузі суцільними плюсами.

Із набуттям членства в Євросоюзі та СОТ Угорщина змушена була “грати” на молочному ринку за новими правилами. Ті, хто не забезпечив вимог об’єднаної Європи до якості надоєного молока, — насамперед це стосується індивідуального сектору — не витримали конкуренції і пішли з цього ринку.


На переробку дорога відкрита не всім
— Раніше, — розповідає керівник молочнотоварної ферми в Ходмезовашархеї Тамаш Халас, — у нас господарі приватних обійсть тримали чимало корів. Вони купували спеціальні холодильники, в яких зберігали молоко й здавали його на заводи на переробку. Але потім багато хто просто відмовився від цього бізнесу. Та сама доля спіткала не лише індивідуалів, а й молочнотоварні підприємства, які не змогли перебудуватися.
Тепер в Угорщині, щоб працювати рентабельно в цьому сегменті, потрібно тримати не менше півсотні корів. “Розбагатіти з такою кількістю корівок навряд чи вдасться — цього вистачить хіба що для того, аби в разі розумного господарювання не збанкрутувати”, — каже Тамаш Халас.
Сьогодні індивідуали, в яких одна чи кілька корів, — для країни, швидше, екзотика. Домашні молоко, сметану, сир роблять для себе чи реалізують сусідам. А от здавати сировину на промислову переробку вже не можна — якість домашнього молока не відповідає нормам бактеріологічної чистоти, встановленим Євросоюзом. Та й тим учасникам виробничого процесу “по-крупному”, які отримали право реалізувати надоєне молоко на заводи, довелося пройти через неминуче в цьому разі жорстке ринкове сито: “вимирання” дрібних виробників або поглинання їх більшими з подальшою модернізацією виробництва. Адже не кожен може виконати головну вимогу загального ринку ЄС щодо сировини: для виробництва харчових продуктів приймається тільки те молоко, що відповідає стандарту “екстра”. Приміром, видоєне в найчистіше відро найчистішими руками з тричі помитого вимені молоко міститиме втричі більше бактеріологічних клітин, ніж допускає цей стандарт.


“Рекордисток” загартовують холодом
...У збереженому з часів соціалізму господарстві з селекції великої рогатої худоби “Ход-мезогазда” утримують нині 2100 голів ВРХ, зокрема 1357 дійних корів — всі голштинської породи. Кожна в середньому за рік дає по 8 тисяч літрів молока. А є й такі, від яких надоюють понад 10 тисяч. “Рекордистки” на фермі — особлива гордість. Є навіть імпровізований Зал Слави, де на металевих табличках, обрамлених лавровим вінком, золотом написано імена 18 корів. Протягом свого життя вони дали понад 100 тонн молока. Шість із них і донині трудяться, як то кажуть, на благо процвітання ферми. Слід зауважити, що в історії Угорщини таких “чемпіонок” — понад сотня.
На Залі Слави, власне, все ірраціональне й закінчується. В усьому іншому стратегія виробництва підкоряється жорстким законам економічної ефективності з постулатами в основі: вкласти якомога менше, одержавши при цьому найбільший прибуток.
Корів тут утримують безприв’язно. У вольєрі вони можуть вільно переміщуватися, займати зручне місце для відпочинку чи годівлі. Прогулянка тричі на день — на доїння й назад. Логіка в господарстві така: прибуток господарю — якщо зручно корові. До того ж, не потрібно додаткових витрат. Можливо, тварини почуваються комфортніше за стійлово-пасовищного утримання. Але сарай узимку, а зелена травичка влітку — все це не вписується в економічний розрахунок. У господарстві такий підхід пояснили тим, що високопродуктивних корів зазвичай не пасуть. Недоцільно. Пасовище не дає тваринам того поживного раціону, що забезпечує високі надої, й корів однак доводилося б підгодовувати. Крім того, перехід із стійлового утримання на пасовищне й назад супроводжується не лише витратами, а й зниженням продуктивності.
До речі, про зиму: корів на цій фермі тримають на холоді. У сараях, які будували ще у 80-ті роки минулого століття, торік восени знесли по одній бічній стіні. Зробили навіс, і корівкам стало просторіше. Тамаш Халас вважає, що тепло створює більше проблем, аніж морози. А за холодного утримання імунітет тварин зміцнюється, і вони рідше хворіють.


Молоко в корови — на кінчику язика
На фермі це добре засвоїли. Корови в “Ход-мезогазді” “сидять” на монодієті. Раціон залежить від періоду лактації. Кормосуміші — суворо визначеного складу з обліком потреб кожної групи тварин — готує мобільний роздавач-змішувач, куди завантажують компоненти в потрібній пропорції. Готовий корм цей же агрегат і роздає тваринам.
Корів у цьому господарстві годують двічі на день, а доять тричі (ця інформація, приміром, здивувала під час відвідання ферми наших співвітчизників — учених Української академії аграрних наук).
— Ви маєте рацію, що треба більше годувати, — виправдовувався Тамаш Халас. — Але з огляду на витрати — це неефективно.
А компактний пересувний роздавач-змішувач — дорогий та енергоємний — ефективний, адже, впевнені на фермі, корови починають краще засвоювати збалансований за компонентами та добре перемішаний корм, а отже, їх продуктивність зростає. До того ж, зменшується кількість людей, які працюють на фермі.


Зал, у якому відбуваються дива
Але справжній стрибок у збільшенні продуктивності праці (і, відповідно, скороченні обслуговуючого персоналу) стався після того, як власник ферми — компанія “Аксіал” — обладнав сучасний автоматизований доїльний зал. Коштує він 1,5 мільйона доларів. Комплектація вражає. Передбачено навіть автоматичне очищення системи і бака-охолоджувача після зливання молока. Вочевидь, корівкам процес приносить задоволення — чимало з них подовгу не хочуть іти звідси.
Із залу металевими сходами можна потрапити в офіс, розміщений на рівні другого поверху. Процес доїння, яким керує комп’ютер, видно звідти як на долоні. Усіх корів обслуговують усього троє людей. Одна з програм враховує якість видоєного молока і на підставі одержаних даних розраховує раціон, оптимальний на цей момент для кожної групи тварин. Уся ця інформація передається в кормоцех, де готують збалансований корм.
Крім того, на фермі відслідковують біографію кожної корови від народження до смерті. Аналізують дані про надої, потомство, хвороби. Ця зведена інформація допомагає проводити роботу з поліпшення поголів’я. Тут застосовують, зокрема, нехірургічну трансплантацію ембріонів.
На вибракування в господарстві ставлять корів, які за добу    дають       менше 15 літрів молока. Спочатку обстежують тварину, чи все гаразд зі здоров’ям, коригують раціон: якщо нічого не допомагає, дорога одна — на бойню. Іноді життя тварині, якій не щодня вдається “взяти” 15-літровий молочний бар’єр, продовжує... брак телиць для поповнення стада.
Загалом виробництво рентабельне — по-іншому й бути не може. Але для того, щоб досягти таких показників, 54 особи, які залишилися працювати на фермі після реорганізації, справді трудяться не покладаючи рук. І об’єднаний ринок ЄС постійно змушує думати про конкуренцію, рентабельність, підвищення надоїв. Із 1999 року ціна молока, яке здають на переробку, знизилася на 30 відсотків. У 2004 році його базова вартість опустилася до 25 центів, і процес цей за рахунок євроконкуренції триває.
Багато хто згадує (як кращі) часи, що передували вступу Угорщини в ЄС. Тоді, кажуть, теж чимало чули про блага Євросоюзу і погано уявляли, чим перехід на стандарти об’єднаної Європи обернеться для країни. Хоча всі працівники, з якими довелося спілкуватися, про євроінтеграцію і не шкодують — саме Євросоюз дав поштовх для другого народження ферми.

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
10 квітня український підрозділ французької компанії MAS Seeds та фірма Innovation Agro Technologies підписали меморандум про співпрацю, який передбачає впровадження в господарствах, що є клієнтами MAS Seeds, створеної в Ізраїлі... Подробнее

1
0