Шкідник номер один пшеничного поля — клоп шкідлива черепашка

Шкідник номер один пшеничного поля - клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put), який, живлячись зерновими, зокрема пшеницею, не тільки різко знижує кількість, а й істотно погіршує якість урожаю зерна.

Головне завдання сучасного аграрного виробництва - забезпечувати вирощування високих і сталих урожаїв високоякісного зерна. Під зерновими колосовими культурами в країні - 12 млн га, з яких 6,5 млн займає озима пшениця. Велику увагу приділяють одержанню зерна високих кондицій, зокрема для експорту, коли зовсім неприпустиме його пошкодження шкідниками чи хворобами.
У заходах щодо збільшення виробництва високоякісного зерна виняткове значення має підвищення культури землеробства, за якої важливе місце належить проведенню захисних заходів проти шкідливих комах, хвороб і бур'янів, що здатні позбавити хліборобів не тільки значної (до 30% і більше) частини валу, а й істотно зашкодити якості збіжжя.
Перед аграрною наукою постає завдання розробляти й запроваджувати у виробництво не тільки біологічно ефективні, а й екологічно безпечні та рентабельні методи захисту хлібного поля. А це передбачає, насамперед досконалі знання об'єктів негативного впливу, способу їхнього життя, особливостей біологічного розвитку, місць локалізації і характеру розселення, елементів прогнозу чисельності та впливу на неї чинників середовища.
Науковцями встановлено, що шкідливий ентомокомплекс зернового поля містить близько 300 видів фітофагів. Фітосанітарний моніторинг здійснюють спеціалісти державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів країни з понад 40 видів найпоширеніших шкідливих комах зернового клину.
Серед них шкідник номер один пшеничного поля - клоп шкідлива черепашка. Розглядаючи ближче цього шкідника, ми помітимо, що форма тіла й міцний хітиновий покрив, що, як панцир, вкриває його, роблять клопа трохи схожим на справжню черепаху, від чого й пішла його назва - "черепашка". Багато спільного у шкідливої черепашки з маврським, австрійським та деякими іншими клопами, що об'єднуються під загальною назвою "хлібні клопи" та належать до родини щитників - черепашок.
Відповідно до агрокліматичних умов, в ареалі шкідливої черепашки, яка є найпоширенішою і найшкодочиннішою серед хлібних клопів, виокремлюють дві зони шкодочинності. Зона масового розмноження й постійної шкоди - райони Південного та Центрального Степу: АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області. Зона періодичного масового розмноження - райони Центрального й Південно-Східного Лісостепу: Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська області. У нинішньому столітті спостерігається розширення ареалу хлібних клопів, зокрема шкідливої черепашки, в напрямку Північного та Західного Лісостепу, де донедавна цей клоп зустрічався як вид і не завдавав істотної шкоди зерновим колосовим культурам.
Надійний захист посівів, завдяки проведенню відповідних організаційно-господарських та інших заходів, можливий лише за наявності знань про біологічні особливості шкідливої черепашки, що дасть змогу аграріям успішно регулювати її чисельність.
Шкідлива черепашка - комаха з неповним перетворенням. Протягом року вона розвивається в одному поколінні. Активний період життя шкідника в хлібному полі нетривалий: близько трьох місяців за рік. Решту часу шкідлива черепашка перебуває в місцях зимівлі: в лісах, лісосмугах і садах під опалим листям.
Як свідчать дані торішніх осінніх обстежень, зимуючий запас клопів шкідливої черепашки становив у цілому 3,4 екз./м2, зокрема в Степу - 4, Лісостепу - 1,1 екз./м2, що в 1,5 раза більше проти показників позаминулого року.
За даними цьогорічних весняних контрольних обстежень, загибель клопів у місцях зимівлі становить 5-20, максимально 35%. Фізіологічний стан перезимувалих особин добрий, маса самиць - 115-140, самців - 102-120 мг за статевого співвідношення, відповідно, 52 і 48%. Це свідчить про те, що, порівняно з масою, яка була восени 2008 р., протягом зими для підтримання життя комах засвоїлася невелика частина запасу жирів, накопичених у період так званого нажирувального живлення черепашки на посівах хлібів. Більша їхня частина збереглася до весни, і з пробудженням шкідника швидко та енергійно витрачатиметься на його життєдіяльність і розвиток статевих органів, для чого комахам потрібна свіжа зелень рослин озимих культур.
Коли середньодобова температура в листковій підстилці, де зимує фітофаг, сягає 17°С, клопи виходять на поверхню листя в найтепліші години дня, приблизно з 11 до 13 години. У холодні часи шкідник знову ховається під листя. Встановлено, що першими пробуджуються й вилітають на посіви самці, а самиці - пізніше на п'ять-сім днів (залежно від погоди). Масовий виліт клопів з лісу на поля відбувається за настання сталої теплої погоди (середньодобова температура - 12...13°, макс. - 20°С). Озима пшениця в цю пору перебуває у фазі кущіння та виходу в трубку, яра - у фазі трьох-чотирьох листків.
Спочатку значна частина клопів зосереджується в крайових смугах посівів озимини, поблизу місць зимівлі фітофага. У прохолодні дні після перельоту клопи ховаються в нижні яруси травостою, у вузли кущіння рослин, щілини грунту, під грудочки землі, післяжнивні рештки, опале листя тощо. Потім поступово розселюються за всіма площами посівів. Однією з ознак завершення перельоту клопів є приблизно однакова кількість самців і самиць на полях.
Добре відомі міграції клопів з посівів у місця зимівлі й навпаки. Це так звані сезонні міграції. Крім них, є ще горизонтальні міграції, коли клопи перелітають з одного поля на інше. У спеку або в разі похолодання клопи переміщуються на рослинах згори вниз і навпаки. Це вертикальні міграції. Цю особливість поведінки клопів слід враховувати під час обстеження та захисту озимини від перезимувалого шкідника. Бо шкідлива черепашка пошкоджує колосові культури в усіх фазах їхнього розвитку, починаючи з перших днів вильоту з місць зимівлі й завершуючи перельотом на зимівлю.
Для визначення ступеня заселеності посівів пшениці та розробки оперативного плану заходів регулювання чисельності клопа шкідливої черепашки навесні, після переселення клопів, проводять обстеження посівів у фазі повного кущіння ярини й початку трубкування озимини. Для цього на площі близько 200 га оглядають 16 облікових діляночок розміром 0,25 м2 (50х50 см), розміщених рівномірно одна від одної у шаховому порядку, й підраховують на них кількість клопів, знайдених на рослинах, землі, рослинних рештках тощо, заносячи показники в облікову картку. Для зручності можна використовувати легкі переносні рамки того самого (0,25 м2) розміру. Потім визначають для кожного поля середню чисельність клопів на 1 м2. Це роблять так: усю кількість знайдених клопів множать на чотири і ділять на кількість узятих проб.
Інколи спеціалісти захисту рослин у теплу, тиху, сонячну погоду обліковують клопів, збираючи їх із допомогою сачка. Кількість уловленого клопа за 30 помахів сачка множать на 3 (30% потрапляння) і ділять на 10. Це й буде показник кількості шкідника на 1 м2 з деякою погрішністю. Якщо кількість перезимувалих клопів сягає порогової чисельності (2-4 екз. на м2), слід здійснити захисні заходи.
Яйця клопи починають відкладати через 5-12 днів після перельоту та посиленого живлення на рослинах зернових культур, цей процес триває до кінця життя шкідника. Максимальна плодючість самки може перевищувати 200 яєць, однак середня буває значно нижчою, зокрема за прохолодного вологого літа.
Розвиток яєць у прохолодну погоду триває 12-16, в спекотну - 5-7 днів. Відродження личинок, як і відкладання яєць, тривале за часом, тому на посіві водночас можна виявити всі стадії розвитку шкідника (перезимувалі клопи, яйця, личинки різних віків).
За період розвитку личинки перебувають у п'яти віках, а потім перетворюються на дорослих особин. Харчуватися рослинами починають у другому віці, інтенсивно посилюючи живлення. Обстеження на виявлення личинок проводять за тією самою методикою, що й дорослого клопа. Загалом обстеження посівів здійснюють у фазах кущіння - виходу рослин у трубку, формування та молочної стиглості зерна.
Личинки й молоді клопи живляться зерном у колосках (у посівах і скошених валках), а також розсипаним зерном. Дуже шкідливі клопи нового покоління, які задля підготовки до зимівлі протягом 10-14 днів мають пройти період згадуваного вище нажирувального живлення, яке забезпечить комахам добру перезимівлю. Завершивши живлення, клопи відлітають у місця зимівлі. Чверть року черепашка живе в пшеничному полі. Але за цей короткий період вона може знищити значну частку врожаю зерна та істотно погіршити його якість.
В умовах України розрізняють три різноякісні періоди шкодочинності черепашки. Перший припадає на фазу відростання, трубкування й колосіння озимої пшениці. Найуразливіші до пошкоджень рослини озимих у фазі відростання й трубкування, а ярих колосових - сходів і кущіння. У цих фазах рослини доволі чутливі до пошкоджень перезимувалими клопами, які призводять до відчутних кількісних втрат урожаю. Внаслідок харчування клопів на рослинах, центральне (подекуди бічні) стебло відмирає або деформується. Під час колосіння пошкодження призводить до білоколосиці.
Шкодочинність клопів посилюється, якщо у ранньовесняний період утримується посуха. За вчасного випадання дощів і високої агротехніки шкода від клопів може бути значною мірою послаблена.
Другий період - фази цвітіння й початку формування зерна. Пошкоджують здебільшого личинки молодших віків, що спричиняє плюсклість зерна: маса 1000 зернин зменшується до 76%. Таке зерно під час очищення вибраковується, що теж знижує кількісний показник урожаю.
Третій період пошкоджень починається з фази молочного стану зерна і завершується періодом збирання врожаю. Шкодять личинки різних віків і дорослі клопи нового покоління. На масу зерна пошкодження в цей час не впливають, але навіть незначна домішка зерен, пошкоджених черепашкою (2-4%), спричиняє істотне зниження технологічних і хлібопекарських якостей урожаю зерна пшениці, що відбувається за чисельності личинок у межах 2-4 екз./м2. За вищих рівнів пошкоджень (10-20%) клопами зерен продовольчі й навіть фуражні, а також насіннєві якості його майже повністю втрачаються. Пошкодження зерна черепашкою не спричиняє зниження вмісту клейковини, а лише погіршує її якість.
Небезпека пошкодження зерна в колосі зумовлена дією протеолітичних ферментів слини клопів, яку вони вводять у рослину, здійснюючи позашлунковий спосіб перетравлювання поживи. Ці ферменти руйнують білкові сполуки й деградують клейковину.
Вперше дефектну клейковину в пшениці, зерно якої було пошкоджене клопами черепашками, виявлено в 1932 р. у Всесоюзному науково-дослідному інституті зерна. Звідтоді проведено багато досліджень із питань діагностики, характеру й механізму пошкодження зерна та впливу ураження на хлібопекарські якості борошна, зокрема клейковину.
Зруйнована слиною черепашки клейковина розчиняється у воді під час замішування тіста, втрачає свої властивості пружної еластичної маси, яка саме й забезпечує високу якість випеченого хліба.
Пошкоджена клейковина стає липкою, мажеться, набуває сірого або темно-сірого кольору замість білого у непошкодженого зерна. Тісто, виготовлене з такого борошна, розпливається, втрачає в'язкість і здатність підходити, хоч би скільки клали в опару дріжджів. Випечений хліб низький, скоринка в ньому товста, розтріскується, м'якуш щільний, важкий, він неприємний на смак і навіть запах. А клейковина зерна, пошкодженого до певних рівнів, у фазі молочної стиглості деградує та не відмивається.
За наявності в урожаї 3-5% пошкодженого зерна істотно знижується пружність клейковини та погіршуються хлібопекарські якості. За вищих рівнів пошкоджень зерна (до 10-15% і більше) можлива повна їхня втрата.
За умов збільшення чисельності та раннього заселення посівів личинками клопів, що спостерігається останніми роками, найоптимальнішими строками обробок є фаза завершення формування - початку молочної стиглості зерна та появи 15-20% личинок третього віку. Шкодочинність черепашки в пізніші періоди розвитку пшениці (молочно-воскова стиглість) найнебезпечніша для збереження якості зерна.
Встановлено, що масові розмноження й спади чисельності шкідника циклічні й повторюються, залежно від погодних умов, через 5-10 років. Існує кілька наукових думок щодо динаміки популяції шкідливої черепашки, зокрема кліматична, паразитарна, космічна. Звичайно, вплив абіотичних і біотичних чинників середовища, як і циклічності змін сонячної активності, є незаперечним.
Після відомих і масових появ черепашки в минулому сторіччі з 2005 року розпочалося чергове збільшення її чисельності, яке триває через різке зростання в 2008 році. Воно супроводжується повсюдним потеплінням і спекотною погодою влітку, оптимальним збігом синхронності в розвитку шкідника й рослин та недостатньою ефективністю біотичного середовища (зокрема, теленомін).
У практичному відношенні для надання рекомендацій сільгосппідприємцям важливо оцінити стан популяції клопів, їхню можливу шкодочинність і спрогнозувати на перспективу рівень розмноження.
Зважаючи на зростання чисельності шкідливої черепашки за рекомендованих нині ЕПШ (економічний поріг шкодочинності), до хімічного захисту, передусім у південних і східних областях, слід вдаватися щороку й майже на всіх площах пшениці, що проблематично як в економічному, так і в екологічному відношенні. Частково проблему можна розв'язати з допомогою впровадження стійких проти черепашки сортів пшениці. Відповідну роботу в цьому напрямі здійснює Селекційно-генетичний інститут УААН.
Звичайно, якість зерна пшениці залежить найперше від сортів, агротехніки, добрив, зокрема азотних, зон вирощування, організаційних заходів під час заготівлі зерна й, звичайно, від впливу діяльності шкідливих організмів.
За даними хлібоприймальних пунктів, середньозважений показник пошкодженості черепашкою зерна торішнього врожаю пшениці становив по країні 4,6%, АР Крим -2,3; в межах областей він був вищий, зокрема: в Донецькій - 7,2%, Дніпропетровській - 8,3, Кіровоградській - 7,6, Миколаївській - 9,2, Одеській - 7,4, Херсонській - 8,8%, а в інших областях ареалу клопа відсоток пошкодження зерна нижчий - від 1,6% у Вінницькій до 3,8 - у Запорізькій. В окремих партіях показник пошкодженості був значно вищий і становив: у Донецькій - 18%, Харківській - 20, Кіровоградській - 46 відсотків.
Саме такі зависокі рівні пошкоджень значною мірою призводили до істотного зниження пружності й навіть деградації клейковини. Частка зерна з так званою невідмивною клейковиною внаслідок її деградації становила 24% загальної кількості перевіреного зерна. А в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях показник кількості врожаю з такою клейковиною сягав значно вищих рівнів. Певною мірою це сталося через пошкодження шкідливою черепашкою. Останнє та низький рівень у зерні озимої пшениці торішнього врожаю клейковини (білка) негативно позначилися на його якості.
Стан популяції і чисельність черепашки залежать від низки чинників: метеорологічних умов, строків заселення посівів клопами й збігу окремих стадій черепашки та озимої пшениці, наявності та активності ентомофагів, особливо теленомін, господарської діяльності людини й фізіологічного стану клопів, що відлітають у місця зимівлі.
За інформаційними повідомленнями щодо чисельності та стану перезимувалого клопа шкідливої черепашки, цього року передбачається дальше зростання кількості клопів у Степу, південній, місцями центральній частині Лісостепу. У регіонах цих зон, в осередках скупчення перезимувалих клопів, у разі непроведення захисних заходів імовірне масове розмноження цих комах у посівах зернових колосових, передусім озимої пшениці. Це призводитиме до істотного зниження врожаю пшениці та ячменю, погіршення насіннєвих властивостей, зокрема схожості, та часткової, а подекуди повної втрати хлібопекарських показників зерна пшениці через пошкодження шкідливою черепашкою.
Ця проблема доволі успішно вирішується завдяки механізмам прогнозування, фітосанітарного моніторингу та правильному і вчасному проведеню захисних заходів.
Найголовнішими умовами успішного захисту посівів від шкідливої черепашки та інших клопів є вчасність застосування заходів, виконання їх у повному обсязі й чітка організація роботи, бо період ефективного регулювання чисельності шкідників доволі короткий. Іноді за теплої сухої погоди за 10-12 днів слід закінчити всі захисні роботи.
Це можливо здійснити завдяки застосуванню хімічного методу, який є основним і найдієвішим в інтегрованій системі захисту пшеничного поля. Відповідно до галузевої програми "Захист зернових культур у 2008-2015 рр." Мінагрополітики України, поточного року від клопа шкідливої черепашки слід захистити 3 млн га здебільшого озимої пшениці.
Для проведення захисних заходів на ринку пестицидів країни в належній кількості та асортименті є препарати різних фірм. А щоб їх використання було біологічно ефективним і рентабельним, перед обробками посівів слід визначити кількість шкідника, порівняно з економічним порогом шкодочинності, встановити оптимальні строки проведення робіт залежно від стану розвитку фітофага та правильно вибраного інсектициду з урахуванням їхньої дії на черепашку та супутніх комах-фітофагів.
Оперативне проведення хімічного захисту зернових від черепашки здійснюють наземною апаратурою та авіацією. Важливо вчасно обробити наземною апаратурою крайові смуги посівів і ділянки, на яких, зважаючи на техніку безпеки, не можна використати авіацію. Недоліком хімічного методу є забруднення навколишнього середовища. Тому використання його має бути раціональним, сприяти запобіганню забрудненню залишковими кількостями інсектицидів, збереженню корисної фауни. Принциповими під час проведення хімічного захисту пшениці та інших колосових культур від клопів мають стати вимоги щодо ЕПШ, строків обробки посівів, норм витрати інсектицидів, обгрунтованого вибору сумішей інсектицидів, локального їхнього використання.
Неабияке значення для поліпшення якості зерна майбутнього врожаю мають агротехнічні заходи вирощування цінних і сильних пшениць, сівозміна, мінеральні добрива, позакореневе підживлення, підготовка грунту, впровадження сортів, відносно стійких до ферментів клопа.
Науково обгрунтований підхід до вирішення проблеми регулювання чисельності черепашки, тобто правильне поєднання хімічних, агротехнічних, селекційних і агрогосподарських заходів забезпечить надійний захист цьогорічних посівів колосових культур у цілому й пшеничного поля зокрема від підступного фітофага - клопа шкідливої черепашки.
У складних ситуаціях щодо прийняття рішень із зазначених вище питань аграріям слід звертатися за консультативною і практичною допомогою до спеціалістів захисту рослин інспекцій АР Крим, областей і районів, які володіють інформацією та знаннями з фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин. У своїй роботі вони керуються матеріалами збірника "Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2009 році", який розробили спеціалісти Головдержзахисту та науковці УААН, НАНУ, НУБіП, а також обласними прогнозами з питань розвитку й поширення шкідливих організмів.

С. Довгань,
канд с.-г. наук, начальник Головдержзахисту
Д. Фещин,
канд. с.-г. наук
О. Сядриста,
консультант Головдержзахисту