Щоб зберегти те, що вродило

Ні для кого не є таємницею, що втрати під час зберігання плодоовочевої продукції в Україні досить високі. На сьогодні українські фруктосховища здатні прийняти всього 366 тис. т.І це тоді, коли лише яблук у країні зібрано у 2013 р. понад 1 млн т. Тож не випадково саме зберіганню плодової продукції було приділено найбільше уваги на XXХІ Міжнародному науково-практичному семінарі «Високоінтенсивні технології — в садівництво», що відбувся в Уманському національному університеті садівництва (УНУС).

Умань — колиска сучасного садівництва в Україні
Місце проведення семінару вибране не випадково, адже саме фахівці УНУС знають, як посадити ефективні сади, які в перші ж роки принесуть високі врожаї. Форум садівників був започаткований у 1996 р. кафедрою плодівництва і виноградарства, яку очолює доктор сільськогосподарських наук професор Олександр Мельник.
До речі, кафедра плодівництва і виноградарства УНУС — один із найдосвідченіших організаторів міжнародних проектів в українських вищих навчальних закладах. За останні два десятиріччя персонал кафедри активно стажується в навчальних і наукових центрах та садівничих господарствах Бельгії, Голландії, Італії, Німеччини, Польщі і США, веде вітчизняні й міжнародні наукові програми та співпрацює з компаніями-роботодавцями. За тогорічним рейтингом авторитетного журналу «Фокус», діяльність факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин і кафедри плодівництва і виноградарства увійшла до 50 кращих університетських програм, що дають студентам практичні знання.
На кафедрі уважно слідкують за тенденціями світової фруктової галузі і працюють над власними ноу-хау. Тож до уманського університету приїздять із віддалених куточків України, щоб отримати знання, більші за стандартну освіту. Кращі студенти проходять практику в фермерських господарствах Польщі, Німеччини і Нідерландів.
Семінар започатковано з другого року виконання так званого голландського проекту розвитку інтенсивного садівництва. З плином часу він став чи не єдиним системним семінаром, де висвітлюються переважно питання великотоварного плодівництва для господарств, що функціонують на засадах новітніх інтенсивних технологій.
Цього разу семінар, який є невід’ємною і головною подією «Свята врожаю», проходив не у звичному для багатьох актовому залі, що перебуває на ремонті, а в учбовій «професорській» аудиторії. Тож учасники знов відчули себе студентами, які прийшли «гризти граніт науки». А гризти було що.
Усі питання, що розглядалися на семінарі — реальні ситуації з життя садівничого бізнесу. Передові технології, орієнтація на світовий рівень і аналіз практичних досягнень передових садівничих господарств — ось три складові успіху цього відомого в країні садівничого форуму. В ньому взяли участь садівники з усіх регіонів країни та близького зарубіжжя, відомі вітчизняні і зарубіжні дослідники, керівники і спеціалісти садівничих господарств, викладачі та студенти не лише УНУС, але й інших навчальних закладів країни.

Європейське виробництво яблук та груш
Семінар відкрила доповідь представника компанії AgroFresh Адама Парадовського (Польща) «Динаміка виробництва і сортимент яблук та груш в Європі».
На початку своєї доповіді пан Парадовський зазначив, що точні дані будуть наведені лише для 15 країн старого Євросоюзу, а для нових членів ЄС вони приблизні, бо в цих країнах статистика знаходиться ще на незадовільному рівні. Наприклад, Всесвітня організація виробників яблук та груш (WAPA) оцінює виробництво яблук у Польщі на рівні 3,1 млн т, у той час як польські фахівці вважають, що воно становить 3,7 млн т. А ця різниця більша за те, що виробляють Нідерланди та Бельгія разом узяті.
У 2012 р. був зафіксований значний спад виробництва яблук у Бельгії, Голландії, Іспанії та Франції (табл. 1). Та цього року Франція, яка разом із Польщею та Італією є найпотужнішим гравцем на європейському ринку, суттєво покращила свої показники. Але у Франції та Італії 80% продукції йде на свіжий ринок, а у Польщі — лише половина, хоча частка яблук свіжого ринку зростає з року в рік. Це зумовлено розбудовою структури зберігання.
Взагалі, виробництво яблук у 2013 р. збільшилось порівняно з 2012. Кращий врожай було отримано у Західній Європі та в Сербії завдяки тому, що не було ніяких природних катаклізмів. Але в інших місцях перед збором врожаю мали місце приморозки, що погіршило якість плодів. Великою проблемою стала парша. Її виявили навіть у Південному Тиролі, який вважають яблучною столицею Європи. А в інших країнах парша прогресувала.
Серед найпопулярніших сортів, таких як Гала, Айдаред, номер один — це, безумовно, Голден Делішес, на який припадає майже четверта частина всіх зібраних яблук.
Надалі пан Парадовський відзначив, що 2013 р. можна оголосити в Європі роком груші. Зараз західні садівники викорчовують старі яблуневі сади, висаджуючи на їхнє місце нові клубні сорти, але насамперед — груші. Майже в усіх країнах було збільшено їхнє виробництво (табл. 2). Високі врожаї груш отримали в Голландії, Іспанії та Португалії, а в Бельгії вони виявилися рекордно високими. Насамперед це стосується безумовного лідера серед сортів — Конференції, урожай якої становить майже третину загального, — на 30% більше, ніж у 2012 р. Садівники Бельгії та Голландії не очікували такого плодоношення. Тому збирання врожаю затягнулось на два-три тижня.
Це призвело до того, що частина плодів виявилась споживчої стиглості і навіть перезрілою, отже, була непридатною для зберігання. Проблемою також стала не лише велика кількість плодів, але й зменшення їхнього калібру. Багато груш має розмір 55–60 мм.

Зберегти — значить заробити
Слід відзначити, що останніми роками активізується процес будівництва фруктосховищ, особливо у Польщі. Холодильників із контрольованою атмосферою побудовано майже на 100 тис. т. Багато будується сховищ у Молдові, Сербії та в Україні. Тому дуже корисними виявилися для учасників семінару доповіді аграрного консультанта Євгена Найченко «Сортові особливості зберігання яблук» і «Стандартизація продукції — шлях до закордонних ринків» та викладача УНУС Ольги Дрозд «Економічна ефективність зберігання яблук».
Але, мабуть, найбільший інтерес викликали виступи польського садівника Збігнева Холика, який водночас є головою правління кооперативу «Стрийно-Сад» (Stryjno-Sad). Він розповів про виробництво, зберігання і напрями реалізації яблук як власного господарства, так і кооперативу.
Цікава подробиця. Польські садівники завжди, навіть у часи ПНР, хазяйнували самостійно, не вступаючи до ПГР (аналог наших радгоспів та колгоспів). Але тепер вони вимушені вступати до кооперативів, адже самотужки на сучасному ринку не втриматись.
Тому кількість членів кооперативу, якій був створений у 1998 р., зросла від 17 до 93. Завдяки цьому вдалося придбати техніку — 25 садівничих платформ, 17 комбайнів для збирання чорної смородини, комбайн для збирання вишні тощо, а також побудувати необхідну інфраструктуру — сучасне фруктосховище з РГС (регульоване газове середовище) на 10 тис. т, сортувально-пакувальну лінію. Саме завдяки новому фруктосховищу вдалось підвищити прибутки. Бо найвищу ціну за свою продукцію садівники отримують у квітні та травні.
Недостатня кількість фруктосховищ змушує садівників всерйоз задуматися над шляхами реалізації продукції. Один з них — це переробка.
Останнім часом все більшу популярність завойовують соки прямого віджиму. Про організацію цього виробництва розповів радник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» з питань садівництва Сергій Гавришев.
У 2013 р. корпорація «Сварог Вест Груп» зібрала понад 10 тис. т яблук та понад 500 т груш. Але на сьогодні виробнича інфраструктура корпорації включає в себе чотири сучасних фруктосховища (усі з РГС) загальною ємністю зберігання фруктів 8,7 тис. т. Тому, окрім продажу фруктів до мереж супермаркетів, у сезоні 2013/14 р. корпорація планує виробити 300–400 тис. л соку прямого віджиму.
Завершив семінар круглий стіл, на якому відомі українські садівники та закордонні гості поділилися досвідом побудови (реконструкції) та експлуатації фруктосховищ. Були розглянуті питання якості продукції садівництва та її ефективного зберігання, окреслені шляхи уникнення втрат плодів на шляху від саду до споживача.
Впевнені, ці знання неодмінно стануть у нагоді учасникам семінару.