Спецможливості
Статті

Розширення площ вирощування зернової кукурудзи в Україні — нагальна потреба сьогоднішнього дня

05.06.2008
343
Розширення площ вирощування зернової кукурудзи в Україні — нагальна потреба сьогоднішнього дня фото, ілюстрація
Розширення площ вирощування зернової кукурудзи в Україні — нагальна потреба сьогоднішнього дня

Зернова кукурудза як сільськогосподарська культура на шляху впровадження у виробництво в Україні мала низку взаємовиключних етапів — від адміністративного нав’язування у всіх без винятку регіонах до розширення площ з ініціативи сільгоспвиробників через досить високу рентабельність її виробництва.

Встановлене роками поняття, що зернова кукурудза не є рентабельною культурою для більшості територій України, не відповідає дійсності. На сьогодні її з успіхом можна вирощувати не тільки на теренах так званої кукурудзяної зони: Черкаської, Кіровоградської областей, півночі Одеської та Миколаївської, півдня Вінницької, Київської та Сумської областей, але і в більш посушливих регіонах: Луганській, Донецькій, Дніпропетровській областях, а також у більш північних регіонах Сумщини, Київщини, Чернігівщини. Такий стан речей обумовлений двома причинами: по-перше, появою на українському ринкові високопродуктивних гібридів кукурудзи з ФАО до 250, які дають змогу вирощувати кукурудзу на зерно у всій зоні Лісостепу і навіть південного Полісся, по-друге, появою гібридів з ФАО 300–450, які відзначаються дуже високою посухостійкістю, що обумовлює поширення кукурудзи на південь степової зони, де вона з успіхом росте в умовах богара.

У 2003 році значну площу вимерзлого озимого клину було пересіяно зерновою кукурудзою. Погодні умови року склались дуже сприятливо для цієї культури, за винятком перших 75 діб вегетації. У другий період вегетації співвідношення тепла й вологи, які склалися на більшості території України, майже повністю відповідали біологічним вимогам цієї культури, в зв’язку з чим нинішнього року забезпечені її високий урожай і найбільший за останні 10 років валовий збір.

Займаючись вирощуванням кукурудзи понад 12 років, агрофірма “Сади України” має певний досвід її вирощування: в останні три роки врожайність на полях агрофірми в Кегичівському районі Харківської області не знижувалась нижче 70 ц/га і в середньому становить 82 ц/га. Це обумовлено, на думку фахівців фірми, комплексом причин: по-перше, погодні умови останніх трьох років можна охарактеризувати як досить сприятливі для задоволення біологічних вимог кукурудзи, по-друге, це застосування найпередовіших технологій її вирощування, по-третє, використання високопродуктивних, стійких до несприятливих погодних умов гібридів кукурудзи селекції Інституту полівництва та овочівництва м. Нові Сад (Сербія і Чорногорія). Проведені в попередні роки випробування на полях агрофірми в різних регіонах України показали, що гібриди селекції цієї наукової установи не поступаються за ступенем стиглості аналогічним гібридам провідних закордонних фірм, а за низкою показників, зокрема за посухостійкістю та ступенем ураження лучним і стеблвим метеликом, навіть їх перевершують. Сербські гібриди, як і гібриди фірм — лідерів у насінництві кукурудзи, — належать до дволінійних і отримують їх на основі фертильних материнських ліній. Це, безумовно, потребує високих затрат у насінництві, але забезпечує максимальний ефект гетерозису в гібридах першого покоління. Саме такі гібриди охоплюють майже 100% площ у країнах, які є лідерами з вирощування зернової кукурудзи, зокрема в США. Цього року на демонстраційному полі агрофірми було представлено 16 гібридів селекції Інституту полівництва та овочівництва м. Нові Сад з ФАО від 150 до 640. Близько 650 сільгоспвиробників, які були присутні на Міжнародному семінарі День поля, на власні очі бачили стан посівів, біологічна врожайність яких сягала 90–160 ц/га. За признанням сербських учених і виробничників, які були присутні на Міжнародному семінарі День поля в АФ “Сади України”, кукурудза, яку вони бачили на наших полях, краща, ніж у їхній країні, і перебуває на рівні міжнародного лідера з урожайності цієї культри — штату Айова.

Середня врожайність гібридів кукурудзи NS-444 та NS-300 за 2002–2003 роки в Україні становить 60–70 ц/га, що за існуючої ціни на зерно робить її досить рентабельною. У 2003 році врожайність понад 70–80 ц/га по гібриду NS-444 отримано навіть у таких несприятливих, на перший погляд, регіонах, як Сватівський і Свердловський райони Луганської області та Нікопольський Дніпропетровської. На полях Агрофірми “Сади України” врожай цього гібрида становив 114 ц/га з площі 160 га. Понад 85–100 ц/га показали врожайність гібриди NS-101, NS-184, NS-251, NS-301, що мають ФАО 150–250. Складні погодні умови цього року не сприяли засіванню озимою пшеницею запланованих площ на більшості території України. Через це значна площа у 2004 році засіватиметься ярими культурами. Якісного насіння ярих колосових в Україні досить небагато, і ціна його буде досить велика: від 50 до 100$ за гектарну норму, що, безумовно, негативно вплине на рентабельність сільськогосподарського виробництва. Вирощування кукурудзи на зерно може, як і нинішього року, виявитись значно вигіднішим. Якісне насіння кукурудзи гібридів з ФАО від 150 до 450 можна придбати в АФ “Сади України”.

Агрофірма “Сади України” ще раз нагадує виробничникам, що тільки вона має ексклюзивне право на вирощування і реалізацію насіння гібридів соняшнику і кукурудзи селекції Інституту полівництва й овочівництва м. Нові Сад (Сербія і Чорногорія) на Україні (гібриди соняшнику: Титанік, Гена, Хортиця, Балкан, Драган, Мілутін, Белград, кукурудзи: NS-101, NS-300, NS-444). Купуючи їх в іншому місці, ви ризикуєте придбати підробку.

О. Зайцев,
президент агрофірми “Сади України”,
В. Ковальов,
заступник директора
з наукової роботи, канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні

1
0