Спецможливості
Новини

Розкрадання стратегічних резервів: чи є надія змінити ситуацію?

13.07.2020
290
Розкрадання стратегічних резервів: чи є надія змінити ситуацію? фото, ілюстрація

Останнім часом до Державного агентства резерву України прикуто багато уваги: постійні зміни очільників, викриття корупціонерів, забезпечення медичними масками, нестачі зерна тощо. Мабуть, якби не епідемія COVID-19 та результати проведених аудитів, про Держрезерв і не згадали б.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на nv.ua.

Розграбована пострадянська структура наскрізь прошита нитками корупції. Вибудовані роками схеми незаконного збагачення привели систему до стану, з якого відновити її практично неможливо. Майже повністю знищені накопичені раніше матеріальні запаси — 3% від норми. Технічний стан більшості підприємств не підлягає відновленню і не є інвестиційно привабливими. Фінансовий стан системи не витримує жодної критики — 2,5 млрд грн безнадійної дебіторської та 1 млрд грн реальної кредиторської заборгованості. З кінця 90-х років, коли стало зрозуміло, що з Держрезерву можна брати й не повертати, процес розкрадання і знищення став незворотним.

Саме тому, сьогодні перед урядом постало питання реформування системи.

Які шляхи подальшої долі Держрезерву в Україні?

1. Катастрофічний. Залишити все як є, що і робилось останні десять років. У кращому разі, декілька років система ще зможе функціонувати, поки технічний та фінансовий стан не залишать жодних шансів для реформування та розвитку. Надалі — лише ліквідація.

2. Виживання. Приватизувати зношені та неефективні для держави підприємства, залишити декілька, що функціонують та необхідних для забезпечення всього обсягу зберігання підприємств, об'єднати їх у хабові структури за напрямами діяльності (нафта, холодильники, елеватори). Це дасть змогу позбутись неліквідних елементів системи та функціонувати на мінімально необхідному рівні. Не кардинальна стратегічна зміна, а тактичний виграш декількох додаткових років функціонування.

3. Реорганізація. Розподіл обов’язків Держрезерву між іншими відомствами. Об'єднання «аграрних активів» Держрезерву, Аграрного фонду та ДПЗКУ в одну структуру під управлінням Міністерства сільського господарства (або МЕРТ, у разі відмови від роз'єднання міністерств). З нафтопродуктами дещо складніше. 

4. Взірцевий. Певний синтез попередніх варіантів і найсучасніших методик. Через приватизацію Держрезерв позбувається об'єктивно непотрібних активів, а активи, що лишаються, об'єднуються в хабові структури для можливості централізованого надання послуг на території України через «єдине вікно». Реорганізація в державні підприємства для отримання прибутку. ДУ УкрНДІ «Ресурс» реорганізовується в Галузевий інформаційно-аналітичний центр і надає послуги аналізу, аудиту, розробки стратегій тощо не лише Держрезерву, а й іншим ЦОВВам і компаніям. Залучення приватних місцевих інвесторів дасть змогу відновити технічний стан основних фондів.

І як висновок. Держрезерв практично знищено. Технічний стан у занепаді, фінансовий — практично безнадійний. Застаріле законодавство та бізнес-процеси не дають змоги швидко та ефективно функціонувати. Для якісної подальшої діяльності Держрезерву, уряду необхідно максимально швидко ухвалювати радикальні рішення, бо часу на роздуми вже не лишилось. Десятиліттями цю систему знищували та розграбовували. Зараз лишилась остання можливість для реорганізації. Часткова приватизація, об'єднання напрямів діяльності, залучення приватних інвестицій, ефективне освіження нової номенклатури та якісне управління фінансами допоможуть врятувати систему. Якщо затягнути з цими рішеннями, прийдеться створювати нову систему резервів з нуля, що коштуватиме державі неймовірних коштів і зусиль.

Інтерв'ю
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0