Спецможливості
Агробізнес

Ринок зернових: високі світові ціни на зерно підживлюють інфляцію

19.09.2008
275
Ринок зернових:  високі світові ціни на зерно підживлюють інфляцію фото, ілюстрація

Продовольча й сільськогосподарська організація при ООН (FAO) опублікувала уточнений прогноз світового балансу виробництва й споживання зернових у 2007/2008 маркетинговому році.

Продовольча й сільськогосподарська організація при ООН (FAO) опублікувала уточнений прогноз світового балансу виробництва й споживання зернових у 2007/2008 маркетинговому році.

Згідно з прогнозами FAO, світове виробництво зерна в поточному сезоні становитиме 2,1 млрд т, що перевищує показник минулого МР на 5% (головним чином, за рахунок кукурудзи), але менше, ніж очікували.
Світове споживання зерна зросте на 2% — до 2 105,0 млн тонн.
Обсяги продажів на світовому зерновому ринку будуть нижчі, ніж у минулому сезоні — 251,5 млн т, та все ж не дуже поступляться торішньому рекордному показникові.
Перехідні запаси зерна залишаться приблизно на рівні минулого сезону — 427,0 млн т, що є найнижчим показником з 1983 року.
Пшениця
Виробництво. Через несприятливу погоду навесні та влітку 2007 р. врожайність пшениці була менша за прогнозовану. Світове виробництво пшениці в поточному сезоні оцінюють у 602,1 млн т, що на 1,1% більше, ніж у 2006/2007 МР, але значно менше, ніж очікували.
Високі світові ціни стимулюють сільгоспвиробників розширювати посівну площу під озимою пшеницею: в США площа під цією культурою на 2008 р. може стати рекордною; канадські фермери збільшили посіви озимої пшениці й планують частину площ олійних культур відвести під ярицю; в ЄС очікують скасування вимоги про обов’язкове утримання під паром 10% сільськогосподарських земель і, відповідно, планують збільшити площі під посіви озимої пшениці.
В Україні цього року, за даними Мінагрополітики, висіяно 7,8 млн га озимої пшениці.
Торгівля. ФАО прогнозує, що світова торгівля пшеницею з рекордно високого рівня попереднього сезону зменшиться на 5,4% — до 107,5 млн т. Основна причина, на думку експертів, — зниження імпорту пшениці в Індію. Очікується, що в поточному сезоні Індія закупить не більше 2 млн т пшениці, що на 4,7 млн т менше, ніж торік. Високі світові ціни й зниження експортного ресурсу Австралії вплинуть на зменшення імпорту пшениці до Індонезії. Інші азійські країни, в т. ч. Пакистан і Бангладеш, збільшать закупівлю пшениці за рубежем, щоб стримати ріст цін на внутрішньому ринку. Обсяг поставок пшениці в Єгипет виросте на 0,5 млн т — до 7,5 млн т. Марокко доведеться подвоїти імпорт пшениці до 3,5 млн т, оскільки власний урожай постраждав від посухи. Імпорт пшениці в ЄС-27 у поточному сезоні залишиться на рівні 6,5 млн т, бо баланс ресурсів і споживання пшениці, особливо фуражної, ще й досі напружений.
Країни-експортери в поточному сезоні не готові відгукнутися на підвищений попит імпортерів. Причиною цього є недостатній експортний ресурс у деяких країнах, а також обмеження на вивезення пшениці, які було встановлено, щоб не допустити зростання на внутрішньому ринку. Австралія скоротить експорт пшениці до 10 млн т (-1 млн т проти минулого сезону); Аргентина — до 9 (-2) млн т; ЄС — до 11 (-1) млн т; Канада — до 14 (-5) млн т. З Росії вивезуть 11 млн т пшениці, з Казахстану — 8,5 млн т. Серед найбільших експортерів лише США збільшать обсяг поставок пшениці на світовий ринок (+7).
Споживання. Обсяг світового споживання пшениці досягне 619 млн т. Недостатня пропозиція й високі ціни на цю культуру обмежать використання її на фураж до 107 млн т, що є найнижчим показником з 2003/2004 МР. Через різке зростання світових цін на пшеницю в африканських країнах помітно зменшиться її споживання на продовольчі цілі.
Незважаючи на збільшення світового виробництва, кінцеві запаси сезону зменшаться до 142,6 млн т, досягши найнижчого показника з 1982 р., що на 16,6 млн т менше, ніж минулого сезону, й на 0,6 млн т нижче, ніж прогнозували. Перехідні запаси пшениці в найбільших країнах-експортерах зменшаться до 25 млн т. Співвідношення запасів до обсягу споживання в цих країнах стане рекордно низьким — 10 відсотків.
Кукурудза
За останні десять років у лютому поточного року на цю культуру було зафіксовано максимальну ціну. Потім ціни дещо зменшилися. Згодом, завдяки попиту на біопаливо, вони знову зросли. Та, оскільки площі під кукурудзою значно розширили і нинішнього року очікують рекордний урожай, ціни знову стали падати, хоча у вересні вони були вищі, ніж торік, на 30 відсотків.
Ячмінь
Тут теж фіксували зростання цін. Проблеми в Австралії й Україні, напруженість із кукурудзою та іншими кормовими культурами — все це спричинило ціновий стрибок і на ячмінь (удвічі). Своєю чергою, після подорожчання кормів зросли ціни й на продукцію тваринництва. ФАО зазначає, що найбільше подорожчали молочні продукти — від 80 до 200%, якщо порівнювати з минулим роком.

Ціни й інфляція
Високі світові ціни на зерно підживлюють інфляцію. Так відбувається в багатьох країнах. Останніми роками зерна стало менше, а попит зростає, бо воно потрібне не тільки на продовольчі цілі, а й на потреби промисловості. Запаси на початку року були невеликими, на такому самому рівні вони триматимуться, бо вирощеного зерна вистачить лише на задоволення зрослих потреб.
Ціни на сільськогосподарську продукцію в 2006 зросли, а на окремі види — дуже зросли, і цей процес триває.
Зростання цін на всі види аграрної продукції, на думку ФАО, є характерною рисою нинішнього стану світового сільськогосподарського ринку. Високі ціни на зерно впливають на весь продовольчий ланцюжок, і це спричинює, зокрема, зростання цін на основні продукти харчування — хліб, м’ясо, молоко. Рідко коли в світі так переймалися подорожчанням продовольства та інфляцією, підкреслюється в огляді. “Така стурбованість викликає палкі дебати щодо динаміки цін на аграрну продукцію в майбутньому — незалежно від того, йдеться про бідні чи багаті країни або про імпортерів чи експортерів продовольства”.

За матеріалами
огляду FAO

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0