Ринок молока

Пропозиція
Виробництво молока характеризується сезонністю, але останніми роками тримається на рівні 13,7–13,8 млн тонн за рік (див. табл. 1).
За підсумками дев’яти місяців 2006 р. (тут і далі дані за дев’ять місяців — підсумкові, за весь 2006 р. — попередні чи оціночні), виробництво молока в країні (всі категорії господарств) скоротилося на 3,8% проти аналогічного періоду 2005 р. і на 4,4% проти відповідного періоду 2004 р. Господарства населення залишаються основними товаровиробниками молочної сировини в Україні: їхня частка на кінець 2006 року становить 81,4% загального обсягу виробництва (табл. 1).
Примітка редактора. З офіційними даними щодо обсягів виробництва молока в Україні не згодні деякі експерти, вони вважають завищеними показники виробництва в господарствах населення, а отже, й сумарні дані в господарствах усіх категорій. Насправді дуже важко оцінити, скільки молока виробляють та використовують на власні потреби (в т.ч. на вигодовування худоби) в приватному секторі, скільки реалізують населенню, особливо на “стихійних” ринках. Тож можна помилитися, а можна “підігнати” дані й звітувати, що все начебто не так і погано. Так чи інакше, все ж корисно взяти до уваги цифри, на яких будують галузеві програми, законотворчі ініціативи, все, що пов’язано з діяльністю владних структур.
Найбільшими виробниками молока в Україні в регіональному розрізі залишаються Львівська, Вінницька, Житомирська, Полтавська, Чернігівська та Київська області, найменшими — АР Крим, Херсонська, Чернівецька та Запорізька області.
У I–III кварталах 2006 року найвищого абсолютного показника щодо виробництва молока досягли господарства населення Львівської обл. (708,5 тис. т.) та сільськогосподарські підприємства Київської (190,2). Найнижчі показники зафіксовано в господарствах населення АР Крим (221,0) та сільськогосподарських підприємстах Закарпатської обл. (5,5 тис. т).
Основні причини стримування виробництва молока: скорочення поголів’я корів, подорожчання кормів, випереджаючі темпи росту цін на пально-мастильні матеріали порівняно із закупівельними цінами на молоко тощо.
Поголів’я корів у всіх категоріях господарств за 2006 рік зменшилося на 224,7 тис. гол., або на 6,2%, в тому числі на сільськогосподарських підприємствах — на 103,6 тис. голів, в господарствах населення на 121,1 (табл. 2).
На сьогодні найбільше поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах зосереджено в Чернігівській (71,7 тис. голів), Полтавській (71,1), Київській (65,6), Житомирській (64,7) та Сумській (65,8 тис. голів) областях, а найменше у Закарпатській (3,4 тис. голів), Івано-Франківській (5,8) та Херсонській (9,1 тис. голів).
Проведений аналіз дає підстави прогнозувати подальше скорочення поголів’я корів. Особливо відчутним воно буде в осінньо-зимовий період.
Проте постійне скорочення поголів’я корів (як звичайно, низькопродуктивних) сприяло покращанню якісного складу дійного стада. Про це свідчить тенденція до підвищення показника середнього надою від однієї корови (табл. 3). Так, у ІІІ кварталі 2006 р. в господарствах усіх категорій середня продуктивність корів була на 91 кг вищою, ніж у цей період попереднього року (зростання надоїв зафіксовано як для господарств населення, так і для сільськогосподарських підприємств). Зауважимо, що у господарствах населення продуктивність корів залишається значно вищою (в середньому, на 609 кг на голову), ніж на сільськогосподарських підприємствах. Це підтверджує теоретичне припущення, що приватна власність є основним рушієм ринкової економіки.
Та щодо загального обсягу виробництва молока на І півріччя 2007 р. прогнозується зменшення проти 2006 р.: в сільськогосподарських підприємствах на 3,5%, в господарствах населення — на 6,3%.

Реалізація молока на внутрішньому ринку
Сільськогосподарські підприємства реалізовують молочну сировину переважно переробним підприємствам (див. табл. 4, рис. 2). Причому питома вага молокопереробних підприємств у структурі реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності зростає і в 2006 р. становила близько 88% (у 2004 р. була на рівні 81–82%). Загальні обсяги реалізації підприємствами вказаного сектору за дев’ять місяців 2006 р., як порівняти з відповідним показником 2005 р., зменшилися на 4,4%.
Товарність молока на сільськогосподарських підприємствах становить 80%, тоді як особисті селянські господарства на споживчому ринку або переробним підприємствам реалізують близько половини виробленого молока, решта — залишається в товаровиробників, її використовують для власного споживання, згодовують тваринам, або вона просто втрачається.
Переробні підприємства не зацікавлені закуповувати молоко з приватного сектору за ринковими цінами. Великотоварні ферми, які постачають більші обсяги й де якість молочної сировини легше контролювати, мають і кращу ціну — в середньому, вдвічі вищу, ніж особисті господарства.
Недосконалою залишається також організація приймання молока від населення.
Для покращання ситуації із реалізацією молока з приватних дворів в Україні створюють і обладнують молокоприймальні пункти, організовують доставку молока від селянських господарств до молокоприймальних пунктів із залученням транспортних засобів місцевих жителів, тари й інвентарю молокозаводів, розрахунки проводять не тільки грошима, а й промисловими чи продовольчими товарами повсякденного попиту тощо.

Переробна промисловість
В Україні спостерігається зростання обсягів виробництва продукції переробки молока, особливо сирів та продукції з незбираного молока (табл. 4). Зокрема, виробництво жирних сирів збільшилося з 50,5 тис. т у 1998 році до 271 тис. т у 2005 (в 5,4 раза).
Такому нарощенню обсягів молокопереробки сприяла укладена між урядами України та Росії Угода про режим вільної торгівлі та визнання сертифікатів відповідності на молочну продукцію (угода щодо сертифікації між Держстандартом України та РФ від 12.04.1994). Оскільки значну частку вироблених сирів (112 із 271 тис. т у 2005 р.) експортували до Росії, в зв’язку з забороною експорту молокопродукції (зокрема сирів) до цієї країни в 2006 р. знизилось виробництво масла (за попередньою оцінкою, — на 25%) та сирів (на 20%), натомість збільшилось виробництво сухого молока та іншої продукції з незбираного молока.

Зовнішня торгівля
Імпорт. За дев’ять місяців 2006 р. в Україну було завезено 29,3 тис. т молока та молочних продуктів. Основними постачальниками молока і молочних продуктів в Україну були і залишаються країни СНД (24,5 тис. т), а саме: Російська Федерація — (24,3 тис. т, або понад 80% українського імпорту молокопродуктів у фізичній вазі). Щодо інших країн світу — 5% обсягів імпорту надійшло з Польщі та 4% — з Німеччини.
Експорт. За дев’ять місяців 2006 року експорт молока та молочних продуктів, проти аналогічного періоду 2005 року, скоротився на 30,3%, в тому числі масла — на 33,1, сиру — на 59,7% (табл. 5). Результатом такого різкого зниження експорту, як уже зазначалося, стало рішення Російської Федерації про тимчасову заборону (з 20.01.2006 р.) ввезення з території України продукції тваринного походження. Враховуючи орієнтованість експорту молочної продукції переважно на Росію, це призвело до втрати вітчизняними переробниками основного ринку зовнішнього збуту своєї продукції. Україна робить спроби відновити постачання на російський ринок молочної продукції, однак результати (обсяги постачань) не втішають. Щоправда, натомість останнім часом дещо активізувався експорт молока та молочної продукції до Алжиру та Казахстану. На європейському ринку молочна продукція українського виробництва неконкурентоспроможна через невідповідність молочної сировини вимогам щодо якості.

Цінова кон’юнктура та споживання
Формування цін на молокопродукцію значною мірою залежить від співвідношення попиту та пропозиції з урахуванням сезонних чинників. Зниження цін на молоко в Україні, як водиться, припадає на літні місяці — червень-серпень. Саме в цей період виробляють та реалізують найбільші обсяги молока. В осінньо-зимовий період, коли надої молока порівняно низькі, реалізаційні ціни підвищуються. Поступове їх зростання починається із серпня і, як свідчать дослідження за минулі роки, триває до березня наступного року включно (табл. 6, рис.3).
Загальні обсяги споживання, в т. ч. на продовольчі потреби, подано в табл. 6.
Споживання молока та молочних продуктів на душу населення 2005 року становило 225,6 кг, або 61% рекомендованої норми (у 2004 р. — 226 кг), 2006 року, за оцінками, — 235 кг.

Ю. Воскобійник,
ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН