Спецможливості
Агробізнес

РЕСУРСИ Є — БРАКУЄ КОШТІВ (повна версія)

05.06.2008
603
РЕСУРСИ Є — БРАКУЄ КОШТІВ   (повна версія) фото, ілюстрація
У нового уряду України, який було сформовано на початку лютого, часу на “розгойдування” та зайві балачки не було. Особливо це стосувалося аграрного блоку Кабміну, адже в двері вже грюкала весняна посівна кампанія, і відремонтована сільгосптехніка просилася в поля. Тому, не марнуючи дорогоцінного часу, урядовці на чолі з новопризначенним міністром агрополітики Олександром Баранівським почали активно вирішувати питання матеріально-технічного та фінансового забезпечення українських аграріїв перед посівною. А питань накопичилося чимало, хоча впродовж багатьох років вони залишаються незмінними: здешевлення банківських кредитів, придбання та постачання селянам за помірними цінами мінеральних добрив, паливо-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, насіння тощо. І навіть те, що нових, кардинально відмінних, рішень у цих питаннях новий уряд не запропонував, майже нікого не здивувало. Підкрадався цейтнот. Тому, як і в попередні два роки, ми побачили своєрідний “парад меморандумів” та домовленостей щодо фіксованих цін.

Потреби
За інформацією Міністерства агрополітики, у 2005 році аграрії планують посіяти приблизно 18 млн га ярих культур, у тому числі понад 8 млн га зернових. Усього ж сільськогосподарські підприємства мають обробити близько 26 млн га. До початку весняно-польових робіт не було проблем тільки з посівним матеріалом. Ним аграрії, за словами урядовців, забезпечені повністю — близько 30 тис. т насіння прогресивних сортів і високої репродукції. Також, на початку лютого, до польових робіт було відремонтовано та підготовлено близько 80% сільгосптехніки, а господарства накопичили майже 50 тис. т дизпалива, чого вистачало для проведення робіт у лютому. До речі, першими почали сівбу кримські аграрії, які наприкінці лютого, скориставшись відлигою, засіяли перші кілька десятків гектарів ріллі.
Міністр агрополітики О. Баранівський вважає, що цього року аграріям для проведення сільськогосподарських робіт потрібно залучити кредитів у обсязі 15–16 млрд грн. З його слів, якщо торік для проведення польових робіт було залучено 9 млрд грн, то цьогоріч цієї суми буде недостатньо в зв’язку з підвищенням цін на ресурси. Наприклад, міндобрива, порівняно з попереднім роком, подорожчали з 530 до 1000 грн/т, дизпаливо — з 1800 до 2900 грн/т. Саме це позначилося на дуже низьких темпах закупівель аграріями потрібних ресурсів, яких на внутрішньому ринку вистачає. Як кажуть, ціни кусаються, і не кожному господарству по кишені. Тому уряд і почав підписувати, як і торік, меморандуми про погодження дій з виробниками цих самих ресурсів, щоб вони нарешті пішли на село.


Міндобрива
Науково обгрунтована потреба вітчизняного АПК у мінеральних добривах оцінюється спеціалістами в 4,4 млн т щороку, в тому числі в азотних — 2,2 млн т, фосфорних — 1,2 млн т, калійних — 1 млн т. Виробничі потужності українських підприємств розраховані на випуск близько 5,5 млн т діючої речовини міндобрив щороку, з них 4 млн т — азотних добрив, 1,3 млн т — фосфорних та 200 тис. т — калійних добрив.
Проте, через низьку платоспроможність наших аграріїв, левову частину українських міндобрив експортують. А селяни ж в останні кілька років закуповують та використовують приблизно 10% міндобрив від потреби — 500–600 тис. т.
Та, як було зазначено вище, сьогодні вартість добрив зросла майже вдвічі, що може зумовити зменшення їх використання, а отже — призвести до зниження урожайності зернових культур і їх валового збору. З іншого боку, дорогі ресурси неодмінно позначаться на собівартості вирощеного зерна, а це вже проблема конкурентоспроможності продукції у новому сезоні.
Отже, уряд почав діяти: домовився з хімічними підприємствами про обсяги постачання аграріям міндобрив за фіксованими цінами. Згідно з меморандумумом, який підписали агропромислові громадські організації та хімзаводи,  аміачна селітра (майже 1 млн т) коштуватиме 825 грн/т, карбамід — 960 грн/т, суперфосфат — 580 грн/т, нітроамофоск — 1200 грн/т, амофос — 1540 грн/т. Такі ціни встановлено з урахуванням ПДВ на умовах постачання “франко-завод”, за умови стабільних цін на природний газ, електроенергію, фосфорвмісну та калійну сировину, а також з урахуванням транспортних витрат, що склалися на 1 лютого поточного року. За словами О. Баранівського, ціни є дещо нижчими за рівень собівартості міндобрив для хімічних заводів, проте підприємства компенсуюють втрати за рахунок продажу своєї продукції на зовнішні ринки. Він також заявив про намір обмежити роль посередників під час продажу міндобрив, і тепер вони не зможуть робити надбавки більш ніж як 5% вартості добрив плюс витрати за транспортування.
Своєю чергою, Кабмін вирішив частково компенсувати аграріям вартість добрив вітчизняного виробництва, виділивши для цього 140 млн грн. Таким чином, у лютому-червні хімзаводи мають відпустити аграріям за пільговими цінами 510,1 тис. т добрив у поживній речовині, в тому числі азотних — 367,1 тис. т, фосфорних — 91,3 тис. т, калійних — 51,7 тис. т.


Паливо
Наступний меморандум, який у лютому підписали з громадськими організаціями АПК вже керівники українських нафтових компаній, був про постачання аграріям близько 600 тис. т дизельного палива за пільговою ціною 2400 грн/т у лютому-травні — 2005 року. Угода передбачає, що  пільгове дизпаливо повинно дістатися безпосередньо сільськогосподарським виробникам. Координацію  визначення операторів-постачальників і розподілу обсягів постачань по регіонах, а також закріплення їх за НПЗ взяло на себе Мінагрополітики. Відповідно до додатка до угоди, передбачається, що ЗАТ “Укртатнафта” (Кременчуцький НПЗ, Полтавська обл.) поставить 183 тис. т дизпалива, ТОВ “Лінос” (Лисичанський НПЗ, Луганська обл.) — 155 тис. т, ВАТ “Лукойл-Одеський НПЗ” — 74 тис. т, ВАТ “НПК “Галичина” (Дрогобич, Львівська обл.) — 71 тис. т, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” (Надвірна, Івано-Франківська обл.) — 60 тис. т, ВАТ “Херсоннафтопереробка” (Херсонський НПЗ) — 45 тис. т, ДК “Укргазвидобування” (Шебелинський ГПЗ, Харківська обл.) — 12 тис. т.
Проте Мінагрополітики все ж побоюється зловживань з боку посередників, у зв’язку з чим зобов’язало місцеві адміністрації контролювати постачання пільгового палива в регіонах. Також урядовці висунули ідею щодо виробництва дизпалива з додаванням спеціальної фарби, що дасть можливість відрізняти його від іншого. На думку міністра О. Баранівського, це зможе обмежити зловживання в разі використання пільгової схеми постачань.
Водночас нафтовики вважають такі заходи недостатніми. “Офарбити — не проблема. Проблема — відстежити рух дизпалива. Законодавством не передбачено досить високої відповідальності за продаж пільгового палива на роздрібному ринку. Це питання ми будемо обговорювати з урядом і ініціювати створення окремої процедури, яка б забезпечувала жорсткий контроль та відповідальність за нецільове використання пільгових нафтопродуктів”, — заявив президент ООО “ТНК-ВР Україна” Олександр Городецький. За його словами, пільгове паливо не може відпускатися посередникам, і селяни повинні працювати напряму з НПЗ. Це принциповий момент. Обов’язково потрібний координатор від Мінагрополітики, адже “без нього домовленості НПЗ і аграріїв не будуть реалізовані, оскільки нафтовики не віддадуть паливо аби кому”, — підкреслив О.Городецький. На його думку, у майбутньому, замість практики цінових обмежень, державі доцільно створювати резерви та стабілізаційні фонди — як грошові, так і паливні. І, в разі потреби, використовувати паливо з Держрезерву для інтервенцій під час пікових цінових стрибків на ринку і для потреб аграріїв. А надалі це дасть змогу відмовитися від практики підписання меморандумів і перейти до реальних ринкових відносин. До речі, й само Міністерство агрополітики нещодавно заявило про намір створити інтервенційний фонд дизпалива при Держрезерві  обсягом 200–250 тис. т. Але поки це тільки наміри.


Кредити
Повторимо, що, за словами головного аграрія країни О. Баранівського, потреба в банківських кредитах для аграріїв цього року становить близько 15–16 млрд грн. До речі, минулого року селяни отримали 10,2 млрд грн кредитів від комерційних банків, з яких використали 9, у тому числі на пільгових умовах було надано 3,64 млрд грн (короткострокових — 2,71, довгострокових — 926,1 млн грн.
Наразі на пільгових умовах, як вважає міністр, аграрії зможуть також залучити кредитів на суму близько 4 млрд грн, для чого у Державному бюджеті (на часткову компенсацію кредитної ставки) передбачено 220 млн грн. До того ж, міністерство звернулося до Кабінету Міністрів з пропозицією виділити на ці цілі ще додатково 200 млн грн. “Якщо кредитна ставка буде 17%, то ми плануємо 10% покривати за рахунок державних коштів”, — підкреслив О. Баранівський. Зазначимо, що процентна ставка по кредитах у 2004 році коливалася в межах від 10,5 до 26% річних.
Але сталося не зовсім так, як планувалося. Поширене через засоби масової інформації повідомлення щодо підписання чергового меморандуму з керівниками комерційних банків про надання кредитів для аграріїв під 17% річних не відповідає дійсності. За інформацією, яку отримала редакція, станом на кінець лютого банкіри не погоджувались кредитувати село за такої низької ставки, адже самі залучають грошові ресурси під більші проценти.
Хоч як там не було, все ж банки не відмовляються працювати з аграріями, і вони отримують кредити. До того ж, Мінагрополітики попросив уряд збільшити виділення коштів на здешевлення страхування посівів ярових культур з 54 млн до 130–150 млн грн. Адже комерційні банки не дають кредитів під майбутній врожай, якщо селяни не застрахували свої посіви. “Ми могли б тільки під заставу врожаю залучати 20–22 млрд грн кредитів”, — вважає О. Баранівський.
Хто відповідатиме?
Як зазначив міністр агрополітики, відповідальність за забезпечення паливом та міндобривами аграріїв покладено на регіональні органи влади. О.Баранівський вважає, що Кабінет Міністрів та Мінагрополітики зробили все можливе та досягли необхідних домовленостей з виробниками цих ресурсів, а за їх виконання відповідатимуть місцеві обласні та районні адміністрації, “щоб вони відчули відповідальність перед своїми товаровиробниками”, підкреслив міністр. Якщо раніше урядовці, в разі суттєвого зменшення урожайності основних культур, (що призводило до недобору зерна порівняно з попередніми роками) дуже вдало прикривалися відомою фразою “через несприятливі погодні умови…”, то у новому сезоні можна очікувати щось на кшталт “не виправдали високої довіри”. Проте ліпше такого не чути.
Натомість з певною критикою заходів уряду виступив заступник президента Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ) Валерій Петров. За його словами, АЗФУ вважає чинну систему дотування та здешевлення ресурсів неефективною, і її потрібно скасувати. “Потрібно, щоб була дотація на кожен гектар ріллі, на кожен проданий кілограм продукції, — вважає він. — Тоді це буде прозоро й буде тільки на користь селянину”.
Олег Музиченко

Інтерв'ю
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya
Кожен сезон вирощування овочів для виробників не буває легким і на 100 % прогнозованим. Зокрема, протягом останніх років значно зросла активність шкідників на овочевих культурах. Загрозу з боку лускокрилих відчувають навіть на півночі.... Подробнее

1
0