Проблеми виробництва картоплі на Півдні України

Це відлякувало багатьох товаровиробників і унеможливлювало її як промислову культуру. На підставі аналізу метеорологічних показників південної частини Херсонської області щодо біологічних вимог картоплі доходимо висновку, що температурний режим весняних місяців, як і режим зволоження грунту, найбільше відповідає біології розвитку картоплі. Обмежувальними чинниками її вирощування в ранньовесняний період є згубні приморозки, здатні знищити рослини картоплі, та короткочасність (березень, квітень і перша декада травня) періоду, сприятливого для її вирощування. Запобігти згубній дії весняних приморозків у розробленій технології вдається з допомогою штучних плівкових укриттів з нетканих матеріалів (агроволокно), які, до того ж, сприяють прискореному прогріванню грунту, зменшенню випаровування грунтової вологи й забезпечують ефективне використання опадів, що дає змогу економити поливну воду та витрати на поливання. Вибір ранніх сортів картоплі дає можливість уже на 40-45-й день вегетації збирати врожай бульб на рівні 150-200 ц/га. Таким чином з'являється можливість уникнути повітряної посухи та спеки. За ранніх термінів висадження бульб під тимчасові плівкові укриття підвищується температура грунту й забезпечується надійний захист рослин картоплі від приморозків у комплексі з дощуванням у період критичного зниження температури повітря.

У разі вирощування ранньої картоплі під тимчасовими плівковими укриттями вплив факторів, які обмежують її виробництво (прогрівання грунту й згубна дія весняних приморозків), усувається за допомогою плівкових укриттів. Тобто вирощуючи ранню картоплю під тимчасовими плівковими укриттями, є змога замінити лімітуючі непереборні кліматичні чинники (висока температура й посуха) на такі, які вдається усунути завдяки застосуванню плівкових укриттів. У цьому й полягає агрономічне вирішення проблеми товарного виробництва картоплі в південному регіоні. За впровадження запропонованого способу вирощування ранньої картоплі є можливість вирощувати її на Півдні України в промисловій культурі. Завдяки цій технології створюється окремий напрям у картоплярстві Півдня, який за нинішньої класифікації належить до овочівництва. Застосування агроволокна дає змогу висаджувати в грунт бульби картоплі на 15-20 днів раніше, надійно захищає рослини від нищівних приморозків, оптимізує режим водоспоживання.

Завданням було не тільки виростити стабільно високий урожай, а й отримати доступну всім категоріям споживачів вітамінну, екологічно чисту, дієтичну продукцію в ранньовесняний період. Поставлена мета досягається тим, що розрахунку доз добрив під запланований урожай передує проведення агрохімічних аналізів грунту на вміст у ньому поживних речовин. Визначати дози добрив найкраще за балансовим методом; застосовувати найефективніший спосіб їхнього внесення. Треба прогрівати та протруювати бульби, дотримуючись оптимальних строків висаджування їх у захищений грунт, режиму зволоження, застосовуючи найпридатніший спосіб закріплення країв плівкового укриття на посадках картоплі.

Роботу здійснював сектор ентомологічних і фітопатологічних досліджень лабораторії селекції Інституту південного овочівництва й баштанництва НААН України згідно з "Методичними рекомендаціями щодо проведення досліджень з картоплею", (Немішаєве, 2002) протягом 2006-2010 рр. Додатково використовували матеріали досліджень установ - співвиконавців НТП "Картоплярство" (Інститут землеробства південного регіону) та інших науково-дослідних установ, що працюють у цьому напрямі (МДУ ім. М. В. Ломоносова). Експерименти проводили способом однофакторних польових дослідів за такими схемами. 

Погодні умови Півдня України для вирощування картоплі є екстремальними, чим і пояснюється її низька врожайність, що спричинює збитковість вирощування за наявними технологіями.

Результати досліджень

Дослід 1.  Як видно з результатів досліджень, наведених у табл. 1, календарні терміни висаджування бульб у захищений грунт під тимчасові плівкові укриття слід сприймати як орієнтовні. Оптимальний термін висаджування бульб у грунт під тимчасові плівкові укриття слід визначати за температурою грунту на глибині 10 см (глибина загортання бульб у грунт), яка на час висаджування бульб має сягати 6°С. Календарні терміни висаджування бульб треба вважати  орієнтовними в зв'язку з щорічною мінливістю та непередбачуваністю весняних погодних умов. До того ж, слід враховувати технічні можливості штучного підвищення температури захищеного грунту, які дають змогу штучно прискорювати прогрівання грунту й раніше приступати до висадження бульб у грунт.

Дослід 2.  У цьому варіанті за всі роки проведення досліджень істотну прибавку врожаю отримували після внесення рекомендованої дози мінеральних добрив, що видно з даних табл. 2. Але враховуючи дороговизну мінеральних добрив та строкатість ділянок овочевих сівозмін, доцільно надавати перевагу визначенню розрахункових доз добрив балансовим методом.
Проведений агрохімічний аналіз грунту за всі роки досліджень та виробниче випробування показали, що всі площі ділянок, відведених під висадження картоплі, мали дуже високий вміст Р2О5 (були зафосфачені) й високий вміст К2О. Вміст N у грунті на всіх ділянках був низьким і лімітуючим чинником.
Найбільший урожай молодої картоплі за всі роки досліджень збирали після внесення рекомендованої дози мінеральних добрив (N100P100K80), що давало прибавку врожаю проти контролю, так сама ситуація і з внесенням розрахункової дози мінеральних добрив. Але за економічними показниками ці режими живлення були практично рівнозначними. Вартість одержаної надбавки врожаю молодої картоплі компенсувалась вартістю внесених мінеральних добрив.

Дослід 3.  У цьому варіанті за роки досліджень різниця в урожайності між варіантами досліду з різними режимами зрошення була невеликою, що свідчить про невибагливість рослин картоплі до режиму зрошення під час вегетації в помірному температурному режимі ранньої весни під плівковими укриттями (табл. 3).

Дослід 4.  Тут ставили за мету забезпечити інтегрований захист насаджень картоплі від найшкодочинніших об'єктів з найменшим пестицидним навантаженням. Із хвороб у наших умовах є фітофтороз, альтернаріоз, парша звичайна, ризоктоніоз, в'янення. Із шкідників - личинки хрущів, дротяники, несправжні дротяники, колорадський жук, у захисті проти яких неможливо обійтись без застосування хімічного методу боротьби. Застосуванню цього методу на плантаціях картоплі надавали профілактичного значення, спрямованого на убезпечення від фітопатологічної ситуації. Для цього здійснювали профілактичне протруєння садивного матеріалу з одночасним висаджуванням бульб у грунт та обробкою мідьумісними фунгіцидами на початку бутонізації перед змиканням рослин у міжряддях. Шкодочинність інших фітопатогенів (чорна ніжка, парша, попелиці, фомоз та інші) усували стандартними агротехнічними заходами, такими як сівозміна, належні умови зберігання бульб. На контрольному варіанті макроспоріоз за всіма ознаками проявлявся в середині травня, альтернаріоз - на початку травня. На цей час клінічні ознаки цих захворювань мали майже 2% рослин картоплі. Візуально розвиток цих хвороб відбувався повільно, але під час обліку врожаю було очевидним зменшення кількості бульб на перехворілих рослинах навіть після їхнього одужання.
Найчастіше клінічні прояви фітофторозу на контрольному варіанті фіксували в другій декаді травня і вже за два-три дні ставали очевидними всі ознаки епіфітотії, коли здійснювати захисні заходи було вже запізно. Це свідчить про підступний характер цих захворювань і виправдовує проведення профілактичних обробок фунгіцидами в обов'язковому порядку, не чекаючи появи клінічних ознак хвороб.
Вихід імаго колорадського жука (п. ш. - 5 ос./100 кущів) із зимової діапаузи для додаткового живлення фіксували в середині квітня. Перші його яйцекладки виявлені на дослідних ділянках тільки в середині травня. Відродження личинок почалося на початку червня на контрольному варіанті й розтяглося в часі. Подальший їхній розвиток був перерваний у зв'язку зі збиранням урожаю. Фіксували пошкодження бульб капустянкою (близько 5%) на всіх варіантах досліду. Пошкодження бульб дротяниками на момент викопування не виявили взагалі, а пошкодження бульб личинками хрущів спостерігали лише на контрольному варіанті. Пошкодження бульб були свіжими й незначними.
Протруєння бульб перед висаджуванням у грунт препаратами Престиж, т. к. с., та Шедевр, к. с., давало істотну прибавку врожаю навіть у половинних дозах (варіанти 3 і 5).
Рентабельність за варіантами досліду, порівняно з контролем, різнилася на 2-3%. За такого стану слід визнати можливість рентабельного вирощування ранньої картоплі під плівковими укриттями з мінімальним пестицидним навантаженням, а з надбанням досвіду можна буде взагалі відмовитися від застосування пестицидів і вирощувати екологічно чисту дієтичну продукцію. Випереджувальний розвиток рослин картоплі під тимчасовими плівковими укриттями зменшує шкодочинність фітопатогенів до порогових значень у зв'язку з їхнім запізненням у розвитку порівняно з рослинами картоплі. Вихід із зимівлі імаго колорадського жука значно запізнюється й відстає у розвитку через несприятливість погодних умов (похолодання, підвищена відносна вологість під агроволокном), які рослини картоплі витримують краще й випереджають своїх консументів у розвитку на 10-15 днів ("втікають" від своїх шкідників). Але це жодною мірою не стосується захворювань. Додаткове харчування імаго колорадського жука не спричиняє значної шкоди добре розвиненій рослині картоплі, а шкодочинність личинок першого та другого віків настає на початку фази цвітіння, коли вже збираємо врожай. Через несприятливі умови розвитку імаго колорадського жука, що зимують на ділянці, вкритій агроволокном, де штучно створюється підвищена відносна вологість, яйцекладки не чисельні, й значна частина личинок не відроджується або гине від хвороб у першому віці. Шкодочинність личинок із яєць імаго-імігрантів значно зменшується через запізнення в своєму розвитку порівняно з розвитком рослин картоплі. Спостерігається лише об'їдання верхівкових молодих листочків рослин картоплі, які не відіграють великої ролі у фотосинтезі, тож це практично не впливає на рівень урожаю. Під час збирання врожаю молодої картоплі личинки першого й другого віків видаляються з поля разом із картоплинням і гинуть у компостних купах або загортаються в землю, якщо здійснюють післязбиральне підготування грунту.

За результатами аналізів (табл. 5) (МУ №183-2000), проведених у токсико-гігієнічній лабораторії Херсонської СЕС на предмет виявлення залишкових кількостей препарату Престиж, т. к. с., у бульбах ранньої картоплі, в усіх зразках вони відповідали санітарним вимогам державного стандарту.

Проведення тестування засвідчило, що бульби врожаю картоплі, взяті на аналіз одразу після викопування, перевищують норматив на 13% з ділянок, засаджених бульбами, протруєними препаратом Престиж, т. к. с., у рекомендованій дозі (1 кг/т), і на 2,7% - препаратом Шедевр, к. с., з рекомендованою дозою (0,5 кг/т) і майже вдвічі - показники бульб контрольного варіанту, висадженого непротруєними бульбами. На ділянці у варіанті "абсолютний контроль" бульби ніколи не протруювали жодним препаратом. Підвищений рівень сумарної токсичності бульб, порівняно з контрольним варіантом, слід зарахувати на користь інших факторів впливу на якість врожаю бульб (токсини мікрофлори грунту, важкі метали тощо). Результати досліду 4 вказують на можливість отримання екологічно чистої продукції з врожаю бульб ранньої картоплі, вирощеної в умовах Нижньодніпров'я під тимчасовими плівковими укриттями, що є головним висновком у цьому досліді.

Дослід 5. На всіх ділянках овочевої сівозміни і ділянках, на яких проводили виробниче випробування розробленої технології вирощування ранньої картоплі, проведені агрохімічні аналізи грунту показали дуже високий (11,52 мг/100 г і більше) рівень забезпечення грунту Р2О5 і високий рівень забезпечення К2О (48,0-66,8мг/100г), але низький рівень азотного забезпечення (0,1 мг/100 г і нижче). Тому розрахункові дози азоту були значними і в разі внесення могли спричинювати негативні наслідки, що візуально й спостерігали під час внесення аміачної селітри локально в рядки. У зв'язку з високою мобільністю нітратного азоту мінеральних добрив і потребою здійснення протиприморозкових поливань дощуванням, важливим є уникнення вимивання нітратів з орного шару грунту. При цьому слід вказати на слабкий розвиток кореневої системи картоплі та компактність її розміщення в грунті. До того ж, унаслідок проведення двох підгортань, відбувається інтенсивне переміщення й перемішування поверхневого шару грунту разом із внесеними добривами, що за внесення мінеральних добрив способом розкидання уподібнювалося до локального способу внесення. З даних обліку врожайності, наведених у табл. 6, видно, що різниці в урожайності бульб між варіантами не було. Таке явище можна пояснити тим, що під час підгортання кущів картоплі верхній шар грунту з внесеними добривами зміщався в рядок, де азот був на всіх варіантах досліду добре доступним рослинам. До того ж, у період інтенсивного росту він був найбільше затребуваний рослиною, а тому інтенсивно й першочергово споживався нею, отже, й ефект передозування за локального способу внесення аміачної селітри був швидкоплинним.

Економічний аналіз засвідчив, що частка витрат на внесення мінеральних добрив у загальному балансі витрат була малою, тому і вплив на значення рентабельності був незначним. Тож, за економічними показниками, різниця між досліджуваними чинниками теж була невідчутною, і нею можна знехтувати під час вибору способів внесення аміачної селітри та керуватися господарською доцільністю. Можна зробити висновок, що ефективність внесення аміачної селітри рано навесні, одночасно з висаджуванням ранньої картоплі, не залежить від способу її внесення в грунт.
Важливим моментом використання азотних добрив є вміст нітратів у бульбах врожаю.

За результатами аналізів бульб ранньої картоплі на вміст нітратів, які проводили на Голопристанській СЕС протягом року, їх було виявлено у відібраних пробах від 52 до 175 мг/кг бульб. До того ж, лише в 10% проб рівень нітратів перевершував 100 мг/кг бульб. Це пояснюється тим, що в разі підвищення рівня азотного живлення рослин картоплі спостерігається явище росту, тобто інтенсивно росте картоплиння й сповільнюється бульбоутворення. Здебільшого невдачі селян-одноосібників виникають через надмірне використання азотних добрив, зокрема гною та курячого посліду, що призводить до зниження врожайності й затримки строків достигання врожаю, а це при зниженні реалізаційних цін є вагомим фактором. Тому перевищення санітарних норм вмісту нітратів у бульбах ранньої картоплі малоймовірне в принципі. До того ж, бульби споживають після термічної обробки, а під час варіння рівень нітратів істотно знижується.
Для визначення якості бульб було здійснено біохімічні аналізи вирощеного врожаю за основними показниками, які наведено в табл. 7. Визначали частку сухої речовини в молодих бульбах, відсоток розчинної сухої речовини, вміст цукру та аскорбінової кислоти (вітамін С).

На заключному етапі досліджень було проведено дегустацію бульб для визначення їхніх смакових якостей. Бульби з усіх варіантів досліду мали високі смакові показники у вареному вигляді.

Дослід 6. Застосування закріплення країв агроволокна мішечками, наповненими землею, різко скорочує затрати праці на здійснення цієї операції, завдяки чому рентабельність зростає в рази. Цим способом користуватися дуже зручно й практично і, що важливо, роботу може виконувати один робітник, а за інших варіантів для цього потрібно щонайменше два робітники.

Використання ошкурених соснових жердин теж значно скорочує затрати праці на вкривання й розкривання, але на практиці застосовувати його не можна, щоб не пошкодити й не порвати агроволокна нерівностями на жердинах, які виникають після ошкурювання та обрубування сучків. За використання неошкурених жердин краї агроволокна пошкоджуються нерівностями кори, а самі жердини потребують окремої ділянки для їхнього штабелювання. З цієї причини довелося відмовитися від цієї ідеї уже після кількох разів використання.
Закріплення країв агроволокна землею потребує великих затрат робочого часу, що становить чималу частку витрат у технології вирощування ранньої картоплі. Тож такий спосіб з кожним роком використовують дедалі рідше.

Значення цієї технологічної операції визначається тим, що відмова від щоденного відкриття рослин картоплі на день та укриття агроволокном плантацій на ніч спричинює порушення оптимального температурного режиму технології вирощування ранньої картоплі, внаслідок чого рослини втрачають загартованість, витягуються (переростання), отже, меншає врожай. До того ж, під укриттям спостерігається висока вологість повітря, що сприяє поширенню хвороб та збільшенню їхньої шкодочинності. А це ще більше знижує врожайність. Вкривання рослин картоплі тільки для убезпечення від приморозків сприяє переохолодженню рослин у нічні та ранкові години і є дуже ризикованим, тому що важко визначитися з настанням приморозків, а в разі потреби неможливо швидко вкрити рослини. Від різких перепадів нічних і денних температур затримується розвиток рослин (охолоджуються) й знижується їхня продуктивність. Високий загальний рівень рентабельності пояснюється тим, що економічний аналіз проводили без урахування накладних витрат, які в приватних господарствах не піддаються обліку, а деяких немає взагалі. Зараховувати в собівартість продукції нормативні параметри накладних витрат було б методично неправильно через великі розбіжності в обліку кожного конкретного господарства. Та навіть за спрощених умов у розрахунках економічний ефект був значним і технологічно відчутним.

Дослідження та виробничі випробування розробленої технології вирощування ранньої картоплі під тимчасовими плівковими укриттями підтверджують можливість одержання рентабельної, екологічно чистої продукції з урожаю бульб ранньої картоплі, вирощеної в умовах Нижньодніпров'я. За вирощування ранньої картоплі під тимчасовими плівковими укриттями є змога замінити лімітуючі непереборні кліматичні чинники (висока температура й посуха) на фактори, які вдається усунути завдяки застосуванню плівкових укриттів. У цьому й полягає агрономічне вирішення проблеми товарного виробництва картоплі в південному регіоні. Це й є головним результатом проведеної роботи.

П. Костін, завсектором ентомологічних і фітопатологічних досліджень Інституту південного овочівництва й баштанництва