Спецможливості
Агрохімія

Значення бору у вирощуванні сої

27.06.2018
2910
Значення бору у вирощуванні сої фото, ілюстрація

Зазвичай важливість функції бору в житті рослин висвітлюють досить однобоко. Усі знають, що саме він відіграє важливу роль у вуглеводному обміні та сприяє заплідненню квіток рослин, але чомусь дуже часто забувають, що бор ще й регулює синтез стимуляторів та інгібіторів росту рослин.

 

 

Цей мікроелемент сприяє ефективнішому використанню каль­цію та посилює утворення бульбочок на коренях бобових. Також часто ігнорують те, що бор потрібен рослинам протягом усього періоду вегетації, адже саме він регулює синтез і транспорт вуглеводів, ростових речовин та аскорбінової кислоти від листя до органів плодоношення й коріння. Завдяки йому рослини раніше зацвітають і дають насіння, до того ж насіннєва продуктивність різко підвищується. А ще бор зміцнює рослини — рівень ураження хворобами відчутно знижується. Жоден із процесів обміну речовин не відбувається без участі цього життєво значимого для рослин мікроелемента.

Надзвичайно важливо пам’ятати, що бор, аналогічно калію, практично не реутилізується в рослинах. Тобто він не здатен перерозподілятися між старими та молодими органами. Перші, нижні, листки не віддають заощаджений та накопичений бор верхнім, молодим, а також він не надходить до точок росту. Найбільш явно та активно брак цього елемента проявляється саме у верхніх ярусах рослини. Найчастіше нестача бору спостерігається на карбонатних, заболочених, а також провапнованих ґрунтах, посилюється за умов посухи та надмірного внесення азотних добрив чи вапна.

У ґрунті бор міститься в різних сполуках, ступінь доступності яких для рослин і мікроорганізмів неоднаковий. Рослини можуть засвоювати бор із його водорозчинних сполук та таких, що здатні розчинятися в слабких кислотах. На рухомість бору в ґрунті негативно впливає вапнування. Вапнякові добрива, що містять CaCO3, зменшують ґрунтовий уміст водорозчинного бору, тоді як пилоподібна сланцева зола, що складається переважно з CaO, підвищує його фіксацію завдяки руйнуванню мінеральних та органічних сполук бору. Проте в останньому випадку спостерігається вимивання з ґрунту розчинних його сполук. Отже, в провапнованих кислих ґрунтах міститься дуже мало водорозчинного бору, тому вони потребують внесення борних добрив.

Розчинні форми бору легкодоступні для рослин. Засвоєння цього мікроелемента корінням відбувається в декілька етапів (від трьох до шести стадій процесу) і визначається, головним чином, перенесенням води в коріння. Тому поглинання елемента пропорційне до його концентрації у ґрунтовому розчині та інтенсивності його потоку.

Одним із найважливіших факторів, що впливають на біологічну доступність бору для рослин, є pH ґрунтів. Найнижчий коефіцієнт рухомості бору спостерігається за pH — 7. У лужних ґрунтах доступність мікроелемента зростає з підвищенням pH. Поглинання бору залежить від температури й збільшується за теплої погоди.

Для бору характерним є нерівномір­ний розподіл його рослиною: він біль­шою мірою накопичується в листках, бутонах, квітках, втім, основне місце його локалізації — пилок, зав’язь, тичинки. Меншу кількість бору містить коріння й дуже мало — стебла. У листку найбільше бору — у листкових пластинках, тоді як паренхіма та судинно-волокнисті пучки не характеризуються як ареали його локалізації. Бор, як уже згадувалось, не здатен до реутилізації, однак, завдяки переміщенню ксилемою, накопичується в старих листках, до того ж найвищий його вміст — по їхніх краях.

 Бор за своєю фізіологічною роллю відрізняється від інших мікроелементів. Його функції пов’язані з такими основними процесами, як:

метаболізм вуглеводів і транспортування цукрів рослинними мембранами;

синтез нуклеїнових кислот (ДНК і РНК) та фітогормонів;

утворення клітинних стінок;

розвиток рослинних тканин (передбачається участь його як агента транспортування).

Низька забезпеченість рослин бором зумовлює порушення анатомічної будови рослин, слабкий розвиток ксилеми, роздробленість флоеми основної паренхіми й дегенерацію камбію. Коренева система розвивається слабо, уражується гнилями, бактеріозом та іншими кореневими хворобами.

Для більшості ґрунтів бор — дефіцитний елемент, і для деяких видів рослин характерні його глобальні прояви. Борне голодування для низки с.-г. культур, наприклад цукрових та кормових буряків, селери, соняшнику, бобових (особливо сої), а із садових — для яблунь — предмет головного болю агрономів і садівників. З-поміж специфічних симптомів нестачі бору першими проявляються гальмування й ненормальний розвиток точок росту, блакитно-зелене забарвлення молодого листя й погіршення утворення плодів.

Візуально спостерігається деяка схо­жість симптомів дефіциту бору й реакції рослин на їхню обробку гормонами росту, наприклад, ауксином або гібереліновою кислотою.

Аналізи вмісту водорозчинного бору в ґрунтах і рослинних тканинах допомагають діагностувати й передбачати дефі­цит цього елемента. Деякі види рослин мають низьку потребу в борі й можуть бути чутливими до підвищеного його вмісту, навіть якщо він лише трохи перевищує необхідну кількість для нормального росту культури.

Накопичення бору та обсяги його винесення з урожаєм значною мірою залежать від термінів вирощування сої. Зафіксовані випадки, коли той самий сорт сої, висіяний у різний час, відчутно різнився показниками накопичення бору. Так, рослини, які мали довший тер­мін вегетації, містили його в наземній масі в півтора разу більше. Це дає підставу зробити такий висновок: поглинання бору рослинами сої — досить пасивний процес, який, в основному, залежить від транспірації. Отже, найбільша загроза «спіймати» дефіцит бору — затяжні тумани чи висока відносна вологість.

Оскільки цей мікроелемент, на відмі­ну від фосфору, азоту чи молібдену, здебільшого потрапляє у рослини пасивно, дуже важливо, аби під час вирощування сої його концентрація в ґрунті була на належному рівні. За недостатнього забезпечення бором бульбочкові бактерії матимуть проблеми з фіксацією азоту з повітря. Причина цього — слабкий розвиток судинно-транспортної системи і, як наслідок, непотрапляння вуглеводів до бульбочок. Ще більше на зниження активності бору в ґрунті впливає вапнування останнього, і в такому разі внесення борних добрив — обов’язковий елемент технології вирощування сої.

Як уже згадувалось вище, для нормального розвитку сої потрібен суворий контроль за рівнем забезпечення рослинам безперебійного живлення, у тому числі й мікроелементами. Надзвичайно важливою складовою ефективного вирощування сої є забезпечення рослини бором. Соя відчуває потребу в цьому мікроелементі впродовж усього періоду росту й розвитку. Його нестача особливо згубно впливає на молоді органи соєвих рослин, які перебувають у фазі активного росту. Як і молібден, бор має позитивний вплив на величину симбіотичного апарату. Дослідження підтверджують, що внесення бору сприяє збільшенню маси бульбочок на 30–40%.

 

Бор відіграє дуже важливу роль у розвитку репродуктивних органів рослини. Він бере безпосередню участь у процесі запліднення, сприяє кращому проростанню пилку, ліквідує імовірність опадання зав’язей і посилює розвиток репродуктивних органів. Бор поліпшує постачання кисню рослинним тканинам, особливо корінню. Спостерігається також його позитивна дія в разі порушення оптимального співвідношення основних елементів живлення, наприклад азоту та калію.

Бор сприяє синтезу й транспортуванню асимілянтів у вищих рослин і, таким чином, створює оптимальні умови для симбіозу рослин сої з бульбочковими бактеріями. І навпаки, за нестачі або недостатньої кількості наявного бору бульбочкові бактерії відчутно втрачають у темпах та інтенсивності розвитку.

Польові досліди підтвердили важливість мікроелементів для фіксації атмосферного азоту та фотосинтетичної діяльності сої. Перший важливий показник — маса активних бульбочок — на контролі становив 45 кг/га, у той час як за внесення лише бору — 57 кг/га, а бору разом з молібденом — 60 кг/га. Частка фіксованого з повітря азоту на контролі становила 43%, за внесення бору — 48%, а за взаємодії бору з молібденом — 50%. Також варто звернути увагу на площу листкової поверхні рослин: на контролі вона була 32,3, а за внесення бору — 33,5 м2/га.

Головне розуміти, що винесення бору із зерном та соломою у сої приблизно дорівнює тій кількості елемента, що залишається на полі з пожнивними рештками. Бор є агрохімічно середньоактивним елементом. З огляду на таке внесення борних добрив — регулярна потреба в ньому не обов’язкова, швидше, цей агроприйом має бути адекватною реакцією на нестачу елемента для вирощування певної культури в умовах кожного конкретного сезону.

Наразі для забезпечення живлення рослин бором ринок ЗЗР пропонує кілька борумісних добрив.

Чиста бура (11,3% бору) і борна кислота (17,1–17,5%) — елемент живлення міститься у легкорозчинній формі, яка є дуже доступною для рослин. Оскільки такі сполуки досить дороговартісні, вносять їх малими дозами і найчастіше — у формі передпосівного обпудрювання насіння або позакореневого підживлення. Чиста бура й борна кислота можуть бути компонентами складних змішаних добрив. Для обпудрювання насіння сої використовують 250–300 г борної кислоти на тонну насіння. Для позакореневого підживлення — 15–20 г на 10 л води.

Боратовий гранульований суперфосфат утворений завдяки додаванню до суперфосфату під час грануляції розчину борної кислоти. Це добриво найкраще придатне для внесення бору в ґрунт за вирощування сої. Під основний обробіток ґрунту норма внесення становить 200–400 кг/га, в рядки під час сівби — 100–120, у разі використання локально як основного добрива — 100–200 кг/га.

Бормагнієве добриво можна вносити під час передпосівного обробітку ґрунту — нормою 50–60 кг/га. У цьому добриві бор перебуває у водорозчинній формі, тому може бути використаний як для передпосівного обпудрювання насіння — 10 кг/т, так і для позакореневого підживлення — 20–25 кг/га.

Борумісний порошок — своєрідна суміш тонкоподрібненої борної кислоти та технічного тальку. Застосування на посівах сої не рекомендується, позаяк вважається, що він малоефективний, а отже, неокупний.

 

 

 

 

А. Чумак, Інститут живлення рослин

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0