Спецможливості
Технології

Проблема гетеродерозу цукрових буряків та шляхи її подолання

10.12.2012
651
Проблема гетеродерозу цукрових буряків  та шляхи її подолання фото, ілюстрація

Велике занепокоєння викликає випадання рослин цукрових буряків, спричинене поширенням на бурякових плантаціях різних нематодозів.

Велике занепокоєння викликає випадання рослин цукрових буряків, спричинене поширенням на бурякових плантаціях різних нематодозів.

Ю. Іоніцой,
членкор УАН,
засл. працівник с.-г. України,
Ю. Ременюк,
канд. с.-г. наук,
ТОВ «Агроскоп Україна»

Вирощування цукрових буряків потребує обов’язкового дотримання всіх елементів технології. Водночас ця культура дуже вибаглива до сівозміни, позаяк термін повернення на попереднє місце має важливе значення для успішного її вирощування. Порушення науково обгрунтованого чергування цукрових буряків у сівозміні, зростання частки олійних культур можуть призвести до суттєвого зменшення продуктивності цукрових коренів та пошкодження їх хворобами. Нинішнє зосередження посівів цукрових буряків навколо цукрових заводів, хаотичне розміщення їх у сівозміні, недотримання технологій вирощування призвели до зростання рівня пошкоджуваності спеціалізованими шкідниками і хворобами.
Так, велике занепокоєння викликає випадання рослин цукрових буряків, спричинене поширенням на бурякових плантаціях різних нематодозів.
Цукрові буряки уражуються великою кількістю видів нематод, серед яких найнебезпечніші: бурякова (Heterodera schachtii Schmidt.), стеблова (Ditylenchus dipsaci Kuchn.), галові (Meloidogyne spp.) та лонгідоруси (Longidorus spp.). Втрати врожаю солодких коренів за високої щільності популяції бурякової нематоди можуть сягати 65% і більше. Шкідливість інших видів фітопаразитичних нематод — пратиленхів (Pratylenchus spp.), гелікотиленхів (Helicotylenchus spp.), паратиленхів (Paratylenchus spp.) — дещо менша, однак їхнє комплексне живлення на коренях пригнічує розвиток рослин і призводить до втрат 37% біомаси цієї культури.
Одна з найпроблематичніших хвороб на посівах цукрових буряків — гетеродероз, збудником якого є бурякова цистоутворююча нематода (Heterodera schachtii Schmidt.). Вона поширена в Європі від Іспанії до Фінляндії і від Ірландії до Болгарії. Зустрічається також у Туреччині, Ізраїлі, в східних і західних штатах США, Канаді, Австралії та Південній Африці (в понад 40 країнах світу). В Україні поширена в усіх бурякосійних областях.
Високе насичення гетеродерозом відмічено в господарствах, що належать цукровим заводам та дрібним фермерським господарствам. Бурякова нематода за вегетаційний період розвивається в двох поколіннях і здатна паразитувати на рослинах з 25 сімей класу дводольних. Крім цукрових буряків, вона також уражує ріпак, редьку, гірчицю, капусту, а серед бур’янів кращими господарями є представники сімейств лободових і хрестоцвітих.

Опис шкідника та характер пошкоджень
Самець дуже маленький (0,8–1 мм), прозорий; спереду має горбик у вигляді голочки (шипик), у центрі якої міститься ротовий отвір. Самка лимоноподібна, завдовжки 0,8–1,3 мм, спочатку жовтувато-білого, а потім бурого кольору; шипики дещо менші, навколо рота (за збільшеного розгляду) часто можна помітити скупчення бурякового соку. Самки містяться під шкіркою кореня, а коли вона лопається, вони переходять на поверхню буряка, де їх знаходять самці, які живуть у грунті. Коли починають розвиватися численні яйця, то всі внутрішні органи самиць атрофуються, і їхнє тіло буквально перетворюється на «мішок», наповнений яйцями і личинками. Видовжені тонкі личинки розвиваються всередині тіла матері, а, покинувши його, живуть деякий час вільно, в грунті. Розповзаючись грунтовою поверхнею, личинки пробурюють корінець уподобаної рослини, проколюючи шипиком його шкірку, і проникають усередину, живлячись соками рослини, потім стають нерухомими, линяють і набувають пляшкоподібної форми. Через кілька днів личинки перетворюються на дорослих самців і самок. Самка відкладає не всі яйця: частина їх залишається в тілі матері, потім її кутикула утворює цисту, де яйця можуть зберігати свою життєздатність до шести років. Імовірно, розвивається від чотирьох до семи поколінь у рік, причому самки останнього покоління (наприкінці літа) оточують себе оболонкою, утворюючи цисту, та зимують у грунті.
Поріг шкодочинності нематод — це наявність 5–7 цист/см3 грунту. За результатами багаторічних обстежень встановлено, що переважна більшість бурякосійних господарств має середній рівень зараження (близько 600 личинок + яєць в 100 см3 грунту), що може спричинити 30% втрат урожаю. В окремих господарствах чисельність нематоди сягає надзвичайно високого рівня (до 7000 личинок + яєць у 100 см3 грунту). Фіксували навіть повну загибель коренеплодів цукрових буряків. Найчисельніші вогнища гетеродерозу виявляли в Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Сумській, Харківській, Чернігівській областях.
Відсутність знань симптоматики гетеродерозу і методів його визначення унеможливлює встановлення причини цієї хвороби, що за ознаками дуже схожа з грибними або вірусними захворюваннями. Водночас зовнішні симптоми ураження цукрових буряків нематодою виразно проявляються на фоні високого рівня грунтового зараження (понад 300 личинок + яєць у 100 см3 грунту), коли переважна більшість рослин відстає в рості й розвитку, бурякове листя стає блідо-зеленим.
    Уражені рослини зазвичай розташовані осередками, в результаті чого на полі утворюються «лисини» (в кінці червня — на початку липня). Виснажені і прив’ялі рослини частіше і сильніше уражуються паразитичними грибами. Через півтора-два місяці вегетації в осередках з інтенсивним зараженням у нижній частині і з боків зростаючого коренеплоду формується характерна за ураження нематодою «борода» з численних бічних корінців, що утворюються в місці харчування нематод. На бічних корінцях також у великій кількості сидять молоді білі самки і зрілі коричневі цисти. Тільки у посушливі періоди і в жаркі години дня у вогнищах зараження спостерігається в’янення рослин, яке до ранку минає.
Найсильніший прояв захворювання — повне випадання рослин. За низького (1–100 личинок + яєць у 100 см3 грунту) і середнього (101–300 личинок + яєць у 100 см3 грунту) рівнів її чисельності хворі рослини зовні не відрізняються від здорових.
У посівах цукрових буряків шкідливість бурякової нематоди, насамперед, залежить від рівня її допосівної наявності в грунті. Встановлено, що в умовах Лісостепу зниження врожайності цукрових буряків починається за початкової зараженості грунту нематодою на рівні 160–180 личинок + яєць у 100 см3 грунту. Економічний поріг шкодочинності, за якого доцільно застосовувати хімічні і біологічні засоби захисту, становить 200 личинок + яєць у 100 см3 грунту.
    Основна діагностика виявлення нематоди грунтується на відбиранні проб на полях, де виявлено зовнішні ознаки ураження чи прогнозується таке ураження. Однак її кількість залежить від тривалості вирощування культур, які пошкоджуються, на одному полі, фази розвитку рослин та погодних умов. Зразки грунту для аналізу на вміст нематоди відбирають із глибини 0–30 см, але тут міститься приблизно 35% нематод, а інші — в значно глибших шарах грунту (близько 50% — у шарі 30–60 см; 15% — ще глибше). Діагностика нематод ускладнюється їхніми мікроскопічними розмірами та швидким розмноженням.
Система захисту від нематод
Насправді система заходів, спрямованих на зменшення шкідливості нематодозів цукрових буряків, складається з профілактики: протинематодна сівозміна, агротехнічні заходи, спрямовані на посилення імунного потенціалу рослин, боротьба з бур’янами родини лободових і хрестоцвітих. Водночас на сьогодні більшість сівозмін порушені, а поблизу цукрових заводів насичення цукровими буряками становить 30% і більше (тоді як для повного знезараження грунту потрібна семи-дев’ятипільна сівозміна з обов’язковим насиченням зерновими культурами, висівом провокаційних посівів хрестоцвітих культур (гірчиця, редька олійна), а також злаково-бобових сумішок, чистого пару. Натомість більшість бурякосійних господарств мають чотирипільну з 25% — і навіть 50% — насиченням цукровими буряками, п’ятипільну — 20 і 40% насичення, шестипільну — 16 і 32% насичення.
   Один із методів боротьби з нематодами — обробка насіння інсектицидами в складі захисно-стимулюючих речовин. Водночас обробка насіння (напр., Фураданом) дає змогу захистити рослини протягом 20–25 днів, при цьому біологічна ефективність препарату проти нематод становить у середньому лише 16%. З інсектицидів по вегетації цукрових буряків ефективним проти личинок бурякової нематоди є Геравітокс-У, діюча речовина препарату — діазинон (50 г/кг), тривалість захисної дії — до 30–35 діб.
Водночас інсектициди та їхні суміші можуть стримувати нематоду тільки протягом періоду їхньої дії, впливаючи, таким чином, на розвиток тільки першої генерації паразита. В подальшому, за рахунок розвитку наступних генерацій, бурякова нематода здатна відтворити свою чисельність.
Багато агрономів надто легковажно ставляться до цього, на перший погляд, малопомітного шкідника, часто за тих чи інших причин замовчують наявність його на полях. Адже масове випадіння рослин спостерігається досить рідко. Зазвичай рослини цукрових буряків відстають у рості (коренеплоди дрібні), що можна пояснити будь-яким чинником. Основним методом боротьби зазвичай обирають виключення із забрудненого поля цукрових буряків і ріпаку.
   Основним і дієвим напрямом боротьби проти бурякової нематоди є створення стійких гібридів цукрових буряків. Наразі існує два основних джерела стійкості до бурякової нематоди. Наукові дослідження були розпочаті в п’ятдесятих роках минулого сторіччя, коли було виявлено декілька стійких генів, але домінантний ген Hs1pro-1 поступово виявив основну стійкість проти інших генів. Кілька генів з одним домінантним (Hs1pro-1) досить геніально впливали на шкідника: по-перше, ген блокував розвиток ротового апарату личинок, потім змінював співвідношення між самцями і самками у бік зменшення останніх, і як результат — зменшувалася кількість яєць і личинок. Дану стійкість було виведено із диких форм цукрових буряків та перенесено селекційним шляхом із використанням молекулярних маркерів, які дали можливість швидше виявити стійкість гена.
Одним із лідерів з наукових досліджень із виведення нематодостійких гібридів цукрових буряків є компанія SESVanderHave. Перший нематодостійкий гібрид на основі Hs1pro-1 — Немафорт. В даному разі нематоцидна стійкість пов’язана з геном Hs1pro-1. Це дало змогу значно зменшити кількість нематоди в грунті. Однак продуктивність нематодостійких гібридів виявилась значно нижчою, особливо на полях, уражених, крім того, й ризоманією.
Друга багатогенна і рецесивна основа стійкості до бурякової нематоди була виявлена декілька років тому в диких формах буряків приморських (Beta vulgaris ssp. Maritima). Ця стійкість — часткова, позаяк, у кращому разі, вона стабілізує, а не зменшує кількість і заселення нематоди в грунті. Тому останні дослідження були спрямовані на ідентифікування генів, що продукують напівстійкість цукрових буряків до нематод, забезпечуючи високі врожаї коренеплодів в уражених шкідником полях. Ці нові сорти також знижують рівень розмноження у цистових нематод.
   Одним із перших комерційних гібридів із високим потенціалом продуктивності та подвійною стійкістю: ризоманія + нематода — було зареєстровано у Франції компанією SESVanderHave. Гібрид із назвою Бізон виявив толерантність до бурякової нематоди разом із відмінною стійкістю до ризоманії. Нині SESVanderHave проводить в Україні реєстрацію нематодостійких гібридів цукрових буряків для комерційного висівання на заражених нематодою площах.
Сьогодні відомо багато інших джерел стійкості проти бурякової нематоди. Вони можуть бути на основі кількох генів чи полігенними, домінантними чи рецесивними. Однак їхня стійкість часткова, оскільки вони не запобігають розмноженню, хоч і обмежують паразита в грунті.
   Таким чином, проблема немотодозів у посівах цукрових буряків донині стоїть гостро і потребує негайного вирішення. Насамперед, потрібно провести основну діагностику виявлення нематоди на полях у господарствах усіх форм власності, де відмічено зовнішні ознаки ураження чи можливе ураження. Слід проводити профілактичні заходи: введення протинематодної сівозміни, виключення із бурякової сівозміни ріпаку, боротьбу з бур’янами родини лободових і хрестоцвітих, введення в сівозміну проміжних і сидеральних культур. Висів потрібно проводити високоякісним насінням, а якщо виявлено нематоду в грунті — використовувати нематодостійкі гібриди цукрових буряків.    

Інтерв'ю
доцент Львівського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Ігор Дидів (ліворуч) і співвласник компанії "Тетра-Агро" Сергій Прокопенко (праворуч)
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.                     - Зараз пора літніх... Подробнее
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно

1
0