Спецможливості
Новини

По слідах "Антилопи Гну"

05.06.2008
413
По слідах "Антилопи Гну" фото, ілюстрація
Мушу чесно вам зізнатись, що не люблю недільного ранку: прокидатись вдосвіта — на це вистачає робочих днів. Шостого ж червня, саме у неділю, лише-но сонечко засвітило новий день, вже не змогла стулити очей. Воно й не дивно: наш непосидючий журналістський автоклуб вирушав цього дня в черговий автопробіг! Ще до 8-ї вдома було спокійно. А вже через годину почалося: мобільний та домашній телефони дзвонили, немов наввипередки! Першими “відрапортували“ вінничани: до Києва дістались без пригод. Щоправда, забули гітару, довелося повертатися. Президент клубу Людмила Мех ще раз уточнювала зі мною нюанси маршрутів, дехто з пілотів перепитував адресу бензозаправної станції і час зустрічі, дехто попереджав, що трохи запізнюється... Відчуття спокою настало згодом, коли автомобілі вишикувались на площі Конституції біля Верховної Ради України і зазвучав гімн нашого журналістського автопробігу.

Чимало приємних слів почули ми на церемонії старту. Тим більше, що говорили нам їх наші давні однодумці, друзі та партнери. Вже кілька років поспіль акцію “Дорога до Криму: проблеми та перспективи” організовують Всеукраїнський автомобільний клуб журналістів (ВАКЖ), а також Всеукраїнський благодійний фонд “Журналістська ініціатива”, Український фонд миру, Всеукраїнська екологічна ліга, Автомобільна федерація України (FAU) і Департамент ДАІ МВС України. На підтримку задуму журналістів виступили Міністерство аграрної політики України, Державна акціонерна компанія “Хліб України”, Всеукраїнська спілка працівників асоціацій підприємств та організацій туристичної сфери “УкрСоюзТур”, Київська організація Громадянського парламенту жінок України, Федерація екологічного туризму.


Уперше за історію автопробігів журналістські авто “спробували” бензин НАК “Нафтогаз України”, а улюбленим напоєм учасників було “Славутич безалкогольне”. Машини та учасників автопробігу застрахував генеральний страховик акції “Страхова група “ТАС”. Спонсором призового фонду стала компанія “Роберт Бош -Україна”. Втім, про всіх наших друзів та партнерів ми не раз згадуватимемо з приємністю під час подорожі до Криму. Ну а з головою Держтурадміністрації Валерієм Цибухом ми не лише стартували з площі Конституції, а й здолали частину маршруту аж до Канева.


Першою нашою зупинкою став мальовничий Переяслав-Хмельницький на Київщин, в якому працює 27 музеїв. Саме тут у період “Переяславської осені” Великий Кобзар написав свій “Заповіт”. Завдяки легендарному Михайлу Івановичу Сікорському, директору Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”, ми змогли не лише побувати в музеї лікаря Козачковського, де з трепетом зберігають предмети того давнього часу, а й ознайомитися з багатьма експонатами і в тому числі з космічною експозицією заповідника “під відкритим небом”. Між іншим, ви бачили коли-небудь щоб знаряддя космічних досліджень розміщувалося в ... старій дерев’яній церкві? Парадокси життя, чи не так?! Цим маршрутом історичного туризму варто пройтися неквапливо, вирішили ми, — й поспішили сфотографуватися  на згадку в старовинних куточках краєзнавчого музею. Справжнім сюрпризом, тепер уже від Григорія Романовича Сокура, міського голови Переяслава, став для нас козацький обід: і куліш, і смалець на чорному хлібі, і вареники — все виявилось напрочуд смачним і ситним. Але засиджуватись нам не дозволяли наші ж плани: на нас чекав Канів.


Той, хто хоч раз рухався в колоні, знає: швидка реакція, дисципліна, чітка дистанція потрібні тут, як ніде. Щоб вести за собою кавалькаду з більш як 30-ти автомобілів, потрібні не лише досвід і знання дороги, а й певний талант. Забігаючи наперед, скажу: жодного разу не схибили інспектори ДАІ, які супроводжували нас в цій нелегкій дорозі. Дехто  вів наші екіпажі настільки кваліфіковано і навіть віртуозно, що нам кортіло взяти в інспекторів автографи. На жаль, інструкціями це не передбачено. Та ми знаємо достеменно: ще не раз зустрічатимемо їх на автошляхах України. Адже професіоналів добре видно і неозброєним оком...


А біля Чернечої гори нас зустріли хлібосольні черкащани. Поклавши квіти на могилу Тараса Шевченка, ми відвідали Кобзареву світлицю і поруч з пам’ятником Тарасові провели першу прес-конференцію. Анатолій Риженко, заступник голови Черкаської облдержадміністрації, зокрема розказав нам, що за генеральним планом упорядкування Шевченківських місць у заповіднику передбачено комплекс реставраційних робіт. У Каневі зводиться будинок культури, триває капітальний ремонт причалу біля Чернечої гори, наприкінці літа дітлахи села Шевченкового отримають нову школу. Неформальне ж спілкування з жителями містечка виявило низку проблем, які також потрібно розв’язати найближчим часом: це і освітлення вулиць, і ремонт доріг, і налагодження роботи каналізаційного колектора. А головне — здолання безробіття. Щоправда, вже у першому кварталі поточного року в області працевлаштовано 44,5 тисячі чоловік, створено понад 25 тисяч робочих місць (більшість із них — у малому підприємництві).
Проїхавши, нарешті, заплановані кілька сотень кілометрів, пізно ввечері ми дістались санаторію “Мошногір’я”, не помітивши, як швидко скінчився день. Жалкували лише за тим, що не встигли погуляти стежками парку та лісовими галявинами. А з самого ранку збагнули: наш вечірній приїзд до лікувального закладу, швидке й організоване розселення, а згодом тихий спів під гітару під зоряним небом не залишилися не поміченими. Відпочиваючі з цікавістю перепитували нас, звідки ми, чому знову від’їжджаємо і куди врешті-решт рухаємося? Ми ж в душі дивувалися тому спокою, мальовничій природі, співу птахів, серед яких раптово опинились і які з радістю залишали заради нових вражень. У Черкасах журналістська колона розділилась на дві, наступним місцем нашої зупинки був Кіровоград.


Нашому здивуванню не було меж, коли на кордоні Черкаської та Кіровоградської областей нас зупинили: Андрій Сергійчук, начальник ДАІ області; Ігор Галащук, заступник начальника обласної служби автодоріг Мінтрансу України; Володимир Ковальов, представник управління з питань фізичної культури, спорту та туризму облдержадміністрації. І хоча наше перебування в Кіровограді було недовгим, ми ще не раз пригадуватимемо унікальну пам’ятку історії та фортифікаційного мистецтва — фортецю Святої Єлисавети, яка розташована в самому центрі міста і власне дала йому початок 250 років тому.


Під час нетривалої екскурсії ми також дізнались, що на території області є більше 2,5 тисячі пам’яток археології, майже стільки ж пам’яток історії, 155 музеїв. Мережа ж природно-заповідного фонду Кіровоградщини включає 167 заповідних територій та об’єктів загальною площею понад 10 тисяч га. Поки що, правда, в туристичній галузі розроблено трохи більше 40 туристично-екскурсійних маршрутів, задіяно лише 40 музеїв та близько 300 пам’яток історії. Серед них — широковідомі державний заповідник-музей І.Карпенка-Карого (Тобілевича) “Хутір Надія”, театр корифеїв — обласний музично-драматичний театр ім. М.Кропивницького, меморіально-педагогічний музей В.Сухомлинського, церква-усипальниця сім’ї Раєвських, дендропарки “Веселі Боковеньки” та Онуфрієвський... Зробивши кілька фотознімків на пам’ять про фортецю Святої Єлисавети, ми поспішили до обласної адміністрації. Тут відбулася прес-конференція для наших колег-журналістів, яку ми провели спільно з нашими новими знайомими.
Як сказав головний інспектор ДАІ області, полковник міліції Андрій Сергійчук, “...сидячи в кабінеті, не можна побачити ті порушення, які трапляються на дорогах. Перебуваючи в автомобілі, ви фактично стаєте учасниками дорожнього руху і можете побачити порушення, інколи грубі, які скоюються водіями”. Під час автопробігу ми відчули непрофесійність деяких водіїв, їх некоректне поводження під час руху було відзнято на фото- та відеокамери. На щастя, за весь час нашої подорожі до Криму й назад жоден з екіпажів журналістів не постраждав. І не тільки завдяки професійності водіїв та автомобільному супроводу ДАІ. Щасливою “страховою зіркою” нашої акції було ЗАТ “ Страхова група “ТАС”. Компанія має на сьогодні розгалужену мережу регіональних підрозділів ( їх представники зустрічали нас у кожній області), пропонує споживачам 106 страхових продуктів з 60 видів комплексних та спеціалізованих програм добровільного й обов’язкового страхування. Зокрема, вже працює
Комплексна програма страхування туристів на території України, яка передбачає невідкладну медичну допомогу та страхування від нещасного випадку. Ще одна програма — “Автокард”. За нею туристам надається екстрена технічна допомога. Розроблено ще 10 програм страхування туристів, які виїжджають за кордон. Ми ж, рухаючись шляхами нашої держави, долали невидимі кордони областей.
 Комфортність на автошляхах, погодьтесь, відчувається за кількома позиціями. Три головні з них — справний автомобіль, якісні дороги і бензин. Цього року нам насправді пощастило ще з одним діловим партнером: заправляти паливом наші автомобілі погодилась Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”. Саме її підприємствами видобувається 97% нафти і газу в Україні. За підсумками 2003 року, НАК виробила 13,8% валового внутрішнього продукту та забезпечила 11% надходжень до Державного бюджету. Сьогодні “Нафтогаз України” здійснює повний цикл операцій з видобутку, переробки та реалізації нафти і газу. 100% статутного фонду НАК, розмір якого еквівалентний $650 млн, належить Кабінету Міністрів України. До речі, у зв’язку з коливанням цін на нафтопродукти, НАК не тільки першою виступила за цінову стабілізацію ситуації на ринку, а й закликала операторів стримувати зростання роздрібних цін. У здовж автомагістралей на АЗС, що працюють під брендами “Нафтогаз” та “Нафтогаз-Екоіл”, ми не побачили жодної вивіски з цінами, які б перевищили задекларовані: на бензин А-95 — 2,9 грн, А-92 — 2,75, А-76 — 2, дизельне паливо — 2 грн. І це при тому, що обсяги реалізації нафтопродуктів власного виробництва, враховуючи ажіотажний попит, перевищують середньостатистичні в 5-10 разів. До речі, під час запланованої заправки наших “сталевих коней” на одній з АЗС під Кіровоградом ми розговорились з її власником. “Ми отримали в квітні пропозицію від керівництва “Нафтогаз України” стати їх представником у Кіровоградському регіоні, — говорить директор фірми “Апрікот+” Володимир Синельников. — Ми відразу погодились. Нині маємо 5 заправок: одну власне в Кіровограді, решту — в області. Найближчими днями АЗС приймуть бренд “Нафтогаз-Екоіл” компанії НАК “Нафтогаз України”. Незважаючи на подорожчання цін на паливо, ми намагаємося тримати доступну ціну для споживачів. Маємо 14 своїх бензовозів, місткість кожного — 22-23 куби, тому будь-якої години вночі чи вдень готові виїхати на допомогу людям, яким потрібне наше паливо. Як правило, працюємо за передоплатою. Та коли починаються жнива, йдемо назустріч сільгоспвиробникам і надаємо паливо з відстроченням платежу. До речі, ми працюємо не лише в Кіровоградській області. Обслуговуємо також Вінницьку, Черкаську та інші області, реалізуємо щомісяця до 5 тис. т нафтопродуктів, з них приблизно 2 тис. т — на потреби аграріїв”.


Наталя Черешинська,
учасник автопробігу
від журналу “Пропозиція”


Далі буде

Інтерв'ю
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.

1
0