Пивоварний ячмінь – вигідна ніша

За інформацією голови Українського товариства економічних свобод Мар’яна Заблоцького, виробництво та споживання пива в Україні скорочується. «Якщо в ЄС в структурі споживання частка важких алкогольних напоїв не перевищує 25%, то в Україні їм віддає перевагу третина споживачів. Держава роками стимулювала вживання важкого алкоголю. Так, за пляшку горілки в Україні можна купити приблизно 5 пляшок пива. В інших країнах вартість кріпкого алкогольного напою вдвічі більша. Аномальна ситуація в Україні склалася завдяки непропорційному зростанню рівня акцизів на міцні та слабоалкогольні напої», – переконаний він.

Якщо в 2008 році в Україні було вироблено 320 млн декалітрів пива, то в 2016 лише 177 млн декалітрів. «Збільшується споживання горілки та нелегальної горілки, що погано впливає і на здоров’я і на галузь АПК», – додав М. Заблоцький.

Генеральний директор АТ «Укрпиво» Галина Коренькова наголосила, що український ячмінь, пивоварний ячмінь охоче купують, проте потрібно працювати над тим, щоб купували й солод.

Солод – поважна експортна продукція, але, на жаль, ми не можемо забезпечити солодові заводи якісним пивоварним ячменем. Тому українські солодові заводи працюють лише на половину своїх потужностей.

У Державному реєстрі сортів рослин зібрано 148 сортів ячменю, в тому числі 65 пивоварного. На думку Г. Коренькової, кількість таких сортів постійно зростає. Проте це переважно сорти української селекції, які не вдовольняють солодові заводи якістю. На пивоварний ячмінь не розроблено окремого ДСТУ, діє загальне ДСТУ 1998 року, яке, на думку експерта, є застарілим. Немає й окремого митного коду на пивоварені сорти. Відслідкувати кількість експортованого зерна для пивоваріння можна лише за назвою сортів.

Вимоги до пивоваренного ячменю з боку українських солодових заводів досить жорсткі. Важливою характеристикою пивоварного ячміню є вміст білку, він не повинен перевищувати 11,5%. Важлива також крупність пивоварного ячменю (цінується товстеньке і коротеньке зернятко) та енергетична цінність ячменю (чим більше крохмалю – тим краще відбувається ферментація).

Позитивні тенденції останніх років - укладення фьючерсних контрактів між заводами і виробниками ячменю. Заводи вкладають кошти в виробництво ячменю пивоварного:  в насіння та засоби захисту, а пізніше викуповують урожай. «Такі умови дають надію, що в Україні буде вирощуватися ячмінь тих кондицій, які забезпечили б безпеку і якість пива, – підкреслила Галина Миколаївна. – Великі господарства не зацікавлені у вирощуванні і культивуванні потрібних для солодових заводів сортів пивоварного ячменю. Вся надія на невеликі фермерські господарства».  

Пивоварений ячмінь вирощують у 13 областях України. Найбільші посівні площі пивоварного ячменю в Київській, Хмельницькій і Тернопільській областях. Середня експортна ціна без ПДВ пивоваренного ячменю у сезоні–2015/16 становила – $160 за т. Україна експортує майже 4,8 млн т ячменю. Основні наші покупці – країни Африки і Азії. Найбільше українського ячменю постачається до Саудівської Аравії, куди він іде як кормовий. Існує квотування на поставки до ЄС ячменю, в тому числі пивоварного. У 2016 році ця квота становила 250 тис. т, на сезон–2017 квоту збільшено на 20 тис. т і вона становитиме 270 тис. т.

Директор ТОВ «Імені Богдана Хмельницького», що на Хмельниччині, Костянтин Іванов стверджує, що ячмінь залишається однією з найрентабельніших сільгоспкультур.

Він розповів, що ТОВ «Імені Богдана Хмельницького» вирощує ячмінь, пивоварний ячмінь, сировину для солоду.  Підприємство є правонаступником колгоспу імені Богдана Хмельницького, створеного 1953 року шляхом злиття двох колгоспів ім. Дімітрова та ім. Сталіна. Господарство багатогалузеве – тваринництво, рослинництво, до недавнього часу вирощували цукрові буряки. Основні культури у виробництві – озимі пшениця, ріпак та ячмінь, ярові ячмінь пивоварний, кукурудза, соняшник, соя, багаторічні бобові і небобові трави для кормів. Підприємство обробляє 1300 га землі.

В структурі посівних площ ячмінь займає 25-30%. На думку К. Іванова, вирощування пивоварного ячменю вигідне тим, що має повний цикл переробки: зерно викуповують солодові заводи, а відходи йдуть на корма для ВРХ і свиней.

Сіють сорти пивоварного ячменю західної селекції: Мальс, Себастьян, Скарлет. Їх охоче купують на солодових заводах, укладаючи контракт на подальші поставки урожаю пивоварного ячменю наступних сезонів. Порівняно з фуражними, пивоварні сорти дорожчі на 20%. Так, 2 сезоні–2016 їх вартість становила 4300 грн /т. «Проте внаслідок зменшення попиту з боку основних компаній-виробників солоду останні роки ми змушені скорочувати посівні площі під цією культурою», – пояснив фермер.

Хмельниччина – є регіоном унікальним за своїми грунто-кліматичними умовами: помірний клімат із потрібною кількістю опадів і найголовніше – з помірною кількістю сонячної енергії, що дозволяє вирощувати зерно з низькою кількістю білка – це найважливіший регламентований показник у виробництві солоду.

Ярий ячмінь – одна з найрентабельніших культур в господарстві, яке очолює Костянтин Іванов. «Незважаючи на сильну засуху, в останні два роки рентабельність ячменю становила 50-52% . Максимальний урожай в кращі роки був 52 ц/га. Запаси продуктивної вологи в ґрунті швидко використовуються. Коли культура не встигла до настання спеки закрити пагонами більшу площу ґрунту, щоб зменшити випаровування, тоді ми фактично втратили урожай пивоварного ячменю», – розповів він.

Одна з переваг ячменю – короткий цикл виробництва.  «Якщо озимі чи пізно ярі культури займають від посіву до збирання до 12 місяців, технічні культури (соняшник, кукурудза, соя) – 7-8 місяців, то пивоварний ячмінь повний цикл розвитку проходить за максимум 5 місяців, а потім звільняє місце в сівозміні під іншу культуру. Кінець березня-квітень – термін посіву, а вже в липні збираємо урожай, готуємо грунт під іншу культуру», – наголосив він.

Щоб зібрати великий урожай пивоварного ячменю, потрібно насичити грунт поживними речовинами, в першу чергу азотом. Проте його надмірна кількість може призвести до накопичення надлишку білку в ячмені. «Тому потрібно балансувати між урожайністю та технологічними показниками – шукати золоту середину», – радить аграрій і додає, що ячмінь вимагає дотримання сівозміни: «Дотримуємося сівозмін – культура повертається на одне й те саме місце через 4-5 років. Підживлюємо ґрунт натуральними добривами з гною». 

Ячмінь, вироблений ТОВ «Імені Богдана Хмельницького», купують солодові підприємства, що знаходяться на території області: Славутський солодовий завод із села Крупець входить до міжнародної Групи Суффле, а також Чимерлянський завод, побудований за кошти українських інвесторів.

За словами регіонального директора компанії Malteurop (виробника солоду) Олександра Івашина, українські заводи потребують пивоварні сорти ярого ячменю зарубіжної селекції. «Сорти пивоварного ячменю європейської селекції високопродуктивні і забезпечують високу якість солоду. Українська селекція поки що на декілька кроків позаду. Із 65 зареєстрованих пивоварених сортів, солодові компанії використовують лише 15. Тому й експорт у нас не 2 млн т, але це може бути потенційно цікавий ринок для України в цілому – і експорт ячменю, пивоварного ячменю і солоду», – наголосив виробник і додав, що його підприємство працює з фермерами за фьючерсьними угодами,  – «ми гарантуємо аграріям, що викупимо майбутній врожай ячменю».

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com