Спецможливості
Технології

Підживлення озимих восени

16.08.2016
7471
Підживлення озимих восени фото, ілюстрація
pidzhyvlennya ozymyh voseny

Період зимового відпочинку – це час, коли в озимих відбувається уповільнення всіх важливих функцій та процесів життєдіяльності. Залежно від тривалості та перебігу зими, після відновлення вегетації рослини можуть перебувати у різному стані.

 

 

Щоб полегшити їм «весняний старт», слід вже восени потурбуватися про відповідне забезпечення рослин поживними речовинами, внести підживлення, адже майбутній урожай озимих культур закладається саме в цей період.

У Польщі позакореневе підживлення озимих восени набуває все більшого поширення та популярності, особливо при вирощуванні ріпаку.  Все більше фермерів переконуються в позитивному ефекті від використання позакореневих добрив, що містять у собі бор, фосфор і калій. Можна також спостерігати, як з року в рік зростає зацікавлення осіннім підживленням зернових.

Осіннє підживлення зернових культур

Озимі культури свій майбутній урожай закладають в осінній період. Озимі злаки слід вирощувати таким чином, щоб вони входили в зиму вже частково сформованими, — це має вирішальний вплив на майбутній урожай. Чим раніше рослина сформує стебло, тим більше вона має шансів на формування сильного прапорцевого листка і гарного колоса.

Підживлення озимої пшениці восени. Суттєве значення для злаків  у цей період мають підживлення - фосфор і калій, а також марганець та молібден. Фосфор впливає на швидкість росту кореневої системи, завдяки чому рослини краще забезпечуються водою та поживними речовинами з грунту. Навесні рослини швидше розпочинають вегетацію і краще ростуть. Фосфор ( підживлення озимих) також впливає на зерноутворення в колосі, що приводить до збільшення врожайності. Калій у підживленні озимих впливає на водний обмін рослин, перезимування, а разом з фосфором регулює обмін цукрів та білків. Калій разом із фосфором, сіркою та магнієм істотно впливають на ефективність засвоєння рослинами азоту. Марганець у підживленні озимих відіграє величезну роль у підвищенні стійкості проти грибних захворювань, особливо в умовах теплої осені, а також стимулює ріст кореневої системи. Цей мікроелемент також бере участь у процесах фотосинтезу й будування біомаси. Молібден у піждивлення восени бере участь в синтезі сполук, що відповідають за збільшення стійкості рослин до низьких температур.

Осіннє підживлення ріпаку

При вирощуванні озимого ріпаку дуже важливим елементом підживлення , що впливає на перезимівлю, є відповідний термін сівби — він повинен бути достатньо раннім (в умовах Польщі — 2–3-тя декада серпня залежно від регіону), щоб створити для рослини умови для безперервної 9–10-тижневої вегетації. Завдяки такому підходу ріпак у період зимового відпочинку можна «відправити» з оптимальною кількістю листків (8–10), товстою кореневою шийкою і, відповідно, розбудованою кореневою системою (може сягати 40–50 см вглиб профілю ґрунту). Слід зазначити, що у ріпаку вже в цей період (починаючи від фази 5–6 пар листочків) утворюються зачатки бічних пагонів і (від фази 8 пар листочків) починають формуватися суцвіття, тобто вже восени закладається основа майбутнього врожаю.

У період осінньої вегетації слід уникати надмірного внесення азоту у підживленні, що у поєднанні з надмірно густим висіванням стає причиною того, що верхівковий бутон піднесеться досить високо над поверхнею ґрунту. Це призводить до його промерзання в період зимового відпочинку. Крім того, надмірне внесення азоту при підживленні спричинює збільшення вмісту води в рослині, внаслідок чого спостерігається зниження морозостійкості та стійкості до хвороб.

Щоб ріпак в осінній період досягнув належного росту, потрібно забезпечити і підживити  його фосфором, калієм і магнієм, а з мікроелементів — передусім бором ( провести підживлення). Слід пам’ятати ці кілька правил, оскільки у весняний період ріпак не матиме часу і можливості для того, щоб надолужити згаяне та досягти такої самої урожайності, як рослини, що були добре підживлені восени. Фосфор у підживленні суттєво впливає на правильний розвиток кореневої системи (добре розвинене та, відповідно, довге коріння забезпечує кращу перезимівлю та доступність води і поживних речовин).

Калій у підживленні відіграє ключову роль у формуванні розетки ріпаку та його перезимівлі («згущує» клітинний сік, завдяки чому підвищується морозостійкість рослин). До того ж він впливає на водний обмін рослини, що особливо важливо в періоди посухи, та покращує живлення азотом. Ще одним важливим компонентом живлення ріпаку є бор.  Осіннє підживлення ріпаку цим мікроелементом впливає на правильне формування кореневої шийки та на перезимівлю.  

Д. Вєчорек, канд. с.-г. наук, «Екоплон», Польща

 

 

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0